(Видання 2.0 20010621-20010621)

У роботі йдеться про боротьбу між духовними силами, що у ній бере участь також і Церква. Тут подається аналіз дій Сатани з біблійної точки зору, викривається його неправда та його наміри підірвати віру.

Email: secretary@ccg.org

Дозволяється безборонне копіювання поданої статті та її розповсюдження за умови зберігання її цільної структури та виключення будь-яких внесень чи змін до неї. При цьому, копія повинна мати відповідний надпис. Також необхідно вказати ім'я й адресу видавця. За отримання копії поданої статті стягнення оплати необов'язкове. Дозволяється наведення коротких виписок або цитат у критичних оглядах без порушення авторського права.

У Новому Заповіті деякі теми з'являються все знову та знову. Одну з таких тем, що наскрізь пронизує типову манеру біблійних авторів писати та мислити певним чином, що ми її можемо спостерігати у Новому Заповіті, можна сформулювати, як Християні знаходяться в постійній боротьбі з духовними силами. І насправді, сьогодні на цій планеті точиться реальна та запекла битва. Перемога завжди хитається збоку в бік, отже, пальма першості поперемінно переходить то до рук сил світла та істини, то до рук сил пітьми та неправди.

Однак, бойовище, що про нього насамперед йде мова, має аж ніяк не фізичне походження — тобто, ця боротьба не має нічого спільного з тим, щоби захопити певну окрему частину території або ж континент на землі. Більш того, бойовище знаходиться в серці та свідомості людини — в розумі та емоціях (почуттях) людства.

Знаряддя, що застосовуються під час цієї боротьбі — то є ідеї, системи мислення, ідеології та різні думки. З одного боку є “добрі” — то є сили світла — Бог наш Отець, Христос наш брат, полководець та дух Божий. З іншого ж боку, ми маємо певного ворога — сили пітьми — Сатана, його демони та його злий дух. Крім того, у битві беруть участь християни. Через глобальну перемогу, що її одержав Христос, колесо історії безповоротно повернулося на користь прихильників світлого боку; крім того, ми ведемо ще багато інших битв, котрі спалахують усередині окремого пересічного християнина; він веде їх у межах свого власного повсякденного життя. Прикладом тому може бути життя та проповідь Христа, що принесла Йому первісну перемогу; остаточний же тріумф Христа відбудеться тоді, коли він удруге прийде до нас, тобто, наступить друге пришестя.

Кожний з нас примушений щодня вступати в бій. Аби виконати свою місію, ми маємо підтримку з боку Духа Божого — Духа любові, сили та здорового глузду — і Біблія, що є меч Божий та він є гострішим за будь-який обоюдогострий меч. Якщо ми оступимося в битві, то наш полководець завжди прийде до нас на допомогу та надасть нам сили, якої нам бракує, втім, незважаючи на це, є речі, котрі ми маємо під час цієї битві робити самі.

Бойовище в нашій свідомості — це все те, про що ми міркуємо, у що ми віримо та ідеї, котрі, як нам вважається істинними — все те, на чому ми ґрунтуємо свої життєві принципи та переконання; все це справляє неабиякий вплив на наші вчинки та нашу віру.

Зараз полководець протилежної сторони, ворог Сатана, хитрий, підступний та винахідливий. Він — майстер стратегій. Його ціль — знищити наш духовний потенціал. Він ні перед чим не зупиниться, для того щоб завдати нам поразки. Йому відомі абсолютно усі тактики та стратегії, які тільки-но існують та які він лише здатний вигадати. Він надзвичайно добре знається на цьому, зрештою, він уживе будь-яких засобів як чесних, так і підступних, аби лише перемогти нас. Він — нещадний, безжалісний і жорстокий ошуканець. І дуже багато хто нині потрапили під його владу і стали жертвами його підступу і підступу:

В численних уривках та фрагментах біблійного оповідання християн застерігають, щоб вони завжди пильнували та не служили Сатані і не поклонялися, не заохочували його підступу та хитрощів. Благочестя — ось єдиний засіб проти духовного занепаду та поразки:

Таким чином, як ми можемо зрозуміти з усього, зазначеного вище, одним зі знарядь (боротьби проти диявола) є Слово Бога. У ньому нам даються всі ключі до розгадки природи нашого ворога:

Ці недобрі наміри будуть включати до себе також і деякі інші моменти:

Через своїх слуг-демонів, Сатана пропагує та поширює помилкові доктрини, або ж, вірніше сказати, (ідеологічну) основу помилкових доктрин та ідей, що спрямовані на те, щоб знищити нас у випадку, якщо ми дозволимо собі повірити в них та робити наші вчинки згідно з цими доктринами. Отже, як ми вже раніше багато про це говорили, Сатана також сіяє думки і, таким чином, намагається збити людей із шляху істини.

