Християнські Церкви Бога

[057]

 

 

Перелік типових питань щодо Старого Заповіту в Біблії

(Видання 1.0 2000-0630-20010824)

Перелік типових питань, що стосуються текстів Старого Заповіту, наведено нижче.

 

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

E-mail: secretary@ccg.org

 

(Авторське право ã 2000, 2001 Wade Cox)

Дозволяється безборонне копіювання поданої статті за умови збереження її цільної структури та виключення будь-яких змін у ній. При цьому, копія повинна мати відповідний надпис. Також необхідно вказати ім'я та адресу видавця. За одержання копії даної статті платня може не стягуватися. Дозволяється наведення коротких цитат у критичних статтях та оглядах без порушення авторського права.

Подану статтю можна придбати у всесвітній мережі інтернет за наступною адресою :
http://www.logon.org та http://www.ccg.org

 

 

Зміст

Єдиний істинний Бог…Бог чому Бог, для Бога є безліч імен, під якими припускається множинна сутність-Елохім/Елоах-Елохім-Скільки існує Елохім (ів) -Яхве/Яхве Сонму- видання SHD 3068/3069-дві різних сутності-погляд Бога на поняття "гріха" - Бог та Його Закон

Створення Духа…Янгол ЯХВХ: чи є Христос ЯХВХ - Вшанування син-великий Ангел Старого Заповіту-Хто говорив з Авраамом-Кого бачив Мойсей-Хто говорив з Мойсеєм та Аароном

Сини Бога: Скільки існує синів Бога в особі небесних істот-24 престолу/старійшини-4 живих істот-4 ріки/4 царіва херувиму з головою лева-Що таке сонм-причина повстання-повстання Херувим-Повстання-Покаяння занепалої Громади - статева приналежність янголів Люцифер: Що означає Люцифер-Сатана все ще може нашкодити Бог-Сатана не завжди означає зло - Янголи: Аваддон/Аполліон: Роль янголів - чи можемо ми побачити ангела-принесення молитов ангелам.

Створення в плоті…Нефіліми: формула ДНК людей; До і після Адама - Нефіліми не воскреснуть Адам та Єва: Чому була створена людина-доля людство-Адам засуджує Єву-Життя до Адам-Казки для дітей-яблуко заборонений плід-расові розбіжності-чому віддавати перевагу - м'ясу чи овочам-фізіологія ранніх людей Ной: Передумови або ж причини всесвітнього потопу, що його пережив Ний - Віра Ноя; Авраам: Благословення Агарі/Ізмаїла

Закон…Дві кам'яні таблиці-6 та 4 або 5 та 5-перша Заповідь-Субота-Читання закону Суспільство: Бруд до заходу-не торкайтеся дружини-дітородіння-одяг і т. д.- Клятва - Побиття малюків-смертне покарання-татуювання-не будьте винні нікому-азартні ігри Закони Їжі: Гриби-Інші продукти-свинина, риба-споживання м'яса - Їжа та десять заповідей Десятина та приношення: 3 чи 7 приношення-срібла як викупу-не бери Божого

Ізраїль12 суддів-цар-числення плем'я - порядок племен - Мойсей: Зламані кам'яні таблиці-дружина та діти-Військо фараона-Червоне море-семиденний похід-падіння Єрихону- Червона нитка-кров на дверному косяку-ідоли та боввани: Золоте теля, навіщо вшановувати золоте теля-золоте теля/золотий хрест-племена Ізраїлеві

Єгошуа (Навин)…життя Навина-12 скель/12 апостолів-2 зрадники

Суддів…Суд 9:7-21;-Суддів 19-Гедеон 70 синів; волосся Самсона-Загадка для тридцяти

Рут…Родич Руті

1Самуїлова…1Самуїлова 1:6-1Цар 17:40-Давид

1Царів…1Царів розділ 6

2Царів…2Царів розділ 2

Естер…Естер 9:13 Судові Нюрнберзькі процеси

Йов…7синів 3 дочки - Йов із книги Буття 46:13

Псалми…Псалми 82-псалми 187

Приповісти…Приповісти 8 і 9-притчі 31

Екклизіяст…Eккл. 7:1-дні народження

Пророки

Ісая…Іс. 19:23-пост-ис. 65:1-6;-65:17-25;-26:14;-43:17;-1:29

Єремія…Єрем. 4:15 й надалі

Єзекіїль…Єзек. 46:20;-26:21;-Храм Єзекіїля-Єзек. 20:37-38

Даниїл…Дан. 12:1-2;-2:43;-7:9-10;-Даниїл і 3 у левиному рові

Осія…Ос. 2:15

Йоіль…Йоіль 2:23;-2:28-31

Михей…Мих. 6:4;-5:5

Захарія…Зах. 14:16-19

Календар Бога…Час повень з загубленим числом 7-ювілеї: Що таке ювілей-правила літочислення-пам'ять сурмлення у день очищення-5 місяців на 50-ий або ж 1-ий рік-кінець Ювілею Свята: Відкіля відбувається його імені-зборів у славу Бог-лій на свято-п'ятидесятницю: Шавуот-Сурми: Голос сурми-свято Шофара-Новий рік-очищення: Значення-Данина в півшекля

***********************************

Перелік типових питань, що стосуються Старого Заповіту

Єдиний Правдивий Бог

Чому ви вірите в те, що Бог існує?

Відповідь: Написано — лише дурень щиро вважає в глибині душі, що Бога немає. Усе існуюче необхідно передбачає присутність Бога, його повсюдність: це випливає з закону термодинаміки розподілу простору всесвіту та квантової механіки. З точки зору філософії, причинно-наслідковий пов'язок усіх існуючих речей має єдину природу всюдисущого, а не щось, що виникає в якості нового, на додаток до речей, що вже існували до цього. Чому ви схильні вважати, що Бога немає?

Які ви маєте підстави вважати, що Бог є вічним? Той факт, що Бог створив нас, зовсім не означає, що Він безсмертний. Цілком можливо, що ваш Бог був наділений особливою силою, щоб створити весь світ та, можливо, термін його життя є лише надзвичайно тривалим.

Відповідь: Бог знаходиться поза часом та простором. У Біблії досить чітко викарбувана ідея щодо існування лише Одного Правдивого Бога, Якого Ніхто ніколи не бачив. Він є Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. (Іван 1:18). Він є Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. (1Тим. 6:16).

Ми підтримуємо загальноприйняту думку про те, що “просторовий поділ всесвіту” виражають числом, помноженим на десять у десятому, сто двадцять третьому ступені. Його не можна записати у звичайній десятеричній системі числення, навіть якби ми взяли всю матерію у всесвіті. Іншими словами, існує крапка відліку, єдина початкова крапка для усього всесвіту.

Тепер нам відомо з загальної теорії відносності, а також з теорії квантової механіки, що пішла пізніше, — основу матерії складає те, що ми називаємо “кварками”.

Вивчаючи процес розпаду "K-мезонів" ми довідалися про те, що час не має спрямованості. Також нам відомо, що будова матерії у всесвіті припускає субстанціональну спрямованість, у рамках якої Простір, Час, Маса, Енергія та Сила Ваги еквівалентно виражають фундаментальну єдину сутність, і цю сутність ми називаємо духом. Прийнято вважати, що в Біблії насамперед йдеться про створення Богом цієї єдиної сутності “ex nihilo” або ж “ні з чого”. Про те ж саме говориться найранішому твір “Пастир Герма”, що не увійшов до Нового Заповіту; у ньому міститься та ж сама доктрина.

Спочатку Бог створив царство духу, а потім царство плоті. Більш докладно про це говориться в статтях Як Бог став сім'єю (№ 187), а також Мета створення та Жертва Христа (№ 160). Природа створення і логічна необхідність єдиного причинно-наслідкового пов'язку та неможливість абсолютного створення стала об'єктом розгляду в роботі Створення: Від антроморфної теології до теоморфної антропології (№. B5).

Мені здається, що у посланні до євреїв є безліч слів, що їх перекладають як "Бог". Чи насправді вони означають те саме? Чому в посланні до євреїв ужито так багато слів, що мають значення "Бог"?

Відповідь: Різні назви Бога обумовлені його численними іпостасями та тією роллю, що Він її відіграв в акті створення світу. До того ж, істота, що належить до сонму ангелів, також може мати ім'я (назву) "Бог" та "Яхве", якщо воно діє в ім'я єдиного істинного Бога. До того ж, “Елоах”— ім'я Бога в однині, а "Елохім" — Його ім'я в множині, що його можна також вживати і стосовно істот-ангелів в однині.

Ім'я "Яхве" в однаковій мірі вживається стосовно багатьох істот із сонму ангелів, включаючи Христа, чого не можна сказати про ім'я "Єгова". "Яховіх” означає "Ієгова Сонмів", "Вседержитель" або ж "Еліон". Вислів про те, що "Я є тим, чим я є" невірно віддзеркалює цю ідею. У тексті Святого Писання буквально зазначається " ‘eyeh ‘asher ‘eyeh” або ж “Я буду тим, чим я стану". Термін "Яхве" означає "Він призначає бути" у формі третьої особи (див. примітки до книги Виходу 3:14 в оксфордському стандартному виправленому виданні (Біблії) із примітками). Імена Бога в різних формах лягли в основу статей Імена Бога (№ 116); а також Преіснування Ісуса Христа (№ 243).

Мені не зовсім зрозумілий принцип уживання різних імен Бога в Біблії. Я прочитав ваші статті, наведені в них аргументи досить слушні, та, звичайно, ви маєте рацію, втім, у ваших статтях немає пояснення щодо того, яке ім'я привласнюється кожній істоті. Так, наприклад, як із книги Буття 1:1 стає зрозуміло, що цей Елохім є Єдиний Правдивий Бог у Дусі Святому? У вірші 26 говориться: "Створимо людину за образом Нашим та подобою Нашою..." Тут, поза усяким сумнівом, йдеться про Елохіма в множині, а не про Єдиного Правдивого Бога. Надалі, у вірші 2:4 зазначається, "ЯХВХ Елохім". Ким же є Елохім, що про нього говориться у вірші 1:1, а також, хто такий ЯХВХ Елохім з вірша 2:4 і по яких ознаках ви їх розрізняєте? У вірші 2:4 говориться, що ЯХВХ Елохім створив Небо та Землю. Чи були вони (небо і земля) створені ЯХВХ Елохімом через них Елохім(ов)?

Відповідь: Так, це надзвичайно важливе питання. У нас є основне правило, яке говорить, що жоден з людей ніколи не бачив Бога, а також ніколи не чув Його голосу і не знає, як він виглядає. Ця думка стає очевидною зі слів Христа, а також оповідань апостолів Івана і Павла, що дійшли до нас. Таким чином, біблійними істотами Елохім(ами), яких бачили люди і до який вони доторкалися, були сини Бога, але не Єдиний Правдивий Бог. Цей Єдиний Правдивий Бог живе в неприступному світлі, та ніхто з людей ніколи ані бачив Його, ані побачити не зможе. Усі ті свідчення, що мали місце в історії, минулого, по суті, знаменням Великого Ангела Старого Заповіту, що дав Закон Мойсею. Цей Ангел утілився потім в Ісуса Христа та інших синів Бога. Сини Його були наближені до Нього і також носили ім'я Бога. Див. статті Імена Бога (№. 116) та Преіснування Ісуса Христа (№ 243). Звідси випливає, що Єдиний Правдивий Бог, Елоах створив усе існуюче за Своєю волею, а всі істоти земні та небесні люди живучі роблять та діють так, як завгодно Йому.

Отже, чи буде правильним моє твердження про те, що ми не знаємо, про якого Елохіма мова йде в книзі Буття 1:1; насправді, це не має значення, оскільки всі Елохіми підкоряються Елоахові? Ви гадаєте, що тут йдеться саме про синів Елоаха, бо у вірші 26 міститься згадування в множині? Таким чином, усе було створено за допомогою Елохімів для Елоаха?

Відповідь: Слово "Бог" у книзі Буття 1:1 апелює до Елоаха; на той момент перший акт створення було вже завершено. Елохім простяг руку Свою. Отже, усюдисущий дух щось і є Елохім. Бог створює і діє як Елохіми, оскільки саме поняття “Елохім” передбачає категорію множини.

Ця ідея про різні іпостасі Бога знайшла своє відображення в книзі Івана 38:4-7. Він (Елохім) вчинив акт створіння, та сини Бога зібралися разом, а Досвітня Зоря заспівала, бо зраділа вона — адже світ був створений. Отже, Елохіми усі робили з волі Єдиного Правдивого Бога (порівн. Іван. 17:3). Було б некоректно ставити питання про те, перед ким стояло завдання спочатку створити світ, це просто означало б спробу відокремити Елохіма від Елоаха. Зверніть увагу на статті Як Бог став сім'єю (№ 187) а також Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174).

Не могли б ви пояснити і надати визначення староєврейському поняттю "Елохім", що зустрічається в книзі послання до євреїв? Хіба це слово не вжите в множині? Чи означає це, що це поняття містить у собі Отця, Сина і святого Духа?

Відповідь: Слово "Елохім" походить з давньоєврейської мови. Воно передбачає категорію множини та може означати як "Бог" в однині, так і "Боги" у множині, в залежності від контексту. Слово, що вживається для номінації Бога в однині, звучить як "Елоах". У халдейській мові це слово вимовляли як "Елахх". Слово в множині, що використовується для номінації Бога в халдейській мові — "Елаххін", що позначає те ж саме, що і Елохім. Бога називають також "Ха Елохім". Арабська мова походить від східно-арамейської або ж халдейської мови. Саме тому слово, що означає по-арабськи "Бог" в однині звучить як "Аллах". Поняття “Елохім” поширюється на всіх синів Бога, що входять до ради Елохіма та складають його духовну основу. У Біблії ж поняття "Елохім" зустрічається в множині; у грецькій мові це поняття знайшло своє відображення в слові “aggelos”, в англійському — "янголи". Так, наприклад, у Псалмах 8:5 міститься фрагмент, що безпосередньо стосується Месії: "А однак учинив ти його мало меншим від Бога". Таким же є й англійський переклад на основі видання KJV; слово "янголи" стало інтерпретацією терміна “aggelos” із Септуагінти (LXX). Те ж саме ми можемо сказати про Вульгату, а також про сірійську версію Біблії. Таким чином, загальноприйнятою стала думка про те, що протягом трьохсот років до і після Христа "Елохіми" були "синами Бога", яких називали "посланцями" чи ж "ангелами". У даному тексті послання до євреїв 2:7, також має місце поняття "ангели". Ангел Старого Заповіту також є Елохімом. До того ж, у Псалмах 97:7 "Елохім" побічно згадується у значенні "владика". То є напрочуд важливий та цікавий момент, що його замовчують прихильниками догмата триєдиного Бога (див. статті Псалом 8 (№ 14)). Трійця є язичеською системою, що віддзеркалює три іпостасі єдиного Бога. Цю систему було запроваджено римським духівництвом у четвертому столітті нашої ери. Зверніть увагу на статті Обрані як Елохім (№ 1); Ангел ЯХВХ (№ 24); Преіснування Ісуса Христа (№ 243); Створення: Від антропоморфної теології до теоморфної антропології (№ B5), а також Доктрина Сократа про душу (№ B6).

У книзі Буття 1:26 говориться, що людина була створена за образзом та за подобою Елохіма. У вірші 2:7 розповідається про те, що ЯХВХ Елохім створив людину з пороху земного. У книзі Об'явлення 21:17 має місце фрагмент про міру людини, тобто, про міру ангела. Я гадаю, що мова йде про двох різних людей і, цілком можливо, про двох різних Богів. Чи насправді слова давніх текстів, що стосуються людини, повсюдно означають одне і теж? Чи дійсно мова йде про тих самих істот?

Відповідь: У Біблії дійсно розповідається про різних Елохімів. Елохім - то є владика, як нам відомо, із книги Псалмів та інших фрагментів Святого Писання. У книзі Об'явлення розповідається про міру людини як про міру ангела, і звідси зробити висновок, що всі ми — брати, адже ми створені за образом та подобою Божою. Це питання має безліч аспектів, які стосуються сонму ангелів. Ми всі маємо стати братами та частиною Міста Божого і прийняти Бога як все, що існує. Зверніть увагу на статтю Боже Місто (№ 180).

Яхве і Яхве Сонму — це одна істота або ж, йдеться про різні явища?

Відповідь: Так, у цьому випадку мова йде про різних істот. Йахове (Яхве) чи Джієгове (англійською мовою) (в єврейській мові немає звуку "джі") був призначений Вседержителем на царювання в Ізраїлі (Повтор. Зак. 32:8 див. видання RSV). А сам Вседержитель або ж "Елліон" є Яхве Сонму. Усі люди та небожителі, котрі виконують волю Яхве Сонму, мають ім'я "Йахове". Христос був головною фігурою Старого Заповіту, як і Великий Ангел Яхве, котрий мав цей титул, однак, були також і інші ангели, які носили титул “Яхве”. У книзі Буття, розділах 18 та 19, ми бачимо вже трьох Яхве, що приходять, аби побачити Авраама. Верховний (головний) Яхве залишився з Авраамом, інші ж два вирушили до Содому, аби зустрітися з Лотом.

Вони зруйнували Содом, адже Господь послав на місто дощ із сірки й огню з неба. Таким чином, було чотири Яхве й Один на Небесах, Той хто пролив вогонь на Содом. Цей Один і є Яхве Сонму. Він послав Месію у світ як законодавця та захисника Ізраїлю. Зверніть увагу також на статті Імена Бога (№ 116); Преіснування Ісуса Христа (№ 243); Ангел ЯХВХ (№ 24); а також Рання теологія Божества (№ 127). Створення світу мало свою мету. Тим часом, Христос мав свою місію в цьому створенні, що йому призначив "Яхве Сонму", він же "Йахови" (порівн. Мета створення і жертва Христа (№ 160).

У своїх статтях ви розрізняєте Йахову (Яхве) (видання SHD 3068) та Йахову (видання SHD 3069). Ви стверджуєте, що Йахови (3069) посідає більш високе місце відносно Яхве (3068). На мою думку, оригінальний рукопис — то лише тетраграма, що була перекладена як ЯХВХ без голосних звуків. Якщо я правильно розумію ситуацію, то звідки перекладачі взяли два різних варіанти імені (слова). А відтак, на цій підставі вони будують ієрархію та поміщають одного ЯХВХ над іншим, хоча, по суті, мова йде про двох ЯХВХ?

Відповідь: У тексті послання до євреїв ці розбіжності збережені. Зміна імені Соферім "Яхве" на "Адонай" є основним пунктом аргументу, що стосується голосних звуків від Адонай. Див. коментарі до Словника термінів Стронга 3068 і 3069, що зустрічаються в посланні до євреїв. Там ви знайдете ці розходження. У виданні 3068 вживається термін "Адонай", а в іншім виданні (3069) — "Елохім".

Не могли б ви пояснити (ці) розбіжності та різницю, що тут має місце? Коли я читав статтю №254 та Повторення Закону, вірш 11:17, то мені припало на думку, що в тому самому вірші мова йде про двох істот. Чи то є насправді так, або ж я помиляюсь ми все ж таки говоримо про двох різних істот? Якщо це так, то, будь-ласка, поясніть ці розбіжності. До того ж, чи не могли б дати тлумачення фрагменту послання до коринтян 6:17-18.

Відповідь: Слово, що перекладається як "Господь" у тексті Повторення Закону позначає "Яхве" (видання SHD 3068) (порівн. Докладний Довідник Біблії Гріна). У Септуагінті не робиться аж ніяких розмежувань між вживанням слова "Куріоз" і воно перекладається таким же чином.

В другому посланні до коринтян, у вірші 6:18, мова йде про "Господа Вседержителя”; у цьому фрагменті не передбачено ніякої різниці. Мають місце розбіжності між сутностями, як у книзі Захарії 2:8-11. "Яхве" послав його, аби врятувати Ізраїль та Єрусалим. Саме "Яхве Сонму". Ці відмінності стають помітним після того, як ми прочитаємо Псалмів 45:6-7 і послання до євреїв 1:8-9 як "Месії".

Чи може Господь дозволити гріх? Я чув проповідь, під час якої священик сказав "Бог не може дозволити гріха, ось чому Христос сказав "Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене ти покинув", — але ж він спокутував усі мирські гріхи. Я не можу спокутувати гріх. Чи правда це?

Відповідь: Ні, то є лише міф, розповсюджений тими людьми, які ніколи уважно не читали Псалмів. Христос промовив слова розпачу по-арамейські; ця мова споріднена з давньоєврейською мовою. Слова, що зірвалися з вуст Ісуса Христа, наведені в Псалмах 22:1. Там же, вірш 22:24, ми можемо прочитати про те, що Господь не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

Усі події, про які розповідається в Псалмах 22, стосуються Месії та того факту, що Христос був розп'ятий. У вірші 24 зазначається буквально наступне:

"Бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!".

Ця вигадка набула поширення в зв'язку з помилковим переконанням, що можна спокутувати гріхи без того, щоб збагнути сутність Снопа Колихання та прийняти Його. Отже, не можна дістати прощення та покутування, якщо ми не сприймемо справжнє призначення Єврейської Пасхи. Люди, що не додержуються законів, а натомість відзначають язичеські свята, не розуміють Святого Писання та Законів Бога. Коментарі до книги Псалмів 22, а також тема розп'яття докладно освітлена в статтях, що доступні в інтернеті за наступною адресою: www.ccg.org і www.logon.org

У книзі Ездри 9:15 міститься міркування про те, що Бог є праведний, а в книзі Псалмів 119:172 підкреслюється те, що Закон Бога також справедливий. Чи існує пов'язок між Богом та Його Законом?

Відповідь: Бог є святим, досконалим, праведним, він несе добро, та й він є істина. А Його Закон випливає із природи Бога, а не з його примхи. Докладний аналіз цієї теми можна знайти в статті Різниця в Законі (№ 96), а також у статті Любов і Структура Закону (№ 200).

Створення Духа

Ангел ЯХВХ

Якщо я правильно розумію, то "Яхве Сонму" Є Отцем, а Царем потрібно вважати Христа (Зах. 9:9), однак, у книзі пророка Захарії 14:16 є слова, що стосуються усім нам "будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок". Чи носить також і Христос цей Титул (ім'я) "Яхве Сонму" або ж ми маємо "вклонятись" як Цареві, так і Яхве Сонму?

Відповідь: Христос має декілька імен. Він походить від Отця та виконує волі Його, постійно перебуваючи під Його опікою. Бог є Цар над царями та Господь над панами, та все ж таки ми бачимо, як Христос прийде як Цар на царями та Господь над панами під стегном його. Тому слід вклонятися тільки Яхве Сонму та шанувати Його як Всевишнього. Бо ж ім'я отримав як Христос, так і ми.

Протягом усього часу небесного та земного буття, Христос здобув нове ім'я, що також буде написано на чолах наших. Він відпокутував усі наші гріхи, щоб ми стали країною царів та священиків. У відповідному фрагменті Писання буквально зазначається: "Будуть приходити з року на рік, щоб вклонитися Цареві, Господу Саваоту" (порівн. Об'явл. глави 4 і 5, у яких розповідається про раду, а також викладається суть нашої ролі і ролі Месії).

У книзі Даниїла 2:45 ми читаємо про камінь, що був висічений з гори; далі в книзі пророка Даниїла 7:13-14 йде оповідання про те, як Син Людський прийшов аж до Старого Днями і Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.. В мене виникає таке враження, що Син був створений Отцем нібито зовсім інакше, на відміну від усього іншого, що існує на землі. Усе це виглядає майже як клонування, що його Отець вчинив із себе. Як ви можете це прокоментувати? Якщо спосіб створення Христа відрізняється від створення ангелів або ж створення всього живого, то, у такому випадку, чому б нам не "вклонятися" Синові так само, як і Отцеві. Він насправді міг би бути в Отці, а Отець в ньому.

Відповідь: Ні, ми не можемо поклонятися Сину як Отцеві. У Біблії досить чітко говориться: "Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного" (Євр. 2:11).

Вчення, згідно з яким Отець та Син є суть один Бог, і йому, принесеному в жертву, і слід поклонятися, є доктриною Аттіса. Її було прийнято (ухвалено) на одному з Соборів. Пізніше, вона ввійшла до християнства у четвертому столітті. "Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив?” (Малахій 2:10)?

Христос був створений Всевишнім так само, як і інші сини Бога були створені Господом. Але Ісус був посланий на Землю іншим способом; він був "єдинородним богом", “Однороджений Син, що в лоні Отця, Той сам виявив був” Іван 1:18. Докладний аналіз Видінь Даниїла 2 можна знайти в статтях, що висвітлюють природу Бога: Програма вивчення Біблії (№ B1), а також Як Бог став сім'єю (№ 187).

Ким був великий Ангел, що був заступником Ізраїлю в Старому Заповіті?

Відповідь: У першому та другому століттях Церква вважала, що їм був Христос. Так, Юстин Мученик, у листі до римського імператора (близько 150 н.е.) у своїй "Першій Апології" категорично стверджує, що, за найглибшими переконаннях Християнської Церкви, Великим Ангелом Старого Заповіту, що дав Закон Мойсею, був Христос. Про це кажуть доктрини, що їх сповідала Давня Всесвітня Церкви. Див. також в інтернеті за адресою: www.originalcatholicchurch.org.

Протягом століть священики ранньої Церкви, а також прихильники Суботи фактично ототожнювали Христа з архангелом Михаїлм, бо ж у книзі Даниїла зазначалося, що Михайло був Великим Князем, який захищав Ізраїль, та, до того ж, Михаїла ототожнювали з Архангелом. Це переконання лягло в основу теологічного світобачення Адвентистів Сьомого Дня. Вони дотримувалися цієї ідеї, напевне, аж до 1978 р., вважаючи, що Христос був Ангелом Старого Заповіту. У деяких відгалуженнях цієї конфесії й дотепер існує думка про те, що Ангел Старого Заповіту та Архангел Михаїл — то є та ж сама істота. У зв'язку з цим зверніть увагу на статті Ангел ЯХВХ (№ 24); Рання теологія Божества (№ 127); а також Преіснування Ісуса Христа (№ 243).

Хто розмовляв з Авраамом? Чи був то Ісус? Хто зруйнував міста?

Відповідь: То був янгол Яхве, що пізніше втілився в Ісуса Христа. Його назвали Яхве, як і двох інших янголів, що прийшли з ним, аби зустріти Авраама, а згодом ці двоє вирушили до Содому, аби зустрітися з Лотом. Після цього вони (Яхве) зруйнували це місто, пославши на нього з Неба дощ із сірки та вогню Божого. Те ж саме Ангели зробили і з містом Гоморою (Буття 19:24). Цим Яхве на Небесах, хто наслав кару на Содом та Гомору, був Яхве або ж Йаховіх Збору. Ці питання освітлені в статтях: Обрані як Елохім (№ 1); Ангел ЯХВХ (№. 24); Імена Бога (№ 116); а також Преіснування Ісуса Христа (№. 243).

Якщо, за ствердженням Івана, жодна людина не бачила Бога, кого ж тоді бачив Мойсей? Хіба ж не Бога?

Відповідь: Ні, Мойсей не бачив Єдиного Правдивого Бога. Згадайте, адже Христос сказав, що жодна людина не бачила, як Він виглядає, а також ніколи не чула Його голосу; це ж повторили Іван і Павло (Іван. 1:18; 1Іван. 5:20; 1Тим. 6:16). Згідно уяви та переконань ранньої церкви саме Ангел Старого Заповіту передав Закону Мойсею. Див. статті Ангел ЯХВХ (№ 24); Преіснування Ісуса Христа (№ 24); а також Рання теологія Божества (№. 127).

Хто ж тоді збудовував Аарона і Мойсея та повів йому про фараона, як ми бачимо з книги Виходу (коли йдеться про десять поразок)?

Відповідь: Істота, яка захищала Ізраїль в пустелі — то була скеля, тобто Христос. Він же був ангелом Старого Заповіту, що передав Закон Мойсею на горі Сінай. Цей погляд ліг в основу вчення давньої Церкви, і не втрачає своєї актуальності й донині. (пор.: Юстин Мученик, Перша Апологія). Дивитеся статті: Ангел ЯХВХ (№ 24); Рання теологія Божества (№ 127); а також Преіснування Иисуа Христа (№ 243).

Сини Бога

Скільки синів має Бог, відповідно до Біблії?

Відповідь: Про синів Бога згадується в текстах Старого Заповіту, проте, точного числа не надається. У книзі Повторення Закону 32:8 розповідається про те, що синам Божим була дана влада над народами згідно з їх числом (текст у виданні MT пізніше зазнав певних змін, однак у Стандартному Виправленому Виданні Біблії текст передано вірно). За традицією теологи наводять цифру 70, проте, нам відомо, що, насправді їх набагато більше, ніж сімдесят, оскільки про це свідчить видіння пророка Ілії. Йов 1:6; 2:1; а також 38:4-7 лише згадує про синів Божих та про Зорі Поранні.

У книзі Йова 33:23 розповідається про те, що існувала ціла система, до якої входили тисяча чоловік, здатних викупати гріхи інших людей. Звідси походить термін "міріади"; це слово вживалося стосовно до цих людей (котрі спокутували чужі гріхи) (Об'явл. 19:14). Книга Об'явлення називає цифру в 200 мільйонів вершників, що їхали перед чотирма ангелами на ріці Євфрат. Вони мали намір винищити третину людства (Об'явл. 9:16). Ці істоти (що про них, власне, йдеться) цілком могли бути звичайними людьми, та аж ніяк не небожителями.

Таким чином, ми не можемо бути впевнені в тому, чи насправді це число вірне. Отже, число Синів Божих, котрих іноді іменують Посланниками, складає, відповідно до тексту, 200 мільйонів. Іноді незліченне число цих посланців обчислюється арміями. Напевне, більше людей просто не існувало з часів Адама. Більш докладно ми можемо дізнатися про це, прочитавши статті Боже місто (№ 180). Як би там вже не було, але безсумнівним є той факт, що всі ці люди утворять Живий Храм, Житло Господа та Агнця.

Чи не могли б ви пояснити розходження між усіма небесними істотами? Сини Божі, ангели, херувими, нефіліми? Чи всі Сини Божі — ангели, а всі ангели — сини Бога?

Відповідь: Усі ті, хто належить до небесного табору, є синами Бога. Ті, кого було послано до людей, були посланцями Божими, що їх іменують янголами. Вони мають свою ієрархію: херувими, серафими та поранні зорі. Усі вони є синами Бога. Христос є також одним із них.

Нефіліми походять від тих, хто належав до занепалого сонму. Див. статті Нефіліми (№ 154). Для них немає воскресіння. Демони — це сини Бога, які згрішили. І ми всі також будемо синами Бога. Зверніть увагу на статті Як Бог став сім'єю (№ 187), Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174), а також Обрані як Елохім (№ 1).

Не могли б ви коротко пояснити, що означають 24 трони і 24 старця?

Відповідь: До "внутрішнього дорадчого органу" Елохімів входять тридцять істот. До складу цих тридцяти входять двадцять чотири старця, що підкоряються Господові, котрий є Месією. Чотири Живих Істоти є херувимами біля престолу Божого. У них є два старці, що складає одну систему, три системи разом утворять шість більш великих ієрархічних одиниць (легіонів). Бог приглядається з місця оселі Своєї. Отже, загалом, в оселі Бога нашого призначені тридцять небесних істот.

Є також ще й інші істоти, що утворюють раду сімдесятьох. Ця система знайшла своє відображення в Ізраїлі, а також у Кучках та Храмі. Збір, до якої входять двадцять чотири первосвященики та Всевишній, утворював раду старців. Сімдесят плюс два — складають "зовнішній дорадчий орган". Ізраїль був розділений на чотири частини, кожна з який містила в собі дванадцять племен, по троє племен на частину. До того ж, частиною Ізраїлю було духівництво левітів у кучках або на троні (див. Числа 10). Легіони духівництва були призначені на чолі племен. Більш докладно про це можна довідатися зі статті Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174). Подивимося також на статтю Як Бог став сім'єю (№ 187).

Не могли б ви пояснити термін "четверо живих істот" і у чому полягає значення цих істот?

Відповідь: Четверо Живих Істот — це помазані херувими хоронителі, котрі стоять перед троном. Двоє з них були на ковчегу, а двоє інших спостерігали за ними. Див. статті Заповітна Арка (назву більш доцільно перекласти як "Ковчег Заповіту Господнього"(№ 196) — прим. перекл.), а також Значення Бачення Єзекіїля (№ 108). У статті Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174) порозумівається роль цих істот.

