(Видання 1.1 20000630-20011205)

Перелік найтиповіших питань щодо Нового Заповіту наведено нижче.

Подану статтю можна дістати у глобальній мережі інтернет за адресою:

Месія…Син Людський - Єдиний Син - Єдинородний Син - Ісус Бог - Пророк - Жертва за гріх - Віра в Христа Ісуса – Хреищення, що в Ісусі Христі,що в Ісусі Христі - Єдиний шлях до Отця - Священик -Ієгошуа - Ще один Ісус - Послання Пилата - Рік розп'яття - Strauros- Хрест –Воскресіння - Тілесне чи духовне - Тіло Ісусове - Ізраїль, наречена Христова - Жертва - Учні та послідовники Ісус СпасительСпаситель - Проповідь - Вегетаріанці - Слово Ісусове - Бог - Архи - Ангел Об’явлення - Ісус/Біблія

Святий Дух…Святий Дух - Бог наділяє Святим Духом - Душа/Дух - Царство Боже -Вода/Твердиня (скеля)

Матвій…Матвій. 2:2; -2:13;-2:17-18;-6:5-15;-12:50;-17:21;-20:13;-28:19

Лука…Лука 12:36;-17:11;-19:12;-23:43

Іван…Івана/Буття - Іван 5:1-24;-5:18;-7:52;- Глави 10;-12:12-13;-19:31

Дії…Амінь - Дії 1:15;-15:24-29;-15:28:29

Римлян…Рим гл.1- Рим.3:20;-10:4;-Розділ 14;-16:16

1Коринтян…1Корин. 5:5-6;-11:10-15

Галатів…Гал. 4:9-11;-4:10

Ефесян Ефес. 3:15

Филип’ян…Фил. 2:10

2Солунян.…2Солонян. 2:3-4,6

1Тимофія…1Тим. 4:1-3

Євреїв…Євр. 7:3

Яків…Походження Якова - Яків 1:17

1Іван…1Іван 5:7

Об’явлення…Св. Іван - Апокаліпсис -Об’явл. 1:4;-5:6;-2:17;-2:20;-2:28;-3:7;-3:12;-4:2-6;-5:12-17;-6:2;-6:4;-6:5;-6:8;-7:14;-8:10;-розділ 9;- розділ 10;-13:18;- розділ 14;-17:5;-20:10;-20:15;-21:18;-21:1; - Скорбота Якова - Якою буде земля - Що відбудеться після воскресіння - перше -Діти знають отців - Ісус — наш цар - Весільна вечеря - Хто прийде - Місто Господнє-

- Лік гомерів - Хліб та вино - Миття ніг - Господня Вечеря

Антихрист…Закон Антихриста й Мойсея Доктрина - Ісус обвинуватив його в тому, що він - антихрист.

Відповідь: У Бога було безліч синів, та одним з них був Христос (Йов 1:6; 2:1; 38:4-7). Але лише одному з синів Божих призначено було народитися людиною. Він і був Однородженим Сином, про що повідомляється в книзі Івана 1:18 та книзі Приповістей 30:4-5.

Ця ідея є головним лейтмотивом, що проходить крізь текст листа до євреїв 1:8-9, а також Псалмів 45:6-7. У Листі до Євреїв говориться про те, що цей елогім не був єдиним, кого в Громаді ангелів називали Синами Божими. Але Він був новим первосвящеником, подібно до Сина Людського.

Відповідь: Відповідно до Святого Письма в Бога є безліч синів. Проте народитися призначено було лише єдиному. Інші ж існували як ангели, у Гурті. Однороджений Син Його був Першоосновою створення Божого. Таким чином, Він є суть початок створення Господа нашого. Крім цього, він — перший, хто повстав з мертвих. Як би там не було, але Він — Однороджений Бог; Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був, як ми можемо довідатися з Івана 1:18.