Ми вже зазначали, що Сатана використовує “практично вірні” методи доказів своєї правоти, так що навіть розсудливі люди потрапляють до цих тенет. Він ще не робить свою роботу у казино, барах та стрип-закладах. Він працює над розумами людей. Він — руйнівник істини. Він — брехун і брехав із самого початку. Він “торговець” — не тільки наркотиків, маріхуани або ж алкоголю, але також і підступних пропозицій, угод. Він робить так, щоб люди звикали брехати. Приклади його неправди ми можемо бачити, коли читаємо початкові глави книги Буття 3. У них саме описується неправда, про яку мова йде. Сатана спокусив Еву під личиною змія і почав свою атаку.

Як ми можемо судити з даного фрагмента, Сатана висловлює сумнів щодо того, що ж у дійсності Бог сказав Адамові. Бог же сказав буквально наступне:

Проте, Сатана усі перекручує і говорить, що Бог сказав Адамові та Єві щоб вони взагалі не споживали плодів будь-якого дерева в саду. Жива Біблія дає наступну інтерпретацію цього фрагмента:

Проте, Сатана надійшов набагато підступніше, ніж просто засумнівався, що ж у точності Бог заповів Адамові. Насправді ж, він спотворив саму ідею та висловив її: Бог проти вас. “Бог — світовий садист”, стверджує Сатана. Він привів вас сюди, до цього садку, що буяє ароматними, солодкими фруктами і потім сказав вам не їжте їх. Який же він тиран! Який жорстокий, безжалісний і немилосердний!” Сатана не тільки дозволив собі засумніватися в тім, що, насправді, сказав Бог, але, також, і приписав Богу злі наміри.

Єва, відповідаючи змію, справедливо помітила, що Бог дав досить чіткі вказівки щодо того, що можна є, а чого не можна, однак, відповідь її, все ж таки вказує на те, що вона вже заражена негативним підґрунтям оточення Сатани:

Бог не сказав, що Адамові та Єві забороняється споживати всі фрукти. Він лише зазначив, що вони мусять не їсти від цього дерева. Єва ж невірно витлумачила слова Бога, оскільки вона додала "і тобі не можна торкатися його". Насправді ж, вона прийняла за істину висловлення Сатани "Бог проти вас".

Сатана, проте, звернув свою благодать Божу, для того щоб переконати Адама та Єву в тому, що “Бог проти них”. “Бог помістив вас у цьому саду тільки лише, для того щоб ви не змогли насолоджуватися. Який жорстокий обман". На жаль, Єва прийняла таку точку зору, отже, її розум опинився під впливом сатанинської доктрини. Проте, Сатана усе ще намагається нав'язати свою систему помилкових цінностей і використовує для досягнення своїх цілей різні форми і методи.

(версія Біблії KJV)

остаточний результат цієї доктрини зла, у будь-якому випадку, є трагічний. Дехто, втім, набули переконань, що Бог обтяжує нас, та його заповіді занадто важкі для того, щоб їх виконувати. Зокрема, ми можемо спостерігати аналогічну ситуацію із Суботнім Днем Відпочинку, Святими Днями, збором десятини і так далі. Христос та Іоанн прямо протилежні в цьому відношенні:

Усе це створює умови, для того щоб люди не відплачували щиру і скромну подяку в славу Бога та Христа за усе, що вони зробили для нас. Відсутність подяки — це характерна риса того часу, у якому ми живемо:

Доктрина зла абсолютно суперечить справжньому християнству:

Ще однією прихованою рисою, яка властива бесівській помилковій (хибній) доктрині “Бог проти вас”, є дух обурення і гіркоти,— обидві риси, що висловлюють різні форми гніву в людини. Сьогодні люди все частіше натинаються на постійну проблему. Це стосується і тих, хто належить до церкви Бога, так і в тих, хто не мають з нею нічого спільного. Дуже багато людей виношують почуття глибокої образи за те, що з ними колись у минулому погано обійшлися. Деякі люди виявляють обурення на своїх батьків за ті рішення, що прийняли їхні батьки. Дехто ж обурюється з приводу тих рішень, що їх прийняла церква, до якої вони належать. Інші ж люди приховують образу з приводу поводження колишніх найманих робітників та службовців.