По суті, ці херувими панують над всесвітом; крім того, вони — хоронителі престолу Господнього. Сатана разом із двома упалими стали заколотниками; на їхнє місце незабаром прийдуть двоє інших Елохімів, призначених Господом. Вони мають вигляд людей, але з головою лева на стіні Храму Єзекіїля на іншій стороні пальми, що є Христос. Двома ж Елохімами, про яких говориться в Біблії, були Авраам (Побут. 23:6 Євр.) та Мойсей (Вих. 7:1). Зверніть увагу на статтю Люцифер: Носій Світла та Досвітня Зоря (більш доцільно перекласти "Князь Пітьми або ж Зоря Порання") (№ 223). Їх підтримують Енох і Ілія. Див. статті Свідчення (№ 135).

Чи мають ріки, що течуть з Едему, будь-яке символічне значення; чи пов'язані вони з чотирма херувимами біля престолу Господа?

Відповідь: Так, символічно ріки служать утіленням чотирьох елементів створення світу. Питання щодо ролі херувимів у створенні світу знайшло свій розгляд у наступному ряді праць: Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174); Мета Творіння та Церкви Христа (№ 160); Доктрина первинного гріха частина І: едемський сад (доцільніше перекласти як "сад ув Едені") (№ 246), а також Як Бог став сім'єю (№ 187).

Ви згадали про систему, до якої належатиме людина, а також істота з головою лева; яку роль вони виконують та в чому полягають обов'язки цих істот?

Відповідь: Ці (істоти) стежать за тим, як виконується Божа воля. Вони помазані херувими хоронителі, і в храмі Єзекіїля вони є такими. Книга Об'явлення говорить нам про те, що ці херувими знаходяться біля престолу Господнього, і займають ще вищу позицію, ніж двадцять чотири старці. Про це ми можемо довідатися з книги Єзекіїля, глави 1 і т.п., де названі істоти ототожнюються з херувимами. Ці двоє ніколи не змінюють свого місцезнаходження, незважаючи на те, де розташований трон Бога. Виходячи з цієї обставини, ми можемо сказати, що (істоти-херувими) мають чітко визначені обов'язки. Див. статті: Значення видіння Єзекіїля (№ 108); Як Бог став сім'єю (№ 187); Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174), а також Боже Місто (№ 180).

Не могли б ви розповісти про Небесну Громаду якомога детальніше. Хто саме входить до складу тієї Громади, якою є її чисельність, значущість та роль? Чи був Ісус частиною Громади?

Відповідь: Громада складається із синів Бога. Їх звуть посланцями, оскільки в кожного з них є місія, що має відношення до людини. Слово "ангел" грецького походження і позначає посланець . Подібним чином, давньоєврейське слово "Малак", що також означає посланець , в арабській мові трансформувалося в “Малаікат", а уже відтіля, перекочувало в мови Індонезії й надалі.

Ми знаємо, що Громада знаходиться біля престолу Всевишнього та служить Господові. На самому початку і Христос був одним з таких синів Бога. Більш докладно про це можна прочитати в статтях Як Бог став сім'єю (№ 187); Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174), а також Преіснування Ісуса Христа (№ 243).

Ми усі станемо синами Бога і Елохімами, як випливає зі статті Обрані як Елохім (№1). У статті Значення видіння Єзекіїля (№ 108) також міститься цікава інформація, що має відношення до херувимів. Тему нашого подальшого існування досить детально висвітлено в статті Боже Місто (№ 180).

В чому полягала причина повстання Громади?

Відповідь: Вважається, що причиною "заколоту" стало незадоволення громади тим, що Бог створив світ. У Корані, до речі, зазначається дещо інше з цього приводу. Призвідник цього "заколоту" Сатана, день і ніч оскаржує нас перед Отцем нашим Небесним. Саме тому його (Сатану) звуть "той, хто братів наших скаржив". Див. статті Як Бог став сім'єю (№ 187), а також Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174). Статті Загублена вівця та Блудний Син (№199) також Суд над демонами (№ 80) містять в собі багато цікавого стосовно даної теми.

Чи може херувим вчинити будь-що всупереч волі Отця Небесного та втратити своє положення в небесній ієрархії? Якщо так, то, що чекає на нього в такому випадку?

Відповідь: Так, один, Сатана, та третина Громади біля престолу Господа нашого повстали проти Нього. Вони мають нагоду та можливість покаятися, втім, це стосується й решти синів Божих. Див. статті Суд над демонами (№ 80), а також Загублена вівця і Блудний Син (№ 199). Таким чином, ми знаємо, що милість Божа є невичерпною.

Третя частина Громади повстала, окрім цього, відомо, що "внутрішня рада" налічує 30 істот-янголів. Отже, можна сказати, що число повсталих склало 10. Чи не пов'язано це з тим, що мова йде про десять компонентів; сім епох церков, двоє свідків, а також Месія, який має вирішити проблему, винуватцями якої стали повсталі ангели Табору?

Відповідь: Так, подібні міркування цілком обґрунтовані. Проте, сатаністи називають інші цифри; вони говорять про цифру "дванадцять". Створюється враження, що навіть більш, ніж третина внутрішньої ради могла бути задіяна в повстанні. Але все ж таки, загалом, число повсталих дорівнювало третини (від чисельності громади). Цілком імовірно, що мова йшла про двох херувимів та десять істот. Про точне число ми дізнаємося, коли дістанемось Єрусалима, і Христос знову розповість нам про це.

Десять заповідей Храму не пов'язані з людьми, що отримали порятунок від Месії. Число "сім" має відношення до церков тільки в тому випадку, якщо ми не ототожнюємо сімох ангелів з сьома церквами, а також, якщо ми не беремо до уваги зміни, що можуть відбутися в громаді. До того ж, ми виключаємо людей як новий елемент, привнесений із зовні.

Якщо занепалий сонм ангелів (демони) може покаятися і знову стати синами Бога, то, можливо, ви вірите й у те, що демони, що не покаялися, загинуть навічно? Яка ж, тоді, різниця між нами і ними? Можливо, люди є лише ще одним продуктом творчості, але, по суті, ми нічим не відрізняємося від занепалих ангелів?

Відповідь: Так, ви самі відповіли на своє питання. Людина та сім'я були створені, аби передети людей у руки ангелів, однак, під наглядом Бога. Але коли Сатана став проти, і в такий же спосіб надійшла повстала третина громади, ангелам було доручено зберігати нас. Втім, вони стали наклепниками замість того, щоб бути нашими духовними батьками. Янголи розпочали спробу розладнати намір Господа та перешкодити нашому порятунку. Після заключного повстання наприкінці тисячоліття, демони набудуть фізичної форми та загинуть. Це означає, що вони будуть кинуті до безодні та загинуть людською смертю, як ми можемо бачити з книги Єзекіїля 28, а також Ісаї 14. Більш докладно про це можна довідатися зі статті Падіння Єгипту (№ 36); а також Люцифер: Носій Світла і Досвітня Зоря (№ 223). Занепалі ангели займуть місце в часовому просторі між тілесним воскресінням та Другим або ж Загальним Воскресінням з Мертвих. Можна легко уявити собі труднощі, з якими їм доведеться зштовхнутися, коли мова дійде до Судного Дня, коли злочини, що вони скоїли протягом 6000 років, стануть предметом розгляду вищих сил. Їх буде засуджено за всі ті лиходійства, які трапилися через їхню котрі що вони не зуміли запобігти, не говорячи вже про злодіяння, що були зроблені ними серед людей.

Напевне, з метою уникнути розплати вони сприяли розвитку теорій і доктрин містичних культів, особливо орфічних. Ці доктрини набули значного поширення серед людей, що мають певне відношення до занепалого чи бога теосу. Сатана має скласти окуп, аби знову потрапити до небес. Спроба людей, напевне, була реакцією та бажанням повернутися до колишнього стану та уникнути другого й тілесного воскресіння, підкоряючись при цьому обраним від Першого Воскресіння.

Доктрина про душу також є вигадкою Сократа, своєрідним вимислом про "психо" (душа — прим. перекл.), своєрідною реакцією на появу орфічних доктрин, з яких випливає, що душа безсмертна. За переконаннями прихильників вищезгаданих вчень, після смерті душа прямує до "гностичних" небес. Вічна душа — це ще одна неправда, що ґрунтується на переконанні в безсмертній природі демонів та в тому, що вони не можуть прийняти покаяння. Христа було знижено від Елохіма до форми людини; він помер на хресті, після чого він воскрес та вознісся на небо. Якщо він міг це зробити, то кожний із демонів міг би на це розраховувати. Бог не має обмежень у своєму створінні. Див. статті Преіснування Ісуса Христа (№ 243); Суд над демонами (№ 80); Воскресіння Мертвих (№ 143); Душа (№ 92); Загублена вівця і Блудний Син (№ 199); Доктрина Сократа про душу (№ B6).

Я уважно прочитав статтю за назвою Нефілім (№ 154). З того, що і ній написано випливає, що грішні ангели, від яких походять нeфіліми, були людьми (чоловіками). Чи можемо ми, беручи до уваги цей умовивід, зробити висновок про те, що створення духу більшою мірою стосується чоловіків ніж жінок? До того ж, чи існують, будь-які істоти-духи яких ми могли б віднести скоріше до жіночої ніж до чоловічої статі?

Відповідь: Нам усім добре відомо, що Сини Бога мають властивість набувати матеріальної форми. Отже, якщо вони з'являються у вигляді чоловіків, то, безумовно, вони також мають здібності втілюватися також і в жінок, що вони досить часто і робили, (згадаємо, наприклад, Фатіму). До того ж, ангели нерідко з’являлися перед людством у вигляді тварин, наприклад подібно до віслюка Валаама. Так, Сатану називають змієм, бо він з’явився жінці у цьому обличчі. Ми помилково вважаємо, що світ духів є усього лише копією світу, у якому живемо ми самі. Таким чином, виходить, що ми дивимося через скло в темряві.

Світові духів притаманна властивість пересуватися у часі та просторі, без будь яких обмежень, що стримують наше мислення та розуміння. Маса, простір, час, сила ваги та енергія є еквівалентними виразами однієї і тієї ж першопричини, що розуміється нами як дух. Деякі наші вчені роблять помилку, припускаючи існування іманентного Бога за визначенням.

Коли світ вже був створений, всі Сини Божі зібралися разом. Їхні наставники (напутники), зорі поранні, радісний окрик здіймали. Сатана теж знаходився серед них як Ранкова Зірка та помазаник Херувим хоронитель. Роль жінки полягала в тому, щоб народжувати на світ Божих нащадків.

Демони ж, з’явилися перед людством у чоловічому вигляді з наміром перешкодити створенню світу. Звісно, вони також могли б з'явитися як жінки, але, у такому разі, їм довелося б народжувати та виховувати своїх дітей. Імовірно, що вони не досягли належної духовної зрілості, для того щоб узяти на себе таку відповідальність без участі Святого Духа Божого. До того ж, жінка знаходилась у сфері їхнього впливу. Грішні Ангели втратили Святого Духа в собі, коли повстали і були вигнані з небес. Згодом це змусило Демонів вигадувати інший спосіб увійти в небесні сфери. Таким чином, вони більш не були в лоні Отця. Див. статті Єдиносущий Отець (більш доречно було б перекласти як "Єдиносущі в Отцеві") (№ 81).

Коли ми воскреснемо, то ніхто з нас не буде мати ніякої статевої належності. Друге воскресіння, напевно, теж передбачає відсутність статі. Див. статті Воскресіння Мертвих (№ 143), а також Часовий Підсумок Віку (варто перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272)

Чи відомі вам якісь уривки Святого Письма крім Псалмів 8:5, що розповідають про духовних істот (крім Батька, а також Того, хто став Христом) елохімів?

Відповідь: Звичайно, у Святому Письмі є декілька подібних текстів. Так у книзі Виходу 7:1 згадується про Мойсея. В оригіналі давньоєврейського тексту книги Буття Авраам згадується як елохім, що англійською мовою було б перекладено як Великий Князь.

Крім цього, у різних текстах Сатана теж зветься елохімом або теосом. До того ж, Апостол Павло говорить, що у Новому Заповіті існує безліч теосів (theoi polloi) чи елохімів. У книзі Захарії 12:8 також повідомляється про те, що будинок Давида буде як елохім, як Ангел Яхве перед нами. Бо написано: "Я сказав: ви боги. Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути" (Іван 10:34-35). Див. статті Обрані як Елохім (№ 1) : Первинні церковні вчення та прихід Трійці.

У Псалмах 45:6-7 розповідається, що Христос, наш елохім, був намащений оливою радості понад друзів Його. Таким чином, у цьому випадку, мова йде про раду. У Псалмах 82 також розглядається цей аспект. Інші посилання на цю тему зазначені в самій статті. Крім того, див. статтю Ангел ЯХВХ (№ 24).

Чи дійсно 1000 жертв, що Соломон приніс у Кучках, мають відношення до ради, яка складається зі 1000 синів Божих? До того ж, число 1000 зустрічається ще у декількох уривках. Так, Іова 33:23-24 розповідь про 1000 та спокуту через Месію; у книзі Буття 20:16 згадується про 1000 шекелей срібла, що було сплачено Авраамові за виправдання Сари. Однак, рада повинна була вирішити проблему у мирний спосіб; чи ж, Пісня Пісень, де говориться про 1000 щитів (Ефес. 6:16 візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого). Отже, чи пов'язані всі ці фрагменти Святого Письма з Божою радою 1000?

Відповідь: Так, відповідний уривок з книги Буття 20:16 є своєрідним компромісом між рядками, що ми про можемо прочитати в книзі Іова, де йшлося про спокуту одного з тисячі. Додамо до цього ще й іронію Авімелеха, який вжив термін "брат", щоб висловити свої страждання.

З наведеного вище, безсумнівним є тільки те, що гріх, є злочином проти Бога. Ось чому за Христа було сплачено тридцять срібняків. Тому що це було злочином проти ради (до її складу входить 30 істот) і ця сума розглядалася як ціна за раба.

Люцифер

Що означає ім'я Люцифер?

Відповідь: Люцифер, дослівно означає “носій світла”. Це ім'я безпосередньо зв'язано з "родом діяльності" Сатани — адже він був Ранковою Зіркою нашої планети. До того ж пришестя Христа наприкінці цього століття, відзначиться не тільки судним днем, але і тисячолітнім ювілеєм його правління. Ця подія буде мати також і повчальний характер. Більш докладно про це можна дізнатися зі статті Люцифер: Князь (букв. носій) Світла та Порання Зоря Князь (букв. носій) Світла та Порання Зоря (№ 223).

Вертаючись до того, як Сатана став перед Богом з ангелами, про що розповідається в Іова, мені було б цікаво довідатися, — чи він і дотепер має таку ж велику силу, чи ж він вже втратив свою могутність. Чи правда, що він може впливати на ангелів?

Відповідь: Так, Сатана — обмовник наших братів, до того ж він все ще впливає на третину сонму, що перебуває під його проводом. Однак, вважається, що деякі з ангелів уже розкаялися з часів діянь ранньої Церкви. Згадаймо, отже, Христос повів, що Він бачив, як Сатана падав з небес подібно до того, як блискавка рушає донизу. Диявола буде скинуто, і він знає, що його смертна година невдовзі проб'є. Книга Об’явлення говорить, що час упалого ангела незабаром прийде, і від цього він гнівається на Церкву. Тому що Сатана напевно знає про те, що година розплати вже дуже близька, знає, що ми вже живемо за часів, коли йому доведеться відповідати перед Всевишнім за всі скоєні ним злочини. Але все ж таки, до часу блудниці в пустелі ще мине 1260 років. У цьому зв'язку, П'ята Печатка все ще тяжіє над нами і блудниця верхи на звірі, сп'янілому від крові святих, от-от буде винищена. Див. статті Часовий Підсумок Віку (варто перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272), а також Роль Четвертої Заповіді в історичних Церквах Бога, що дотримувалися Суботи (№ 170).

Мені здається, що Люцифер і Сатана — це одна й та ж істота. Але тут виникає невеличка проблема, оскільки Сатана не завжди був злим? На розум приходять слова Єзекіїля 28:15, згідно яким Сатана був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення. І це схоже на правду. Отже, чи можна бути кращим, ніж сама досконалість?

Відповідь: Люцифер був помазаним Херувимом хоронителем біля Трону Господнього, і досконалі були шляхи його; він відрізнявся від інших синів Божих. Саме ім'я Люцифер означає, "носій світла", тому що він був ранковою зіркою нашої планети і наставником сонму. Див. статті Люцифер: Князь (букв. носій) Світла та Порання Зоря (№ 223).

Однак, ставши проти волі Отця Небесного, Люцифер і третя частина сонму повстали та перетворилися на чудовиськ. Вони намагалися досягти рівності з Богом, і цим зробили жахливий гріх. Упалі ангели не пройшли іспит вірою. Після створення Адама, вони стали обмовниками наших братів. Але Христос був зовсім іншим, він не прагнув до рівності з Богом і не намагався захопити те, що Йому не належало. Він зволів заробити свій дарунок панувати над іншими покірливістю. Тому, Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... (Фил. 2:5-7). Див. статті Мета Творіння та Церкви Христа (№ 160).

Ісус Христос об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресіння з мертвих (Рим. 1:4). Див. статті Предіснування Ісуса Христа (№ 243). Всі творіння Чесноти досконалі, але ми можемо внести в них істотне безладдя, і ми вже зробили це. Його наміри досконалі, вони підкріплені мірами безпеки, так що всі ми, завдяки цьому, теж досягнемо досконалості, коли здійсниться пришестя Месії. Див. статті Часовий Підсумок Віку (слід перекласти як "Хронологія подій століття") (№ 272).

Деякі з моїх друзів вважають, що земля є місцем заслання грішних ангелів. У Євангелії від Луки 8:31 я знайшов місце, у якому демони благали, щоб їхній не вкидали в безодню. Одначе, написане в книзі Об’явлення 9:11, 11:7,17:8, 1Петра 3:19, 2Петра 2:4 і Іуди 6 переконує мене в тому, що земля є чимось набагато більшим. Чи справді Аваддон/Аполліон — це цар, увязнений для того, щоб згодом його звільнили, чи він і Сатана — це різні істоти? Так де ж знаходиться це місце? Напевне, в океані?

Відповідь: Ми можемо бачити, що у Новому заповіті має місце термін "Тартарос", що вживається лише стосовно занепалого сонму. Слово Аваддон чи Аполліон — означає руйнівник; крім того, цей термін застосовується стосовно Сатани та його системи. Нам відомо, що упалий сонм або демони, панують над землею і людством протягом 6000 років. Але треба пам’ятати, що з поверненням Месії, Сатана та демони будуть кинуті до в’язниці на тисячу років.

Безодня, якої так страхалися демони, означає смерть, і всі наведені тексти говорять про те, що упалим призначено вмерти подібно до будь-якої іншої людини. Їх очікує друге воскресіння, як і будь-якого іншого. Ця тема знайшла свій розгляд у статтях Суд над демонами (№ 80), а також Загублена вівця та Блудний Син (№ 199). Хронологія основних подій розглядається в статті Часовий Підсумок Віку (слід перекладати як "Хронологія подій століття") (№ 272).

Ангели

Коли виникає питання з приводу місця та ролі ангелів, або ж хтось намагається з’ясувати хто ж вони такі, найбільш узагальненою відповіддю є твердження, що вони усього лише посланці. Таким чином, ангели виконують функції слуг або ж посильних. Однак, насправді це не зовсім так. Так, 38-а глава книги Іова дає пояснення щодо того, як був створений світ і все що було в ньому. У вірші 7, говориться, що разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини, коли Господь створив світ. Мені здається, що термін "Божі сини" у цьому випадку, стосується саме ангелів. Отже, якщо вони вже існували на той час коли були створені земля та людина, то чим же вони займалися до того часу (якими вони були до тієї миті)?

Відповідь: Так, ви вірно міркуєте, стосовно ангелів. Справа в тому, що слово "ангел" грецького походження і дійсно значить "посланець"; у Біблії так називали всіх небесних істот. В Септуагінті слово "aggellos" вживалося для номінації різних ідей. Так само, це ж слово застосовувалося для перекладу поняття "Божі сини" у Повторенні 32:8. Але, протягом постхрамового періоду, зміст іудейських письмен був змінений. Так, у переробленому варіанті було написано "сини Ізраїлю". Ці зміни були внесені для того, щоб збільшити роль синів Ізраїлю, оскільки Христа ототожнювали з Ангелом Яхве, вважаючи його Божим сином.

Глава LXX Ісая 9:6 говорить "Ангел Дивний Порадник"; ці слова відносяться до Месії, що був Божим сином. Далі, у книзі Іова 1:6 і 2:1 уживається термін "Aggeloi", "ангели Божі " у значенні "Божі сини". Те ж саме ми бачимо і в книзі Іова 38:4-7, де слово "ангели" теж вживалося в значенні "Божі сини". На жаль, з часом первісний зміст давньоєврейських текстів неминуче розчиняється в товщі століть. Так, у друкованому виданні перекладачі нечітко передали ідею про Поранні Зорі. У книзі Неемії говориться про те, що за його часів виникла необхідність донести Послання до євреїв якомога більшій кількості людей, бо прості люди більш не могли розуміти Святе Письмо, тому що розмовляли арамейською мовою.

По суті, Ангели й справді були Божими посланцями. Але до створення світу, не було нікого, кому було б потрібно приносити послання, і за тих часів вони просто були синами Божими. Коли ж Бог створив людей, то ангели стали виконувати функції посланців, таким чином, усіх, хто виконував обов'язки "оповісників" Божих стали іменувати ангелами. Див. статті Ангел ЯХВХ (№ 24); Предіснування Ісуса Христа (№ 243), а також Як Бог став Сім’єю (№ 187). Більш докладна хронологія плану приведена в статті Боже Місто (№ 180).

Чи існували люди, які були наділені здатністю впізнавати ангелів одразу? До того ж, якщо ангели з'являлися в людському обличчі, то, як нам відрізнити їх від подібних до себе?

Відповідь: Патріархи стародавньої церкви впізнавали ангелів, ми можемо стверджувати це на підставі того, що написано в Біблії. Це "перевірка на качок" Якщо вона ходить як качка і кахкає як качка, то це — качка. Іноді вони знаходяться серед нас, а ми про це навіть не знаємо. Таким чином, ми несподівано для самих себе, стаємо об'єктом забави для ангелів. Бог сповіщає світ про свої наміри через Своїх слуг та пророків.

Ці люди говорять від імені Божого. Отже, сини Господа в сонмі Його відіграють роль вісників Вседержителя, яких іменують "ангелами" чи ж Божими посланцями. Див. статті по темі "Сини Господа", наприклад Ангел ЯХВХ (№ 24), а також Як Бог став Сім’єю (№ 187).

У мене склалося враження про вірш 48:16 книги Буття, як про деякий другорядний текст, який розповідає про молитву до ангелів. Як насправді треба розуміти цей текст?

Відповідь: Цей текст, до якого відносяться коментарі Стефана, — єдиний у Біблії, у якому молитви звернені саме до Христа. Мойсей говорив з ним віч-на-віч і стояв, подібно до Давида, між ним (Христом) та Ізраїлем. Коли Давид у Псалмах 45:6-7. говорить: " тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх", — він також звертається до Месії. У кожнім з наданих вище випадків, це звернення звучить як пряме прохання до Христа, благання про захист Ізраїлю. Див. статті Предіснування Ісуса Христа (№ 243).

У будь якому з цих випадків, звертання до Месії набувають повчальний характер. Ми ніяк не змогли б довідатися, що Ангел Спокути був елохімом Ізраїлю, призначеним Богом, якби Патріархи Церкви не донесли до нас свої свідчення у Святому Письмі. Усе це є прямим доказом того, що пророки мали безпосередній зв'язок із Христом. І тому ми молимося і поклоняємося Єдиному Істинному Богу.

Створення плоті (людини)

Нефіліми

Чи існували люди на нашій планеті ще до Адама, і коли саме був створений Адам?

Відповідь: Відповідно до хронології, складеної єпископом Усшером, Адам був створений у 4004 р. до н.е. Однак, за результатами археологічних розкопок нам стало відомо, що до "Homo sapiens" також існували ще й інші люди.

Отже, випливаючи зі сказаного раніше, ми можемо припустити, що до Адама було ще одне створення. У статтях Нефілім (№ 154), та Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248) можна знайти більш докладнішу інформацію про погляд Біблії на те, ким були люди які існували на землі од створення Адама. На початку п'ятого століття Августин з Гіппону висловив свою думку, cтосовно проблеми створення людини. Він звів сутність акта створення до факту створення лише синів Сифа та Каїна. Таким чином, у наслідок того, що Августин відмовився від давньої системи поглядів, Християнство виявилося абсолютно нездатним прийняти й усвідомити наукову цінність сучасних археологічних відкриттів зроблених протягом двох останніх століть. Саме ця помилкова доктрина Августина завдала значної шкоди теорії про Створення людини і відкрила шлях до виникнення такої ж помилкової теорії еволюції.

Чи відомо вам що-небудь про результати звірення формул ДНК у людей, що населяли землю до Адама і тих, хто жив після нього? Чи існують якісь суперечності між археологічними дослідженнями та тим, про що оповідує Біблія?

Відповідь: Так, недавні дослідження ДНК, проведені в Нідерландах, виявили, що доісторичні гуманоіди мали структуру ДНК, що складається з 27 ниток, в той час як у сучасних людей знайдене всього лише 8 ниток. Ми намагалися взяти для аналізу зразки Кро-Магнонских знахідок, щоб цілком з'ясувати всі розходження між сучасними людьми і доісторичними гуманоідами. Однак, це питання ніхто не поспішає вирішувати, оскільки деякі люди побоюються витоку інформації про результати майбутніх досліджень. Проте, на даний момент ми маємо відомості, на підставі яких можна затверджувати, що сучасні примати не мають абсолютно ніякого відношення до неандертальців. Так, дослідження гуманоідів, знайдених в Австралії, наприклад, арунків та Кове Свамп, виявили, що дивергенція є дуже істотною. ДНК мітохондрій клітин знайдених гуманоідів відрізняється від формули ДНК сучасних людей. Крім цього, в озері Нітчі були знайдені гігантські останки чоловіка, що справді вражають своїми розмірами. Більш докладно про це можна довідатися зі статті Нефілім (№ 154).

Якщо я все правильно розумію, люди, створені до часів Адама знаходилися на нижчому ступіні розвитку і, як зазначено, у книзі пророка Ісаї , не братимуть участі у воскресінні. Нефіліми не воскреснуть, оскільки з погляду фізіології, вони неповноцінні і тому не можуть прийняти Святого Духа і бути божественним проявом волі Його, чи не так? Але ж, наприкінці 6000 років царювання Сатани на нашій планеті, численні переносники інфекції (віруси, транспозони і т.п.), здатні впливати на наше ДНК, можуть перетворити і нас в істот, подібних до нефілімів. І ще, якби занепалому сонму було дано більше часу, ніж 6000 років, то вони могли б занепасти до рівня нефілімів. Чи згодні Ви з цим?

Відповідь: Справа в тім, що людина була створена за подобою та за образом Божим, тому вона могла бути носієм Святого Духа та преображати свій духовний світ. Безумовно, у наші часи ми можемо спостерігати деградацію людини розумної. Тому, дуже імовірно, що період життя людства обмежений 6000 роками, саме для того, щоб уникнути подібної деградації, зміни структури ДНК та інших супутніх цьому проблем. Скорочення тривалості життя людини говорить про те, що подібні проблеми таки існують. Крім того, вже безсумнівно стають явними навмисні спроби втрутитися у формулу ДНК людини за допомогою знань, здобутих шляхом досліджень ДНК нефілімів.

Поза всяким сумнівом, генна структура неандертальців була в корені відмінною від тієї, що ми маємо зараз. За висловами вчених, неандертальці мали гени, що складаються з 27 ниток, у той час як гени сучасних приматів мають 8 ниток. У зв’язку з цим, безсумнівним стає той факт, що в сучасної людини більше подібного з ДНК шимпанзе, чим з неандертальцями. Тому, цілком можливо, що наш життєвий потенціал може виснажитися, якщо ми переступимо 6000-літній поріг існування, відведеного нам Богом.

Я чув безліч думок із приводу воскресіння, і мені хотілося б почути вашу точку зору на деякі аспекти цього питання. Ви стверджуєте, що для нефілімів немає воскресіння, але, незважаючи на це, Сатана і його демони будуть мати можливість покаяння. Не могли б ви більш докладно розкрити це питання?

Відповідь: Занепала громада (сонм) була частиною творива, що вчинив його Бог, створивши людину за подобою та за образом Його. Отже, вони можуть покаятися і жити далі. Але ж, Нефіліми не були частиною створеного Богом світу. Вони були витворами упалої громади. До того ж, Нефіліми навмисно були створені для того, щоб зруйнувати задуми Всевишнього, і тому вони не є образом і подобою Господа Нашого. Таким чином, вони не можуть вміщати в собі Святого Духа, на відміну від демонів, які за своїм походженням, мають цю здатність.

З погляду здорового глузду та моралі Господь повинний надати всім Чадам Своїм можливість покаятися, однак, це не може поширюватися на істот, до появи яких Бог не має ніякого відношення. Таким чином, Він надасть можливість покаяння демонам, і вони будуть суджені відповідно до Святого Письма (1кор. 6:3). І все-таки, Бог сказав, що відродження нефілімів не входить до Його намірів. Та, отже, вони не мають воскресіння і не можуть мати його. Див. статті Суд над демонами (№ 80); Воскресіння Мертвих (№ 143), а також Загублена вівця та Блудний Син (№ 199).

Бог обрав Ноя, щоб врятувати його від загибелі під час потопу, оскільки рід його був досконалий. Наскільки я розумію, це означає, що його рід не був опоганений зв'язками з нефілімами. Адже всі ті люди, що були стали огидою для Господа через нефілімів та загинули під час потопу, будуть відроджені, чи не так? І ще, якщо не всі нефіліми загинули під час потопу, чи будуть їхні нащадки брати участь у воскресінні?

Відповідь: Ні, нефіліми або ж рефаїми не можуть розраховувати на воскресіння, про це ми можемо судити з книги пророка Ісаї 26:13. Повний огляд теми про нефілімів, ким вони були, а також, що з ними сталося, наданий у статті Нефілім (№ 154).

Адам і Єва

Навіщо Богу знадобилося створювати слабку людину, коли він вже створив духів-ангелів, що стали Синами Божими? Чому б замість цього він не помножив число ангелів, що живуть у палатах Його? Крім того, у чому полягають розходження в способах увійти до сім'ї Його?

Відповідь: Це, мабуть, найбільш глобальне питання щодо задуму порятунку світу. І справді, Бог міг би створити стільки синів-духів, скільки йому було б завгодно. Чому ж тоді він створив слабких у фізичному відношенні істот, що, згодом, знайшли дарунок духу Божого?

Те ж саме питання повстає і щодо створення плоті. Чому Господь створив людей, приречених на страждання та смерть? Чому вони, у кінцевому рахунку, умирають? Чому б йому водночас не створити всіх людей відразу і просто навчати їх?

Відповідь на це питання складна та в той же час проста. Якби Господь створив людей не слабкими, а досконалими духом своїм, то вони тоді цілком підкорилися б Йому і були б сповнені віри. Ангели Сонму очікували б призначеної для людей години та зміцнювали б їх у вірі, подібно до того, як батьки повчають чад своїх. Люди просто не довідалися б багато, і саме тому віра, виражена в них, набагато сильніше.

Сатана ж використовував людей з метою залучити одну третину сонму на свою сторону. Синам-заколотникам був доручений нагляд за утворами рук Божих; їм було доручено також випробувати і судити як демонів, так і людей.

Церква — це громада, покликана випробувати і судити демонів, оскільки їхня міра зовсім інша, ніж міра людська. У продовження тисячоліття ми будемо робити те, що Демонам було призначено робити Богом, тому що вони вирішили створити іншу, ідолопоклонницьку релігію. Отже, ми бачимо, що весь устрій небесний, служить вираженням ідеї про те, що лише обрані, що істинно вірують у Бога і слухняні Йому, можуть бути Синами Божими. От саме вони і будуть судити інших після Воскресіння з Мертвих.

Усі Сини Бога повинні були пройти іспит на віру та довести свою придатність для діянь Божих власними справами. Таким чином, створений дух пройшов іспит створеною плоттю, а разом вони йдуть до порятунку. Див. статті Як Бог став Сім’єю (№ 187); Суд над демонами (№ 80); Мета Творіння та Церкви Христа (№ 160); а також Боже Місто (№ 180).