Ці питання були докладно висвітлені в статті Арх Творення Бога як Альфа та Омега (доречніше перекласти як "Початок Створення Божого як Альфа й Омега") (№ 229), а також у статті Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243).

Відповідь: Це питання є дуже заплутаним. Багато зусиль до цього доклали тринітаристи, вони навмисне спотворили саму суть цього питання. Існують два терміни, перший —“Prototokos”, що означає "однороджений" і друге — "monogenes", що означає "єдинородний". Термін, що має відношення до Христа, звучить як "однороджений", а однороджений з мертвих означається терміном "Prototokos".

Ісуса Христа треба звати "Однороджений Бог", як випливає з книги Івана 1:18. Цей термін є інтерпретацією грецького поняття "Monogenes Theos". Він зазнав деякі зміни в Receptus (загальноприйнятому тексті) і, тому, ми читаємо "Однороджений син" або ж “monogenes uion”, згодом цю фразу стали переводити як "єдинородний (only begotten) син". Це було зроблено для того, щоб штучно стерти розбіжності тим фактом, що в Бога було безліч синів у гурті, а Христос був "prototokos", тобто народився лише один з них і, отже, він був однородженим "богом" чи "theos" (Бог грецькою: прим. перекл.)

Правила вживання цих термінів стало об’єктом детального вивчення в статтях Обрані як Елогім (доречніше перекласти як “Обрані, аби стати Елогімом”): Первинні церковні вчення і прихід Трійці

(№ 1) а також Ангел ЯХВХ (№ 24); Арх Творення Бога як Альфа та Омега (доречніше було б перекласти як "Початок Створення Божого як Альфа й Омега") (№ 229), а також Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243)

Це питання було докладно розглянуте в статтях Обрані як Елогім (доречніше перекласти як “Обрані, аби стати Елогімом”): Первинні церковні вчення і прихід Трійці (№ 1), Ангел ЯХВХ (№ 24), а також Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243). У цій статті також розглядається віровчення Ульфілія, єпископа готського, що безпосередньо стосується даної теми. Зі статті Рання Теологія Божества: Аналіз патристичних письменників та їх тлумачення Бога (доречніше було б перекласти як "Найдавніша доктрина про Бога: і т.д.") (№ 127) ви зможете довідатися про те, які доктрини сповідала давня церква і як тогочасні християни розуміли Бога.

Відповідь: Мойсей сказав, що був; Бог поставив Христа як пророка високо, він був царем, якому всі повинні були підкорятися. Месія був Священиком, Принцем та Пророком. Див. статті Ісус Христос - цар, священик та пророк (№ 280). Письмові свідчення його проповіді містять у собі пророцтва, що справді здійснилися саме так, як він казав. Ісус говорив як це слово і свідоцтво (Іс. 8:20). Тобто, Христос пройшов це випробування, що повинні були витримати всі правдиві пророки.

Відповідь: Так, наведений вами уривок має величезне значення. Слід взяти до уваги, що в давньоєврейському тексті семантичний наголос ставиться на перше слово "добре" і друге "якщо". Булінгер зауважує в Кишеньковому довіднику по Біблії, що в цьому тексті збережено урочистий та пишний тон твору. У давньоєврейському тексті слово "сhаt'а" означає "жертву за гріх"; відповідний додаток зроблено у книгах Виходу 30:10, Левит 4:3, 6:25, 8:2, та Псалмах 40:6 (cp. 2Корин. 5:21; Ефес. 5:2).

Слово "спочиває" стосується виключно об'єкта чоловічого роду, а жертва за гріх припускає тільки жіночий рід. У давньоєврейському варіанті читаємо: "біля входу [чоловік] спочиває, жертва за гріхи". Див. також у тексті 3:16, де присутнє слово "керувати". Наскільки нам відомо, є суть жертва за гріхи. Див. наступні статті: Доктрина первинного гріха частина 1 Едемский сад (№ 246), та статтю Доктрина первинного гріха частина 2 Нащадки Адама (№ 248).