Через наші колишні образи та несправедливість і злість оточуючих, на те, що не збулися мрії, на що багато чого вже безповоротно загублено і багато можливостей упущені, обурення — це та емоція, що ми не можемо стримати. Якщо ми будемо знаходитися в полону емоцій, то не призведуть нас до горя та розпачу, та, в остаточному підсумку, усе, чого ми матимемо — це духовна слабість та поразка на милість Ворога. Сатана це прекрасно знає та звідси відбувається причина, через яку так безжалісно роздуває гнів і обурення в душах людей і ми, поза всяким сумнівом, відчуємо цей остаточний підсумок на собі. Апостол Павло застеріг нас, щоб ми були уважні та не дозволили Сатані будувати підступ над нами:

Безперечно, саме за такою недоброю намовою Сатани удалося спокусити третього із Сонму та спокусити на те, щоб він учинив заворушення проти їхнього Отця, Господа. Таким чином, Сатана виявляє себе не тільки як той, хто сіє зерно сумніву та недобрих думок, проте ж, він — до всьому зазначеного вище, ще є коренем обурення, гніву та гіркоти. Дуже важливо розуміти та усвідомлювати весь ступінь хитрувань і витонченості бесівських вивертів, який Сатана через свої доктрини намагається принести шкода всьому людству.

Учинивши так, щоб Єва змінила своє відношення та думку до Господа, Сатана продовжив свій тріумфальний хід по її внутрішніх шляхах:

Дії Сатани можна кваліфікувати як спробу впровадження проблеми утворення понять (тобто эпістемологічну проблему). Эпістемологія, відповідно до словникової статті — це вчення про знання. По суті, Сатана пропонував Єві альтернативне знання, або ж, альтернативну істину. Він мав на увазі те, що (у світі) існує інша влада більш кінцева, більш “правдива (істинна)”, ніж слово Бога саме по собі. Таким чином, ми приходимо в те ж саме сум'яття і замішання, що охопило розум Понтія Пілата в часи Христа, "Де ж Істина?". Це питання можна задати і по-іншому, "Кому ти довіряєш, віриш? В що ти віриш? Яка ж кінцева влада над цим світом?". Витонченою і підступною відповіддю Сатани на всі ці питання було наступне твердження: істина — це всі, крім слова Бога.

Сьогодні він пропонує різні альтернативи істині:

Неправда Сатани абсолютно суперечить свідченню, що Бог дає нам його у Біблії:

Коли Сатана звертався до Єви, він також дає нам зрозуміти те, які виверти він при цьому використовує. Сатана спочатку готує плацдарм для настання — поступка стосовно нас убік якої-небудь помилкової посилки, що він хоче вселити до наші розуми. Граючи на наших слабостях, він знає, що нам властиво приймати на віру такі речі, він переходить, потім, до наступного етапу свого великого завоювання. Він викладає свої мети і наміри, прикриваючи все це словами відданості нам. Він говорить, що бажає нашого добробуту і щастя. Згідно його ж уяві про “великодушність та шляхетність”, вона не вважав за “необхідне” попередити Єву про недобрі наміри Бога та про те, що чекає на неї у подальшому. Він же обіцяв волю від оковів смерті, але в серце своєму він замишляв убивство.

І в Сатани є величезна кількість усіляких вивертів, хитрощів та прийомів зваблення. Він завжди використовує маленьку щілину в нашій збруї, для того щоби завдати нам вражаючого удару. Візьмемо, наприклад, азартні ігри. Напевне, комусь стало нудно та жити. Може бути і те, що в когось виникла потреба в грошах, для того, щоб покрити борг або ж улаштувати собі екзотичний відпочинок. Можливо, ці люди хотіли б, щоб їм повезло, і вони змогли б своїми заслугами здобути повагу інших людей. Та ось вони вже починають купувати лотерейні квитки. Вартість цих квитків складає лише пару доларів, але ж зате, вони отримують можливість виграти в десять, а іноді й у двадцять разів більше грошей, ніж вартість квитка.