Чого ж ми в такому випадку можемо очікувати від майбутнього? Відповідь: Мета створення людини полягає в тому, щоб вона могла царювати подібно до Бога. Назва "Ізраїль" буквально означає "він буде царювати як Бог". Ми були створені для того, щоб піднятися самим і підняти синів Бога ангельської громади до висот Всевишнього. Тобто ми повинні знаходитися у взаємодії з Божими Синами, тому що відповідальність лежить на нас порівну. Через воскресіння ми та Громада Ангелів маємо увійти в Град Божий. Див. статті Мета Творіння та Церкви Христа (№ 160) і Боже Місто (№ 180). У майбутньому ми будемо царювати на небі; а зараз ми можемо лише здогадуватися, міркуючи про те, що Бог підготував нам і тій частині гурту, що залишилася.

Як ви гадаєте, чому Адаме не став дорікати Єві за те, що вона з’їла заборонний плід від дерева Пізнання добра і зла в Еденському садові, адже і він же міг вчинити за її прикладом?

Відповідь: Дорікати Єві означало б узяти на себе додаткову відповідальність. Саме тому Адам не став цього робити. З тих часів багато чого змінилося в наших стосунках з Богом. Але, вже саме тоді Бог знав, що Адам засудить свою дружину, і, у зв'язку з цим, виникла необхідність послати на землю Христа, щоб він став царем як Агнець, що заколений. Тому що ми записані в книзі Агнця, Книзі Життя і Воскресіння від створення світу.

Таким чином, Господові із самого початку було достоту відомо про прийдешні події, і, на підставі свого всевідання, він задумав глобальний план Порятунку. Див. статті Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246); а також Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248)

У Новому Завіті містяться згадування про те, що Адам був створений приблизно за п'ять тисяч років до Ісуса Христа, однак крім цього на землі існувало ще кілька цивілізацій, подібних до єгипетської (4200 до н.е.) і китайської, і існували в ще давніші часи. Хотілося б довідатися, чи були знайдені археологами рештки людини, які б датувались мільйонами років і раніше? Чи можливо якимсь чином пояснити це протиріччя?

Відповідь: Відповідно до хронології Усшера, заснованої на біблійних джерелах, Адам був створений у 4005/4 до н.е. Тема людей до Адама докладно розглянута в статті Нефілім (№ 154). Крім того, див. статті Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246) а також Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248).

Як ви вважаєте, чому в більшості дитячих історій про Адама та Єву розповідається лише про те, що вони зробили гріх і зшили собі опаски з фіґового листя (Буття 3:7)? Більшість оповідань просто не дають ніякої іншої інформації про події в еденському саду. Так, автори подібних видань замовчують про те, як Бог повчав Адама та Єву, чи, хоча б про те, що Бог дав Адамові і дружині його одяг зі шкіри. (Буття 3:21).

Відповідь: Подібна тенденція подавати матеріал саме в такій убогій манері була обумовлена низкою помилкових переконань та позицій. По-перше, люди намагалися приховати той факт, що одяг людям дав Бог, а не самі люди. Таким чином, акцент зсовується на бік людини, а не в бік Бога (порівн. Римлянам 8:3).

Популярний виклад біблійних фактів обумовлено також багатьма іншими причинами. Так, гностики, що проповідували аскетизм і вегетаріанство, прагнули приховати той факт, що тварин винищували, а їхнє м'ясо вживали як їжу як їжу як їжу вже за часів Адама. Див. статті Вегетаріанство та Біблія (№ 183).

Крім того, листя дерев також має символічне та культове значення. Таким чином, про них найчастіше згадували автори популярних видань. Наприклад, дубові листи як прообраз древніх культів, досить ясно засуджуються в Біблії. Так, жерці Аттіса в Римі наносили татуювання за допомогою листя плюща, що вважалося священним. Отже, термін "листя" часто вживається в системі символів того часу, так само як і фалос (Ашера) чи цапеня.

Чи був заборонений плід насправді яблуком? Я не бачу нічого, що говорило б про це в Біблії, не могли б ви сказати мені, де саме говориться про те, що Єва з'їла саме яблуко?

Відповідь: Насправді, думка про яблуко не має ніякого відношення до Біблії. У цьому почуваються відгомони міфів і містерій (містичних культів), в яких яблуко асоціюється з яблуком розбрату. Більш докладно про це можна довідатися зі статті Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246)

Я вірю в Бога, але один момент викликає в мене здивування: якщо ми припустимо "Адам і Єва" були першими людьми на Землі, у чому ж, тоді, полягає справжня причина расових розбіжностей?

Відповідь: На землі є лише одна раса, і ця раса — людська. Тому що всі ми є братами. Наші мови були змішані у Вавилоні. Цей процес трохи нагадує розведення тварин. Так, темна шкіра в одних людей — придбана протягом довгих років ознака, яку вони набули в результаті пігментації. Світлий же колір шкіри людей обумовлений тим, що вони носили більше одягу. Проте, по загальній фізіології люди з різним кольором шкіри ні чим не відрізняються одне від одного. Групи і типи крові у людей різняться, в залежності від місця проживання, однак, по суті, всі люди мають ту ж саму фізіологічну будову.

Якщо ж говорити про тварин, то ми можемо сказати, що німецька чи інша вівчарка походять від вовка, і сталося це зовсім недавно. І хоча вони й відрізняються одна від одної по зовнішніх ознаках, але все рівно обидві вони належать до сімейства псових. Докладний огляд теми, присвяченої створенню світу, ви зможете знайти в статтях Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246), а також Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248). Про людей, що колись існували на нашій землі до потопу, можна довідатися зі статті Нефілім (№ 154)

Що ж до походження всіх людських рас, то це можна пояснити, якщо уважно вивчити відмінності шкірних пігментів, а також їхні родинні подібності. Під час проведення розкопок у печерах Шу Ку Тьен у Китаї, були знайдені рештки декількох родин, члени яких мали певні расові розходження. Проте, ці люди жили в одній родовій громаді.

Ці знахідки стали об'єктом докладного вивчення антропологів. Артефакти розглядали у світлі вже існуючого уявлення про гуманоїдів, що населяли землю в доісторичний період, і не мають нічого загального із сучасними людьми. На жаль, ця тема занадто велика, щоб зараз обговорювати її докладно. Для того щоб одержати більш детальну інформацію з цього питання зверніться до статті Нефілім (№ 154). Крім того, питання про расові розходження було освітлено в статті Падіння Єгипту (№ 36): Пророцтво про зламані руки фараона. (п’ять частин).

Бог вчить нас, що статеві стосунки брата з сестрою — це кровозмішення (інцест). У зв'язку з цим виникає питання, яким же чином збільшувалася родина Адама та Євы? Чи є можливим те, що Бог додатково створив дружин для синів Адама подібно до того, як він створив жінку для нього самого?

Відповідь: Ця тема докладно освітлена в статтях Рахіль і Закон (№ 281), а також Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248). Це заборонено в інших випадках, але Лот породив Аммона і Моава злягавши зі своїми дочками проти волі Бога. Вони вважали це за необхідність, бо були впевненими, що світ згорить у вогні; крім того, вони очікували на подібну долю й для себе.

У Біблії написано: " І Каїн пізнав свою жінку". З цього приводу, виникає питання: чи не була вона йому сестрою? Якщо ні, то, як же вона могла жити до шлюбу одна, не боячись диких тварин?

Відповідь: Дружиною Каїна могла бути чи однією з його сестер, чи ж однією з нефілімів. Цілком імовірно, що вона таки була його сестрою, оскільки це єдине пояснення тому, що рід Адама залишився чистим. Див. статті Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246); Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (248), а також Нефілім (№ 154).

Як ви вважаєте, що в першу чергу з'їла людина: овочі чи м'ясо? Мені здається, що овочі, оскільки їх було легше дістати, ніж полювати на звірів.

Відповідь: З цього приводу зустрічається безліч різноманітних версій. Розглядаючи випадок з людиною до Адама, відповідь буде такою: і перше і друге. Людина була всеїдною та вживала як їжу як їжу як їжу личинок, комах і фрукти, що вона збирала з дерев. Це підтверджується результатами дослідження австралопітеків (наприклад, Люсі), які виявили, що вегетаріанці мали дуже сильну травну систему.

Рід Адама дуже чітко простежений в Біблії. Про це можна довідатися зі статей Доктрина Первинного Гріха Частина І Едемський Сад (№ 246), Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248), а також Вегетаріанство та Біблія (№ 183). У статті Нефілім (№ 154), ви можете знайти кілька цікавих поглядів на те що відбувалося у світі протягом останніх 140,000 років.

Яким був фізичний стан людей, що жили за біблейських часів? Чи займалися вони спортом? Що ви можете розповісти про їхню дієту? Як вони лікували свої хвороби? Чому дуже часто зустрічалися випадки захворювань проказою та сліпотою? Імовірно, у них не було медичних знань про лікарські трави, олії і таке інше?

Відповідь: Відповідаючи на це питання, хочу сказати, що коли вік патріархів може бути показовим прикладом, то можна припустити, що в них був набагато раціональніший режим харчування; у генетичному відношенні вони займали багато вищу ступінь розвитку , ніж ми з вами в наш час. Як з'ясовується, людство пройшло довгий шлях деградації, оскільки в наші дні ніхто вже не живе до ста двадцятьох років. Середня тривалість життя людини зараз складає лише сімдесят років. До того ж ця цифра неухильно повзе вниз, що обумовлено іншим проблемами. Про те, як харчувалися древні, можна довідатися зі статті Закони Їжі (№ 15).

Крім того, за часів, коли відбувалися біблейські події, люди вживали як їжу як їжу як їжу чудові сорти зернових та злакових культур, завдяки чому не було нестачі у вітамінах та мінеральних речовинах. Врожайні культури, вирощувані в наш час менш корисні. До того ж, давнім людям аргументилося виконувати дуже багато фізичної роботи, оскільки вони скрізь ходили пішки чи їздили верхи на конях, верблюдах та ослах. Вони чудово зналися на ліках. Сучасна наука має прямі докази того, що вже за часів Царя Давида (близько 1000 р. до н.е.) ізраїльтяни возили з Америки тютюн і кокаїн у країни Близького Схід. Крім того, у той час досить широко застосовувалися лікарські трави й інші засоби терапії.

Згідно деяким історичним даним, давні практикували навіть хірургічні операції, наприклад, трепанацію. Однак, часті випадки недотримання карантину, стали причиною повсюдного поширення прокази. Сліпота ж, найчастіше була наслідком захворювань, викликаних занесенням інфекції при пологах, що аж ніяк не рідкість і в наш час. Давні люди були чудовими мореходцями та вели жваву морську торгівлю. У 1000 р. до н.е. і пізніше їхні торгові шляхи простиралися далеко за межі фінікійської держави. Четверте сторіччя н.е. відзначилося глобальними світовими катаклізмами. Шосте століття виявилося переломним етапом у контексті світового розвитку, що не могло не відбитися на Церкві. Суспільна і політична ситуація того часу зазнала таких ускладненнями, яких не було навіть в епоху похмурого середньовіччя. З тих пір світ втратив величезну частину своїх знань, і зараз ми можемо відтворити лише малу дещицю того, що було безповоротно загублено.

Ной

У минулі часи деякі священики стверджували, що один із синів Ноя був одружений на негритянці, інший — на жінці зі Сходу, а третій — на білій жінці. Так вони пояснювали походження трьох рас. Після потопу вони розселилися по всій землі. На мій погляд, таке пояснення не є переконливим, і я хотів би з'ясувати справжню причину виникнення різних рас. Як ви гадаєте, чи насправді всі расові розходження виникли тільки під впливом навколишнього середовища, а ми усього лише подібні предки Адама й Єви? Зрештою, для порівняння, ми можемо спостерігати результат еволюції різних "видів" тварин, у залежності від того, у якій частині світу вони живуть, і т.д.

Відповідь: Це питання треба розглядати в контексті історичних подій тої епохи, в яку жив Адам (його ім'я означає "рум'яний" або "червоний"). Крім того, ще однією варіацією на цю тему є твердження про те, що в Адама була здатність народжувати на світ гібридів. І саме завдяки цій здатності його нащадки залишилися чистими. Так, більшість священнослужителів пояснює етимологію расових розходжень. Однак, нам відомо, що всі породи собак мають своїм спільним предком вовка. Подібно до цього, й ранніми людям також була притаманна здатність до видозмінення. Така думка підтверджується знахідками, зробленими археологами в 1933р. при розкопках у Верхній Печері Шо Ку Тьена (Китай). Під час цих розкопок була знайдена група людей, що складалася з двох дорослих чоловіків, двох дорослих жінок, одного юнака, однієї дитини та немовляти. Вчених вразив ряд расових відмінностей, які можна було спостерігати в цих людей. Жіночі черепи нагадували форму меланезійців та ескимоїдів. Найстарший з чоловіків (досить старий, близько 60 років) мав фізіологічні особливості, що нагадують кроманьйонців знайдених біля селища Оберкассель. Однак, цю людину віднесли до групи примітивних монголоїдів. Вайденрайх (1939 р.) вирішив віднести всіх цих людей відразу до трьох рас: примітивних монголоїдів, меланезійців та ескимоїдної групи (Р. М. і C. Х. Берндт Аборигени в Австралії, 1965, стор. 30).

Професор Берндт дотримував тієї точки зору, що сучасні австралійці зв'язані "родинними узами" із давніми єгиптянами та дравідами, що населяли Індію. Його переконання ґрунтувалося на тім, що в деяких частинах Австралії були виявлені, здогадно, сліди єгиптян. Крім того, в усипальниці Тутанхамона було знайдено безліч бумерангів, що зберігаються зараз у єгипетському музеї.

Більш докладно про це можна довідатися з заміток до роботи И. Л Ильдреса Барабани Світу перше видання, що присвячене пам'ятникам культури первісної людини, знайденим у печері Зого Ле.

Знахідки неподалік від Шо Ку Тьена в одній печері й в одному шарі, говорять багато про що. Гени тих людей які належали до родових громад, що переселилися до Китаю, мали здатність зберігати інформацію одразу про три расові групи усередині однієї родини. На жаль ця тема ще не знайшла досить докладного розгляду через низку різноманітних причин.

В епічній поемі про Гільгамеш(а) оповідується про те, що Ной також узяв на борт ковчега ремісників з їхніми родинами. Якщо взяти до уваги цю обставину, то ми побачимо, що вісім чоловік були главами родини і жінки не входили до їх числа. Отже, це спостереження в корені міняє справу. Нефіліми були скорені Огом, що, мабуть, прокрався до ковчега, та Ной дозволив йому залишитися. Див. статті Нефілім (№ 154).

Отже, є очевидним, що питання про сучасні расові розходження, було зрештою, розв’язане; причиною всіх цих розходжень вважають пігментацію і генеалогічні фактори. Наприклад, ми можемо сказати, що хтось з Манкса має особливу лінію, проведену від вуха до щелепи, що ні в кого в Британії не зустрічається. По суті, пігментація є усього лише захистом від сонячних променів. Це підтверджується тим, що сучасні дослідження генома і ДНК показують, що всі ми походимо від тих самих предків, що жили не дуже давно. Питання лише в тім, де і коли вони жили.

Чи був Ноїв потоп катастрофою світового масштабу чи його наслідки обмежилися областю Середземного моря? Якщо це був потоп світового масштабу, то, яким же чином Ной зміг взяти всі види рослин і тварин до ковчегу?

Відповідь: Біблія говорить, що потоп мав наслідку світового масштабу. Локальні масштаби потопу — це вигадка геологів та археологів, яким потрібно було знайти рішення своїх задач і визначити вік планети. Ковчег, власне кажучи, являв собою величезну скриню, що Бог наказав побудувати Ною. Період будівництва ковчега тривав цілих сто років.

Потім Бог наказав Ною взяти із собою всіх тварин, що жили на землі до потопу, що той і зробив. Таким чином, розходження в генній структурі тварин збереглися в первинних видах. Рослини ж не потрібно було збирати, їхнє насіння виростало природно, якщо для цього утворювались необхідні умови. Те ж саме можна сказати і про розмноження спорами.

Окрім того, надзвичайно багато різних видів насіння зернових і злакових було взято на ковчег як запас провіанту. Так, наприклад, на борту опинилися пустельні рослини та евкаліпт. Але для вирощування будь-якого насіння конче необхідним є тепло. Крім того, дерево, дуже довго зберігається під водою, отже, можна припустити, що всі ліси минулого або знесені, (так само, як на Північному Полюсі колись були дерева та мамонти), чи ж залишилися на деяких ділянках (суходолу) суші. Але ж першою, почала рости трава; і саме від неї походять всі інші рослини.

Зараз ми дедалі більше дізнаємося про самих себе та про планету, на якій ми живемо. Так, останні результати дослідження людських геном виявили, що всі люди мають подібну фізіологічну структуру. Крім того, абсолютно всі люди в загальній фізіології мають 99.99 відсотків подібностей, до того ж всі інші види живих істот мають теж подібну фізіологію. Стає очевидним, що і всі ссавці походять від одного спільного предка. З цього випливає, що на нашій планеті немає іншої раси, крім раси людської, і більшість тварин також походять з одного спільного виду.

Однак, незважаючи на це, нам відомо, що ми маємо зовсім інші справи з ДНК неандертальців. Цей вид схарактеризований зовсім іншою формулою ДНК. Таким чином, ми бачимо, що сама структура ДНК нефілімів у корені відрізняється від аналогічної формули людини і навіть від ДНК шимпанзе, з якими, до речі, у людей набагато більше спільного. Див. статті Нефілім (№ 154).

Якось, темою однієї з проповідей нашого пастора була віра. У той день у своїй промові перед парафіянами він сказав: "Подивіться на те, як вірив Ной. Любов до Господа була для цієї людини вище за все. Адже Бог наказав Ною побудувати ковчег ще до часу, як той встиг обзавестися родиною (дружиною, трьома синами і невістками). І не дивлячись на перешкоди, що йому довелося перебороти на шляху до здійснення божого задуму, Ной усе-таки виконав завдання Всевишнього. Якщо ви звернете увагу на хронологію цих подій, то побачите, що все відбувалося саме в такій послідовності". Не могли б ви розповісти мені про це докладніше?

Відповідь: Якщо ми зазирнемо до Біблії, то и побачимо, що в книзі Буття 6:10 говориться: "І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета".

І вже тільки після цієї події, Бог сказав Ною (ст. 14): “Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них”.І тоді повелів йому Господь побудувати ковчег, щоб Ной зі своєю родиною міг врятуватися в ньому під час потопу. Саме сини допомогли Нию побудувати ковчег. Інші версії того, як відбувався потоп, також підтверджують цю точку зору (порівн. "Поема про Гільгамеш(а)").

Генеалогія Ноя, аж до потопу, розглядається в статті Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248). Генеалогія Сима, молодшого сина Ноя, освітлена в статті Мельхіседек (№ 128).

Вавілонська вежа

Як ви думаєте, що мав на меті Бог, коли він змішав мови під час будівництва Вавілонської вежі?

Відповідь: Змішання мов під час будівництва Вавілонської вежі було натяком на те, що люди не стануть подібними до елохіма за своїм бажанням і, ведені Сатаною, не зруйнують планету раніше призначеного часу.

Сатані відведено 6000 років як Поранній Зорі нашої планети. Після закінчення цього терміну Христос повернеться таврятує нас. Якщо ж він цього не зробить, то на Землі зникнуть усі, хто зроблений з живої плоті.

У наступних статтях докладно розглядається задум Порятунку, що був уготований для нас, а також тема пророцтва. Див. статті Часовий Підсумок Віку (більш доречно було б перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272); Люцифер: Носій Світла та Ранкова Зірка (№ 223); Тисячоліття та вознесіння на небеса (№ 95). Тема пророцтва знайшла свій розгляд у багатьох інших статтях.

Що саме відбулося під час будівництва Вавілонської вежі, і чому Господь був так стурбований цим? Мені здається, що за цим повинно було критись щось більше, ніж просте будівництво церкви з високою дзвіницею, що діставала б небес.

Відповідь: Так, за цією подією дійсно криються набагато серйозніші речі. Змішання мов під час будівництва Вавілонської вежі відбулося з метою покласти кінець помилковій релігії вавілонян. До того ж, це було зроблено для того, щоб люди сповільнили свій крок до руйнування планети, і не загинули раніше призначеного часу, тобто ще до звільнення Сатани.

Якби Вавілонську вежу було добудовано, то люди уподібнилися б до елохіма, втім, без втручання Святого Духа вони знищили б планету та зруйнували задум Бога. Те, що відбувається зараз, могло б трапитися ще дві чи більш тисячі років тому. У цьому випадку, цілком можливо те, що нашої планети до цього часу уже б не існувало. Аби знайти в статтях терміни "Вавилон" та "Вавілонська вежа", скористуйтеся системою пошуку.

Авраам

Цікаво було б довідатися, чи одержали Агар чи Ізмаїл якісь блага (благословення) від Бога, за те, що вони зробили для Авраама?

Відповідь: Так, дійсно, вони одержали благословення від Господа. Адже Христос сам сказав, що з волі Божої, Він благословить Авраама та, отже, той стане він народом великим та дужим і в ньому поблагословляться всі народи землі! (Буття 18-18).

Див. кілька статей, у яких мова йде про Авраама: Чому Авраама звали "Друг Бога"? (№ 35); Ангел та Жертва Авраама (№71); Авраам та Содом (№ 91); окрім того, слід звернути увагу на статтю Зауваження по Книзі Буття 22 та Жертва Ісаака (№ 244).

Закон

Чи має будь-який сенс та обставина, що Закон Божий був даний людям на двох кам'яних табличках?

Відповідь: Так, ця обставина має визначене значення. Обидві кам'яні таблиці, що їх Бог дав Мойсею, були невеличкими за розміром, і тому, він зміг узяти їх з собою, коли спускався із Синайської гори. Очевидно, написи були нанесені з обох сторін табличок. Разом з тим, вони були виготовлені в двох екземплярах, тобто вони були подвійним доказом волі Бога. Після всього, таблички з написаним на них законом були покладені до Ковчегу Завіту (див. статті Заповітна Арка (№ 196); а також Різниця в Законі (№ 96).

Суть закону даного Мойсею роз'ясняється в статті Закон Бога (№ L1). Ідея ж накреслення заповідей на камені належить Господові, тому що Він є твердиня (скеля), з якої всі, і ми, і Христос. І Всевишній, через владу Його, викарбовує Закон у серцях наших. Він стає усім в усьому.

В Повторенні Закону 10 мова йде про завіт (Вихід 34:28); про той самий, що складається з десяти заповідей, написаних на двох скрижалях. У вірші 5 Повторення говориться: "і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу”. Поясніть будь ласка наступне. У цих фрагментах йдеться, насамперед, про ЗАКОН, тобто, Новий Заповіт, що викарбуваний в умах та серцях обраних? Крім того, чи не могли б ви прокоментувати ще деякі аспекти цього питання?

Відповідь: Так, Ковчег та кам'яні таблиці, звичайно ж, мають деяке символічне значення. Закон Бога необхідно було помістити в серця і душі обраних. Докладне висвітлення цієї теми можна знайти в статтях: Різниця в законі (№ 96); Заповітна Арка (більш доречно було б перекласти Ковчег Завіту”) (№ 196); Святі для Бога речі (слід перекласти як "Святині Господа") (№ 184); а також Закон Бога (№ L1).

Яким чином заповіді були написані на двох кам’яних табличках: на одній 4, а на інший 6 або ж 5 і 5?

Відповідь: Усі заповіді Закону органічно розділені на дві частини, перша з них містить чотири заповіді про любов до Бога, а шість наступних — про любов до людини. У Першій Великій Заповіді говориться "І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!". Друга ж заповідь виходить з першої "Люби свого ближнього, як самого себе". Четверта Заповідь про Суботу, день відпочинку, чітко вказує нам, що обов'язково треба дотримуватися календаря Бога. Ця обставина є необхідною умовою дотримання першої заповіді.

 

П'ята заповідь, про любов до батька та матері, це перша заповідь з обіцянкою. Вона стосується життя на цій землі і створенню сім'ї, того фундаменту, на якому Господь зволів побудувати суспільство. Адже, сім'я - це модель, що має місце на небі, а також у Церкві, юдолі синів Бога. Таким чином, ця Заповідь утворює сполучну ланку між першими чотирма та наступними шістьома. У цьому відношенні, обидві відповіді вірні.

Отже, Закон поділяється на дві великі заповіді: перші чотири і наступні шість, сполучною ланкою, що поєднуються проміж собою за допомогою п'ятої заповіді. Остання містить у собі модель земної сім'ї та сім'ї небесної. Див. статті на тему Закон Бога (№ L1), а також статті з посиланнями в межах даної праці.

Не могли б ви точно визначити текст першої заповіді та розтлумачити її?

Відповідь: Перша заповідь наведена в наступному фрагменті Писання (Вих. 20:2-3):

"Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!".

Плутанини завдає та обставина, що римські католики приєднують другу заповідь до першої, а десяту крають на двоє. Напевне, причиною такої інтерпретації є текст Повторення Закону 5.

Роз'ясняючи цю заповідь, слід зазначити, що слова "Господь, Бог твій" у даному фрагменті означають не просто "Яхве". Ці слова слід розуміти як "Яхве Елохім", що означає Бог у гранично загальному та творчому розумінні. Якби то був Яхве, то, на думку Буллінгера, доцільно було б заперечити той факт, що сфера впливу Закону не була обмежена лише Ізраїлем.

До того ж, дві перші заповіді проголошені від першої особи — інші від третьої особи. Проте, Повторення Закону має таку ж внутрішню структуру, що і перші дві Заповіді. В Повторенні Закону є розділ, що навколо нього давно точаться запеклі суперечки. Дехто стверджує, що в цьому розділі Мойсей пояснює значення оригінальних десяти заповідей (першоджерел), наведених у книзі Виходу (порівн. Коментарі Сончіно, Чумаш стор. 458).

Заповідь "Хай не буде тобі інших богів (Елохімів) передо Мною" означає, що ніхто інший не може бути вище Елохімів, окрім лише Єдиного Правдивого Бога, який зветься в однині "Елоах" Бог Храму, що оселив ім'я Своє в Єрусалимі. Див. книгу Езри 4:24-7:26, де висвітлюється питання слововживання стосовно до Храму та Закону. Ця заповідь і є законом Елоаха.

З Псалмів 30:4-5 ми дізнаємлсь про те, що Елоах має сина. Після цього стає очевидно, що Син не є Єдиним Правдивим Богом, Елоахом. Перша Заповідь, застосування Закону та Пророки стали темами, що освітлені в статті Закон та Перша Заповідь (№ 253), спеціально написаної для Читання Закону в Рік Суботи 1998.

Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його (Іван 17:3). Про значення імен Бога та місце (роль) Ісуса Христа розповідається в статтях Імена Бога (№ 116); Прояв Бога розділ 1 - Стародавній монотеїзм (більш доцільно перекласти як "монотеїзм давніх") (№ G1); а також Предіснування Ісуса Христа (№ 243).

У книзі Виходу 16 (ще до того, як Мойсей одержав 10 заповідей, що вирізьблені на кам'яних таблицях) на стор. 23 зазначається: "... А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра". Звідкіля люди вже тоді могли знати про Суботу, якщо Закону в них ще не було? Чи можливо те, що вони знали про це з розповідей, переданих з вуст у вуста з часів Адама і до Мойсея. До того ж, у тій же книзі Виходу на стор. 28 ми читаємо далі: "І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?”. І ще одна цитата з тієї ж сторінки: “Господь (у минулому часі) дав тобі Суботу...". Поясніть, будь ласка, коли ж, у такому випадку, Господь дав людям Суботу?

Відповідь: Закон був наданий Богом ще Адамові від створення світу.

І вже тоді була встановлена не тільки Субота, але й правила жертвопринесення, а також календар. У підтвердження тому, ми можемо сказати, що вже в той час жертва Авеля була більш бажаною для Господа, ніж жертва Каїна, оскільки це була кревна жертва, а Авель був більш праведним.

Зі сказаного вище випливає, що доктрина вегетаріанства, якої дотримували люди до потопу, невірна, оскільки закон був даний їм лише на горі Сінай. Див. статті Вегетаріанство та Біблія (№ 183); а також Рахіль і Закон (№ 281). Разом з тим, звичай дотримувати Єврейської Пасхи було запроваджено задовго до подій на Сінаї та Молодиків. Календар же був установлений з першого тижня створення. У зв'язку з цим, безперечним стає той факт, що все суще до потопу було знищено, саме з тієї причини, що люди зневажили закон Бога. Див. статті Нефілім (№ 154).

Див. також статті Божий Календар (№ 156). Див. також статті Доктрина Первинного Гріха Частина І Еденський сад (більш доцільно перекласти як "Сад ув Едені")" (№ 246) і Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ Нащадки Адама (№ 248).

Якщо ретельно проаналізувати текст Писання, то ми можемо помітити, що про заповіді було вже відомо ще за тих часів, коли Авраам прибув до Єгипту. Див. статті Авраам та Содом (№ 91). Див. також статті Доктрина Валаама і пророцтво Валаама (№ 204). Цей факт підтверджує і те, що Авраам приносив десятину Мелхиседеку більш, ніж за чотири століття до того, як на горі Сінай був даний закон Мойсею. Див. статті Мелхиседек (№ 128).

У Четвертій Заповіді Закону чітко зазначені обов'язки перед Богом і про те, що по пришесті Месії усім нам доведеться тримати відповідь перед Всевишнім. Див. статті Закон та четверта заповідь (№ 256). І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь. (Іс. 66:23). І будуть дотримуватися свята, і посланці всіх народів будуть щорічно прибувати до Єрусалиму. А інакше, ці народи не матимуть ані дощу раннього, ані дощу пізнього, та моровиця охопить народ неслухняний цей. Адже таким є Писання Святе та й нехай не порушиться Слово Його.

Читання Закону

В Повторенні Закону 31:9-12 ми довідаємося про те, що нам слід читати Закон щороку Суботи, під час Свята Кучок. Так на який же день Свята це слід чинити? На думку юдеїв, ритуал читання слід виконувати в один із днів цього свята, отже, вони читають закон на Останній Великий День.

Відповідь: Давні читали Закон протягом усього Свята Кучок на сьомий рік. Для того щоб правильно, відповідно до Божих розпоряджень, прочитати Закон, свідчення та книги всіх пророків, а потім правильно пояснити, що ж означає той чи інший фрагмент, потрібно було витратити весь період, протягом якого тривало свято Кучок.

Ось чому Бог вимагає, щоб ми читали закон кожні сім років. На цей час потрібно відкласти всі справи та прочитати закон належним чином, щоб Ізраїль не забув законів Бога. Див. статті Читання Закону з Ездрою та Неемією (більш доцільно перекласти як "Про те, як Ездра та Неемія читали Закон") (№ 250) а також низка статей про Закон, наприклад, Закон Бога (№ L1), спеціально підготовлених до останнього Читання Закону в 1998 р.

Суспільство

Яке відношення до сьогодення має "опоганення до світанку" та обряд очищення? Чи можна припустити, що колись у недалекому майбутньому, можливо навіть і зараз, Бог стане проти того, щоб ми спали зі своїми дружинами? Якщо ж так, то коли це може відбутися і якою, на вашу думку, є можлива причина такого рішення?

Відповідь: Безумовно, весь процес очищення на сьомий і перший місяць, а також десятий день сьомого місяця неминуче вимагає помірності в багатьох речах, а також і від статевих стосунків.

Період утримування від тілесного контакту з нашими дружинами триватиме аж до Різдвяного посту. Первосвященики завжди перебували у віддаленні від своїх дружин, коли вони входили до Храму в святі дні. Якщо ж будь-хто з них порушував правила служіння в святі дні, то провинений негайно припиняв виконувати святу службу. Ми завжди повинні суворо дотримувати обряд очищення, аби в нас була змога підготуватися для життя в Христі.

Не могли б ви пояснити деякі фрагменти щодо днів, у які слід дотримувати обряд очищення? Зупиніться, якщо це можливо, якомога детальніше на тих місцях, що стосуються утримування від своїх дружин? Я гадаю, що це пов'язано з другим пришестям Ісуса Христа, але я не до кінця впевнений у цьому.

Відповідь: Суть обряду очищення передбачає в собі очищення обраних. Відповідно до закону, чоловік опоганював себе, якщо він лежав на насіння до сходу сонця. Зміст цієї заборони полягав у тім, щоб дати людям, зрештою, збагнули, що сонм Ізраїлю був очищений у той день, коли Господь мав прийти до них.

Питання щодо очищення Ізраїлю розглянуте і докладно висвітлене у статтях Освячення Храму Бога (№ 241) а також у статті Очищення Простодушного та Заблудлого (№ 291)

Якщо уважно вивчити календар Субот, Молодиків та Свят стає ясним, що весь календарний період та очищення, що відбувається в межах Божого задуму, служить глобальним посиланням на Прихід Месії і відновлення планети. Зверніть увагу на статті Божий Календар (№ 156); а також Закон та четверта заповідь (№ 256).