Відповідь: Віра — то є тверде переконання, відповідно до якого Бог надасть порятунку людині, оскільки цей порятунок передбачений задумом Божим. Цей задум створено на користь людства. Бог зробить усе для порятунку тих, кого він створив, що б жодна плоть не загинула.

Саме віра в Господа Нашого рятує нас через Ісус Христа, якого Він послав (Івана 17:3). Слід знати, що багато хто кличе його "Господи, Господи", а він відкаже їм: "Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від мене, я ніколи не знав вас". Тому, якщо ви справді любите Христа, то дотримуйте заповідей Божих.

Відповідь: Хрещення Івана було спокутою гріхів, а також наукою, щоб Яхве міг пройти шляхами його і щоб в степу вирівняти битий шлях Господові Богу нашому, як про те говориться в книзі пророка Ісаї 40:3 та в євангелії від Матвія 3:3. Хрещення Івана не було шляхом до порятунку. Христос був хрещений, тому що він прийняв у собі Святого Духа подібно до давніх пророків. Іван же, мабуть, вимовив такі слова: "Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто іде по мені потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він хреститиме вас Святим Духом й огнем." (Матвія 3:11).

Найпевніше, що Іван вимовив саме ці слова. Тобто: "Я хрищу вас водою на покаяння". За свідченням Луки коли хрестилися усі люди, і як Ісус, охрестившись, молився там (Луки 3:21) розкрилося небо, і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!(Луки 3:22) У Євангелії від Марка говориться приблизно те ж саме, що й у Матвія. Проте ми так, нажаль, і не зможемо дізнатися, що насправді промовив Іван тої миті, коли хрестив Ісуса.

Відповідь: У книзі Івана 14:1-6 наводяться слова Христа про те, що ніхто не приходить до Отця, якщо не через Нього. Існує ряд заперечень щодо цього твердження, проте, усі вони ґрунтуються на помилкових теологічних доктринах та невірному розумінні біблійного тесту.

Така загальна схема воскресіння з мертвих, відповідно до якої ніхто не може знайти життя вічне, якщо не воскреснувши в судний день та не знаходячись поруч із Христом. Див. статті Душа (№ 92); а також Воскресіння мертвих (доречніше перекласти “Воскресіння з мертвих”) (№ 143). От чому доктрина про безсмертну душу, рай і пекло є, по суті, безбожним та богохульним вченням.

Відповідь: Так, ви праві, Він є суть кожний з них. Христос — є і священиком, і первосвящеником після того, як був призначений порядок Мелхиседека. У той же час Він — є пророком, як сказав Мойсей. І Христос — є також царем царів та Богом Богів, якого призначив Отець Наш Небесний.

Єдиний Правдивий Бог також призначив йому бути Богом, що намащений оливою радости понад друзів Його (Пс. 45:6-7 і Євреїв 1:8-9). Крім цього, та ж думка випливає з книги пророка Захарії 12:8: ангел ЯХВХ — верховний суддя над нами, він — Елогім, а Писання не може порушене бути (Івана 10:34-35). Див. наступні статті: Обрані як Елогім (доречніше перекласти як “Обрані, аби стати Елогімом”) (№ 1); Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243); Ангел ЯХВХ (№ 24).

Відповідь: Дійсно, аби уникнути подібних непорозумінь, необхідно уніфікувати всю термінологію. Ці розбіжності з'явилися з вини греків та римлян, які схотіли відокремити Новий Заповіт від Старого, щоб знищити Закон Божий. Більш докладно про це ви зможете дізнатися з наступної статті: Єгошуя, Месія, Син Бога (варто сказати: Єгошуа, Месія — Син Божий) (№ 134) (див. закінчення в другому вид.). Багато імен у Святому Письмі зазнали значних змін; це стосується імен практично всіх членів родини Христа. Див. статті Діва Марія та родина Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Діва Марія та родина Христова") (№ 232).