Стосовно більшості гріхів то є правда. Убивство починається з розчарування та ревнощів, але ж, згодом це почуття здобувають усе більш виразні форми обурення (збурювання), поступово перетворюючи в гнів, гіркоту і ненависть. Зрештою, усе це приводить до убивства. Плітки беруть свій початок від “благих намірів” донести до опонента “необхідну інформацію”, втім, це все поступово перетворюється на рису характеру, що роз'їдає та точить нас зсередини, стає причиною недовіри, страждань та тортур. Точно таку ж ситуацію ми маємо з надмірним уживанням спиртних напоїв. Як хтось одного разу зауважив: “Нікого ще не приваблювала перспектива алкоголізму, коли він побачив безпробудного п'яницю, що блювати у канаві.

У такий же спосіб, ми завжди повинні бути обережні, для того, щоб не дати Сатано взяти перевага над нами. Як ми мали можливість переконатися раніше, прочитавши фрагмент послання до ефесян 4:27 у перекладі Пилипа. Якщо ми лягаємо спати з гнівом у серці, то це може дати дияволу можливість заволодіти нашими емоціями:

Те ж саме справедливо і стосовно інших гріхів, про які ми не преминемо згадати.

Заволодівши думками Єви та укоренивши в її розумі думку про те, що “Бог є брехун”, Сатана перейшов до наступного етапу переможної боротьби. Він сказав:

По суті, Сатана мотивував свою аргументацію таким чином:

Проте, у репліках Сатани сковзає схований натяк на помилкову доктрину про те, що людської долі не існує. Сатана вже говорив про те, що Бог — світовий садист та брехун. Однак же, він представив найбільш тонку і витончену нитку неправди, що пронизує всю його аргументацію, що немає мети в людському існуванні. Звичайно ж, для Сатани було життєве важливо висунути цю доктрину і, по суті, переконати Еву в тім, що це було єдиною його метою із самого початку. Насправді ж, поза усяким сумнівом, наше існування передбачає визначену мету і цією метою є поневолення Сатани, його повстанської армії відновлення Сім’ї Бога.

Нам усім добре відомо, я сподіваюся, що являє собою та неймовірна доля, яка очікує на нас та на інших людей, учасників воскресіння. Нам має бути втілитися в духовних дітей Бога, рівних ангелам і успадкувати усе, що було придбано у владі нашого старшого брата Ісуса Христа:

Біблія проповідує піднесену мету та ідею, відповідно до якої Бог створив людство. Ціль полягає в тому, щоби стати подібним до Бога, щоби взяти участь у Його життя, що існує споконвіку та розділити з Ним його правління над всесвітом. Ось у чому, власне полягає суть віри, яку Сатана намагається заперечувати.

І на сьогоднішній день Сатана не змінився. Він зумів переконати мільйони людей, що в житті нема рації. Людина — це лише матерія в русі; кінцевий підсумок мільярдів років сліпої імовірності. Але навіть для тих, хто знає і вірить у те, що в людському житті наповнене змістом, являють собою небезпеку для доктрини Диявола. Тобто, якщо ми втратимо здатність розрізняти це життя та життя, що буде.

Ми часто знаходимося у полоні забобонів сьогодення та розсіюємо свою увагу на те, що ж, по суті, є важливим, а що — ні. Коли ж ми зіштовхуємося з очевидно нерозв'язною проблемою, ми можемо запитати себе, “ чи варто це робити? Де ж, насправді, є Бог? Чому ж він так далекий від нас?". Питання, втім, слід ставити іншим чином: “Де Бог?”, але “Де ж наші думки?”. Нам властиво вважати існуючі проблеми більш значними, ніж споконвічні цілі і прагнення Бога, що він для нас приготував.