Ми є Храм Божий, і Закон Бога буде жити в наших серцях. Ми понесемо його від церкви до народів світу, тому що вони є Храм Божий та стануть Градом Його. Зверніть увагу на статті Святоші Бога (більш доцільно перекласти як "Божі Святині") (№ 184); Вимірювання Храму (більш доцільно перекласти як "Міра Храму") (№ 137). До того ж, стосовно цієї теми становить інтерес стаття Боже місто (№ 180).

Чому жінку вважали нечистою протягом сорока днів після народження хлопчика і вісімдесят днів після народження дівчинки?

Відповідь: Існує ряд украй складних питань у рамках Закону, що стосується очищення жінки (порівн. Очищення та обрізання (№ 251)). Вивчаючи причини отруєння організму людини шкідливими речовинами, вчені докладно дослідили вміст продуктів харчування; при цьому особливо ретельно були розглянуті питання фізіології травлення та живильної цінності продуктів харчування. У результаті вишукувань, в нас починає викристалізовуватися уявлення про те, яким був харчовий раціон давніх людей. Безсумнівно, у наш час є ряд продуктів, що ми й сьогодні можемо, сміливо вважати "чистими", але ж інші види продуктів не є такими, і тому заборонені для вживання як їжі Законом. Більш докладно цю тему було розглянуто в статті Закони Їжі (більш доцільно перекласти як "Заборони на їжу") (№ 15)). Проте, хоча нам бракує наукових даних, протягом багатьох поколінь ми додержувались розпоряджень щодо режиму харчування, лише тому що їх дав нам Бог. Ми, звичайно ж, добре розуміємо, що Господь дав нам Свої Закони, аби ми могли вести здорове, помірне та благопристойне життя. Втім, на жаль, особливості харчового раціону для жінок не були ще так ретельно вивчені, тому вченим має бути ще багато роботи в цьому зв'язку. Особливо, якщо взяти до уваги те, що Бог повелів нам суворо додержуватися всіх Його розпоряджень, то ми повинні розуміти, що це в наших же інтересах. Усі питання, що стосуються Закону про їжу, досить тісно пов'язані з нашим духовним "фундаментом", отже, всі ці настанови потрібно знати та шанувати Волю Бога, адже наші вчинки та все, що ми коїмо в цьому житті, визначатиме нашу подальшу долю, тобто наше прийдешнє життя в Христі.

Такі слова як "нечиста жінка" можуть схвилювати багатьох людей. На перший погляд це здається чимось жахливим, втім, у дійсності, це не так. Мова йде, просто кажучи, про визначений період ізоляції, адже жінка має потребу у відпочинку і розумінні з боку оточуючих та близьких їй людей. Ми повинні зрозуміти, що слово "нечистий" не є, у даному випадку, синонімом слова "грішник". З наукового погляду, це очищення означає період фізіологічного відновлення, що триває сім днів. Це природний фізіологічний процес, при якому відбувається відторгнення розпушених тканин стінок матки під час менструального періоду. Причина цього фізіологічного явища полягає в тім, що дозріла яйцеклітина не запліднюється після овуляції. Як правило, цей фізіологічний процес триває сім днів, а періодичність його складає 28-30 днів. У саму суть очищення покладена заборона на продовження людського роду, тому що тільки Бог може благословити народження всього сущого (існуючого), і це стосується не тільки людей. Божа Воля є Закон Його, і ми можемо бачити, що розповідається про продовження роду в Божому Законі, якщо прочитаємо в Книзі Буття вірші 1:28.Людина повинна виконувати закон Бога, так щоб кожний прожитий день був днем служіння Господові. Ми повинні зрозуміти, що Закон Бога — святиня, чинена в ім'я очищення плоті і духу (2Коринт. 7:1).

У тексті книги Левіт 12:4 ми зауважуємо наступну фразу, що має відношення до жінки: "До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не ввійде аж до виповнення очищення її". У цих словах убачають систему рівнобіжних символів, що служить для відокремлення обраних в акті очищення. Обраних вважали позбавленими плотської скверни аж до появи Христа. У той час існувала теорія, відповідно до якої жінка в період менструації може опоганити святиню. Проте, сама святиня мала властивість очищати і рятувати, будь кого, від скверни. Прикладом цьому може бути випадок, коли жінка під час витікання нечистоти її, що має потребу в лікуванні, очистилася, доторкнувшись до одежі Христа. Христос не опоганився при цьому, однак же, жінка, скоріше виповнилася Святого Духу та позбулася від скверни своєї.

Матвій 9:20-22

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

(видання KJV)

З наведеного фрагмента Писання ми маємо дійти двох ґрунтовних висновків. Перший полягає в тому, що Христос був новим первосвящеником, та подолки Його було знято (Вих. 28:33-34; 39:25-26). Шнурок на чолі Його — то є Святість перед Богом (Вих. 28:36; 39:30). Другий же висновок полягає в тому, що хворі та немічні можуть очиститися вірою у Святого Духа. Про це знову говориться в Євангелії від Матвія, таким чином, ми бачимо, що Ісус Христос був вершителем закону Божого, пророком, цілителем хворих і немічних, а також Тим, хто дає очищення нечистим.

Отже, згідно Закону, святиня є недоторканою, її не можна опоганювати. Питання щодо святинь було поставлене перед первосвящениками; вони дали на нього цілком чітку та зрозумілу відповідь. Тим часом, уважно читаючи Закон Бога та пророцтва, ми, поза кожним сумнівом, не можемо не звернути уваги на той момент, коли Господь наповнив Духом кожну плоть та освятив її. Таким чином, Бог виконав Свій Закон та вирізьбив його в кожнім серці. Месія ж завершив етап виконання волі Бога в межах Його Закону.

Зі сказаного вище випливає, що кожна плоть була освячена та сповнена Святим Духом. Сам же Месія учинив очищення через Святого Духа. Закон Бога містить у собі ідею про очищення матері людей — Церкви Ізраїльської, Нареченої Христової, тобто матері нового народу. З цього боку нам стає ясно, що мати учинила очищення. Отже, відтепер, вона може брати участь у Вечері Господній та Єврейській Пасхалії; вона стала одним з обраних, оскільки одержала очищення в Духу Святому.

Припустимо, що християнам необхідно суворо дотримувати старозавітні закони їжі. А от що ви можете сказати про інші закони Старого Заповіту, як, наприклад: заборона на носіння одягу, виготовленого з вовни та льону? Чи потрібний карантин, коли в жінки настає менструальний період. Чи повинні християни в нинішній час також дотримувати всіх цих розпоряджень?

Відповідь: Так, звичайно, і в наші дні християни повинні суворо дотримувати всі ці закони. Деякі відомості, що стосуються даного питання, можна знайти в статті Очищення й обрізання (№ 251). Через це, необхідно особливо відзначити, що дотримання карантину має величезне значення для запобігання інфекційних захворювань, однак, цим дуже зневажають. Сорок років тому в Австралії туберкульоз викорінили лише завдяки спільним зусиллям усіх громадян. Проте, не дуже давно люди необачно стали зневажати правилами дотримання карантину, і в результаті знову виникає небезпека туберкульозу, більш того, резистентність вірусу зросла.

Коли людина свідчить у суді, то її просять "дати клятву". Втім, Писання аж ніяк не схвалює клятви, а натомість говорить нам: “не кляніться“. Як нам слід поводитися в такому випадку?

Відповідь: У Писанні ми можемо знайти приклади того як Ізраїль давав клятви перед Богом. У законі ж сказано: "І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я Бога свого. Я Господь!" (Лев. 19:12). Разом з тим, ми можемо знайти безліч згадувань про те, як Ізраїль клявся на вірність істині. Давид також давав клятву Ионафану (1Самуїлова 20:12). Весь Ізраїль і левіти виконали веління Ездри і присяглися (Ездра 10:5). У пророцтвах Ісаї 65:16 говориться, що хто на землі присягає, вірним Богом присягне і проречене в Писанні так не порушиться.

Думка християн про те, що присягатися це гріх, походить від Матвія 5:34-36. Так, у Євангелії від Матвія Христос вимовив: "А я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий, ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою твоєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною".

Слова, що їх наведено вище, витлумачувалися людьми так, що клястися зовсім не потрібно і навіть грішно. З цієї причини в судах дозволили робити урочисті заяви. Христос же сказав: "Ваше ж слово хай буде так-так, ні-ні". Язичники невірно розуміли слова Месії і нерідко клялися могилами своїх матерів; також їхні звичаї дозволяли давати усілякі витончені та вигадливі клятви. Клятва, вимовна в залі суду, звучить наступним чином: "чи присягаєтеся ви Богом говорити правду, лише правду та нічого, крім правди? Хай допоможе вам Бог!". Зміст цієї фрази віддзеркалює суть того, про що говорив пророк Ісая. Згодом значення слова "клястися" зазнало певних змін та відтоді його вживали в значенні "підтверджувати". До того ж, вже набагато пізніше, фразу "Всевишній Бог" перестали використовувати в клятві. Слово “клястися” втратило свій первісний зміст через те, що атеїсти та язичники спотворили його, однак, ця фраза допомагала віруючим уникнути оман, що неминуче є наслідками невірного тлумачення слів Христа в Євангелії від Матвія 5:34-37. Таким чином, Христос створив перешкоду, на яку неминуче наштовхуються люди, намагаючись правильно витлумачити тексти в книгах Виходу 20:7; Чисел 30:2; Повторення Закону 23:21.Виходячи з цього, ми можемо дійти висновку, що Юда запровадив звичай клястися в межах Закону, хоча, насправді, це суперечило Законові та Божому Духові. Див. статті Закон та дев'ята заповідь (№ 262); Закон та третя заповідь (№ 255), а також Клятва Бога (№ 32)).

Як ви вважаєте, яку саме кару потрібно накладати на тих злочинців, які вчинили злочин над безневинними людьми?

Відповідь: Тему покарання досить докладно освітлено в статті Закон Бога (№ L1). До того ж, слід звернути увагу на наступні статті: Закон та шоста заповідь (№ 259); Закон та сьома заповідь (№ 260); Закон та восьма заповідь (№ 261), а також Закон та дев'ята заповідь (№ 262).

Нам усім добре відомо, що в другому воскресінні наближається розплата за зло, скоєне над безневинними людьми. Всі люди будуть відроджені у Святому Дусі. Зверніть особливу увагу на те, яким чином буде звільнений Сатана. Наприкінці тисячоліття, Бог повелить звільнити Сатану з ув'язнення, щоб вершити Свій суд над планетою. Тим часом, Господь дозволив йому володарювати над світом протягом шести тисяч років, проте, Бог може обмежити повноваження Сатани. Зрештою, Господь заточить диявола на тисячу років.

Виходить, що в цьому відношенні Бог разом зі злими силами цього світу. Слід відзначити, що до певної міри, він несе відповідальність за те, що зло все ж таки коїться на землі. Проте чи можемо ми засуджувати Бога? На це питання є тільки одна відповідь: ні в якому разі! Світ, що Він Його створив — то є лише спроба створіння, отже, зрештою, ми нічого не втрачаємо. Ми будемо додержуватися законів Бога та любити одне одного, оскільки нам відомо, що відбудеться, якщо ми перестанемо діяти відповідно до волі Бога. Мета прийдешнього покарання полягає в реабілітації та захисті всіх людей, що жадають знайти вічне життя та порятунок.

Якою є ваша думка щодо страти? Чи відповідає ця міра покарання біблійним розпорядженням? Якщо так, то чи потрібно виконувати смертні вироки?

Відповідь: Так, кожна з Десяти Заповідей підкріплена смертним покаранням, якщо, звичайно, людина не виконує ці заповіді. Застосування страти послужило темою для статті Закон та шоста заповідь (№ 259) а також Закон та п'ята заповідь (№ 258).

Чи містять книги Левіт 19:28 та Повторення Закону 14:2 будь-які відомості про татуювання?

Відповідь: Татуювання або нанесення на шкіру малюнків є надзвичайно давнім звичаєм, що його, зрештою, заборонив Господь. Джерела цієї традиції можна знайти в найдавніших культурах. Насправді, слово (тат) походить з мов Полінезії та означає буквально "завдавати удару часто". Найбільш ранні татуювання в давньому Єгипті мали форму комах (очевидячки, це було пов'язано з культом бога Екрона), а також у вигляді хреста (свастики). Деякі відомості про етнокультурні історичні особливості цивілізацій Давнього Єгипту та Месопотамії можна знайти в статті Про татуювання (№ 5)

Мені напрочуд близько за духом наступне біблійне повчання: "Не будьте винні нікому нічого". Я читаю про семирічний цикл та про завершальний рік цього циклу. Проте мені здається, що все ж таки необхідно "бути винним" хоча б одного разу, інакше, як може вийти так, щоб шестирічний борг, раптом дарували на сьомому році? Протягом цього часу, (протягом шести років), ми аж ніяк не можемо придбати землю або ж купити будинок. Як же ми зможемо вижити в такій економічній ситуації, одночасно не порушуючи закону?

Відповідь: У Біблії досить чітко розповідається про те, що брати відсотки з позики, не є справою яка ухвалюється Богом. На превеликий жаль, наш світ влаштований таким чином, що діти та жебраки стають рабами. Дотримуючись Закону, після сьомого року люди мають дарувати всі борги, якими б вони вже не були. Проте, нам не слід бути винним нікому. Ми зобов'язані розплачуватися з кредиторами, хоча це й надзвичайно складно зробити в сучасному суспільстві. Люди, що живуть за наших часів, просто опинилися тяжкому становищі, коли вони змушені страждати від економічної ситуації сьогодення. Протягом довгого часу, ми усі намагаємося розквитатися з боргами та зробити наше життя простіше. Усім нам аргументиться нелегко, більш того, нашим дітям прийдеться ще складніше, ніж нам. Євреї пояснюють цю проблему по-своєму; вони стверджують, що всі тяготи звалюються на них, адже вони є єдиним з дванадцяти племен. Наші будинки не коштують тих грошей, що з нас просять. Наші люди гинуть від того, що не знають, що їм робити, а ті, хто дотримується Законів Бога, поводяться неначе жертви. Див. статті Закон Бога (№ L1), а надто, становить інтерес стаття Закон та восьма заповідь (№ 261).

Якою є ваша думка про азартні ігри? Адже, просто кажучи, то є витрата грошей, зароблених власною працею, з метою заробити ще більше?

Відповідь: Люди, що дотримуютьЗакону, ніколи не зазнають браку коштів. Заробляти гроші за рахунок збитків, що їх несе інша людина, є абсолютно аморальним вчинком з позиції Божого Закону. Втім, Римська Католицька Церква потурає цьому та, по суті, сама грає в азартні ігри. В англомовних країнах азартні ігри займають своє особливе місце. Ігорний бізнес в Америці та Австралії стрімко поширюється, а машини для гри в покер тепер можна побачити скрізь. Наслідки таких стрімких темпів розвитку просто приголомшують. Азартні ігри перетворилися на одну з тяжких хвороб сучасної людини. Так, нещодавно ми всі стали свідками судового процесу, на якому обвинувачуваною виступала мати, яка кинула свою дитину вмирати. А сама, тим часом, спокійнісінько продовжувала грати в азартні ігри на автоматі з неабияким захопленням. Сьогодні ця проблема, є, на жаль типовою.

В азартних гравців виробляється особливий спосіб мислення, їхній мозок працює не так, як в інших людей. Думка про наживу змушує мозок гравця працювати більш інтенсивно. Подібні люди нічого не можуть із собою зробити. Для них задоволення полягає в тому, щоб поставити на карту геть усе та, в остаточному підсумку, або втратити всі, або зірвати куш. Вони здатні зупинитися, тільки програвши все, що в них було. Разом з тим, витрати суспільства на ігорні будинки й устаткування для них, просто жахають. Втім у прийдешнім праведнім суспільстві ігорного бізнесу не буде.

Закони Їжі (Заборони на їжу)

Усі християни нашого приходу суворо та неухильно дотримують Законів Їжі.. В мене є друг, що не їсть грибів, оскільки в них є спори, а він вважає, що спори та насіння — це аж ніяк не те саме. Скажіть, будь ласка, якщо я вживаю як їжу гриби, чи є це порушенням Закону?

Відповідь: Ні, гриби можна споживати як їжу. У цьому випадку, ми маємо справу з поширеною помилкою щодо рослин, які розмножуються спорами. Ця помилка має давню історію. Коли люди дізналися, що вони можуть споживати насіння рослин та м'ясо чистих тварин, а також усі ті рослини, що розмножуються спорами, то в них не було досить чіткої уяви про те, що саме являють собою точно останні.

Якби Закон забороняв споживати рослини, що розмножуються спорами, то ми потрапили б у дуже скрутне становище. У такому випадку люди не змогли б їсти опрісноки та всі інші хлібобулочні вироби, для приготування яких використовують дріжджі. Адже всі рослини та гриби, з яких виготовляють дріжджі, розмножуються спорами. До того ж, приношення під час П'ятидесятниці були б досить дивним протиріччям Закону, адже до тіста, з якого випікають обидва короваї хліба, також додають дріжджі. Отже, виходило б, що Бог наказує нам порушити закони, що Він сам нам їх дав.

Слід зазначити, що дріжджі набули широкого застосування в різних галузях харчової промисловості. Адже без дріжджів було б неможливо готувати пиво, і вино, що виходить внаслідок шумування дріжджових елементів. Крім цього, дрібні дикі спорові рослини, що переміщуються за повітрям, постійно потрапляють до нашого організму, коли ми дихаємо. Практично всі продукти харчування, тою чи іншою мірою, містять спорові продукти. Втім, Бог говорить нам, що ми не можемо, їсти самі дріжджі протягом усіх семи днів. Це було б зайвим. Люди, які стверджують, що ми не можемо споживати рослини, що розмножуються спорами, намагаються запровадити невірну ідею про речі, яких вони самі не розуміють. То є омана, що набула значного поширення серед деяких альтернативних християнських громад, що дотримуються Законів Їжі.

Кілька років назад один з академіків оксфордського чи кембріджського університету, оприлюднив книгу про Христа, в якій він провів паралель між догмами Писання відносно їжі та культом грибів. У цій книзі його аргументація ґрунтується винятково на яскравій фантазії. Церква Бога повинна вміти розпізнати цю помилку.

Нам відомо, що Закони Їжі передбачають повноцінний харчовий раціон. Втім, що має робити людина, якщо вона потребує будь-яких додаткових речовин або ж мікроелементів? Це стосується тих речовин, що не вживаються як їжу, наприклад, кальцій. Де ми маємо брати ці речовини: з "чистих" тваринних продуктів, чи рослин? До того ж, чи має якесь значення те, звідки ми будемо одержувати ці речовини?

Відповідь: Це дуже цікаве питання. У більшості випадків, недолік якихось харчових мікроелементів обумовлений вегетаріанством, що, по суті, є перекручуванням біблійних розпоряджень. Якщо дотримувати Закони Їжі та вживати м'ясо чистих тварин, то необхідність у додаткових мікроелементах значно зменшиться. До того ж, правильно збалансований раціон за рахунок включення в нього різноманітних овочів та фруктів, дозволяє уникнути ситуації, що ви описали. Якби нашому організму були потрібні вітаміни, то у виробництві напевно використовували б м'ясо брудних тварин. У випадку ж з інсуліном, цей продукт можна одержати від чистих тварин. Отже, Закони Їжі продумані таким чином, щоб захистити планету та навколишнє середовище. Див. статті Закони Їжі (більш доцільно перекласти як "Заборони на їжу") (№ 15); Вегетаріанство та Біблія (№ 183); Вино в Біблії (№ 188); а також Баланс (більш доцільно перекласти як "Розумний підхід") (№ 209).

Деякі люди, яких я знаю, відмовляються вживати як їжу свинину та деякі види риби. На ваш погляд, вони просто фанатично дотримуються будь-яких вказівок або ж для цього є інша причина? Адже в нашому столітті холодильник не є проблемою?

Відповідь: Для такого поводження людей є дуже вагома причина. Закони Їжі дані в Біблії, а ми свідомі, що Бог нічого не робить просто так. Деякі антропологи, такі як Мері Дуглас, відкинули Закони Їжі, назвавши їх табу. Втім, д-ри Нанджі та Френч довели у своїх дослідженнях, що вживання свинини як їжу часто-густо призводило до цирозу печінки. У статті Закони Їжі (№ 15) наводиться низка інших наукових аспектів, за якими слід виключати свинину зі свого раціону.

Крім зазначеного вище, існує ще декілька вагомих причин іншого роду, за якими необхідно утримуватися від вживання нечистих продуктів. Це пов'язано з тим, що заборона на подібні продукти є обов'язковою умовою дотримання Закону (Левіт11 і Повторення Закону 14). До того ж, Закони Їжі не були скасовані в Новому Заповіті. Наприклад, у Діях 10 коли розповідається про обернення язичників у віру, є епізод про Петра, що зволів їсти лише чисту їжу. Див. наступні статті: Баланс (більш доцільно перекласти як "Розумний підхід"), (№ 209; Вегетаріанство та Біблія (№ 183), а також Вино в Біблії (№ 188).

Чи насправді Біблія забороняє їсти м'ясо? Чи, можливо, заборона відноситься лише до деяких сортів свинини?

Відповідь: Безумовно, Закони Їжі забороняють вживати як їжу деякі сорти м'яса, наприклад, такі як свинина. Втім, усі жуйні та парнокопитні тварини є чистими, тому їхнє м'ясо можна вільно споживати. З цього випливає, що м'ясо жирафа містить у собі набагато більше корисних мікроелементів, ніж свинина. За результатами нещодавніх наукових досліджень виявлено, що вживання свинини може призводити до цирозу печінки. "Збудником", так би мовити, цього захворювання є хімічна речовина, що міститься в м'яких тканинах м'яса. До того ж, цю речовину не можна видалити з організму. Отже, ми можемо переконатися, що Закони Їжі підкріплені науковими доказами, що забезпечує доцільність та користь біблійних вказівок та рекомендацій.

Придатна до їжі риба обов'язково повинна мати плавці та луску. Це пов'язано з тим, що риба без луски не може протистояти проникненню до її тіла важких металів та токсинів. А це, в свою чергу, унеможливлює споживання такої риби, бо це вкрай небезпечно. Таким чином, коли ми вживаємо в їжу тунця, це не є нешкідливим для нашого організму, але ж споживання акулячого м’яса може завдати неабиякої шкоди організму людини. Причиною такої різниці служить той факт, що в тунця є луска, а в акули немає. І ця обставина є, напевне, єдиним поясненням специфічного поєднання ртуті та селену, що ми можемо спостерігати під час дослідження хімічних речовин, що містяться в організмі акули. Саме наявність в організмі акули шкідливих речовин робить її, на відміну від тунця, непридатною для вживання як їжі. В організмі людини селен вступає в реакцію з арсенатами, що їх, зрештою бракує для нормальної перистальтики. До того ж, креветки та подібні морські продукти містять високий відсоток важких металів. Устриці викликають різні кишкові захворювання, крім цього, вони нерідко стають причиною рецидиву цих захворювань. Зверніть увагу на статтю Закони Їжі (більш доцільно перекласти як "Заборони на їжу") (№ 15).

У книзі Левіта 11 і Повторенні Закону 14, накладається заборона на визначені види харчових продуктів. Чи мають ці закони їжі відношення до десяти заповідей?

Відповідь: Усі названі вами закони беруть свій початок від двох Великих Заповідей і пророків. От вони:

1. Люби Господа Бога твого всім серцем своїм, і всією душею своєю і всією своєю думкою.

2. Люби ближнього свого як самого себе.

Все ж таки, Десять Заповідей служать розширеним тлумаченням цих двох. Перші чотири Заповіді походять від Першої Великої Заповіді, а шість інших (наступних) стосуються Другої Великої Заповіді. П'ята Заповідь є сполучною ланкою між двома великими заповідями. У них мова йде про ряд аспектів, що стосуються навколишнього середовища та окремо взятої людини. Ми повинні розуміти, що добробут планети значною мірою залежить від дотримання або ж недотримання Законів Їжі. Докладно про ці розпорядження можна прочитати в статті Закони Їжі (№ 15).

Про те, що являє собою Закон, можна довідатися з ряду статей, написаних спеціально на цю тему Закон Бога (№ L1), зокрема, Закон та п'ята заповідь (№ 258), а також Закон та шоста заповідь (№ 259).

Усі закони Бога викладені в межах Десяти Заповідей, а пророки дають розгорнуте тлумачення всіх Божих заповідей. Новий Заповіт просто являє собою ряд коментарів. Ось чому, щонайменше, безглуздо звучить твердження про те, що Месія яким-небудь чином скасував десять Заповідей. Саме тому ми повинні читати Закон кожний сьомий рік; це необхідно, щоб до кінця розібратися в устрої Закону та визначити його правову обґрунтованість. Весь Закон Бога виходить з надр Господніх та відбиває Його Божественну сутність.

Десятина та приношення

Декілька років назад, я відвідував одну церкву, в якій практикувалися особливі приношення, які стягували в день свята, сім разів на рік. До того ж, у Повторенні Закону 16 і в книзі Виходу 23 я прочитав про те, що було три свята, і приношення відплачувалися в дні цих трьох свят. Тому я хочу запитати, чи не краще для Бога, коли Йому відплачують сім щорічних приношень замість трьох?

Відповідь: Якби Господь хотів, щоб на Його честь люди відплачували сім приношень замість трьох, Він сказав би про це досить ясно. Якби Він зажадав, щоб приношення відплачувалися щотижня, то в Біблії було б сказане саме так. Втім, Він затвердив систему збору десятини і саме три приношення на рік, тобто під час трьох свят. Про те, що ж саме являє собою система відплати десятини ат приношень, можна довідатися зі статей Збирання десятини (№ 161), а також Закон та четверта заповідь (№ 256).

Я уважно читав вашу статтю Збирання десятини (№ 161), та звідти я дійшов вого власного висновку, що приношення слід відплачувати три рази на рік, а не сім. Що ж, я згодний з цим. До того ж, ви згадали про те, що відплату викупу як приношення суворо заборонено. Чи не могли б ви вказати мені, де саме в Біблії я можу про це прочитати?

Відповідь: Один з аспектів закону (стосовно окупу) висвітлено у книзі Виходу 30:15: "Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі". Спочатку, цей викуп платили всі, та Ізраїль, також, не був виключенням. Нині, це викуп, що Христос заплатив за нас, так що і язичники зможуть розраховувати на воскресіння, що наближується. Вони можуть увійти в Ізраїль, одержавши благодать Божу, як сини Його.

Ця думка набула розвитку у книзі Дій 10:34; Рим. 3:22,23; 10:12. Колихання означає приношення (як біблійний термін - прим. перекл.). Буллінгер також пише про це; він робить відповідні коментарі до "Біблії для всіх" у книзі Виходу 30:15. Але ж коли приношення відплачується як окуп, то є прямим порушенням Божого Закону, що свідчить про зречення спокути, що її вчинив Христос та відчуження язичників від Порятунку.

Наш пастор говорить, що коли віруючий не приносить десятини, то він краде в Господа, і, отже, він — злодій, а злодії не можуть потрапити до небес. Чи вірні його слова з погляду Святого Писання?

Відповідь: Ваш пастор мав на увазі текст Малахія 3:7-12. Безумовно, якщо ви не приносите десятину, то ви крадете в Господа. Про це можна прочитати в статті Збирання десятини (№ 161). Коли людина приносить десятину, те це означає, що вона повертається в лоно віри. Проте, десятину слід приносити саме так, як навчає нас Біблія, і ваш пастор також має неухильно додержуватися цього Закону. Те ж саме потрібно сказати і щодо свят. Десятини і та Приношення пов'язані зі Святами Бога. Див. статті Закон та четверта заповідь (№ 256). Досить часто священики, звертаючись до закону у відношенні Збору десятини, втім, ігнорують інші його аспекти. У цьому відношенні особливий інтерес становить низка статей на тему Закон Бога (№ L1).

До того ж, насправді, ніхто не потрапить до небес. У ранні часи це питання було іспитом на віру. Якщо будь-хто називав себе християнином, проте він стверджував, що після смерті він та й усі інші потраплять до небес, то таких людей не вважали справжніми християнами. То була перевірка на християнство або гностицизм. Кожен, хто стверджував, що він потрапить у рай після смерті, тим самим видавав у собі гностика, а не справжнього християнина (див. Юстин Мученик, Перша Апологія). Про це можна прочитати в статтях Душа (№ 92) а також Воскресіння Мертвих (№ 143).

ІЗРАЇЛЬ

Чи насправді в Ізраїлі було дванадцять суддів? Чи має це будь-яке відношення до дванадцяти племен Ізраїлевих?

Відповідь: Дванадцять суддів Ізраїлю мають безпосереднє відношення до його дванадцяти племен. Більш того, судді, здебільшого, за походженням належали до тих племен. Апостоли очолюють дванадцять племен і по 144,000 призначено кожному з них. Дванадцять апостолів і дванадцять суддів є уособленням двадцяти чотирьох старців внутрішньої ради та двадцяти чотирьох первосвящеників. Таким чином, кількісний символізм відіграє у Біблії Храму досить важливу роль. Див. статті Боже місто (№ 180) а також Самсон та Судді (№ 73).

Чи відомо вам, скільки царів було в Ізраїлі, починаючи від Саула й аж до того часу, коли Ізраїлеві сини були змушені залишити країну під натиском асирійців?

Відповідь: У додатку 50 до "Біблії для всіх", наведено список царів Ізраїльських, однак там подана вкрай невірна хронологія. Царями сполучених царств Ізраїлю та Юдеї були Саул, Давид та Соломон.

Далі Єровоам правив Ізраїлем починаючи з моменту Розколу, Іудейським царем на той час був Рехав'ам. . Починаючи відтоді, царями Ізраїлю були: Надав, Баша, Ела, Зімрі (сім днів), Омрі, Ахав, Ахазія, Єгорам, Иуй, Ахазія, Иоас, Єровоам II, Захарія, Шаллум (1 місяць), Менахем, Пекахія, син Менахема, Пеках, син Ремалії та Осії. У 722 р. до н.е., Самарія упала під натиском Ассирії, а Ізраїль був узятий в полон. Разом: Ізраїлем правили 22 царя.

Для докладного вивчення питання про племена Ізраїлеві, необхідно зосередити увагу на їх кількості. Існує думка про те, що число племен складає тринадцять, при цьому сини двох половин племені Манасіїного та Єфремового розглядаються окремо. Втім, якщо їх розглядати як одне плем'я, то загальне число племен Ізраїлевих складатиме рівно дванадцять. Втім, у книзі Буття 49 Єфрем та Манасія вважаються за одне плем'я. У книзі ж Єзекіїля 48, обидві половини племені Манасіїного та Єфремового розглядаються як два окремих племена, таким чином, число племен Ізраїлевих складає тринадцять. Але, як би ми не вважали, плем'я Дана не береться до уваги. У чому полягає причина того, що плем'я Дана, не зараховують до 144,000?

Відповідь: Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що існує безліч факторів, що спричинили подібну ситуацію. Так, право продовження роду належало Йосипу, оскільки Рувим утратив його, вчинивши блуд з однією жінкою. Левій же, був священиком і таким чином, став належати до тринадцятого племені. Проте, він не брав участь у благословенні Ізраїлю через приношення десятини, що була віддана Ізраїлеві як скінії. Йосип, володіючи правом на продовження роду, одержав подвійне благословення в межах Закону. Єфрем користувався привілеями першості, а Манассия відігравав другорядну роль. Див. статті Закон і п'ята заповідь (№ 258), а також Закон Бога (№ L1) і низка статей, пов'язаних з цією темою.

Далі, у книзі Чисел 10 розповідається про те, як відбувалася битва між племенами Ізраїлевими. На сході це були племена Іуди, Іссахара і Завулона; на півдні: Рувима, Симеона і Гада; на заході: Єфрема, Манасії і Веніяміна; на півночі: Дана, Асира і Нефталима. Якщо виходити з книги Єзекіїля 48, то цілком можливо, що на чолі цих племен стояли інші лідери. Усе це пов'язано з діяннями пророків, адже всі ці події виливаються у визначену систему тисячоліття. У рамках цієї системи, Йосип повертається до своїх повноваженнь, а Дан відновляє їхній порядок. Рувим же, вирушає на північ разом з Іудою - первістком, але зараз, ми спостерігаємо зворотний порядок битв первозданних племен. До того ж, у той час не втрачало своєї актуальності і територіальне питання, що тут не розглядається. Адже землі Ізраїлю будуть простиратися до ріки Євфрат.