Відповідь: Так, безумовно, за часів Христа та багато раніше, це ім'я мали досить багацько людей. Ім'я "Iesous" є грецьким варіантом імені "Joshua" або "Yahoshua". До того ж, існують різні форми цього імені. В Ізраїлі, за тих часів, воно було дуже популярним. Таким чином, ім'я "Joshua" було поширено також і в Іудеї.

Імена у всіх англійських виданнях Біблії є перекладом із грецької, і найчастіше вони не мають ані найменшої подібності навіть із грецькими іменами, не кажучи вже про їхній єврейський варіант. Наприклад, ім'я Яків перекладається як Джеймс (James), (Jude) означає чи Іуда Юда, (Joses) означає чи Йосипу Йозеф. Див. статті Діва Марія та родина Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Діва Марія та родина Христова") (№ 232), а також Єгошуя, Месія, Син Бога (доцільніше сказати: Єгошуа, Месія — Син Божий) (№ 134).

Відповідь: Дійсно, лист, Понтія Пилата, до імператора Клавдія, міститься в апокрифічному (неканонічному) Євангелії Никодима. Цей документ, розташований наприкінці першої версії цього Євангелія. Грецький же варіант цього листа міститься в апокрифічному Євангелії Петра й Павла. Поза всім, ви можете знайти переклади листів до імператорів Августа, Клавдія, а також до Тиберія у виданні ANF том VIII, стор., 353, 454, 459 і далі.

Відповідь: Слово, що перекладають як "Господь" (“Lord” — англ., прим. перекл.) у тексті Писання звучить як "Яхве" (видання SHD 3068) (порівн. Біблія з підрядковими коментарями Гріна). У Септуагінті ж немає ніяких розбіжностей щодо вживанні терміну "Kurios", і тому, його перекладають таким же чином.

В другому листі до коринтян 6-18, мова йде про "Господа Вседержителя" і цей вірш не можна витлумачити ніяк інакше. Проте ми можемо спостерігати деякі розбіжності між сутностями в тексті книги пророка Захарії 2:8-11. У цьому вірші говориться про те, що "Яхве гурту (громади)" послав на землю ангела "Яхве" для того щоб врятувати Ізраїль та Єрусалим.. Саме такі ж невідповідності ми можемо знайти в Псалмах 45:6-7, а також у листі до Євреїв 1:8-9, де у аналогічному випадку значиться "Месія".

Відповідь: Ні, в дійсності Христа розіпнули не в додатковому році і це дуже легко довести. По-перше, у 30 р. н.е. 14-им днем була середа. І ця обставина залишається незмінною, у незалежності від того, яким би календарем давні не користувалися. Але ж, головний доказ на нашу користь полягає в тому, що календар з додатковим днем у той час ще не використовувався. Додаткові роки, дні і т.д. з самого початку були введені штучно. Це сталося набагато пізніше, ніж 70 р. н.е., коли був зруйнований Храм. Календар Мішни був складений на початку третього століття, близько 200 р. н.е. Відповідно до цього, ми можемо міркувати про те, що календарної додаткової системи за тих часів ще не існувало.

Додаткова система літочислення з'явилася не раніше 344 року. Саме за цих часів її узвичаїли два вавілонських рабини. Надалі ця календарна система придбала більш стрункий вигляд за рабина Хілеля II у 358 р. Таким календарем користалися аж до одинадцятого століття, не вносячи до нього практично ніяких змін. З усього зазначеного вище, ми можемо укласти, що Христа розіпнули за три століття до того, як був винайдений додатковий календар.

Насправді, греки та римляни запозичали ідею про розп'яття на хресті від фінікійців (див. там же). Слово "хрест" походить від латинського слова "crux". Еволюція символіки хреста простежена в статті за назвою Хрест: його походження та значення (№ 39).