Є ще один спосіб побачити (розпізнати) цю доктрину. У число пунктів даної доктрини входить також і те, що вона (доктрина) потурає радощам гріха. У такому випадку, насолода моментом переважає (стає більш значною), ніж почуття довгострокового зобов'язання для нашої долі і ми втрачаємо реальний погляд на речі щодо того, чому, власне кажучи, ми на цій землі. Біблія застерігає того, щоб ми наслідували приклад тих, хто пішов у вірі, та хто не проміняв швидкоплинні гріховні задоволення на велике і вічне життя:

Коли Сатана намагався нав'язати Єві свою помилкову доктрину, він також виявив рису свого порочного характеру, що ми повинні взяти до відома: Він брехун (наклепник). Сатана живе за рахунок лихослів'я, наклепу, пліток, слухів, за рахунок терористичних актів, обвинувачень. З приводу створення Сатани і падіння його в книзі пророка Єзекіїля 28 ми можемо знайти дуже цікавий поворот, описаний також у єврейському варіанті Біблії. У даному фрагменті описується той час, коли він був ще Херувимом Хоронителем:

Суть того, про що говорилося в книзі Єзикіїля 28 та слово Сатани можна трактувати подвійно. Через торгівлю в буквальному значенні, місто Тир перетворилося на притулок злодіїв, грабіжників та пристановище насильства. Але ж, стосовно анти-типа Люцифера або ж Сатани, зміст полягає в тому, що саме через його наклеп, плітки та його поширення помилкових розповідей про Бога, він виповнився насильства усередині (ненависть проти Бога) отже, таким чином, він згрішив.

Сьогодні, Сатана є джерелом руйнівного поводження серед чоловіків, жінок та, навіть дітей, коли (образно) він шепотить їм на вухо та примушує їх поширювати (розповсюджувати) брехню чи наклеп одне про іншого. Сатана звинувачує віруючих:

Одним з найбільш могутніх знарядь Сатани в його боротьбі — це заманити християн до пастку й облудливим шляхом умовити їх брехати та чинити наклеп один проти одного. Це, по суті, є тим же самим, що і спонукати армію Бога (небесні сили) воювати проти самих себе. Розпускати плітки гидотно і паскудно; то є гріх. І в очах Бога це — досить вагомий та неабиякий гріх. Як ми можемо судити з книги Левит 19:16, розпускати чи плітки злословити розцінюється Богом, як виступати проти того, щоб наші сусіди жили поруч з нами — незважаючи на те, чи належать вони до церкви чи ні:

Плітки і наклеп складають основу багатьом речам, які є огидою для Господа:

Плітки і наклеп — це порушення закону Бога, заповідей Його і цей гріх рівносильний убивству в очах Його. Ці якості не походять від джерела любові і дружелюбності стосовно інших людей і порочної, розбещеної природи Сатани. Ісус попереджає нас:

Яків, брат Ісуса Христа, також перестерігав нас проти тієї ж самої руйнівної сили наклепу і лихослів'я:

Ми вже говорили про те, що перед тим, як ми брешемо (злословимо), наговорюємо на ближнього свого, ми повинні взяти до уваги, що являють собою пальці на нашій руці. На один палець, яким ми вказуємо на кого-небудь, є три пальці, що вказують на нас нам у відповідь. Також ми уже вели мову про те, що коли ми робимо судження про інших людей і свідчимо проти них, ми повинні чітко розуміти, що містить у собі слово “припускати”. “Припускати” (англ. слово “assume” складається з морфем ass (осів), u (ти), і me (я). Коли ми виносимо судження, робимо припущення про іншу людину, ми робимо з нього (тебе) і мене осла.

Плітки і наклеп, в очах Бога — це дуже серйозні гріхи. Однак, як справедливо помітив Яків, їм дуже легко піддатися. Перед тим як ми збираємося сказати будь-що, насправді хоч щось, про когось іншого, нам потрібно пропустити це через “фільтр неправди”. У трьох пунктах це буде виглядати в наступним чином:

Плітки та наклеп — ось ті речі, з якими ми протягом усього життя повинні ретельно боротися. Сатана породжує подібні думки в серцях; він буде використовувати всі можливі засоби аби знищити нас, якщо він зможе.

Проте, інший бік розмови Сатани з Євою ув (Еденському) садку полягала в тім, що знання є першоосновою усього. Знання — то є все. Сатана сказав:

Сатана дуже пихатий та гордівливий та природа його — ледарство. Він, поза усяким сумнівом, мав величезну владу та повноваження в Царстві Божому ще до того, як він збунтувався. Певна частина його влади сконцентрувалася навколо знання про наміри Бога, про які не було відомо іншим, тим, хто не входить до числа Радників Бога. Той факт, що він володів цими знаннями, вплинув на формування марнотної природи та гордівливості Сатани.