Текст у книзі Об'явлення 7 стосується духівництва, довірених священиків Христа, число яких складає 144,000. Вони були обрані як живі жертви ради 72 у рік сорока Ювілеїв церкви в пустелі. 72 x 2000 дорівнює 144,000. Докладне пояснення приводиться в статті Врожаї Бога, Жертви Нового Місяця та 144 000 (№ 120). Найбільша заслуга Левія як священика племені полягає в тому, що вони (члени племені) відновили свої звичаї та одержали свою частку духівництва від 144,000.

Щоб одержати те, що їм приєднується, люди племені Дана, у якого є право на продовження роду, обіцяли зібрати плоди, що є частиною їхньої спадщини. Справа ускладнюється тим, що ця спадщина, у свою чергу, розподілено між плем'ям Єфрема та Дана, так що вони вступають у частку з 12,000 від Йосипа. Таким чином, це плем'я (Дана) завжди являло собою суміш інших племен. Втім, саме Манасія бере з цілковитою підставою 12,000. Слід зазначити, що цей факт вимагає особливого розгляду. Згодом, Дан одержує своє право на продовження роду та займає посаду судді Ізраїлю, як про це говориться в книзі Буття 49:18. Саме тому вищезазначений вірш звучить таким чином: "Спасіння від тебе чекаю, о Господи!". Отже, лише по поверненню Дан вступає в спадкоємну посаду Суддів Ізраїлю. Святе Писання не може порушене бути.Тепер прийшов час, коли виповнюється проречене пророком Єзекіїлем і, Дан, займає свою посаду біля східних воріт разом з Йосипом та Веніяміном, дітьми Рахілі. То є місцем входження Месії, а виходить, це — місце Суддів. Крім цього, є ще один момент у праві первородства, що і донині залишається поза увагою, а саме те, що люди почули заклик Єрусалима. У зв'язку з цим, правом первородства скористалися Іссахар і Завулон (Повтор. Зак. 33:18-19). Зверніть увагу на статті Прикликання народів до Єрусалиму (більш доцільно перекласти як "Кликання народів до Єрусалима") (№ 238). Ніхто з цих трьох племен ще не взяв на себе право первородства; Святе Писання не може порушене бути. Слова Господа неодмінно є істиними.

Чи містяться в Біблії будь-які натяки щодо того, як розташовувалися племена для бою (як ви говорили, посилаючись на Числа 10), а також про границі (кордони) (про це написано в книзі Єзекіїля 48)? Яким чином, Левій, що не стояв у строю (з Єфремом і Манасією, тобто синами Ізраїлевими), опиняється біля границі (з Єфремом і Манасією, замість яких був Йосип)?

Відповідь: Левій знаходився в строю, як про те говориться в книзі Чисел 10; він ніс Ковчег Заповіту та Храму, однак для цього його було відведено в інше місце. Див. статті Ковчег Заповіту (№ 196).

Ми є Храм Господній, і ми є Святині Його. Ми є Ковчег Заповіту і тому Їрмії було сказано сховати його (ковчег), що він і зробив. Якби ковчег знайшли там, де його було сховано, нам довелося б послати людей та перепоховати його. Тепер на зміну духівництва Мелхиседека прийшов новий орден, до складу якого входить Левій. Він відплачував десятини в стегнах Авраама та Мелхиседека. Таким чином, Левій став одним з первосвящеників системи тисячоліття і зайняв місце біля брами, подібно до того, як апостоли панують над дванадцятьма племенами. Див. також статті Мелхиседек (№ 128), а також Святі для Бога речі (більш доцільно перекласти як "Святині Господні") (№ 184). По розташуванню брами, про яке говориться в книзі Єзекіїля, можна сказати, яким буде розташування брами у Граді Господньому. Отже, судячи з місця поселення апостолів, ми можемо зробити деякі умовиводи щодо того, яким чином вони будуть правити довіреними їм племенами. Втім, це вже тема іншої статті. Див. статті Боже місто (№ 180)

Ми вважаємо, що розташування (розміщення) племен біля воріт відбиває контур прикордонної лінії. Наскільки вам відомо, Месія увійде в місто через східну браму, саме тому зараз вони замуровані в стіні в підніжжя Храму в Єрусалимі. Свідки, напевне, зруйнують цю браму, коли прийдуть туди; це буде зроблено для Месії чи заздалегідь вже тоді, коли Він прийде. І тоді розколеться Оливна гора та відбудеться Перше Воскресіння. Див. статті Свідки (№ 135). Та як Дан — суддя, то події будуть відбуватися біля східної брами за участю племен, що мають право первородства. Але Дан, також поведе синів Рахілі та плем'я Йосипа з правом первородства (тому що Єфрем, Манасія та син Веніямін, що дав обітницю). Таким чином, Дан стає першим, але не останнім. Іуда замість Дана знаходиться в ар'єргарді; Месія — наш тил та захист, що прикриває нас. Усі ці події будть відбуватися протягом тисячоліття. Сказано в Писанні: хай же Манасія помножить плем'я Єфремове, а Єфрем помножить плем'я Манасії (що ми і можемо зараз спостерігати). Згодом обидва племена помножать плем'я Юдино. І знову, Святе Писання не може порушене бути. Див. також статті Рахіль та Закон (№ 281). Звідси також можна зробити висновок, що право первородства поступово переходить із заходу на схід.

Ми знаємо, що Йордан дістався в спадщину трьом племенам, що були наполовину вихідцями з племена Манасії, Рувима і Гада. Деякі представники племені Єфрема та Дана також приєдналися до них на Гілеядській горі. Зрештою, плем'я Дана розпалося на дві частини. Ізраїль та Ассирія відійдуть від Європи на півночі, та, рука в руку увійдуть до Близького Сходу, аби знову зайняти його. Що стосується наших племен, то вони перебралися в Європу в другому столітті нашої ери, коли парфянське царство загинуло, а потім приєдналося до західноєвропейської коаліції, до якої увійшли ізраїльтяни, хети та фінікійці. Цей альянс утворився на території нинішньої Британії. Заколотники під проводом Бара Кохбі помандрували з Іудеї до Америки в другому столітті, після того, як їхнє повстання скінчилося поразкою. Див. статті Війни між тринітаристами та унітаріями (№ 268).

У праці Аллена, що носить назву Скіпетр Іуди та Право Первородства Йосипа, невірного віддзеркалення зазнала палітра історичних подій, пов'язаних з пересуванням племен. Через це, сутність даного питання була зведена до обивательських пересудів. До того ж, праця "Сполучені Штати та Британська Колумбія в пророцтвах", оприлюднена Світовою Церквою Бога, просто збільшила плутанину, запозичавши ідеї Аллена. Втім, як і було передвіщене, люди залишатимуть Європу після того, як закінчаться війни П'ятої та Шостої сурм. Ці останні війни царів Півночі та Півдня вже от-от почнуться. Зверніть також увагу на статті Сім Печаток (№ 140), а також Сім Сурм (№ 141). До того ж, у недалекому майбутньому, через потоп почнеться переміщення народів у Нідерландах та інших країнах, розташованих на низькодолі. (см. статті Глобальне Потепління та біблійне пророцтво (№ 218)).

Це питання стосується, так би мовити, "обов'язків" 24 старців. Я знаю, що біля престолу Господа знаходяться 4 херувими. Таким чином, вони мають чотири чверті "області відповідальності". Отже, я поділив 24 на 4, і в мене вийшло 6 старійшин, кожний з який відповідає перед херувимом; адже кожний старійшина має свого херувима. До того ж, ми маємо 12 суддів, 12 апостолів, кожний з який також несе відповідальність перед херувимом. Окрім цього, у кожній області призначено 3 судді і 3 апостоли. Скажіть, чи вірні мої міркування? Відповідь: Так, ви цілком маєте рацію. Ізраїль був поділений подібно до двох розподілів племен. Таким чином, на кожну чверть приходилося по трьох племен. У цьому відношенні, Зодіакальна система являє собою перекручену імітацію розподілу влади, представниками якої є племена .

Так, Схід, і перша чверть під знаком Лева, тобто Юдея лежать у владі племен Іуди, Іссахара та Завулона. Вони йдуть першими в прикордонній лінії Ізраїлю. Другими йдуть племена півдня або ж сини Рувима, Симеона та Гада. Третіми стануть племена заходу, символом яких є голова бика. До них належать племена Єфрема, Манасії та Веніяміна. Четвертими або останніми стануть племена півночі, символом яких є орел. Вони представлені зодіакальними знаками скорпіона та ваг правосуддя. До цих племен належить Дан, Aсир та Нефталим.

Усі ці племена складають тил Ізраїлю. Саме звідси виник образ жала в хвості ат символ шляху змія. Слід також зазначити, що Скінія та духівництво знаходяться між Першою та Другою чвертями. Втім, необхідно пам'ятати, що після другого пришестя Месії, усі ці розрізнені елементи перетворяться на Боже Місто. Див. статті Боже місто (№ 180).

Також, питання про Ковчег стало предметом розгляду в статті Ковчег Заповіту (№ 196). Окрім цього, стосовно даної теми містять в собі багато цікавого статті Значення видіння Єзекіїля (№ 108); Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174).

Мойсей

У книзі Виходу, вірші 32:19, розповідається про те, як Мойсей розбив дві кам'яні таблиці. Потім йому довелося піти назад, щоб знову добути їх. Чи містять дії Мойсея певний особливий (символічний) зміст? Чи, може, за цим ховається дещо більше, ніж просто його гнів?

Відповідь: Так, згадана вами обставина має величезне значення. Вчинивши таким чином, Мойсей символічно передав думку про те, що Ізраїль порушить закон, але однак же, і не зможе далі перебувати в гріху, й тим самим у віддаленні від Бога. Другий Мойсей, котрий прийшов як Ісус Христос та вознісся на небеса на гору Небесну, повернувся до нас як Святий Дух, що заховав Закон Бога в серцях наших.

Саме тому, після того, як він піднісся до престолу Господнього на Снопі Колихання наступного ранку, о 9 годині, після того, як Він воскрес. Він повернувся того ж дня та, сповнивши учнів своїх Духа Святого, сказав: "Прийміть Духа Святого" (Іван. 20:22).

Я прочитав книгу Виходу, але для мене усе ще залишається неясним один момент, а саме, чи насправді дружина Мойсея і двоє його дітей пішли за ним, коли він повернувся в Єгипет, щоб вивести народ Божий з полону? Судячи з того, що написано в книзі Виходу 4:20, ми можемо дійти висновку, що сім'я Мойсея була разом з ним під час його мандрів. Проте, у розділі 18:1-5 тієї ж книги, ми дізнаємось про те, що Їтро привів дружину та дітей Мойсея до нього.

Відповідь: Насправді, дружина Мойсея (Ціппора) дійсно пішла в Єгипет з чоловіком і двома синами, як і написано в книзі Виходу 4. Як виявилося, вона намагалася запобігти обрізанню Єлізара й, у зв'язку з цим, ледь не стала причиною його смерті. Потім Ціппора зробила цей обряд сама, щоб врятувати Єлізару життя та стала обвинувачувати Мойсея. Стиль усього цього оповідання припускає обвинувальний тон. Ціппора сама була нащадком Авраама та дочкою Кетури, і, напевне, їй було видніше, як потрібно поводитись в даному випадку.

До того ж, у книзі Виходу 18:2 розповідається про те, що Мойсей відіслав дружину назад. Напевне, мова йде саме про цей епізод у книзі Вих. 4:26, коли він відіслав її до батька Їтра з намету, таким чином, вийшло, що вона не пішла з ним до Єгипту. А зустріч Аарона та Мойсея, про яку повідомляється в наступному вірші (Вих. 4:27) відбулася, напевне, вже без Ціппори та хлопчиків, адже про них немає ніякого згадування. До усього цього необхідно додати, що якби люди не вірили в Бога всім серцем та всією душею, то вони ніколи б не вийшли з Єгипту.

У книзі Виходу 14 мова йде про військо фараона. Ким вони були та чи мають вони будь-яке символічне значення?

Відповідь: Основна сюжетна лінія оповідань про Мойсея та Вихід має пряме відношення до єврейського народу, а також занепалого сонму, якому став поклонятися євреї. Більш докладно про символізм цього оповідання можна довідатися зі статті, присвяченої Виходу. Вона називається Мойсей та боги Єгипту (№ 105).

Слід зазначити, що композиційна структура Біблії алегорична, те ж саме можна сказати і про приповісти, у яких містяться натяки на Задум Порятунку. У цьому відношенні для вас, безсумнівно, становитиме інтерес стаття під назвою П'ятидесятниця на Сінаї (доцільніше перекласти як "П'ятидесятниця на Сінайській горі") (№ 115), в межах якої проводиться паралель між самим Виходом та Сінайською горою, а також подіями, що супроводжували передачу Закону (до рук Мойсея -перекл). Ще одна стаття стосовно цієї теми, що варта уваги, зветься Золоте теля (більш доцільно перекласти як "Золотий Телець" (№ 222)). Таким чином, ми можемо бачити, що в даному випадку мова йде про тілесний та духовний сонм, що Господь хотів його врятувати через Христа. Див. також статті Предіснування Ісуса Христа (№ 243)

Мені б дуже хотілося довідатися детальніше про те, яким чином Червоне Море розступилося перед людьми. Одого разу я чув думку людини, яка намагалася підійти до вирішення цієї проблеми з точки зору наукового пізнання. Будь-яке підтвердження цьому в Біблії стало б для мене розрадою.

Відповідь: Протягом довгого часу вчені та непосвячені люди намагалися дати пояснення чудесам, що відбувалися в Ізраїлі, а також подіям Виходу, зокрема переходу через Червоне Море. Деякі лінгвісти розпочинають відчайдушні спроби довести обґрунтованість версії "the Reed Sea" — "Очеретяне море" (справа в тому, що слова "red" — "червоний"- англ. та "reed"- англ. — "очерет" в англійській мові близькі за звучанням, тобто є паронімами - прим. перекл.); деякі вчені стверджують, що це служить натяком на границю (межу) в районі Суецького каналу. Напевне, ізраїльтяни прямували через межу очеретяного моря та єгипетські колісниці потонули. Як би там не було, але Біблія інакше описує ці події.

Разом з тим, існує й інша версія, відповідно до якої можливим місцем подій можна вважати (місто) Пі Ха Хірот біля затоки Агаба. На думку деяких фахівців, проломи по обох сторони гори дозволяли зливам змивати в море рясні шари ґрунту; але, у той же час, існує думка про те, що під водою, у цьому районі, є з'єднання, що розташоване на глибині біля сорока п'яти метрів. Таким чином, море наповняло водою простір лише зовні моста, та ізраїльтяни могли безперешкодно пройти по суші та вийти в районі міста Джебель эль Лос, що в Саудівській Аравії. Назва міста перекладається з арабської мови як "Гора Закону". Є також відеозйомки, що нібито були зроблені на тім самім місці. Втім, у нас немає доказів їхньої дійсності. Остаточні висновки з приводу цієї версії можна буде зробити після того, як до місця описуваних у Біблії подій, буде споряджена дослідницька експедиція.

У який день першого місяця ізраїльтяни почали свій семиденний перехід навколо стін Єрихона?

Відповідь: Ізраїльтяни, під проводом Ісуса Навина, досягли Землі Обітованої на десятий день Першого місяця і потім зупинилися, тому що то був день обрізання. Вони чекали чотири дні та на чотирнадцятий день Першого місяця, вони чинили Пасху та їли з плодів землі тієї, сушені зерна Ханаана в Перший день Свята Опрісноків. (Нав. 5:11). До того ж, тому що Рахав простягнула червлену нитку, по якій два вивідувачі змогли втекти, то й порятунок знову був дарований язичникам.

В який день першого місяця ізраїльтяни почали свій семиденний перехід навколо стін Єрихона?

Відповідь: Ізраїльтяни, під проводом Ісуса Навина, досягли Землі Ханаанської.

Далі, у книзі Ісуса Навина 5:13 говориться: "Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його".

Таким чином, ми можемо бачити, що Ісус Навин одержав наказ від Христа, Голови Сонму Божого, коли він знаходився неподалік від Єрихона. Вважається, що описані вище події відбувалися десь між 15-им та 21-им днем Першого місяця. Отже, ми можемо припустити, що вони вважали 15-ий день святим, як їм і заповідав Бог. Втім ця історія дуже заплутана. Тепер же, давайте спробуємо припустити, що він говорив із Христом на чотирнадцятий день, а події, про які йде мова, почалися 15-го дня місяця нісан та тривали сім днів. Сім днів були Свята, і стіни упали додолу, а діти Ізраїлю святкували останнє Свято Опрісноків. Це Свято має символічне значення очищення від гріхів та злості, що є серед нас. До того ж, релігійне, культове дійство, що відбувається в цей час, символізує Падіння Єрихона. У дійсності ж, обидва варіанти мають право на існування. Адже основні труднощі полягають у тім, що битва, по суті, відбулася в день Свята.

Таким чином, ми можемо зробити наступний висновок. Це було зроблено для того, щоб показати, що перемога сонму була можливої лише за умови покірності Богу та дотриманні всіх Його Свят. У світлі вище сказаного, цей випадок дуже показовий. Втім, з іншого боку, ми можемо сказати, що історія продовжується; і що всі події відбувалися під час Свята й Останнього Дня, а також на наступний після Свята день. У цьому випадку, ми відкидаємо заперечення, але втрачаємо повноту символізму Битви та значення свята Опрісноків.

Більш докладно про цей епізод можна прочитати в статті Падіння Єрихона (№ 142). Втім, порушена нами тема й у цій статті не освітлена досить повно. Сім днів, імовірніше всього, були сьома днями Свята Опрісноків, що тривав з 15 до 21 дня Авів. Таким чином, битва та перемога відбулися наприкінці Свята. У кінцевому рахунку, першим був 15 день Авів, однак, не виключено, що це міг бути і 16 день Авів. Вчені, розглядаючи дане питання, вказують невірне число, у районі 21 дня. Виходячи з цього, ми бачимо, що весь символізм події, що відбулося в (місяці) Авів, нажаль безповоротно втрачений.

Як би там вже не було, але безсумнівним є той факт, що Христос з’являвся перед Ісусом Навином, тому що той був одним із головних дійових осіб 14 дня Авів.

"Падіння Єрихона" трохи схоже на те місце у книзі Об'явлення, де мова заходить про те, як люди прямували по місту протягом семи днів, роблячи те ж саме сім разів по сім разів. Чи то є лише збіг або ж між цими фактами є певний зв'язок?

Відповідь: Події, про які розповідається в Новому Заповіті, відбивають загальну ідею Нового Заповіту і те, яку роль відіграє у ній Церква. Уся сорокалітня історія мандрівок євреїв по пустелі й у пошуках Землі Обітованої символізує сорок ювілеїв у пустелі Церкви.

Христос зустрівся з Ісусом, сином Навина Єфрема, на рівнині Єрихона, проводиря армії Бога, і він знову прийде в Ізраїль, щоб врятувати їх та дати їм спадщину. У статті Падіння Єрихона (№ 142) розглядаються ті збіги, про які ви говорили.

Є чи прихований символізм у червоній нитці, що її Рахав спустила з вікна свого будинку, щоб ізраїльтяни не прийшли і не вбили постояльців в оселі її?

Відповідь: У той час, червоні нитки були символом крові агнця; ця нитка висіла на дверному косяку, на перемичці вікна або двері. Цей звичай був поширений в Ізраїлі та Єгипті. Таким чином, Рахав навмисне причастила себе до тіла Ізраїлю. Тому вона стала символом порятунку язичників. До того ж, нам відомо, що до Ізраїльтян приєдналося безліч народу, коли вони вийшли з Єгипту.

Агнець був захисником Рахав тут, як це було й у Єгипті. Адже ми знаємо, що Агнець прийшов сюди як Проводир Армії Господа. Він також дав Закон Мойсею. Він сказав Ісусу Навину те ж, що і Мойсею: "Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!". Див. статті Падіння Єрихона (№ 142).

Отже, чи не саме тому символ крові висів на двері осель ізраїльських першої ж Пасхи?

Відповідь: Небагато людей вважали так. Якби Іуда це розумів, то вони усі обернулися б у віру. Ось чому ми повинні дотримувати Вечерю Господню на 14 день Авів та Ніч Пильнувань у 15 день Авів. Адже саме з цієї причини, перше, що зробили язичники, це скасували Єврейську Пасху, замінивши її Великоднем Православним. Це нововведення було справою рук римських єпископів, починаючи від Аніцетія, який видав відповідний указ у 152 р. тай до Віктора, період "плідної" діяльності якого співпав з 190-192 р. Як тільки єпископи потоптали усе, що було заповідано Господом, Римська Церква втратила Христа, а інше вже пішло саме собою як закономірний процес. Статті Квартодециманські суперечки (більш доцільно перекласти як "Суперечки квартодециман") (№ 277), а також Господня Вечеря (№ 103), Єврейська Пасха (№ 98) і Освячення Храму Бога (доцільніше перекласти як "Освячення Храму Господнього") (№ 241) досить глибоко розглядають порушені питання.

Ідоли та боввани

На мій погляд, в історії з золотим ідолом чи бовванами, зробленими Аароном, або ж з його згоди під час того, як Мойсей був на Горі Сінай, є деякі протиріччя. А саме: у книзі Виходу 32:4 розповідається, що після того, як литий телець або ж телята були виготовлені, Аарон сказав: "Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю". Втім, у книзі Неемії 9:18 написано, що вони створили собі литого тельця, котрий, по суті, є бовваном. Чи не могли б ви прояснити цей момент?

Відповідь: Так, це ще одне протиріччя в Біблії, варте уваги. Слова Аарона звучать наступним чином: "Оце боги твої, Ізраїлю" а Неемія говорить інакше, "Оце бог твій, Ізраїлю". Насправді ж, Аарон має на увазі серги, що їх використано на виплавку тельця; адже тоді самі серги вже виконували функцію амулетів. Їх було зібрано тай вони послужили матеріалом для відливки тельця.

У своїй промові Неемія вживає слово "бог" в однині, аби показати, що був лише один ідол, створений з безлічі амулетів; ці ж амулети належали пересічним людям. Теля було створено як приклад, — аби духівництво позбулося бовванів. До того ж, весь народ також здобув очищення від своїх амулетів. Питання щодо ідолопоклонства, носіння отворів у вухах та інших частинах тіла розглядається в статті Походження традиції носити сережки та прикраси в давнину (№ 197). Розповідь про теля, а також теологічні аспекти, що приховані за ним, освітлені в статті Золоте теля (№ 222).

Читаючи про те, як Ізраїль створив собі боввана, у той час як Мойсей був на горі, у мене виникає питання, чому вони раптом вирішили зробити тельця, а не, скажемо, лева, ведмедя або ж ще будь-яку іншу тварину? Чи була тому вагома причина?

Відповідь: Теля було символом бога місяця, Сина. Рога, що були символічно зображені у вигляді півмісяця, іноді ототожнювалися з перстом божества Ашират. То була ще одна назва жіночого божества Іштар. Роги тельця в Єгипті асоціювалися з Хафором, символом родючості. Її зображували у вигляді вагітної жінки з рогами. Як богиня-мати, її ототожнювали з Ісіс, а також Нут. За міфами Ісіс була дружиною Осириса та матір’ю-коханкою Хора. Ми маємо те ж саме, що можемо спостерігати в межах традиції святкувати Великдень (також Іштар чи Ашторет) системи Вааля. Всі ці обставини мають безпосереднє відношення до давніх культів сонця.

В язичеській релігії моавітів та аммонітів (острів Крит), Мінотавр був, якщо можна так висловитися, еквівалентом бога Чемоша та Мількома (звідси походить ім'я Малькольм). Серед жертв та цілопалень, принесених цьому божеству, минулого і люди, а іноді людей просто варили усередині статуї й таким чином робили ритуал жертвоприносини. Саме звідси бере свій початок традиція приношення дітей на цілопалення Молохові. Крім цього, у п'ятому столітті, Золотому Теляті вклонялися ірландські кельти. Слід зазначити, що серед народів, що населяли територію сучасної Франції та Шотландії в тому ж столітті, практикувався канібалізм, про що можна довідатися зі статей Золоте теля (№ 222), а також Походження Різдва та Пасхи (№ 235).

У Євангелії від Івана 3:14 я прочитав уривок, в якому говоритися про бовванів наступне: "І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський". Також там наводяться аргументи на користь того, що Христос не забороняє створювати та звеличувати мідного змія, що зцілив ізраїльтян у пустелі, та що це є символом його самого, звеличеного на хресті. Я впевнений, що Христос ніколи б не міг схвалити ідолопоклонства, однак же, як слід тлумачити текст?

Відповідь: Мойсей використовував мідного змія як символ Ізраїлю, як символ влади над зміями. Цей образ служив психологічною опорою людям, що були ужалені (порівн.: Числа 21:9). Втім, ніхто не поклонявся цьому змію і не здіймав молитов до нього. На той момент, Мойсей мав собі за завдання направити неосвічених людей в лоно віри в істинного Бога. Тут було б доречно згадати про пророцтво в книзі Буття. У ньому Бог сказав, що насіння жінки зітре голову змієві, а він буде жалити його в п'яту. До того ж, досить важливо пам'ятати про битву між Христом, головою Ізраїлю та Церкви та Сатаною. Все йшло до розплати людини за смерть Христа, який помер за нас. У цьому зв'язку, напрочуд цікавими є наступні статті: Мойсей та Боги Єгипту (№ 105); П'ятидесятниця на Сінаї (доцільніше перекласти як "П'ятидесятниця на Сінайській горі") (№ 115), а також Хрест: Його Походження та Значення (№ 39).

Наскільки я розумію, події на Сінайській Горі є ознакою прийдешніх днів аж до кінця створення земного. Як ви гадаєте, чи можливо, що Золоте теля уособлює золотий хрест агнця, принесеного в жертву? "Він загаявся зійти з гори, отже, вони створили золотий хрест агнця". І ще, чи має назва гори Сінай будь-яке значення?

Відповідь: Хрест був давнім символом Єгипту; його часто зображали на татуюваннях, а також значках, що вінчали муху, комаху-символ Вааля-Зевула чи Владаря Мух, бога Екрона. А Золоте теля було символом бога-місяця Сина. Що ж стосується слова "Сінай", то ця назва також етимологічно пов'язана з коренем "Син".

Давні розглядали Тельця як невід'ємну частину культу Вааля. До того ж, необхідно відзначити, що цей символ перемандрував із давніх вавілонських культів, в яких людей приносили на цілопалення. Його можна зустріти під назвами Чемош (Хемош), Мілком, Мінотавр та безліччю інших імен, що залежать від окремо взятої культової системи. Крім цього, від давньоєгипетської культової системи Трійці (Осирис, Ісіс та Хорус), має місце ідея триєдиного Бога. Подібні релігійні системи ще можна було зустріти в Палестині (Вааль, Ашторет та Досвітня Зоря як третій елемент); у Римі роль Трійці відігравали: Юпітер, Юнона та Мінерва, яка була дівою Непорочного Зачаття. Усі ці язичеські елементи були привнесені до християнства у п'ятому-шостому столітті. До того ж, слово "Пасха" походить від "Іштар" "Оштар" або ж "Оштара". Див. статті Золоте теля (№ 222), а також Походження Різдва та Пасхи(№ 235).

Ісус Навин

Я готую доповідь про людину на ім'я Ісус Навин. У мене є кілька питань, але я не знаю де знайти на них відповіді. Мені потрібно знати загальну біографію Ісуса, а також дещо про нього, як про історичну особу. Чи не могли б ви мені допомогти?

Відповідь: Ґрунтовну біографічні відомості про Ісуса Навина, а також про символізм та значущість його діянь за часів Виходу, ви можете отримати з наступних статей: Єврейська Пасха (№ 98); Мойсей та Боги Єгипту (№ 105); П'ятидесятниця на Сінаї (доцільніше перекласти як "П'ятидесятниця на Сінайській горі") (№ 115); Золоте теля(№ 222); та Падіння Єрихона (№ 142).

Ісус був сином Навина та належав до племені Єфрема. Його ім'я означає, "Порятунок Бога (Йагошуя) походить від слова "терпимість" (Навин)". Це ж ім'я носив і Месія. "Ісус" — це слов'янська інтерпретація грецького імені "Джошуа". В англійській мові він вірно передане словом "Joshua" (див. статті Єгошуя, Месія, син Бога (№ 134).

Ісус Навин був парубок, що мешкав у Єгипті та вийшов з полону разом з Мойсеєм. Він був одним із дванадцяти вивідувачів, і єдиним із дванадцяти, що вийшли разом з Калевом з племені Юдина, що увійшли до Землі Обітованої. Внаслідок цього, Ісус одержав посаду полководця Ізраїльського; згодом його було обрано Суддею Ізраїлю в Землі Обітованій. Він узяв Єрихон, а надалі і міста, про які говориться в Біблії. До того ж, Ісус Навин дожив до 110 років. Його було поховано в границі спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремовових горах, на північ від гори Гааш. У Септуагінті, у вірші 24:30 також говориться і про те, що з ним у могилу поклали кам'яні мечі, що він використовував для обрізання в Ґілґалі.

Більш докладно про життя та завоювання Ісуса Навина можна довідатися з однойменної біблійної книги "Навин", оскільки там наведено найповніший життєпис цієї людини. Також, замітки про його життя знаходяться в біблійних словниках, які можна знайти в бібліотеці. Словник Перекладача Біблії, а також Стандартний Міжнародний Бібліографічний Опис Біблії (СМБОБ) напевно, стане вам у пригоді для цього.

Читаючи книгу Ісуса Навина, мені упали в око деякі фрагменти, що здаються мені цікавими. Так, коли він переправляв людей через Йордан, у країну, заповідану Богом, один з його священиків увійшов у Йордан і ріка розступилася, так що люди змогли пройти по суші русла її. Це чи не прообраз Івана Хрестителя? Так само їм довелося зробити обрізання над усіма чоловіками, оскільки вони мандрували по пустелі сорок років. Чому ж їх не обрізали через вісім днів після народження? Крім цього, Ісусу було наказано взяти дванадцять каменів та спорудити пам'ятник. Чи можливо те, що ці дванадцять каменів символізують дванадцять апостолів?

Відповідь: Без сумніву, Книга Ісуса Навина дуже цікава та пізнавальна. У цьому відношенні, дуже символічним є оповідання про те, як ізраїльтяни входили до землі обітованої. Описані в книзі Навина події часом нагадують те, що відбувалося із синами Ізраїлю за часів Виходу. Завдяки тому, що ізраїльтяни дотримували Єврейської Пасхи, вони спромоглися вийти з Єгипту. Тут убачається символ Христа, що був великоднім Агнцем. Ізраїльтяни могли б увійти до землі обітованої набагато раніше, ще, коли дванадцять вивідувачів були послані для того, щоб дізнатися про неї. Але, проте, лише двоє, Ісус та Халев, були віддані справі до кінця. І тому, саме вони стали символами Ізраїлю та Іудеї.

Надалі, єврейському народу довелося провести сорок років у мандрівках по пустелі, перш ніж Господь дозволив їм увійти до землі Ханаанської. З точки зору символіки, це теж саме, що і Сорок Ювілеїв Церкви в пустелі. Чоловіки, що народилися в пустелі, не проходили через обряд обрізання, для того щоб лягла прірва розходження між старою генерацією, яка відмовилося прийняти свою спадщину, та більш молодою, представники якої вже народились у пустелі. Ця генерація символізує Церкву.

Але й за наших часів, Церкві та Ізраїлеві має бути знову готуватися до приходу Месії. Священики, що увійшли тоді до Йордану, стали символами водохрещення. Люди пройшли через ріку, а зрештою, прийнявши та вчинивши обрізання, ввійшли до Ізраїлю та Заповіту. Обрізання, у цьому випадку, символізує відторгнення гріха від язичників та народу Ізраїльського. До того ж, посередині Йордану було дванадцять каменів, що послужили прикордонною віхою та символом відмежування Ізраїлю від світу. Саме тому, у Ґілґалі був споруджений вівтар також із дванадцяти каменів.

Отже, у нас є дві купи каменів, у кожній з який було по дванадцять, разом — двадцять чотири каменя. Обидві купи символізують дві іпостасі духівництва, тобто апостолів та суддів. Символізм тодішніх подій, а також зв'язок цих подій із Задумом Порятунку Господа та Пришестям Месії, став об'єктом розгляду в статті Падіння Єрихона (№ 142).

Яку роль (у відношенні символізму) зіграли двоє вивідувачів, котрі протягом трьох днів ховалися в гірській країні (Навин 2:1-24)? Символьний елемент "Три дні" можна досить часто зустріти в Біблії: знак Іони, і т.п.