Відповідь: Ісус був у могилі три дні й три ночі. Його поховали увечері, в той день, що правильніше було б назвати середою, а воскрес він у неділю ввечері наприкінці дня.

Месії довелося пережити на ту Пасху три події, що були провіщені. Христос помер, як Агнець на заколенні, саме в ту мить, коли йому призначено було вмерти розп'ятим. Інакше він попросту не став би пасхою принесеною в жертву, а був би ще одним небіжчиком. Ісусу призначено було виконати ознаку Іони, тому що це було єдиним знаком, що його дали для проповіді його. Такі умови необхідно було виконати для того, щоб сорок років по тому, у 70 р. н.е. здійснився суд над Іудою.

Наступне, що мав зробити Месія, це виконати Сніп Колихання. Він був і первістком смерті, і першим плодом, так прийняв Господь, тому що він виконав призначене йому Богом. Отже, Христос вознісся до Бога недільним ранком, о 9-тій годині для того, щоб почати рахунок гомерів на п'ятидесятницю, а ми з цієї миті розпочали свої жнива. Сам же Він був Жнивом Ячменю та Снопа Колихання; Христу призначено було вознестися, щоб, після повернення Спасителя на землі запанував Святий Дух.

Доктрина про (поганський) Великдень фальшивих богів було вигадано винятково для того, щоб заплутати розум людей та відвернути їх від думок про силу Божу. Триєдиного бога також вигадали заради саме цієї мети. От чому тринітарії не дотримують Сніп колихання та заперечують той факт, що Христос вознісся саме у неділю. Вони вважають, що Ісус вознісся на сорок днів пізніше. Саме з цієї причини сатана вигадав безліч "підробних" Христів — для того, щоб узяти під сумнів Закон Божий та правдиві свята Божі.

Тепер нам стає зовсім зрозуміло, чому прихильники великодня Вааля так завзято захищають свою помилкову віру, заперечуючи Божий Календар та Божі Заповіді. І тому усім нам так важливо звернути увагу на ці обставини.

Відповідь: Ісуса було відроджено з мертвих, і його фізичне тіло також було відроджено. Вранці, о третій годині Першого Дня тижня, що співпадає є дев'ятою годиною ранку, відповідно до пророцтва, Месія був перетворений як Сніп Колихання.

Відповідь: Всевишній поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих (Повтор. Зак. 32:8). У ході перекладу, цей аспект Старого Заповіту зазнав деяких змін. Це сталося після падіння Храму; за автора змін треба вважати Соферима, — саме після нього ця фраза набула виду "за числом синів Ізраїлевих". Насправді ж, Яхве Гурту Всевишній дав Ізраїль Яхве в спадщину. У цьому випадку ми можемо вважати, що тут йдеться саме про Яхве, оскільки він — Яхве-підлеглий, що став згодом Елогімом Ізраїлю.

Той, хто, відповідно до Старого Заповіту, дав закон Мойсею, з'явився в кучках та вступив у суперечки з патріархами, був Христос, як Елогім Ізраїлю. Єдиний Правдивий Бог, Елоах дав йому Ізраїль як наречену та заручив їх. Усьому народу Ізраїльському було вготовано стати царями та священиками Бога через Церкву Його. У Старому Заповіті стосунки між Яхве та людьми завжди розглядалися за аналогією з стосунками чоловіка та дружини. Ідолопоклонство вважалося за зраду. От чому Ізраїль потрапив у полон, це було покаранням за гріхи його. Але коли він повернувся на лоно праведної віри, то цілком відновив свій статус. Народ Ізраїльський не покаявся і тому потрапив до полону. Юдея знаходилася окремо від Ізраїлю, проте, народ Юдин вчинив блуд з чужими (неправдивими) богами (Єрем. 3:8-18).