Крім усього іншого, як ми вже згадували, Сатана розвив свою власну “істину”, свій власний стрижень “знання”, що згодом став складовою частиною його марнославства. Для Сатани, оголошення цієї “інформації для внутрішнього користування” – неважливо, чи є вона правдивою, чи ні, — це, так чи інакше, підстьобує його самолюбство. Безсумнівно, нам і самим знайомо це почуття. Коли ви знаєте щось, чого не знає інший, або ж, коли ви володієте знанням, за яким інші приходять до вас, аби від вас навчитися, — це надає почуття певної влади та чільності, відчуття того, що ви — особлива людина, що ви — дуже важлива людина. Сатані надзвичайно добре відомі ці почуття, таким чином, він не одного разу вводив людей до омани, коли давав їм езотеричне, таємне знання та розуміння речей. Світ сповнений містичних релігій — релігій, де духівництво знає більше, ніж парафіяни, світські люди.

Як би там вже не було, але Сатана буде і надалі розпочинати спроби обманювати нас таким же чином, як він це робив раніше. Знання — то є все. Таким чином, правдою є те, що Бог хоче, щоб ми росли в милості та у знанні (освіті) (2Пет. 3:18). Істинно також і те, що вічне життя неодмінно передбачає передусім пізнання Його як єдиного справжнього Бога та Ісуса Христа, як його сина (Іван 17:1-3). Тим не менш, нам слід, одночасно, неодмінно відрізняти те знання, що служить на порятунок людям та яке вказує на шлях до духовного зросту від знання заради нього самого.

Звернеться ж до слів Якова, котрий писав:

Основна істина (знання), що її дає Бог, полягає в тому, яким саме чином потрібно вести чисте, праведне, мирне, необразливе, милосердне життя, що сповнене хорошими (добрими) плодами. Розуміння (істинно вірне тлумачення) пророцтва або ж мов (звичайно ж, йдеться, власне, про іноземні мови), а також інші речі необов'язкові для того, щоб дістати собі порятунок. Будь-яке подібне додаткове розуміння є, по суті “цукровою глазур’ю на торті”. Проте, ми маємо звернути (спрямувати) погляди наші усередину нас самих та постійно пильнувати, аби не потрапити до тенет Диявола :

Ми завжди повинні пам'ятати, що:

Якщо ж ми повіримо в те, що в нас є трохи знання або ж розуміння, тоді нам не слід вихваляти (або ж, звеличувати — прим. перекл.) себе, не славити себе, але ж підносити подяки Господові, що дав нам це знання. Ми маємо за будь-яких умов запобігти тенет, що їх сплів Диявол, підступно сподіваючись, що ми будемо звеличувати себе у гордині нашій та вірити в те, що знання — то насправді є все.

Ми мали нагоду розглянути лише деякі доктрини з числа тих, котрі набули певного розповсюдження завдяки Сатані; за допомогою цих доктрин він чинить кривду, зло та усілякі хитрощі. Втім, якщо ми звернемося до Біблії, ми неодмінно зможемо знайти набагато більше прикладів, окрім тих, що насамперед були розглянуті та наведені у цій статті.

Ми завжди мусимо пильнувати. Мета, що її переслідує Сатана, полягає в тому, щоб спокусити кожного з нас та заманити до пастки. Він уже багато чого домігся на цьому поприщі, і багато людей стали його жертвами. Він зумів спокусити й обдурити третину ангельського Сонму. Якщо йому не удасться обдурити нас і нав'язати нам свою хибну доктрину, він спробує провести нас на помилкових точках зору або ж почуттях та емоціях, що стали невід'ємною частиною його доктрини. Він жадає відвернути нас від істинно вірного шляху та підштовхнути нас на помилковий шлях обурення, гніву, лихослів'я, гордині, несправедливості. Він навіть і жодної доброї думки немає щодо того, якою буде наша доля, виявляючи при цьому свою жахливу невдячність стосовно Господа. Він намагається поставити нас на шлях раціонального розуміння природи всього, що існує та вживає усіх заходів, на які він лише здатен аби тільки досягти своєї мети.

Про те, що являють собою його стратегії, ми можемо судити, прочитавши сторінки Слова Божого. Саме воно, підкріплене духом Божим, є засобом, котрий ми станемо використовувати в боротьбі із Сатаною. Лінії фронту вже ясні. Яким чином ви вестиме війну сьогодні й надалі?