Відповідь: То є ще один приклад символічного образу двох свідків. Ми можемо переконатися в цьому на прикладі Івана та Месії. До того ж, у нас буде можливість побачити це знову, коли Свідки прийдуть до нас. Сутність цього образу полягає в тому, що двоє свідків діють проти світу, до якого їх було послано як вивідувачів. В останні дні, двоє будуть стояти 1,260 днів, після чого світ знищить їх. Вони лежатимуть на вулицях протягом 3 ½ днів а згодом воскреснуть. Див. статті Падіння Єрихона (№ 142), а також Свідчення (№ 135).

Судді

Не могли б ви дати тлумачення фрагменту (Суд. 9:7-21) у відношенні чотирьох різних видів дерев, про які згадується в цьому уривку?

Відповідь: Дерева, про які мова йде в книзі Суддів 9:7-21, символізують дерева влади Ізраїльської та четвертої влади Антихриста, що стане у влади, але, наприкінці зруйнує її.

Образно висловлюючись, ці дерева пустили пагони в посланні до євреїв та, зрештою, пішли вгору крислатою кроною призвісток (порівн.: Біблія для кожного. зам. до ст. 8). Першим деревом була оливка, що символізувала релігійні привілеї та силу Ізраїлю (порівн.: Рим. 11 і Захарія згад. про оливку). Разом з тим, оливки також символізують владу свідка народу Ізраїльського. Народ шанує Бога, бо приносить Йому товщ. Іншими словами, сила свідка використовувалася, аби славити Бога. Втім дух, уособленням якого були дерева, прагнув зробити його частиною самозвеличування.

Вони попросили фігу, символ привілеїв Ізраїлю (Матв. 21:19-20; Марко. 11:13, 20, 21; Лука 13:6-9). Мова йде про право продовження роду. Фіга наполягала на своєму праві продовження роду під впливом сонму, що хотів спокусити її, аби звести це право нанівець.

Виноград символізував духовну перевагу Ізраїлю. Адже виноградник Господа Саваота є оселею Ізраїлю (порівн.: Ісая розділ 5, також Іван розд. 15). Слово "залишати" у ст. 13 означає "покинути" як у ст. 11). Тут йдеться про відмову від влади Святого Духа, якого можна було б сповнитися через залучення сонму та його хибної релігійної системи. Тут слово "вино" звучить як "тирош" або ж "нове вино", що веселить і Бога, і людей. Це вино Вечері Господньої та (Єврейської) Пасхи святих Господа.

Тернина ж є деревом хибності Антихриста, символом помилкового шляху та поклоніння, що пожере Ізраїль. Тому що народ упаде від рук занепалого сонму, вавілонських містерій та культів сонця. Таким чином, мова йде про винищування занепалих під Антихристом. Крім цього, багато корисного можна почерпнути з історії про Гедеона. Див. статті Сила Гедеона та Останні Дні (№ 22).

У книзі Суддів 19 є фрагмент, в якому розповідається про наложницю левита, що пішла до батька свого, де пробула чотири місяці, проте, левіт прийшов за нею, щоб поговорити до серця її. Ця історія дуже нагадує оповідання про Лота. Люди розпусні поглумилися над жінкою та й вбили її. Потім чоловік порізав її за костями на дванадцять кусків і порозсилав по всій Ізраїлевій країні. Чи має місце тут якась прихована система символів? До того ж, чому хазяїн безперешкодно вивів жінку на вулицю, — ми бачимо, що Лот теж хотів віддати своїх дочок?

Відповідь: Так, безумовно, у цих історіях є дві рівнобіжних лінії. Напрошується висновок про те, що Левіт виявився символічним втіленням Христа, Елохіма Ізраїлю. В наведеному вище уривку, наложниця з Юдиного Віфлеєму (іудейка з клану Месії), що була невірною, служить втіленням Ізраїлю, що став церквою і покаявся. Адже, у той час, Віфлеєм Іудейський належав також і язичникам, про що оповідають події в книзі Рут і Тамари.

У зв'язку з цим, ми можемо виділити два періоди тривалістю в чотири повних місяці, що складають 120 днів пророків. Така система служила до кращого розуміння послання до племен. Коліно Веніяміна було наймолодшим та "сином обітниці". Саул також був родом з Гів'ї. Це плем'я зазнало практично цілковитого винищення, однак, пізніше воно відродилося завдяки дочкам племен (Ізраїлевих).

Сини Ізраїлеві опоганили Церкву та погубили її. Ізраїль вирішив засудити Веніяміна, — адже у два дні загинуло 40,000 чоловік. Проте, Веніямін загинув, та з племені його залишилося 600 чоловік, що складали ядро (основу) племені його. Правдиве послання говорило, що Ізраїль заплатив за Церкву, і що сини обітниці також були винищені, а потім знову будуть відроджені за рахунок усіх членів племені.

Гедеон

Чи не могли б ви пояснити, скільки синів було в Гедеона (Суд. 8:30) 70 чи 72. Адже Авімелех та Йотам теж були його синами і не вважалися мертвими в книзі Суддів 9:5? Яку роль відіграють ці числа та закономірності?

Відповідь: Так, наведені вами числа, звичайно ж мають символічне значення. Отже, число сімдесят є символом або ж втіленням старійшин Ізраїлевих та ради Церкви. До синедріону завжди входили сімдесят членів, однак, під цим числом завжди малося на увазі сімдесят чоловік плюс два. Ці двоє завжди символізували раду Бога. Типовим їхнім утіленням служать два чоловіки в стані Мойсея, одному з яких ім'я Елдад, а іншому Медад. До того ж, Мойсей та Аарон — то є також ті двоє, котрі були символами Христа і Бога над радою сімдесятьох.

Саме такий порядок (устрій) можна бачити й у синедріоні за часів Христа. Рада сімдесятьох підкорялася первосвященику та його заступникові (за часів Христа ними були Анна та Каяфа). Пізніше рада стала підкорятися Назі або ж принцові первосвященика. З Євангелія від Луки 10:1,17 ми можемо бачити, що сімдесят минулого присвячені в духовний сан і Христом. У грецькому тексті написано "hebdomekonta"[duo], що буквально означає "сімдесят два".

У цьому відношенні історія Гедеона дуже показова; вона відбиває історію церкви останніх днів. Див. статті Сила Гедеона та Останні Дні (№ 22).

Самсон

Чи насправді сила Самсона містилася в його волоссі, або ж він просто так вважав?

Відповідь: Його волосся було уособленням сили Святого Духа. Аж епохи Месії, тісно наближена до обраного людина могла стати назіром, про що Самсон і давав клятву. Саме так його волосся залишалися недоторканими.

Крім цього, Господь наділяв силою окремо взятих людей. Серед обраних, звичайно ж, були й видатні люди: пророки, царі, такі як Давид або ж старійшини Ізраїльські, а також судді. Тепер, за часів сьогодення, кожна людина може наблизитися до Бога через Христа та причаститися Святого Духа. Саме вчинки людей і визначають їхню долю при Першому Воскресінні.

Бог кличе до себе того, кого Він обирає та визначає. Таких людей називають покликаними та передбаченими (Римлян 8:29-30), і вони виправдані в Богові та прославлені в Ньому. Отже, призивають багатьох, але лише деяким пощастило бути обраними. Див. статті Самсон та судді (№ 73), у якій дається докладне пояснення того, як діє Святий Дух у циклах. До того ж, у даній статті поміщене тлумачення приповістей, що мають ключове значення для розуміння Писання.

Самсон загадав своїм тридцятьом шлюбним друзям загадку (Суддів 14:12-14). Потім дружина Самсона сказала їм відповідь, після чого він дуже прогнівався та пішов до міста (Ашкелон) де вбив та пороздягав тридцятьох чоловік, та віддав їхні зміни одежі тим, що розгадали загадку. Моє питання полягає у наступному: чи має в цій історії місце певний прихований зміст або ж символіка?

Відповідь: Ця історія віддзеркалює внутрішній устрій Божої ради; крім того, тут містяться натяки на порятунок язичників. Нам вже відомо, що Рада складається із сімдесятьох плюс двох. Але внутрішня рада складається з двадцяти чотирьох наставників або старійшин, що підкоряються чотирьом херувимам хоронителям за розподілами двох від дванадцяти первосвящеників; потім, по шести у чвертях у трьох долях, як заведено в племен Ізраїлевих. Ізраїль був поділений на чверті по трьох, що давало в сумі дванадцять племен (див. Числа 10).

Агнець та Господь сидять на тронові перед внутрішнім собором тридцяти. До того ж, нам відомо, що Сатану буде скинуто з цієї ради і на його місце прийде іншій. Тридцять змін одежі символізують обов'язки перед Духом Святим у силі, а також можливість порятунку для язичників. Якби вони відійшли до Бога, він сказав би їм, що в левиному тілі рій бджіл та мед Святого Духа.

Слово "Essene" означає "бджоли". Цей символ тісно пов'язаний із давньою релігією асирійців, що процвітала аж до пришестя Христа. Невід'ємними рисами цього культу були целібати священиків, служителів Вааля та тих, хто святкує Пасху його. Замість цього вони орали кобилою Самсона, і він убив їх і зняв з них одяг. Крім усього іншого, це — попередження сонму (громаді) демонів. Див. статті Самсон та судді (№ 73); Суд над демонами (№ 80); Давид та голіаф (№ 126), а також Пената (№ 276).

Рут

У книзі Руті, Боаз є втіленням Христа, а Рут — втіленням церкви. Кого ж у такому випадку уособлює родич Рути, що не виконує свого обов'язку та не одружується з нею. Можливо, це Сатана чи будь-хто інший?

Відповідь: Відповідаючи на це питання, треба помітити, що Левій та Юда разом, складають єдине ціле, вони вигнали язичників, оскільки їм була притаманна ненависть до всього іноземного (ксенофобія). До того ж, вони відкинули Сатану та занепалий Сонм, що ніс відповідальність за язичників, проте вони не зуміли взяти їх до Царства Небесного як наречених (Христових).

Старшими родичами, у цьому випадку, є і Левій і Юда, а також Помазаник Херувим Хоронитель, яким був Люцифер. Див. статті Рут (№ 27) також див. статті: Люцифер: Носій Світла та Досвітня Зоря (№ 223) і Загублена вівця та Блудний Син (№ 199).

1Самуїлова

Не могли б ви прокоментувати зміст 1-ої книги Самуїловій 6. Я знову помітив, що там зустрічається цифра п'ять. Звідкіля у филистимляни могли знати, що являє собою цілопалення? Чи є тут якесь символічне підґрунтя у відношенні їхніх міст та релігій? Чи повернули ковчег до П'ятидесятниці, адже тоді був час жнив?

Відповідь: У першій книзі Самуїловій 6 ми бачимо, що ковчег одержав своє божественне ім'я "Ковчег Яхве". Скрижалі були сховані усередині цього ковчега, а Закон дав Яхве Сонму до всього Сонму через Святого Духа.

Ковчег був знятий після Свят Сьомого місяця; сім місяців він знаходився у филистимлян. Символізм же цього епізоду полягає в тому, що Ізраїль повинний був додержуватися Закону Бога та захищати цей Закон, почитати його як Священний, Досконалий, Справедливий та Правдивий. Усе це і є Бог.

Таким чином, коли Ковчег був даний язичникам, що не жили за цими законами Божим, то прокльони та чума єгипетська зійшла на них як кара небесна. Іншими словами, вони отримали геморой, нариви та інші хвороби, а також чуму. Отже, аби позбутися своїх нещасть, що охопили їх, язичники принесли в жертву золоті нарости, що з’явились на їхніх тілах в наслідок болячок, та золотих мишей, що були символами чуми єгипетської.

Проте, ми знаємо, що п'ять міст филистимлян були вражені чумою і ця епідемія тривала аж до Єврейської Пасхи, потім друга Пасха припала на період підрахунку гомерів та днів П'ятидесятниці, тобто Хлібних Жнив.

Отже, стає очевидно, що филистимлянам трапилися нагода здобути порятунок. Їм було уготовано п'ять місяців благодаті, від Останнього Великого Дня до дня Приприготування до Освячення Храму та Єврейської Пасхи, що вони її не додержувалися. Таким чином, порушуючи закон, вони накликали на себе прокльони, сум'яття та нещастя, що про них йдеться в книзі Повторення Закону 28. Див. статті Благословення та Прокльони (№ 75).

Филистимляни не покаялися і не прийняли Першої Єврейської Пасхи, а потім і другої; вони порушили Закон. Див. статті Закон та четверта заповідь (№ 256). Вони не оцінили тієї можливості, що була надана язичникам для дотримання Закону Божого, коли ті отримали Ковчег у своє розпорядження .

П'ять міст филистимлян порівнюються з п'яти народами, що надалі розселилися на території Самарії та Галілеи. П'ять — то є символ благодаті. Тому що в благодаті своєї, Господь дав порятунок язичникам.

Филистимляни порушили закони Бога і з цієї причини накликали на себе кару небесну. Вони просто відкинули Закон Божий та Ковчег, втілення Духа Святого, що виходить від Бога. Ось тому, названому народові, й довелося повернути те, що їм не належало. Отже, будь-який язичник, що входить до церкви, кожен, хто не живе згідно заповідей Господа, буде викинутий від Імені Господнього та не зможе потрапити до Царства Небесного. Як вони не так кажуть як це (йдеться про пророків), то немає для них зорі ранньої (Іс. 8:20).

Святий Дух передав священикам филистимлян веління Валаама. Див. статті Доктрина та пророцтво Валаама (№ 204). Таким чином, Филистимляни знали, яку релігію сповідали ізраїльтяни та протягом століть вони могли переконатися у цьому навіч.

Втім, у цій історії напрочуд цікавими є подальші дії ізраїльтян. Вони попросили дати їм знак, аби вони могли зрозуміти, що саме Господь Саваот вразив їх цією чумою. Після того, як трапилось нещастя та злидні пройшли через Оселю Сонця, що розташована на межі земель племен Юди та Дана.

То є ще одним докором вбік Ізраїлю, адже вони були відступниками; були часи, коли Ізраїльтяни відійшли від справжньої віри та вдарилися в сонячні культи, тисячоліттями додержуючи в той самий час пасху Вааля. Але, на жаль, вони вже ніколи не зміняться. Навіть сьогодні ми можемо спостерігати залишки язичества в Ізраїлі. Народ ізраїльський є перекірливим та схильним до бунту та смути, що можна сказати і про весь дім Ізраїлів.

Колісниця прийшла на поле Ісуса бетшемешанина (це ім'я пізніше було дано Месії)... І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа. Усі ці події відбувалися в місці, що мало назву Дім Сонця Бет-Шамеша.

Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені в Авеле-Беф-Маахе. То була своєрідна апеляція до Церкви, початок якій було покладено ще від часів Адама. І першою жертвою був праведний Авель. Після цього Святий Дух вселився в патріархів, а Церква була споруджена на скелі, якою був Господь; Ковчег же є символом Святого Духа. На цьому камені Господь спорудив свою Церкву через Святого Духа, призначивши апостолів та наріжний камінь, яким став Ісус, Месія, Син Божий. (Див. статті Ковчег Заповіту (№ 196); Доктрина Первинного Гріха Частина ІІ "Нащадки Адама" (№ 248), а також Єгошуя (Ісус), Месія, Син Бога (№ 134).

У книзі 1Самуїловій 17:40, у тім місці, де розповідається про те як Давид убив Голіафа, говориться про те, що він вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, (одним з яких він і вбив Голіафа). Як ви гадаєте, якщо в цифрі "п'ять" міститься якийсь прихований символізм, чому було саме п'ять каменів, а не, скажімо, чотири, шість або сім?

Відповідь: Так, тут, звичайно ж, знову має місце біблійна символіка. П'ять каменів у даному випадку уособлюють п'ять церков, що утворять Царство Небесне. Про це ви можете дізнатися з книги Об'явлення, розділів 2 і 3. Двох церков ще недостатньо для утворення Царства Божого. Єдине виключення колись склали лише Сардіс та Лаодикея, — ці міста стали самодостатніми інститутами, що зміцнювали віру.

Та ось одна з таких церков стала інструментом Месії. У розглянутому нами випадку, Давид служить уособленням Спасителя; символістика його перемоги над Голіафом полягає в тому, що церква покликана вразити безбожного велетня в чоло, на якому лежить печатка Сатани. В останні дні перед другим пришестям Месії, істина та “камінь Давида”, Помазаника Царства Ізраїльського, який наближається на престолі своєму, зруйнує систему безвір'я. Більш докладно, про те, що являла собою насправді система символів релігійних систем світу, а також про взаємини филистимлян з цими релігіями, можна довідатися зі статті Давид та Голіаф (№ 126).

Які заслуги царя Давида? В чому полягає значущість його вчинків? Крім цього, яким чином Господь залишив відбиток на його життєвому шляху?

Відповідь: Давид був призначений від Бога царем Ізраїльським. До того ж, він прийняв у собі Святого Духа і досяг святості. Він пройшов безліч іспитів та виконував найрізноманітніші доручення Господа, аби донести Його Слово до усіх нас. Давид виконував волю Бога і доносив її із серця Господа до нас.

До того ж, цей цар чинив приготування для Храму Господнього. Давид вчинив ці приготування, а згодом Соломон спорудив Храм. Отже, ми можемо бачити приклад того, як був створений світ, — будова храму є також своєрідною ілюстрацією Задуму Господа про Порятунок. Давидові призначено стати царем Ізраїлю під початком Месії як Елохіму, тому що він — обраний, як про те говориться в книзі пророка Захарії 12:8.

Історія битви з Голіафом, а також теологічна значимість цієї події розглядається в статті Давид таГоліаф (№ 126).

Місце Давида в межах задуму Господнього стало темою для розгляду в межах статті Правління Царів (№ 282). Про те, якиою була його загальноісторична роль, а також, про його входження до Єрусалиму, можна довідатися зі статті Часовий Підсумок Століття (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272).

1Царів

У книзі Виходу 20:3 Бог заповідає нам, щоб ми не створили собі кумира. Коли я читав 1Царів 6, зокрема, вірш 23 й надалі я помітив, що Соломон зробив у найсвятішому двох херувимів з оливкового дерева. Як ми маємо це розуміти? І ще: яка роль та значення херувимів, пальмових дерев і квітів, що розпускаються?

Відповідь: Тлумачення другої заповіді має два варіанти. Перший полягає в тому, що виготовляти та створювати кумирів будь-яким чином забороняється у будь-якому випадку. Втім, згідно другій версії, можна припустити, що ми маємо справу з забороною на створення всього того, чому можна поклонятися. Тобто, це — інтерпретація тези "Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів", що, поза всяким сумнівом означає заборону на створення будь-якого боввана або ж іншого кумира.

Напевне, саме в другому тлумаченні і полягає справжній зміст символічного значення цієї заповіді. Тому що в протилежному випадку, вказівки щодо будови Ковчега Заповіту були б украй суперечливі стосовно Другої Заповіді, та дії Соломона, в даному випадку, так само як і при будівлі Храму, є суцільним порушенням Заповіді. До того ж, ми бачимо, що, і будова Храму Єзекіїля аж ніяк не є богоугодною справою, бо ж суперечить Закону.

Ізраїль ніколи не поклонявся бовванам або ж будь-яким іншим предметам, і херувими не були виключенням. Саме в книзі Єзекіїля ми можемо побачити відмітні ознаки та мету помазаника Херувиму Хоронителя. Таких помазаників було четверо. В Біблії вони представлені як символи з головою бика, лева, орла та людини. Усі вони знаходяться біля престолу Господнього.

Двоє з цих херувимів, напевне, були в числі повсталих. Принаймні хоча б один з них, певна річ, був заколотником, а саме Сатана. Давні люди вважали, що Аеон (Aeon), або ж істота з левиною головою, був також у розділі. Адже Аеон та херувим з головою людини стояли на стіні храму Єзекіїля. Вони обоє знаходяться по обидва боки пальмового дерева, яким є Месія, як нам відомо, з часів пустелі вод Мерива. Нам відомо, що число заколотників склало третю частину сонму. Втім, чверть є чверть, та, отже, одна третина іншої чверті також мала взяти участь у повстанні зі своїм херувимом. Як би вже там не було, але ж то є вже перипетії долі повсталих.

Див. статті Значення видіння Єзекіїля (№ 108); Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174); П'ятидесятниця на Сінаї (доцільніше перекласти як "П'ятидесятниця на Сінайській горі") (№ 115).

2Царів

У другій книзі Царів, у другому розділі, говоритися: перед тим, як Ілля віддав плаща свого Єлисеєві та піднісся живим до Господа, вони вдвох пішли з Галгала до Віфлеєма, а потім до Єрихона, та, зрештою, до Йордану. Там же, Ілля відказав Єлисею, щоб той почекав на нього? Скажіть будь ласка, чи міститься у цих подіях певна доля символізму ?

Відповідь: У даному випадку, Галгал — це не те славетне місто Галгал, що біля Єрихона, а місто, що знаходиться між Тибнехом та Силохом (порівн.: 4:38). Тут йдеться про коло. Наставляння були для Єлисея іспитом на відданість та здатність правити. Йому було визначено, від свого помазання, випливати за Іллею та уражати тих, кого не вразив Єгу. Відданість Єлисея говорить про його духовне становлення та самовизначення. Величезну роль тут відіграє те, що влада була дана йому після того, як прийняв він Іллю в колісниці Господній. На кожнім етапі, Єлисея зустрічали пророки і говорили йому, що вчитель прийде того дня. Внаслідок усіх цих подій, Ілля затвердився в очах інших пророків, та сам став головним пророком Божим.

Чи не могли б ви пояснити, чому в книгах 2Царів 25:8 та Єремії 52:12 оповідується про одну й ту саму подію, втім, дати цієї події є різними? Те ж саме питання виникає, коли ми доходимо в тій же другій книзі 2Царів 25:27 та Єрем. 52:31 до того місця, коли Єгояхіна було звільнено з в'язниці.

Відповідь: У книзі царів буквально говориться, що Невузар'адан, начальник царської сторожі та слуга вавилонського царя, "вирушив" до Єрусалима на сьомий день місяця. Він підпалив місто. Єремія ж стверджує, що на сьомий день місяця, Невузар'адан вже "увійшов" до Єрусалима. Ці події трохи нагадують той епізод, коли в грудні англійці та австралійці штурмували Єрусалим. Тоді наступ розпочався на сьомий день, однак, він тривав і наступного дня, тому що Алленбі не міг увійти до міста, доки австралійці тримали оборону. У цьому випадку війська прибули на місце проведення бойових дій також на сьомий день місяця. Більш докладно про це можна прочитати в статті Святощі Бога (більш доцільно перекласти як "Святині Господні") (№ 184).

У випадку зі звільненням Єгоякима з в'язниці, наказ, напевне, був відданий на двадцять п'ятий день, втім, виконаний лише на двадцять сьомий день. Що стосується другої частини питання, то в текстах 2Царів 25:27 у Септуагінті та сірійському виданні Біблії зазначається буквально наступне "і вивів його з дому ув'язнення". А в тексті книги Єремії про це не повідомляється. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що був відданий наказ про звільнення Єгояхіна, і що він два дні не з'являвся біля царського столу. Напевне, це й уможливило його реабілітацію.

Естер

Чи насправді уривок Естер 9:13 являє собою пророцтво про десять людей, яких стратили через повішення після Нюрнберзького процесу?

Відповідь: Книга Естер, насправді, є не тільки історією про Іуду, який жив дві з половиною тисячі років тому. Аман же був амаликитянином. Агага був убитий Самуїлом на очах у Саула, оскільки Саул дозволив йому залишитися в живих. Саме це малося на увазі в пророцтві.

Війни амаликитян незмінно призвели до завершення сорока Ювілеїв у пустелі. Адже пророцтво про війни здійснилося саме перед тим, як ізраїльтяни увійшли до землі обітованої. Єврейський народ сорок років провів у мандрах та блуканнях Виходу, а потім вів війну проти амаликитян. У цьому випадку, Ізраїль символізує сорок ювілеїв у пустелі, а війни віддзеркалюють прийдешні події двадцятого століття. Проте, нас ще чекають війни п'ятої та шостої сурем. Див. статті Сім печаток (№ 140), а також Сім Сурем (№ 141).

Необхідно відзначити, що протягом останнього періоду, з 1914 і до сьогодення, ми можемо спостерігати тенденції до винищування Іудеї та Ізраїлю. До того ж, незважаючи на хибні погляди, треба знати, що Іудеї та Ізраїльтяни — це аж ніяк не те саме; то є два різних та самобутніх народи. Іудеї складають лише одне плем'я Ізраїлеве, а сини Левіїни — це ще одне плем'я. Втім і не всі сини Левіїни належать до плем'я Юдина. Необхідно сказати, що Голокост був частиною пророкувань Естер, а події в Нюрнбезі стали частиною передвіщеної історії, що тривала протягом десятиліть.

До тогож, війни з арабами також склали невід'ємну частину пророцтв. Месія прийде, щоб врятувати тих, хто з нетерпінням чекає на нього. Юда ж буде звернений у віру в останні дні світу. Докладне тлумачення Історії Естер можна знайти в статті Коментар книги Ездри (більш доцільно перекласти як "Коментарі до книги Естер") (№ 63).

Йов

Не могли б ви пояснити, яке значення має той факт, що Йов мав сімох синів та трьох дочок. Ці цифри повторюються також під час перерахування його майна. У відповідному фрагменті розповідається про те, що в нього було 7000 овець та 3000 верблюдів, 5000 волів та 5000 ослиць. Чи є тут якесь певне символічне підґрунтя?

Відповідь: Здавна існує думка про те, що круглі цифри 7, 3 і 5 уособлюють досконалість та статок відповідно Даату Мікре (порівн.: Сончіно прим. до книги Йова). Ця обставина має величезне значення в контексті церковних символів. Сім духів Божих та сім ангелів семи церков перекликаються з трьома свічками Месії та двома свідками, що утворюють число десяти.

Із семи церков є лише п'ять, що їх вважають гідними, отже, п'ять — це число благодаті. Уся система символів відбиває благоденство та достаток відповідно до задуму Божого, проте занепалі ангели сонму були знищені Сатаною, оскільки вони згрішили. Див. статті Символізм у цифрах (№ 7), а також Дні народження (№ 287).

Після цього досконалість було втрачено, оскільки занепалі янголи зазнали гріха та розчинилися в ньому. Діти від свого народження освячені у своїх батьках, але ж смертна година їх пробиває в гріху. Бог чинить так, аби випробувати людей у вірі та віддати кожному заслужене згідно справам його. Саме тому Йов не зміг врятувати своїх дітей, адже вони вже були дорослими та залученими до системи відносин в межах хибної релігії. Та Йов знав це; йому було відомо про всі гріхи чад його; отже, саме звідси і походять жертви.

І церква, і народ у цілому повинні прийняти цей урок та робити висновки надалі. Народ є беззахисним у первородстві через ідолопоклонство. Церква ж є беззахисною перед гріхом. Втім, все ж таки, цю тяжку втрату можна відшкодувати через віру та відданість. Тому що загибель 5000 відбувається через благодать. П'ять мудрих та п'ять нерозумних дів, також можуть бути прикладом необхідності та доцільності віри або ж, яскравою ілюстрацією того, як люди втрачають шанс на порятунок.

Чи не могли б ви дати невеликий огляд книги Йова? У цій книзі мова йде все про того ж Йова, який згадується в книзі Буття 46:13?

Відповідь: Так, скоріше за все, в даному випадку йдеться про одну й ту саму людину. Загальновизнаною вважається думка про те, що Йов — син Іссахара, про якого ми, в свою чергу, можемо прочитати в книзі Буття 46:13. До того ж, цілком можливо, що Йов знаходився в краї Мідянському та друзі його були, напевне, мідіанитянами. Цілком імовірно, що праця була дана Мойсею та написана їм у той час, як він знаходився в краї Мідіянскькому; ця праця стала підготовчою частиною для книги Виходу та написання П'ятикнижжя. Тому, можна припустити, що ця біблійна книга була першою.

Псалми

Не могли б ви пояснити те, як слід тлумачити слова, написані в книзі Псалмів 82? Чи насправді в Псалмах мова йде про сонм янголів або ж там говоритися про обраних синів людських?

Відповідь: У тексті псалмів розповідається про всіх синів Божих, і про людських, і про небесних. Він сказав, що був Божим Сином, і Він повторює цей псалом у Євангелії від Івана 10:34-35. Він сказав: "Писання не може порушене бути". Ми маємо пам'ятати, що всі ми станемо Елохімами (порівн.: також книзі Захарії 12:8), тобто синами Бога як Елохіми або ж, боги. Крім цього, у тексті псалмів також оповідується про занепалий сонм, що чинить неправедний суд (злидарі тут не можуть знайти правосуддя). Проте, в той же час, ми можемо бачити у фрагменті 82:7: "та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож". Отже, ті з Елохімів, які є неправедними, будуть вкинені до безодні та повмирають як люди, і попадають, як кожен із вельмож. Цей лейтмотив можна відчути у книзі пророка Єзекіїля 28 й надалі, а також у книзі Ісаї 12.

У даному тексті ми говоримо про Месію, який є суддею серед пастви Елохіма. У фрагменті 82:8 говориться: "Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!". У цьому уривку мова йде про Месію; у справжній версії Повторення Закону 32:8 (виправлене стандартне видання Біблії) оповідується про те, що Ізраїль належить до Яхве як спадщина Його, у той час як народи були доручені синам Божим. Проте, усі народи — частина спадщини, отже, ми бачимо, що всі народи прийдуть до Ізраїлю та перебуватимуть під владою Месії. Таким чином, і вся громада Небесна перебуватиме під владою Месії судячи та царюючи. Див. також статті Боже місто (№ 180).

У книзі Псалмів 137 оповідується про те, що завойовники Ізраїлю вимагали, щоб переможені співали "одну з пісень Сіону". То є досить дивним проханням, якщо взяти до уваги, що завойовники звичайно наказують полоненим співати їхні пісні та пам'ятати слова та зміст цих пісень. Як би ви пояснили причину такого наказу з боку завойовників?

Відповідь: Ізраїль колись був у полоні, захоплений асирійцями. Це сталося за часів правління царя Салманасара у 722 р. до н.е. Вавілоняни жорстоко пригнічували їх. Згадайте, адже Пісні Сіону — це пісні (Псалми) Бога. В них досить ясно простежувався лейтмотив, що його можна висловити словами "ти беззахисний без твого Бога. Де Він зараз? Нуж-бо заспівай пісню та надішли її до Нього". Стає очевидним, що мета полону полягала в тому, щоб спонукати нас до каяття, а також причастити до знання Бога Вседержителя Сонму. Слід пам'ятати, що кожен раз, коли ми потрапляємо до тенет язичества, ми потрапляємо в полон, і це може статися вже незабаром.

Приповісти

В мене є питання щодо книги Приповістей, зокрема глав 8 та 9. Я чув від деяких людей про те, що мудрість цієї книги належить Христу. Чи правда це? До того ж, я завжди вірив у те, що тут мова йде про Святого Духа, або ж про один з проявів цього Духа. Дехто ж, втім, намагається на основі цього тексту довести вічне існування Христа. Яка ж відповідь буде правильною?

Відповідь: Справа в тому, що слово "Мудрість" у цьому тексті перекладено в жіночому роді, тому що тут мається на увазі грецьке слово "Софія", що має саме таке значення. А Святий Дух є проявом або ж владою Бога, що підтверджує мудрість. Царі (та князі) правлять у мудрості за допомогою цієї влади, про що говориться у віршах 15 і 16. Але Всевишній мав мудрість ще на самому початку, перед тим як Він створив світ та всесвіт. У тексті Писання зазначається буквально наступне: "відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі".

Прихильники догмата триєдиного Бога не можуть використовувати цю обставину в тексті, оскільки вона суперечить твердженню про споконвічне існування Христа. Адже в тексті говориться, що мудрість була помазана від століття, від початку. Таким чином, мудрість була творивом Господа в незалежності від того, кому вона була дана: Христу або ж Святому Духові.

Втім, у вірші 30 міститься фрагмент, що має відношення до Христа:

"то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

радіючи на земнім крузі Його". (Євр.: tebel 'arez і tr. земля у виданні KJV: См. Буллінгера прим. до ст. 31 Біблія для кожного).

Ми маємо усвідомлювати, що кожен, хто знаходить мудрість, тим самим, знаходить життя та благодать від Господа. Мова йде саме про Святого Духа, адже космологія Бога залежить від сили Його, що згуртував усіх синів Божих від їхнього створення.

Отже, аби зрівнятися з єдиним правдивим Богом, Христу потрібен би був Святий Дух, але ж Дух був створений раніше, ніж союз Сонму. Незаперечним є той факт, що повсталі сини Божі втратили Святий Дух у собі, і ця обставина ще раз підтверджує первинність Святого Духа.