У тексті буквально говориться наступне: "Утікайте, оберніться плечима,, діти невірні", — говорить Яхве, —" Тому що я Господар над вами...". Саме Яхве одтримав Ізраїль у спадщину, саме Його ми вважаємо за Великого Ангела Старого Заповіту. І це Він дав закон Мойсею та був духовною твердинею в пустелі, де сини Ізраїлеві пили той самий духовний напій (порівн. 1кор. 10:4). Нам добре відомо хто є цим ангелом з Нового Заповіту, його ім'я — Ісус Христос. Протягом двох сторіч так вважали всі представники християнської церкви, враховуючи й римську церкву (порівн. Юстин Мученик "Перша Апологія" LXIII). Див. також наступні статті: Рання Теологія Божества): Аналіз патристичних письменників та їх тлумачення Бога (доречніше було б перекласти як "Найдавніша доктрина про Бога") (№ 127); Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243), Обрані як Елогім (доречніше перекласти як “Обрані, аби стати Елогімом”) : Первинні церковні вчення і прихід Трійці (№ 1), Псалми 8 (№ 14), а також Закон та п'ята заповідь (№ 258).

Відповідь: За кров’ю є суворий нагляд. Безумовно, згубна система свят, що існує в Єрусалимі, відіграє в цій справі не останню роль. й справді, конче потрібно контролювати вбивства та кров, тому що, згідно Божого Задуму, Божа природа всього що існує від Бога повинна бути збережена. Вегетаріанство — демонська доктрина, і саме тому багато вегетаріанців бажають зробити Боже тисячоріччя саме так, як робили адвентисти сьомого дня, тобто, керуючись неправдивими пророцтвами Еллен Джи Уайт. Див. статті Тисячоліття та вознесіння на небеса (№ 95). Христос був останньою жертвою, але закони, що контролюють систему свят та споживання м'яса, деяким чином перетинаються в контексті фізичної системи тисячоріччя.

Відповідь: Система керування за часів давніх царів припускала одного царя, трьох та тридцять. Ці три могутніх чоловіки (за часів правління царя Давида) підкорялися Авишаю, брату Йоава та сину Церуї (2 Сам. 23:13, 18). Те ж саме ми побачимо, коли будемо читати 2Хроніки 27:1. Громада Ізраїлю розділялася на дванадцять частин, у кожній з них було по 24,000 людей. Усі вони підкорялися дванадцяти з тридцяти. Тридцять складали внутрішню раду сімдесятьох.

Таким чином, вони складали раду Елогіма в Божих кучках. Отже, ці троє були наймогутнішими з дванадцяти, вони віддавали розпорядження громаді Ізраїльській. Петро, Іван та Яків служать утіленням цих трьох у Громаді Ізраїлю під рукою Месії. Близько шости сотень чоловік Давида (1 Сам. 23:13) були розділені на три частини по двохстах чоловік у кожній. А ті, у свою чергу, розподілялися на взводи по двадцять у кожнім. Усі без винятку підкорялися одному з тридцяти. Троє віддавали розпорядження всім тридцяти. Втім розділ цих тридцяти не був одним із трьох. Відомості, що до цього питання можна знайти відомості Буллінгера (коментарі до 27:1), а також розділ 11 та 2 Сам. 23.

Христос містив у собі три і дванадцять, проте, у цьому випадку, три були частиною дванадцяти, оскільки троє в системі тисячоріччя, представлені цими апостолами були іншого віку. І все ж таки, їхні позиції (точки зору) розумілися як необхідність у контексті проповіді Христа, як Царя Ізраїльського. Фактичними трьома є Аврам, Мойсей та Ілля. Часи їхнього життя не збіглися, тому їх розглядають в історичному контексті.