Зверніть увагу на те, що в коментарях до глави 9 мудрість зображено у вигляді жінки, що будує свою оселю. Вона зрубила сім опор. Вона винищила своїх тварин, вона змішала своє вино та вислала своїх служниць. Вона — то є Церква. Отже, ми можемо бачити з цієї метафори, що Святий Дух є Церквою, оскільки без неї, Храм Божий не може існувати. Усі ми і є цим Храмом. Ми є тим будинком живих каменів, що зветься Храмом Божим. Вона ж (Церква) є нареченою Христа. Її служниці обрані для Шлюбної Вечері. Сім опор — то є янголи Семи Церков та сім духів Божих.

Хтось може відказати, що запрошення "Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!" стосується Христа. Проте, варто згадати, що Іван досить ясно впроваджує думку про те, що Христос відійшов до Отця Свого та Отця нашого, його Бога та Бога нашого. Коли ж він повернувся до апостолів та міг натхнути їм Святого Духа — тоді він сказав: "Прийміть Духа Святого" (Іван 20:22). Цей текст говорить сам за себе.

Страх перед Господом є початком премудрості, а пізнання Святого Духа є справжнім розумінням, "бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя". Крім того, у книзі Приповістей 9:13, ми також бачимо образ нерозумної жінки, яка є уособленням хибної церкви, що керується помилковим або ж духом "pseudologon", що здобув помазання через занепалий Сонм і Сатану. Про це не раз говорилося в Новому Заповіті, втім, цей факт прихований за невірним перекладом.

Поза кожним сумнівом, ми говоримо тут про двох жінок, і одна з них була з Богом від початку; ця жінка символізує Церкву. Більш докладно про це можна прочитати в статтях Святий Дух (№ 117); Єдиносущий Отець (більш доцільно перекласти як "Єдиносущий в Отцеві") (№ 81); Розвиток моделі неоплатонізму (№ 17); Як Бог став сім'єю(№ 187), а також Боже місто (№ 180).

Колись я належав до церкви, в якій пастор сповідував переконання про те, що основний зміст книги Приповістей31 полягає в тому, що жінки повинні підкорятися своїм чоловікам. Втім, мені здається, що за цим ховається щось більше. Яким є, на вашу думку, основний зміст даного тексту?

Відповідь: Цар є Христос, а жінка — то є Церква. Церква складається з чоловіків, глав родин, та жінок, що залишаються жінками. Суть послання полягає в тому, що церква зобов'язана за всіх часів діяти, як заповідано Богом, про що й говориться в книзі Приповістей 31. Більш докладно про це можна прочитати в статті Книга Приповістей 31 (№ 114). Цей текст дуже часто використовують церковники для того, щоб примусити жінок мовчати та скинути тягар власних обов'язків.

Екклизіяст

У книзі Екклизіяста 7:1 міститься твердження про те, що "Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерті людини від дня її вродження!". Не могли б ви пояснити, чому день смерті краще від дня народження? Адже це суперечить тому, у що вірять більшість людей?

Відповідь: Святкування днів народження увійшло до нашого життя як язичеський звичай, запозичений у вавілонян. Див. статті Дні народження (№ 287). Цю ж ідею сповідують сатаністи та споглядальники зірок, що використовують її як метод побачити прийдешнє та звеличити окремо взяту людину над Христом та зробити її богом. Біблія ж забороняє подібні погляди. Наше справжнє призначення полягає в тому, щоб стати синами Бога. Ми чекаємо на Воскресіння з Мертвих, аби, нарешті, стати синами Бога у владі Святого Духа, та кінець кінцем, Бог стане над усіма, і через усіх, і в усіх (Ефес. 4:6). Див. на статті Душа (№ 92); а також Воскресіння Мертвих (№ 143).

Отже, ви стверджуєте, що день смерті краще, ніж день народження, оскільки ми наближаємося до завершального етапу існування людства, тобто ми наближаємо день, коли всі ми станемо синами Божими в силі та владі Його, коли Бог стане над усіма, і через усіх, і в усіх ? Цікаво, як Сатані вдалося обдурити більшу частину світу та вчинити так, щоб усі ці обмануті люди відзначали дні народження.

Відповідь: Так, доктрина про душу та велика неправда Раю та Аду стали частиною обману, що його вчинили представники псевдорелігіозних сил, що діють з намови Сатани.

ПРОРОКИ

Ісая

Чи є фараон символом прийдешнього виходу?

Відповідь: Содом та Єгипет — то є назви народів, що несуть на собі печатку демонів. У цьому розумінні Фараон — це ще одне ім'я Сатани, подібно Тиру у вавілонян. У Виході, що згодом відбудеться, демонів разом із Сатаною буде ув'язнено. В Біблії оповідується про те, що ізраїльтяни вийдуть з півночі, рука в руку з Ассирією, і того дня буде бита дорога з Єгипту в Ассирію (Ісая 19:23). Вони всі будуть служити Господові разом, а Ізраїль стане третім серед них. Усі вони отримають благословення від Господа та будуть служити Господові Саваоту в Єрусалимі.

Ісая був нагий та босий, і йшов він три роки, тому що був він знаменням Єгипту та Етіопії. І знамення це передвіщало полон народів та прибережних земель; і будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту (Іс. 20:3-6). На закінчення, народи знайдуть зцілення та будуть служити Господові разом у Єрусалимі. Див. статті Часовий Підсумок Віку (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272); Сурми (№ 136); Господній День та Останні Дні (№ 192); Сім сурем (№ 141), а також Тисячоліття та Вознесіння на небеса (№ 95).

Молитва та піст є першими кроками на шляху до покаяння. Чи не могли б ви пояснити сутність посту, ґрунтуючись на біблійних принципах?

Відповідь: Мета посту чітко викладена у вірші 58 книги пророка Ісаї. Ми постимо, аби позбутися уз гріха та звільнити пригноблених. Ми постимо, аби скинути із себе будь-який тягар, що тяжіє. У Біблії є два пости, що їх обов'язково слід дотримувати: перший припадає на День Очищення, на десятий день сьомого місяця, а другий — на день Очищення Простодушного та Заблуканого, на сьомий день першого місяця Авів. Ця тема досить докладно розглянута в статтях Очищення (№ 138); Освячення Храму Бога (доцільніше перекласти як "Освячення Храму Господнього") (№ 241); а також Освячення Простодушного та Заблуканого (№ 291).

Про кого, власне, йдеться в наступних рядках книги пророка Ісаї?

Ісая 65:1-6

1 Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.

2 Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,

3 до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,

4 що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,

5 що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

6 Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!

Відповідь: Існують дві групи, що про них йде мова в наведеному уривку. Перша група представлена язичниками церкви, що шукають Бога та додержуються заповідей Його. Друга ж являє собою саме народ Ізраїльський та тих, хто пов'язує себе з ним — тих, хто знає Бога, але їсть свинину та мерзенне вариво в судинах своїх і спалює фіміам на черепках та приносить жертви в гаях, усупереч закону Бога.

Ця друга група — неправедні священики, що руйнують заповіді Бога та вводять людей в оману. Вони видають себе за святих та вважають себе особливими та відмінними від людей, яких вони ведуть за собою. Господь говорить, що ці люди — то є огида перед очима Його, дим у ніздрях Його. Щоб до кінця зрозуміти підґрунтя тексту, необхідно знати, де саме знаходяться десять племен Ізраїлевих. Ізраїль — це не те ж саме, що євреї, втім, юдеї є одним з дванадцяти племен Ізраїлевих. Незважаючи ні на що, деякі юдеї, по суті, теж є фарисеями. Окремі принципи й елементи світогляду ввійшли в рабинський іудаїзм від Ізраїлю.

Рух Племен та їхнє розташування стали темою для написання статті Війни між тринітаристами та унітаріями (№ 268). Про те, хто такі облудні священики та що відбудеться з ними, ви можете дізнатися зі статті Послання Одкровення 14 (№ 270).

У деяких фрагментах Святого Писання (порівн.: Ісая 65:17-25) містяться твердження про те, що "Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба" та що прийде час, коли не буде ані хвороб, ані сліз. У цьому випадку, мова йде про перше чи друге воскресіння? І ще: якщо батьки хрещені, то чи можуть неспроможні до хрещення діти, мати захист через них?

Відповідь: Текст книги Ісая стосується Сіону в руці Месії, під час царювання Його. Батьки освячені в батьках. Коли вони стають дорослими, досягши 20-літнього віку, вони зможуть усе самі збагнути та прийняти певне рішення, чи треба їм приймати хрещення або ж їм цього не треба. Якщо ж вони не були хрещені, але ж мешкають вдома, тоді вони можуть бути освячені в батьках.

Якщо ж вони перейшли вікову лінію (тобто 20 років) і живуть самі, то вони більш не є освяченими.

Деякі люди стверджують на підставі слів Ісаї 26:14; 43:17 та Єремії 51:57, що багато хто не буде відроджений з мертвих. Про що насправді йдеться в цих віршах? Тут напевно мається на увазі чітка хронологія?

Відповідь: У тексті книги пророка Ісаї 26:13-14 мова йде про рефаїмів, які не мають воскресіння. В книзі Буття 6:4 їх називають нефілімами. Більш докладно про те, хто вони такі, ви можете довідатися зі статті Нефілім (№ 154). У книзі Єремії 51:57 мова йде про падіння Вавілона та загибель ангелів сонму, що були з ним. Треба розуміти, що це не одне й те ж саме, що і рефаїми в книзі Ісаї. Ці люди позасинали та є мертвими. До того ж, є певні аспекти, про які ви можете дізнатися зі статті Суд над демонами (№ 80), а також Воскресіння Мертвих (№ 143).

Що мається на увазі під очищенням у гаях? Чому тут знову міститься згадування про свинину? У чому полягає символізм миші?

Відповідь: Об'єктом давніх містичних культів був Ашерах, це слово досить часто вживалося в значенні "дубове дерево". Ісая 1:29 стверджує це тепер і продовжує говорити теж саме в текстах 57:5, 65:3 та 66:17. В оповіданні ці образи чергуються: дуб, гай, дуб, гай і так далі. Усе це були місця здійснення культових містичних дійств. У вірші 1:30 дубовий опалий лист — символ безвір'я, об'єкт осудження. Ашераха зображували у вигляді фалічного символу, саме в такому вигляді його найчастіше використовували в культових церемоніях та ритуальних дійствах.

Обрізка омели та інших атрибутів, що мають відношення до культу сонцестояння, були частиною цього свята. Звідси пізніше набула розвитку Пасха та Різдво. На фресках, де давні римляни зображували сцени містичних свят, найчастіше зображували цапеня. Очевидно, тут суть справи полягає у тому, що Біблія забороняє варити цапеня в молоці його матері. Фалічні символи також мали місце на давніх фресках, саме тому містичні культи були так популярні серед жінок. Культи родючості, що мають пряме відношення до вищезгаданих ритуалів, дійшли до нас як свято Різдва та Януса. Подальше святкування відзначалося карнавалом та масним тижнем, середою першого тижня великого посту, потім ішов Великий Піст; завершальним же етапом усіх свят була Пасха. Нікого з тих, хто відзначав ці свята, не був християнином, — адже саме це Господь і засуджує в Біблії. Див. статті Походження Різдва та Пасхи (№ 235).

Чи миша 'акбар (у виданні SHD 5909 напеч. 'акбавр) нападає і звідси миша означає руйнування. Родина Муриде в Палестині нараховує двадцять три члени, і ми точно не знаємо, до якого виду вони належать. За сивої давнини існував звичай приносити жертвою польових мишей та поїдати їх, а Маймонід (єврейський філософ - прим. перекл.) вважає, що ця традиція збереглася і в харанійців. Харан був центром вавілонського культу місяця, що практикувався з 2000 р. до н.е., таким чином, місто став культовим центром; він продовжував бути оплотом місячного язичества аж до виникнення християнства. (ср.: Словник перекладача Біблії, тім 2, стор. 524). Вони вшановували Бога-Місяця на ім'я Син. Вони сповідали триєдину систему матері-богині, Пасху та систему сонячних культів. Ця система згодом проникнула до християнства. Див. також статті Золоте теля (№ 222).

Основна проблема полягає в тому, що Ізраїль не покається за всі недобрі вчинки, що він скоїв. Англомовні народи, а також європейські арійці пов'язані між собою міцними узами беззаконня і язичеських свят.

Календар, прийнятий у Сполучених Штатах Америки ґрунтується на системі відліку днів язичеського приношення людей на цілопалення. Досить імовірно, що це лише збіг історичних обставин. Вищий ешелон урядової адміністрації несе на собі відбиток язичества та чорної магії. Невдовзі вони стануть перед Божим судом.

Єремія

У книзі Єремії 4:15 й надалі, напевне, пророк застерігає нас про час кінця для всіх народів; він засуджує помилкові релігії і т.п. Як же нам розпізнати справжнього пророка серед нас самих? Чи можна якось визначити хронологію подій цього пророка?

Відповідь: У тексті оповідується про голос Дана, який висловлює печаль, знаходячись на горі Єфремовій. Він застерігає народи про те, що "Він" наближається; а також "Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!" Слово, що вжите в цьому тексті, не означає "Ангели", а тому, йтися може, власне й не про сонм небесний, а дещо інше.

У деяких виданнях Біблії цей фрагмент зазнав значного спотворення та перекручування, адже не всіх влаштовував справжній підтекст книги Єремії. Його голос зовсім не означає, що мова йде лише про одного пророка, але скоріше, то є застереженням щодо останніх днів, коли ми очікуємо пришестя Месії. Можливо, що до цього причетні багато людей у церкві. Проте, це застереження має особливий сенс. Це питання знайшло свій розгляд у статті Попередження останніх днів (№ 44).

Єзекіїль

Схоже на те, що в книзі Єзекіїля 46:20 мова йде про те, у царстві тварин будуть приносити на цілопалення? Чи то є насправді так?

Відповідь: Так, досить можливо, що приношення дійсно матимуть місце. Тварин будуть приносити жертвою на честь свят, Субот та Молодиків. З книги Захарія 14:16-21 ми можемо легко довідатися, що в Єрусалимі буде варитися м'ясо в казанах Господа Саваота, і буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота. Саме тому Адвентисти Сьомого Дня розпустили міф про божественне небіблійне тисячоліття, з якого, нібито має походити вегетаріанство, хоча насправді, то є оманою диявола. Див. статті: Тисячоліття і Вознесіння (№ 95); Вегетаріанство і Біблія (№ 183); Календар Бога (№ 156); and Закон і четверта заповідь (№ 256).

У книзі Єзекіїля, розділі 26, ми читаємо про те, як Навуходоносор зруйнував Тиру. У вірші 21, ми бачимо, що Тир зникне назавжди. Проте, у книзі Євангелія від Матвія 15:21, ми можемо спостерігати, як Ісус йде до Тиру. Як же це так могло статися?

Відповідь: Тир був захоплений Навуходоносором після облоги, що тривала тринадцять днів (Іс. 23:1; Джозеф A of J, x, 11, 1; Contr. Apion, i, 20). З того моменту, пророцтво почало виконуватися. Період виконання пророцтва є надзвичайно тривалим; пророцтво має тотальний характер.

Віра мешканців Сидону була геть іншою. Тир зазнав руйнації, отже, місто стало мисом у морі та голою скелею. Стовпи і колони навіть сьогодні можна бачити в море. Цей регіон був відомий за часів Христа та у згаданому вами тексті оповідується про те, що він вирушив до частин або ж областей Тиру та Сидону. У виданні KJV наводиться переклад, що звучить як "берега". Текст книги Єзекіїля також має відношення до занепалого сонму, а Тир уособлює Сатану; це стає дедалі ясніше, по міру того, як ми читаємо тексти книги Єзекіїля 28. У тексті глави 29 говориться далі про Єгипет і про його падіння. Див. статті Падіння Єгипту (№ 36): Пророцтво зламаних рук фараона.

Чим можна пояснити, що в Храмі Єзекіїля з одного боку до пальми повернуте обличчя людське, а з іншого боку пальми – обличчя левине?

Відповідь: Цьому є причина. Істоти з головами лева і людину — це двоє живих херувимів навколо престолу Господнього. Пальма уособлює Месію; він був деревом, яким Мойсей очистили воду Мериви, у якої ввійшли в зваду сини Ізраїлеві з Богом по шляху до Сінайської гори. Іншими словами, ми не можемо прийняти Святого Духа без Месії.

У повстанні взяла участь третя частина сонму, але одна межа — лише чверть, таким чином, у повстанні повинне було брати участь дві чверті. Це система, яку утворює людина з людською головою та Еон (вічність). Обидві ці істоти мають залишити своє місце, та на їхнє місце прийде Месія, Елохім; так написано у Біблії. Дві істоти — два чоловіки: Мойсей і Авраам. Текст, в якому говорилося про те, що Авраам Елохім, був невірно перекладений, таким чином, правду знайти практично неможливо, справжня версія збереглася лише в єврейському оригіналі. Див. статті Влада Бога (більш доцільно перекласти як “Панування Бога”) (№ 174); Як Бог став сім'єю(№ 187); а також Заповіт Бога (№ 152).

Більшість людей, що приєдналися до Ізраїлю, не додержуються Закону Божого. Як ви розумієте наступні рядки Писання:

Єзекіїль 20:37-38:

37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!

(видання RSV)

Відповідь: Юдеї складали єдину частину Ізраїлю. Є народи, до числа яких входить десять племен, однак, ніхто не знає, ким саме вони є. Проте, ці племена є набагато могутніми та славетними, ніж євреї. За останніх днів відбудеться другий Вихід. Під час цього Виходу відбудеться відшарування перших тих, хто блідий. Про це згадується в книзі пророка Ісаї (66:18-23).

Це період ознаменується Першим Воскресінням, а потім — падінням народів в Армагеддоні. Після цієї події, народи відвернуться від синів Ізраїлевих, котрі серед них і повернуться вони під палицю, подібно до Ізраїлю під час першого Виходу.

Деякі з тих, хто вже повернувся, будуть відправлені в полон. Ті, хто повстав, загинуть у пустелі. Повернуться лише ті люди, які додержувалися Закону Божого або духом своїм, або ж плоттю своєю. Всім іншим призначено буде загинути в пустелі. Кожна людина потрапить під палицю правосуддя.

З тих, хто не додержується заповідей Бога, Свят, Молодиків та Суботи, ніхто не залишиться в живих. Ті, народи, що не додержуються законів Божих, і не будуть посилати своїх представників до Єрусалиму з року на рік щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок, не буде дощу в них. А якщо хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, як, наприклад, плем'я Єгипетське, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде (Зах. 14:16-19).

Люди, що сперечаються, що рукописання було прибито на хресті "stauros", про що оповідується в посланні до колосян 2:14, просто загинуть. З ними ніхто навіть не буде розмовляти. Таким є Писання, і воно не порушиться. Див. також статті Вимірювання Храму (більш доцільно перекласти як "Міра Храму") (№ 137), а також Закон і четверта заповідь (№ 256).

Даниїл

Не могли б ви дати свої коментарі до фрагмента книги пророка Даниїла 7:23-27?

Відповідь: Четверте царство є "сталеві ноги" із глави другої. Ця імперія була римською імперією. Вона спокусилася золотом Вавилона та сріблом медів та персів, а також міддю греків і культом еллінів. Усе це ввійшло в залізні та глиняні ноги "бовдура".

"Ноги" мають відношення до Священної Римської Імперії, заснованої в 590 р. до н.е. та яка продовжувала існувати аж до революційних подій 1848 р., кінець яких співпав з 1850 р. Отже, усі завершилося в 1870 р. Десять царів повстали і створили частина своєї системи. Вони завдавали утисків святим протягом більше ніж 1260 років існування імперії. Вперше вони скорили десять племен через омани та зради; це сталося після падіння парфянської імперії, згодом, вони вирушили до Європи (див. статті Війни між тринітаристами й унітаріями (№ 268)).

На ногах також було десять пальців, що створили ядро альквінських або ж близнюків "Зерно" Європи: парламент аріан. За останніх днів цей союз стане звіром. Уся ця система є притулком та дітищем антихриста, незважаючи на те, що вона проголошує свою приналежність до Бога та використовує свої повноваження проти інших. Ця система виснажила Святих Вседержителя протягом 1,260 років. Безліч турбот доставила їм система звіра в двадцятому столітті від Першої Світової Війни та Голокосту до кінця Другої Світової Війни та смерті Сталіна.

Мінялися часи і закони системи для послідовників звіра. "три з половиною" часу від 1,260 років то є те же саме що і в книзі Об'явлення 12. Церква переслідує дракон, що намагається винищити насіння жінки. Але земля допомогла їй і проковтнула Церкву, так що влада дракона поширилася далі; помилкова релігія згубила землю.

Ця система установить, у кінцевому рахунку, імперію на одну годину, протягом якого вона буде правити світом, а потім на неї обрушиться нещастя. Царство буде віддано Святим упродовж війн кінця світу. Незабаром Христос прийде, аби врятувати тих, хто чекає його.

У книзі Даниїла 12:1-2 Бог повідомляє про час, коли Михаїл підніметься, і це буде початком нещасть та усіляких негараздів, яких ще ніколи не було. Далі в Біблії говориться наступне: "І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту". Про яке саме воскресіння тут йдеться, та, що саме означає "збудитися на вічну гидоту, на наруги"?

Відповідь: Цей період стосується дня Бога, мова йде про воскресіння як таке. Вічне життя тут позначає відновлення та наш духовний розвиток як синів Божих. Слово "вічне" тут у виданні SHD 5769 перекладено як “owlam” і позначають "час, що не піддається осмисленню" чи "до крапки зникнення" від моменту створення.

Єврейське слово, що його було перекладено як "наруги" насправді складається з двох слів, жодне з який не означає лише посоромлення. Перше слово у виданні SHD 2781 "cherpah", що означає "докір, або ж закид, сором". Друге слово у виданні SHD 1860 "dera'own", що позначає "відраза", а в цьому значенні можна його ужити як "наруга та огида".

Суть же цього висловлення полягає в тому, що людей очікує суд. Почуття відрази і докору, що з'являється після здійснення гріха, як відомо, відіграють величезну роль у тому, як людина сприймає світ. Ми матимемо зцілення в благодаті та любові Господа. Це не означає, що ми не випробуємо почуття сорому за те, що ми вчинили самі. Проте, багато хто витримає тягар цього знання як ангели, а інші янголи також пізнають їхній гріх.

Ось чому прощення має таке велике значення для того, щоб отримати любов Божу. Якщо ми самі не зможемо прощати інших, у такому випадку як ми самі можемо розраховувати на те, щоб одержати прощення та, ще більш важливо, як ми можемо справитися із соромом, що походить від зробленого знання янголів? Більш докладно про це можна прочитати в наступних статтях: Душа (№ 92); Воскресіння Мертвих (№ 143), а також Боже Місто (№ 180).

У книзі пророка Даниїла 2:43 міститься образне твердження: "вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною". Моє питання звучить наступним чином: про кого мова йде в цьому фрагменті пророцтва, хто такі "вони", а також, що мається на увазі під "незмішанням" насінням людським?

Відповідь: Десять царів також служать уособленням духовних сил синів Божих, як написано у Повторенні Закону 32:8, кожному з яких було доручено правити над народом згідно числу синів Бога. До того ж, необхідно згадати про двох херувимів — Сатані й Аэоне (вічність - прим. перекл.), а десять інших входять у число внутрішніх (небесних) дванадцяти Елохімів занепалого сонму. В оригіналі, втім, згадувалася цифра сімдесят.

У цьому полягає причина того, що зміст книги Повторення Закону 32:8 зазнав певних змін після падіння храму у єврейському виданні МT переклад є невірним. Одним з деяких біблійних видань, в якому текст Повторення Закону збережений у первозданному вигляді, стало видання RSV. Ще одним таким виданням є Римська нова католицька американська Біблія. Таким чином, сили антихриста багато чого зробили за час свого існування. Мова йде про образ звіра Священної Римської Імперії, а потім, про об'єднання Європи в останні дні. Цей альянс народів одержить влада над усім миром і Христос прийде знову, щоб зруйнувати європейський союз.

Демонам не дозволено змішуватися з насінням людини, як вони це робили до потопу. Хід подій суворо преділовий знаменням Іони і сороковим ювілеєм. "Їхній дні" позначає кінець часу п'ятої і шостої влади. Див. також статті Часовий Підсумок Століття (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272).

Схоже на те, що в книзі Даниїла 7:9-10 згадується про вогонь, що палає біля престолу Господа. У чому полягає символізм вогню? Так багато усього приходить на розум: палаючі кущі, вогненний стовп, прогулянки по розпечених вугіллях і т.п.

Відповідь: Вогонь уособлює духовну силу, що походить від Трону Господнього. Як Старий днями, Він живе в неприступному світлі. Жодна людина не бачила Його і бачити не може. Він один безсмертний (1Тим. 6:16). З цього боку, будучи Єдиним Правдивим Богом і Творцем, Його розглядають як Суддю Всесвіту. Він наділив Христа владою вершити суд.

Вогонь використовується, для того щоб зобразити духів, силу Божу, а також демонів, що відпали від благодаті перед цим троном. Ось чому вогонь дуже важливий у контексті символіки нечистої сили, особливо на тронах влади, наприклад у Римі, храмі Вести, а також у курії.

У книзі Даниїла, ми читаємо про три друзів Даниїла, яких кинули в піч. Є чи тут яка-та схована символіка? Якщо так, то не могли б ви дати їй тлумачення? До того ж, чому цих людей було троє, а не, скажемо, семеро чи ж, дванадцять?

Відповідь: Вавілонське походження імен цих людей, їхнє значення, розглядається у відповіді на питання, що був недавно заданий у відношенні Даниїла. Вони були обрані разом з Даниїлом, щоб стати провісниками полону Ізраїлевого та подальшого звільнення країни від рабства.

Крім цього, тут міститься алюзія на догмат триєдиного бога, що виражена числом три. Цих трьох захопили вавілоняни; їм дали вавілонські імена, і ці три по-своєму представляють обраних, покликаних під захист Бога. Син Людський був посланий, щоб захистити їх. Коли Христос піде з цими трьома в піч, він піде з нами. Жар печі став нестерпним і від нього загинули захисники, отже, в останні дні також загине система влада імущих. А коли все це відбудеться? Коли стане лід.

У Писанні досить часто згадуються леви. Як ви вважаєте, чому Даниїла кинули саме в левине лігвище? Чому його не піддали іншому випробування?

Відповідь: Леви були найбільшими хижаками, що про них приходилося чути в Месопотамії. Львів використовували давні римляни для виконання різноманітних дисциплінарних стягнень. Львів навмисне не годували, щоб вони могли розірвати жертву на шматки та зжерти її.

Безліч людей Божих пройшли подібні іспити і були розірвані дикими звірами. Даниїл не міг знати, чи захищає його чи Господь же немає. Те ж саме можна сказати і про вогненну піч. Вони сказали: "Ми не знаємо, чи врятує нас чи Господь ні, але ми не станемо поклонятися тобі". У такому випадку, цар проголосив свій вердикт, сказавши наступне: "Твій Бог, якому ти давно служиш, Він врятує тебе". У цьому випадку, Господь зробив це, аби довести царям, що Він має вищу владу .

Цар був пійманий на своїх власних законах. Його указ не міг бути змінений, хоча він чітко усвідомлював свою причетність до змови про убивство Даниїла. Той факт, що Цар Астіаг провів ніч у посаді, говорить про повагу, і Бог почув молитви пануючи. Люди, що шукали убити Даниїла, улаштували іспит.

Позиція Біблії полягає в наступному: "Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить, отже, вони опиняться у власній пастці та шукатимуть вихід з неї". Ці люди були, потім убиті та з'їдені тими ж левами, за допомогою яких вони шукали убити Даниїла, так само були убиті їхні дружини і діти. Це послужило суворим уроком. Більш докладно про повчальний аспект цього фрагмента ви можете прочитати в статті: Закони Бога (див. Закон Бога (№ L1).

Осія

Що означає "двері надії" та долина Ахор у книзі Осії 2:15?

Відповідь: "Ахор" означає "лихо". Двері надії є уособленням Христа, котрий введе нас до дверей порятунку. Доліна лиха стає дверима порятунку. Цей текст доцільно порівняти з книгою Навина 7:24-26. Ізраїль зазнав покарання за ідолопоклонство деяких своїх співгромадян, а один з них, Ахан, був на смерть забитий каменями. Гнів Господа зменшився в той день, і долина Ахор стала також долиною надії тих, хто вірив у Бога через Месію. Див. також статті Падіння Єрихона (№ 142).

Осія пропонує хронологічну оповідь подій життя Ісуса Навина аж до останніх його днів. До того ж, тут оповідується про ідолопоклонство, що просякло в Ізраїлі через систему звичаїв та великодніх обрядів Вааля і про те, що вся система упаде в призначену годину. Ізраїль буде відновлений, і будуть кричати люди до Бога Яхве, але не "Іші" або ж "Вааль". Тому що Він усуне імена язичеських богів від нас.

Йоіль

Не могли б ви мені роз'яснити фрагмент книги Йоіля 2:23. У деяких виданнях Біблії ми бачимо, що "ранній дощ" перекладається як "учитель праведності". Чи має ця алегорія відношення до чи Ісуса ще до будь-кого?

Відповідь: Йоіля 2:23 є пророцтвом, що торкається цілий ряд аспектів щодо Месії і Святого Духа. Дощ Ізраїлю був слабким, а люди були поміщені до Ханаану, щоби вони знаходилися перед очами Бога. Благословення дощем служить дуже показовим прикладом взаємин між Богом і людьми Його. Позиція Бога була абсолютно інший стосовно тамтешніх жителів, оскільки вони використовували систему зрошення, бажаючи обійти Закон Бога і не залежати від дощів. Врожай ячменя і пшениці залежав від дощів, оскільки необхідна кількість вологи сприяла розвитку кореневої системи. Останній дощ є особливо необхідним для того, щоб наповнити зерно для врожаю. Проте дощ не має бути занадто пізно, бо врожай почорніє.

Отже, останній дощ падає в першому місяці, щоб поспів Сніп Колихання, а також щоб дати час поспіти решті врожаю. Христос був Пасхальним ягням, але він також був і снопом колихання, що був принесений о 9 годині ранку в Неділю. Саме цей момент послужив відправний крапкою відліку П'ятидесятниці, що тривала п'ятдесят днів. Це свято вступає у свої права також у неділю в 9 годин ранку п'ятдесятьома днями пізніше (приношення снопа - прим перши.).

Коли Христос вознісся як Сніп Колихання перед Господом у Воскресіння; це відбулося ранком після розп'яття ввечері (див. Іван 20:17), Він промовив до Марії Магдалині: "йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!".

В другій половині того ж дня перед тим, як стемніло, Він повернувся і говорив із братами своїми і виконав їх Святого Духа. Це було знаменням про те, що він повернувся дощем Духа Святого. Відтепер його останній дощ має двояке значення. Він був Месією в двох пришестях. Це був перший дощ для розсади, (Єврейська) Пасха час жнива. Рахунок гомерів почався перед жнивами пшениці. Ми є жнивами Його.

Останній дощ прийде під час Відновлення (Реставрації), що про неї йдеться в книзі пророка Малахія. Його пророцтво починає виповнюватися вже сьогодні. Через кілька років, Свідки будуть із нами, отже, основна частина закону набере сили. Потім прийде Месія. Таким чином, останній дощ є остаточним зливом, що його вчинив Святий Дух на всіх синів людських. Для відновлення віри буде потрібно багато зусиль, оскільки велика частина людства націлена на саморуйнування та зневажає законами Бога.

Що саме означає фраза "День Господа Саваота"?

Відповідь: "День Господа Саваота" є терміном, що зустрічається в книзі Івана, де він означає період часу протягом в одну тисячу років. Цей період почнеться пришестям Месії і триватиме протягом усього тисячолітнього правління доки не настане Друге Воскресіння. Ця тема досить ґрунтовно освітлена в межах статті Господній День і Останні Дні (більш доцільно перекласти "День Господа Саваота й останні дні") (№ 192).

Михей

Що саме означає фраза: І перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям? Чи має даний уривок Писання будь-яке символічне значення; чи не випадково тут згадуються імена цих людей?

Відповідь: Мойсей, Аарон та Маріям були послані перед Ізраїлем, коли вони виходили з землі Єгипетської. Прихована символіка фрагмента пророчої книги Михея 6:4 полягає в тому, що Господь виражає своє невдоволення Ізраїлем. Він запитує: "Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!" Він просить нас назвати причину, через яку люди відвернулися від Нього. Він вивів нас з Єгипту, Він дав нам правителів, священиків та пророків, що представлені в особі трьох. Він лише попереджає Своїх людей через Своїх слуг-пророків.

Він нагадує Ізраїлеві про те, що хотіли зробити моавіти під проводом Валака, про те, як вони вклонялися Валаамові, сину Беора. Проте Господь був праведний. До того ж, Він вимагає, щоб ми чинили правосуддя, і милосердя любили, і з нашим Богом ходили сумирно. Багаті люди, що живуть серед нас, чинять недобре та крадуть у бідних. Багаті сповнені жорстокості, а мешканці міст наших загрузли в неправді й обмані.

Він вразить ізраїльтян за те, що вони спорудили статуї Омри та будівля Ахава з внутрішнім оздобленням для Великодня Вааля. Він буде докоряти нас і вверне нас у скорботу. Ізраїль і до сьогодення вшановує великодню богиню. Ізраїльтяни взяли до себе багатьох служителів Великодня Вааля та Кемарима або ж священика в чорній сутані, що поклоняється сонцю і та Великодню. Їхні закони спираються не на Закон Божий; вони змінюють закони свої щодня, переймаючи помилкові та хибні європейської релігії. Жителі міста опинилися у Божій немилості.

У розділі 5 розповідається про Месію і про те, як Він заснував Ізраїль. У розділі 6 оповідується про наруги Ізраїлю. Весь період, що про нього, власне, йдеться, триває 2000 років і складає сорок ювілеїв. Месія прийшов, а Іуді було дано ще сорок років, аби він розкаявся, однак Іуда цього не зробив, тому Іудея була зруйнована. Церква була заслана в пустелю, де вона перебувала протягом сорока ювілеїв. За цей час Мелхиседек установив новий порядок. Месія стояв на чолі країни. Протягом цього часу Ізраїль здобув право первородства; він чинитиме сумирно перед своїм Богом Саваотом. Надалі, усі народи будуть ходити у покорі перед Ним.

Більш докладно про цей період можна прочитати в статті Часовий Підсумок Століття (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272). Статті Вимір Храму (більш доцільно перекласти як "Міра Храму") (№ 137); а також Послання Об'явлення 14 (більш доцільно перекласти як "Суть Об'явлення 14" (№ 270)). Ці статті значно полегшать розуміння, що відбувається в межах біблійних пророцтв.

Чи не могли б ви пояснити значення фрагмента Михея 5:5. Хто такі ці сім пастирів та восьмеро людських княжат?

Відповідь: У книзі Михея 5:2-3 оповідується про Месію; значення цього фрагмента книги Михея цілком розкрито в статті Михея 5:2-3 (№ 121). У тексті книги пророка Михея 5:5 розглядається вторгнення Ассирії до Ізраїлю за останніх днів. У книзі Ісаї 5:3 йдеться, насамперед, про Церкву, що Христос залишив світу; незабаром церква принесла обраних, доля яких була визначена. Надалі, решта братів Христа повернеться до дітей Ізраїлевих, які також утворюють Церкву.

Наприкінці часу наступить час великої скорботи та, отже, Месія повернеться, аби врятувати тих, хто з нетерпінням чекає на нього. Він стане в Ізраїлі як великий пастир овець в Ізраїлі. Слово годувати означає доглядати як за паствою.

Порівняєте наступні вірші з віршем Псалмів 80:1, Єремії 31:10; Єзекіїля 34:23 та, що є надзвичайно важливим, з Буття 49:24. Фраза "Він буде великий" стосується Псалмів. 22:27; 72:8; 98:1, Ісаї 49:5,7; 52:13; Зах. 9:10. Єврейський переклад більш експресивний стосовно ассірійського. Фразу "Коли ми вступимо в палаци наші" можна порівняти з книгою Ісаї 7:20; 8:7-10; 37:31-36;

Низку подій пророцтва можна простежити в порівнянні з тим, що написано в книзі Ісаї 44:28; 59:19; Захарії 1:18-21; 9:13; 10:3; 12:6. В останні дні, сини Ізраїлеві будуть ослаблені зрадництвом та відступництвом, що розчиняє Ізраїль зсередини як країну. І ввійдуть асирійці до Ізраїлю. Надалі, вони повернуться до Месії і покаються.

Протягом часу наступних подій піднімуться сім пастирів та вісім князів. Це пророцтво ще не збулося. Сім пастирів означають майже те саме, що й сім янголів, що належать до семи церков. Вісім же людських княжат алегорично вказують на суддів Ізраїлевих як військових полководців та визначають їх майбутню роль. Втім, як насправді слід тлумачити це пророцтва, — все ще залишається загадкою.

Відповідно до складеної хронології вага ці події відбудуться, напевне, протягом наступних десяти років. Сім племен Єфремов і вісім племен Манассіївих сколихнуться. Знову спалахне війна в Європі; то, зрештою, буде третя світова війна. Цього разу зрада всередині держструктур погубить англомовні народи; особливу роль при цьому відіграє європейська коаліція. Вони вестимуть боротьбу на власній землі, щоб вижити.

Месія повернеться, і народи прямуватимуть до покаяння через тотальне самознищення. У книзі Захарії 2:8-13 зазначається, що за останніх днів Яхве Сонму пошле Яхве до Єрусалиму, і Месія буде там, аби врятувати та захистити місто. За останні дні Юдею, як і Єрусалим, буде відбудовано знову.

Ісая повідомляє нам про те, що після цього, Ассирія й Ізраїль підуть рука в руку від півночі. Іншими словами, Ассирія також прийде до покаяння. Подивитеся на те, який характер здобувають події, про які розповідається в статтях Вимір Храму (більш доцільно перекласти як "Міра Храму") (№ 137) and Часовий Підсумок Століття (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272).

В тексті книги Михея 5:7-8 говориться про те, що Яковів залишок буде посеред численних народів, як лев серед звірів лісових (тобто язичників) (втім, в українському перекладі Біблії Огієнка написано буквально наступне: як роса та від Господа, як той дощ на траві — прим. перекл.) У тексті простежуються відмінності між землею Ассірійською та землею Німрода (порівн.: Побут. 10:8-10). Входи означають проходи в землі Німрода.

Іншими словами, ми очистимося від боговідступництва та слабості через скорботу та силу Спасителя. За останніх днів, нам призначено пізнати слабість і силу. Манасія трапезував з Єфремом, а тепер Єфрем має трапезувати з Манасією, але за останніх днів усі вони сидітимуть за трапезним столом разом з Месією.

Захарія

Як ви вважаєте, чи виповниться пророцтво Захарії 14?

16 І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок.

17 І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них.

18 А якщо не прийде племено єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде.

19 Оце гріх Єгиптові буде, і гріх всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.

Відповідь: Після того, як Месія повернеться, армії народів прийдуть до Армагеддону та будуть скорені. У цей час відбудеться Другий Великий Вихід. В Єрусалимі буде встановлена система тисячолітнього правління, звідки буде виходити Закон Бога. Усі народи зобов'язані будуть додержуватися біблійних Свят (порівн.: Іс. 66:23) та шлють своїх посланців до Єрусалиму на свято Кучок та, особливо, на Читання Закону на сьомий рік. Якщо хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, то у цього народу не буде дощів, а буде на них та пораза, якою народи ударить Господь. Ця частина пророцтва "вступить у дію" з 121-го ювілею або ж 41-го ювілею з дня Месії, 50-ий ювілей з часів відновлення при Ездрі та Неємії. Таким чином, ми зможемо спостерігати як виконується пророцтво Священного Писання, а вірніше, та його частина, що ми називаємо Новим Заповітом. Див. статті Часовий Підсумок Століття (більш доцільно перекласти "Хронологія подій століття") (№ 272); а також Читання Закону з Ездрою та Неемією (більш доцільно перекласти як "Про те, як Ездра та Неемія читали Закон") (№ 250). То є Святе Писання; хай не порушиться слово Боже. Космологія Римської католицької церкви, що була запозичена в язичників і гностиків, цілком заперечувала доктрини давньої Церкви. Цей світогляд укоренився в їхніх традиціях.

Календар Бога

Іноді в літературі можна прочитати про те, що ми почуємо трубний голосколи зійде Молодик. Втім, детально розглянувши конкорданс Стронга, я не зміг знайти слово "Молодик". Я не знайшов жодного випадку цього слововживання. Чи потрібно нам визначати, коли саме прийде повний місяць?

Відповідь: Ні, про це ніде не говориться, втім, щось подібне можна прочитати в Псалмах 81:3, де вживається "Молодик", коли мова заходить про "місяць" Авів або ж новий рік місяця Авів чи Нісан, тобто мова йде про торжество Нового Року або ж Першому Місяцю. Ось Новий Місяць. Якщо місячний цикл визначено правильно з точки зору астрономії, то дата свят автоматично буде правильною.

Повний місяць має велике значення для язичників та небіблійних культових систем. Свята засновані на закономірностях місячного циклу обертання та астрономічного збігу планетарних циклів. Більш докладно про це можна прочитати в статтях: Місяць і Новий Рік (№ 213); Календар Бога (№ 156).

Спираючись на текст Навина 10:13, в якому ми бачимо досить цікаву оповідь. Ми читаємо про те, що місяць стояв десь протягом дня. На підставі цього факту деякі люди стверджують, що час був загублений і що ми не можемо визначити точних днів, що Господь призначив нам для поклоніння. Чи не викликає сьогодні цей факт занепокоєння в людей, що займаються складанням календарів?

Відповідь: Ми можемо спостерігати деякі чудеса у відношенні сонця і місяця. У книгах 2Царів 20:11 і Ісаї 38:8 також говориться, що сонце пішло назад. У книзі Амоса 8:9 повідомляється, що сонце зайшло опівдні. У книзі Ісаї 60:20 зустрічається фраза "не зайде вже сонце твоє". Про затьмарення сонця говориться в книзі Ісаї 13:10; Єзекіїля 32:7; Йоіля 2:10:31; 3:15, Матвія 24:29, а також Об'явлення 6:12; 8:12; 9:2; 16:8.

Це чудо відбудеться знову (Лук. 23:44,45). У книзі Псалмів 19:4-6 розповідається про рух сонця. Слід відзначити, що ніхто з Божих пророків ніколи не згадував про те, що час відліку був загублений чи про те, що дні були обчислені невірно. Весь часовий період Храму обчислювався в межах прийнятого календаря. Від Навина до закриття Храму ніколи не виникало думок із приводу того, що Субота та інші дні не є такими. Христос не прохопився ані жодним словом про будь-що подібне, адже, він сам додержувався прийнятого календаря.

Якби день було загублено, то Він був би принесений як Сніп іншого дня, і перших плодів би не було. Ні в кого не було сумніву в тому, що Суботу слід вважати іншим днем. Подібні репліки лунали лише в колі деяких невігласів-протестантів, які намагалися перетворити неділю на суботу. Такі некомпетентні люди Ісламу заявляють приблизно те ж саме; вони намагаються перетворити день шостий Суботу на неділю. Їхня аргументація істотно нагадує аргументи протестантів.

У ваших висловленнях пролунала думка про те, що число "сім" має свою особливу значимість. Чи можна простежити деяке співвідношення між семи днями тижня і Задумом Господа?

Відповідь: Так, число 7 є символом духовної досконалості, і воно має відношення до всіх людей. Сім днів тижня також стосуються всіх людей, які є творивом Його. Субота на сьомий день розглядається як частина задуму Божого, як "Sabbaton", що його вчинив Господь. Він обдумано призначив цей день, аби люди примирилися з Богом наприкінці тижня, тобто, в останній день, яким є Субота. У євреїв і арабів тиждень закінчується Суботою.

Семиденний тиждень був запозичений до римської імперії від єгиптян. Вавілоняни почали "батувати" тиждень, оскільки вони відштовхувались у своєму літочисленні від Молодика, замість того щоб не брати новий місяць до уваги (порівн.: ЕРЕ, том 3, стор. 63). Також становить інтерес стаття Календар Бога (№ 156).

Ювілей

Що таке ювілей і яке його значення, якщо можна так виразитися ?

Відповідь: Ювілей являє собою основний цикл тривалістю в п'ятдесят років відповідно до календаря в межах Божих Законів. Ювілей визначає цикли приношення десятини, а також деякі адміністративні аспекти. Ювілей є гарантом волі, що охороняє нас від утисків та рабства.

Ювілей являє собою цикл тривалістю в п'ятдесят років, таким чином, ювілейний рік стає п'ятидесятим числом. Слід відзначити, що останній рік починається із сорок дев'ятого року, з моменту Очищення й триває аж до Очищення року п'ятдесятого. Коли проб'є година Очищення, сурма сповістить про те, що наступив новий Ювілей. На сьомий рік циклу прийнято читати Закон. До того ж, у рік Ювілею всі землі повертаються власникам (племен). Від Останнього Великого Дня наприкінці Свята Кучок землі обробляють. Усе це роблять таким чином, щоби врожай знову поспів до (єврейської) Пасхи, адже церемонія приношення Снопа Колихання на має відбутися на свято Опрісноків. Див. статті Закон і четверта заповідь (№ 256), Календар Бога (№ 156), Читання Закону з Ездрою та Неемією (більш доцільно перекласти як "Про те, як Ездра та Неемія читали Закон") (№ 250), а також Збір десятини (№ 161).

Ми дізналися про семирічні цикли, подібні до семиденного тижня, а також про те, що сьомий рік кожного циклу уподібнено до сьомого дня Суботи. Той день Господь призначив днем відпочинку. Згодом, після семи таких циклів, тобто 7 X 7 (49), настає особливий рік відпочинку, що його звуть ювілейним. Як саме належить обчислювати Ювілейний Рік? Він стосується старого циклу, чи не так?

Відповідь: Ювілей вважається восьмим роком циклу. На відміну від звичайних років він починається від дня Очищення на Сьомий рік до очищення в рік Ювілею. Так улаштовано з тою метою, щоби відновити (освіжити) землю та нові господарі могли розпочати сільсько-господарчі роботи, тобто засіяти цю землю для наступного врожаю в переддень Єврейської Пасхи наступного та першого року нового семирічного циклу. Ювілейний цикл став об'єктом дослідження, про наслідки якого ви можете довідатися з наступних статей: Календар Бога (№ 156), Збір десятини (№ 161), а також Закон і четверта заповідь (№ 256).

Очевидно, що в день Очищення роздасться трубний голос(Лев. 25:9). Мені думається, то є певним особливим ритуалом, що його справляють на восьмий рік. Якщо він починається в день Очищення, то на який рік припадають перші сім місяців, так щоб вони йшли після останнього дня вже минулого сьомого року? Чи потрібно чи віднести цей період до сьомого чи року ж це часовий проміжок, що узагалі не потрібно нікуди зараховувати аж до настання дня Очищення? Можливо, Ювілей вступає у свої права після Очищення і частково переходить у Новий Перший Рік?

Відповідь: У 48-ий рік ювілейного циклу, що є рік шостої з циклу семи субот, Бог дає потрійний врожай. Наступний рік, який буде саме таким, припадає на 2025 р. Сьомий рік циклу починається першого дня місяця Авів, як і в усі роки. Після свята Сурми розпочинають приготування до читання закону. Про те, як відбувалося приготування до читання, ми можемо довідатися з біблійних оповідань, зокрема з книг Неемії та Ездри. Ювілейний рік починається з дня Очищення на Сьомий Рік та триває аж до Очищення в рік Ювілею. На свято Кучок цього сьомого року читають Закон та чинять свята, присвячені Ювілею; крім того, люди відправляють необхідні ритуали та церемонії, що стосуються обробки землі та підгортання дерев.

Після того, як ми почуємо голос сурми, що сповістить про настання Очищення в рік Ювілею, усі землі знову переходять у руки їхніх власників. Лише вдома в містах можуть бути продані у вічне користування. Після Останнього Великого Дня, що йде слідом за святом Кущей. Для зручності числення цей часовий проміжок позначається як восьмий рік. Це період складає п'ять місяців, протягом яких люди зорюють землю і засівають її, щоб врожай поспів до місяця Авів першого року нового циклу. Див. статті: Збір десятини (№ 161), Закон і четверта заповідь (№ 256), Читання Закону з Ездрою та Неемією (більш доцільно перекласти як "Про те, як Ездра та Неемія читали Закон") (№ 250), а також Календар Бога (№ 156).

У попередніх питаннях пролунало судження про те, що Ювілейний Рік триває від Очищення до наступного чи Очищення ж до осені року. Люди їдять заготовлені врожай, однак його не сіяють; крім того, не платять десятину. Що буде відбуватися в наступних п'ять місяців і в 50-ий чи 1-ий рік наступного циклу?

Відповідь: У Біблії згадується про восьмий рік циклу, що і є Ювілейним. Втім, сам Ювілей триває від Очищення до Очищення. Саме тому Господь дає потрійний врожай у сорок восьмому році ювілейного циклу, це робиться для того, щоб створити час для тривалого відпочинку. Приготування до жнив потрібно робити після Останнього Великого Дня святкового циклу на сьомий місяць, таким чином, з погляду сільського господарства вибирається оптимальний час жнив. Більш докладно про це ви можете довідатися зі статей Закон і четверта заповідь (№ 256), а також Збір десятини (№ 161).

Коли закінчується Ювілей? ли існують окремі ювілеї для різних людей?

Відповідь: Є лише один справжній ювілей — Ювілей Біблії. Він триває п'ятдесят років і складається із семи семирічних циклів, а п'ятидесятий рік саме і є ювілейним. Ювілей також називають "сприятливим Летом Господнім"; воно було проголошено Христом у 27 р. до н.е. у рік, коли він прийняв водохрещення від Івана. Ряд фрагментів у Біблії дає цілком наочним представленням про те, що таке ювілейний рік. Див. статті Закон і четверта заповідь (№ 256).

Ювілейними роками слід вважати 27 і 77 роки кожного століття нашої ери, а також 24 і 74 р. до нашої ери. Читання Закону слід робити кожен сьомий рік кожного ювілею. Ювілей буде проголошений трубним гласом у день Очищення в Суботу; він буде тривати аж до дня Очищення наступного ювілейного року. Див. статті Читання Закону з Ездрою та Неемією (більш доцільно перекласти як "Про те, як Ездра та Неемія читали Закон")(№ 250).

У цей рік, усі землі будуть повернуті, і сам ювілейний рік стане восьмим роком циклу. По завершенню Останнього Великого Дня Свята Кучок, землі починають обробляти і засівати, щоб врожай поспів до наступного року на місяць Авів, коли прийде час Жнив на передодні П'ятидесятниці.

Новий Рік починається в перший день Авів, що приблизно збігається з Березнем місяцем по язичеському римському календарі. Більш докладно про це можна прочитати в статті Місяць і Новий Рік (№ 213). Календар був даний Богом від Створення світу; він є невід'ємною частиною культу Яхве. Див. статті Календар Бога (№ 156). Рік 2000 — лише вигадка людей, він нічого загального не має з Ювілейним роком. Див. статті: Що ж таке рік 2000 (№ 286).

Свята

Ми повинні дотримуватиБ свят ЯХВХ, у якийМ згадува_ Ім' Він. З огляду на плутанину, що панує серед численних відгалужень церкви сьогодні, чи можемо ми точно знати, де місце Імені Його у святах Його?

Відповідь: визначення місця імені Яхве складає частина заповіді про розрізнення тіла Христова для святкування (Єврейської) Пасхи. Усі ми повинні розрізняти тіло Христа, щоб укусити від Вечері Господнього і великоднього свят. Для того щоб цього досягти, нам, як правило, потрібно з'ясувати, яка церква істинно дотримує доктрин Давньої Церкви Бога. У минулому, це не представляло великої складності, оскільки нас постійно пригноблювали за щиру віру, так що ми змушені були ховатися в підпілля. Проте, це не заважало нам дотримувати законів щирої віри.

Доктрина про природу Бога була знайшла широке схвалення і підтримку, і Христа визнали як Великого Ангела Старого Заповіту, що дав Закон Мойсею. Втім, його завжди відрізняли від Єдиного Правдивого Бога. У цьому столітті в деяких колах іудеїв був уведений календар Хілеля, що сприяло ще більшому розумінню різниці між Єдиним Богом і Христом.

На перший погляд, це дуже просто. Знайти людей, що роблять те ж що і Церква на протяг двох тисяч років; дотримувати первозданного календаря, дотримувати усі Свята і Суботи (включаючи Колихання Снопа і Молодика) і поклонятися одному Правдивому Богу в особі Його Сина, Ісуса Христа.

Як тільки ви їх знайшли, ви знайшли місце, де Господь простяг руку свою, значить саме там слід очікувати свята Христа. Нічого не змінилося — в останні дні, навпаки, число оман і помилок неухильно зросте. Робота Самюэля Кону під назвою Прихильники Суботи в Трансільванії (B4) дуже наочно оповідає про діяння Церкви в період Реформації в Європі. Ми усе ще робимо те ж саме.

Чому ізраїльтянам потрібно було ходити в Іудею, принаймні, тричі в рік, на (Єврейську) Пасха, Свято Кущей, а також на свято Начатков; тепер же, Ісус є наша Пасха і П'ятидесятниця і Начаток наш, котрий залишає Кущі, як і запропоновано святковим обрядом? Навіщо нам потрібна щотижнева служба, щоб чути Слово? Чим займалися ізраїльтяни в інший час року? Чому нам потрібно ходити на службу 2 чи 3 рази в рік.

Відповідь: Збори Господни чітко визначені в книзі Левіта 23, а також Молодиках і книзі Чисел 10. Субота є першими обов'язковими зборами, як і свята Бога. Таким чином, Субота передує інші збора, і всі розпорядження інші розпорядження Бога випливають з цього тексту і Четвертої заповіді. Церква Нового Заповіту повинна була дотримувати П'ятидесятниці. При цьому не обходжено було точно визначити час і місце її проведення, у противному випадку, Святий Дух не снизошел би до них. Паства Церкви Нового Заповіту дотримувала Суботи і Молодиків. До того ж, вони дотримували Єврейської Пасхи та Опрісноків, Свято Снопа Колихання, що є перший з Начатков, П'ятидесятниці, Труб, Очищення, Кущей і Останнього Великого Дня. У діяннях розповідається про те, що вони усі дотримували свят. У посланні до колоссянам 2:16 говориться, що вони дотримували Суботи, Молодиків і Свята і не вершили суд у період свят.

У Біблії досить чітко розповідається про те, що, по своєму поверненню, Христос відновить Суботи, Молодиків і Свята, так що якщо ви не будете дотримувати їх, ви умрете від чи голоду чуми Єгипетської (Іс. 66:23; Зах. 14:16-19). Свідки будуть першими, хто заговорить про це, коли вони прийдуть сюди. Іллявідновить Закон і поверне усі на своє місце. Тоді буде покладений кінець усім спорам.

Що в точності означає "тук від святкової жертви", про яке говориться в книзі Виходу 23:18?

Відповідь: У даному контексті "тук від святкової жертви" позначає те ж саме, що й у заповіді: їжте гладке і пийте солодке. Про це говорили Ездра і Неемія, коли вони учили народ (Неїм. 8:10). Це розпорядження не миеет нічого загального з вживанням у їжу тваринного жиру. Мова ж йде, скоріше, про те, щоб посилати іншим частини туку насолод від святкової жертви, а також, про приношення, чинених відразу після початку свята. Отже, левіти і незаможні можуть їсти.

Ось чому є тільки три приношення, одне з яких роблять на початку кожного святкового періоду. Друге — Десятина,— також відбувається в межах уведеного Немией порядку робити обряди на День Труб. Тук від святкової жертви, а також приношення повинні бути зібрані і використані до ранку. Їх роздають бідним і їдять самі, але у свій час.

П'ятидесятниця

Що означає "Шавуот"?

Відповідь: На відміну від інших свят у Танахе, свято Тижнів завжди приходиться на різні дні, однак нам відомо, що його потрібно святкувати по витіканню денн-50-денного періоду, відомого як "Рахунок гомерів" (під Шавуотом мається на увазі п'ятидесятий день). Для початку цього пятидесятидневного періоду характерне приношення Гомора в Храмі; про це ми можемо прочитати. "Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясания, сім повних тижнів,

16 до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п'ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господові" (Лев. 23,15-16.21).

В часи пізнього Другого Храму між беотийцами і фарисеями виникла суперечка про те, чи відноситься фраза "ранок після Суботи" [Євр. Мимохорат Ха-Шаббат] до Неділі під час Хаг Хaматцот [Опрісноків] чи ж, до другого дня Хаг Хаматцот (тобто 16-ому дню Нісан). Подібно беотийцам і давнім ізраїльтянам, що були до них, караїми відраховували 50 днів Гомора (Снопа Колихання) від неділі, що приходилося на період Хаг Хаматцот. Таким чином, вони завжди святкували Шавуот у неділю. Ці дані узяті від караїмських євреїв, що дотримують іудаїзму саддукеев. Не важливо, що Павло був фарисеєм; саме саддукеи царювали в Храмі. Теорія караїмів погодиться з позицією церкви і системою давнього Храму, а також з поглядом самаритян.

Труби

Я прочитав статтю Труби (№ 136). Наскільки я розумію, трубний голоспролунав під час цих обов'язкових зборів. Чи звучав трубний голосще коли-небудь?

Відповідь: Так, звучав. Труби не раз звучали в Молодика й у свята. Дуже цікаво простежити, коли зустрічаються "труби" у працях Стронга, а потім подивитися, коли вони повинні звучати відповідно до біблійних розпоряджень. Також див. статті Календар Бога (№ 156); Святкові дні Бога (№ 97), а також Місяць і Новий Рік (№ 213).

Чи випливає Свято Кущей називати Святом Шофара чи ж Йом Теруах, Трубним днем? На основі даного в "Interlinear Bible" варіанта (по-еврейски, по-гречески і по-російському)

Відповідь: У книзі Левіт23:24 (єврейське видання) говориться буквально наступне: На місяць сьомий, у перший день місяця (2320) так буде у вас відпочинок (Субота) (7677) (Саббатоун) у пам'ять про (2146) SIGNALLED (англ. щось, що відбувається по або кличу - прим. перекл.) (8643) збори (4744) священне (6944)

Книга Левіт23:24 (англійське видання) пропонує наступне: На місяць сьомий, у перший день місяця, так буде у вас відпочинок (Субота), пам'ятна радість, священні збори.

У книзі Чисел 29:1 (Єврейське видання) говориться наступне: на місяць сьомий, у перший день місяця, так буде у вас священні збори, не працюйте ніякої роботи в той день; ДЕНЬ (йом) СВЯТА ТРУБ (8643) [труба] (включена, але йому не привласнено чи номера єврейського слова). 8643 Теруах (Терувах) означає спосіб дути в трубу. 8643 походить від 7321, оглушати, бити тривогу, кричати. Кричати (здіймати тривогу, кричати голосно, волати) руйнувати, видавати смішні звуки, різкі звуки, кричати, здіймати тривогу, переможний клич).

Я зауважую, що слово "Труба" у більшості випадків перекладається як Баранячий Ріг у виданні "the Interlinear Bible"...воно дається як шофар. Труби.... 2689 шофар...7782. Чи означає Шофар те ж, що і Срібна Труба? Під вираженням "дути в трубу".....мається на увазі піднімати по тривозі, щоб ми змогли побачити прийдешні події, тобто Очищення і Свято Кущей?

Відповідь: Труби означають Молодика. Звук баранячого рога почують ті, хто дотримують Молодиків. "День Труб" — укорінений термін, що вживають стосовно свята. До того ж, говорять "Молодик". У цей день відбувалися подвійні приношення і всі ті ритуальні дійства, покладені в Молодика. 3117 йде перед 8643 у книзі Чисел 29:1; Грін дає переклад як "день, у которий звучить трубний глас". Ми говоримо День чи Очищення Йом Киппур, але, оскільки ми говоримо англійською мовою, то ми говоримо частіше "День Очищення", і це вираження нам зрозуміло. Слово "терувах" означає "ремство", "гучне схвалення" чи "войовничий клич", особливо. Крім цього, звук може позначати "брязкіт" труб у момент тривоги. Слово містить у собі сховану коннотацию: "здіймати тривогу", оскільки з труби чутний "закличний клич". У книзі Чисел труби зустрічаються повсюдно.

Коли ми говоримо про свято Труб, ми завжди повинні мати на увазі, що це Свято і Молодика мають на увазі подвійну атрибутику ритуальних дійств. Див. статті Календар Бога (№ 156); Нові Місяці (№ 125); Святкові дні Бога (№ 97); а також Труби (№ 136).

Я багато разів чув про Свято чи Труб про початок сьомого місяця, що відзначають як Єврейський Новий Рік. Було б цікаво довідатися, дійсно це можна вважати Новим Роком і чи завжди це подібне тлумачення мало місце?

Відповідь: День Труб завжди відзначали відповідно до Календаря Храму, однак до системи Храму цей день не відзначали як Новий Рік. Згідно Мишне, ми бачимо, як цей день ввійшов у звичаї іудеїв як Новий Рік, крім Нового Року, що припадає на 1 день місяця Авів. Свято Роша Хашанах, що дотримують сучасні іудеї, ввійшов в іудаїзм не раніше третього століття нашої ери. Рабин Самюэль Кін приводить цей факт як доказ впливу іудеїв на секту прихильників Суботи в Європі після Реформації. Цей аспект розкритий у роботі Прихильники Суботи в Трансільванії, CCG Палишинг, 1998 р. Ознайомитися з даною роботою можна у відповідному відділі Християнських Церков Бога в США й Австралії.

Після введення календаря Хілеля в 358 р. був виконаний ряд досліджень для того, щоб з'ясувати питання про невідповідності в іудейському календарі. У результаті новий рік вавілонян став вважатися початком року. Стара ж дата нового року змістилася, а разом з нею "пересунулися" усі Свята, так що різниця склала один чи два дні. Надалі, іудеї ніколи не дотримували щирого календаря. Див. статті Календар Бога (№ 156), Місяць і Новий Рік (№ 213), а також Календар і Місяць: чи переносити святкувати? (№ 195).

Очищення

Якщо кожне слово Бога має свій зміст, то яке значення дня Очищення, про яке говориться в книзі Левіт23:27 й надалі?

Відповідь: Очищення символічно вказує на примирення Людей і планети з Богом у Мессие. Козел Азазеля, кинутий у пустелі, є символом Сатани, кинутого в безодню на тисячу років. Ця тема розглядається в статті Азазель і Очищення (№ 214). Первосвященик в одяганні спочатку виконає свої обов'язки і виступить у ролі Месії Першого Пришестя. Після Очищення, первосвященик перемінить одіяння й облачиться в королівські одяги, щоб нагадати про Царя Месії в Другому Пришесті. Див. також статті Очищення (№ 138).

З тексту книги Виходу 30:11-16 стає цілком очевидним те, що Месія платив викуп у день Очищення. Якщо це так, то, імовірно, він це робив, оскільки він дотримував усього закону. А відповідно до закону, викуп випливало платити в будь-якому випадку, навіть для Очищення, кафара?

Відповідь: Так, потрібно було сплатити податок розміром у дидрахму чи полшекеля — так говориться в книзі Виходу 30:11-16. З цього фрагмента випливає, що ми вільні, але ми не можемо лагодити зло і порушувати закон до його смерті й очищення, податок збирався потім, щоб показати, що він заплатив за нас. З тексту видно, що нам заборонене збирати викуп у день Очищення, тому що ця образа спокутної жертви Месії. Відповідно до закону, приношення потрібно робити лише три рази в рік.

Повертаючи до книги Виходу 30:13 "Кожен, що надходить у числення, повинний давати половину сикля, сикля священного; у сикле двадцять гер: пів шекля приношень Господові". Чи значить це, що людина давала цілий сикль, при цьому 1/2 сикля ішло на нестатки скінії, а інші 1/2 сикля були приношенням Богу?

Відповідь: Ні, розмір податку складав лише пів шекля. Податок був зменшений до третини сикеля в часи вавілонського полону; відповідно до давньої системи мір і ваг у сикле було тридцять гер. Цей податок символізував Порятунок Месії, що заплатив викуп за нас, тому що приніс спокутну жертву. Ось чому закон забороняє збирати викуп у день Очищення. Це стосується всіх церков. Цей викуп збирали з кожного ізраїльтянина, тому іудеям також забороняється збирати його в будь-який день, крім призначених дат. Тому що Христос заплатив свій викуп; ця заборона поширюється на всіх християн. Як ми бачимо з книги Діь 27:9, рання Церква дотримувала цього дня

.

q

 

Christian Churches God

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

Email: secretary@ccg.org

Ця стаття без змін і пропусків може вільно копіюватись та розповсюджуватись. Ім’я та адреса видавця, а також знак збереження авторських прав повинні вказуватись. Розповсюджені та поширені копії є безкоштовними. Короткі цитати можуть включатися в критичні статті або рецензії без порушення авторського права.

Ця стаття є доступною в Інтернеті за адресою:
http://www.logon.org або http://www.ccg.org