Відповідь: Це питання визвало у свій час безліч суперечок та розбіжностей. Так, у Біблії насправді говориться, що Христос — наш Спаситель, але так само в деяких текстах містяться твердження про те, що Бог — наш Спаситель. До того ж, ми маємо тексти, з яких можна дізнатися про те, що дві істоти вважаються за одну. Релевантне використання та вживання біблійних термінів можна зрозуміти лише після того, як ви ознайомитесь з великим числом текстів.. До того всього, також треба мати аналітичний підхід до осмислення цієї термінології.

Це питання знайшло свій розгляд у статті за назвою Бог наш Спаситель (№ 198). Авжеж, подібно до всіх синів Христових, цей сан означає повноваження, що були надані йому Богом. Досліджуючи питання щодо ролі Месії, ми побачимо конфлікт у правдивому світлі тільки в тому разі, якщо беззастережно візьмемо на віру це положення. З цього приводу вам корисно буде прочитати наступні статті: Роль Месії (№ 226) а також Арх Творення Бога як Альфа та Омега (доречніше буде перекласти як "Початок Створення Божого як Альфа й Омега") (№ 229).

Відповідь: Безумовно, вчити можна й керуючись живими прикладами, а також просто будувати. Проте у Біблії говориться, що Ісус учив саме приповістями; до того ж, вже самі пророцтва містять у собі звістку про те, що він буде збудовувати людей саме приповістями. У той же час, не можна назвати помилковим і ваше припущення про те, що Месія багато чого показував на прикладах. Взагалі то кажучи, він робив і те й інше, але якщо просто та ясно відповідати на це питання, то приповісти були головним методом проповіді Христа. Це цілком відповідає дійсності. Поза всяким сумнівом, він показав приклад тим, як він жив, вмер та воскрес. Усі ці події продемонстрували велич й славу Божого задуму, того самого, що Ісус намагався донести до людей у своїх проповідях і збудуваннях.

Христос говорив приповістями для того, щоб люди не осягли істини раніш призначеного терміну, й не знайшли порятунок усупереч задуму Божому. Тому що й термін, й час зазначені Богом (Псалми 49:4; 78:2; Єзекіїль 17:2; 20:49; 24:3; Матвій 13:3-35; 21:45; 22:1 і так далі). От чому сьогодні деякі люди розуміють Біблію, — адже вони належать до сонму заколотників.

Відповідь: Найпевніше, що Ісус Христос не був вегетаріанцем. Він разом з апостолами їв скоромну їжу та дотримував законів їжі, а також свята, призначені Богом. Доктрина вегетаріанства є хибним навчанням, що прийшло до християнства від гностиків на початку нашої ери. Гностицизм згубним чином уплинув на християнство; прояви цього ефекту ми можемо бачити й за наших часів.

Повні історичні відомості про доктрину вегетаріанства ви можете знайти в статті Вегетаріанство та Біблія (№ 183). Ця єресь, здебільшого, йде пліч-о-пліч з іншим неправдивим вченням, доктриною аскетизму, що безпосередньо стосується тверезості. Відповідно до цієї доктрини, в Біблії йдеться не про вино, а про виноградний сік. Це питання також докладно висвітлене в статті Вино в Біблії (№ 188). Доктрина вегетаріанства — брудна спроба заплямувати ім'я Господнє.

Вчення бінітаріан було ухвалено на вищому рівні на соборі в Нікеї у 325 р. Модалізм увійшов до християнства в третім столітті. В другому столітті всі, враховуючи монтаністів, вірили в те, що Христос був сином Божим, а не Єдиним Правдивим Богом, і що Святий Дух був владою Божої. У 150-154 р. римські церковники писали у своєму листі до імператора про те, що Христос був Ангелом Старого Заповіту, який передав Закон Мойсею (порівн. Юстин Мученик: Перша Апологія). Діючи в інтересах римської церкви, Юстин наказав імператору не вірити тим, хто називає себе християнами і, водночас стверджує, що потрапить після смерті до небес. Таких людей не можна вважати справжніми християнами.

Насправді ж, ці люди були гностиками, самозванцями, що прийшли до церкви, сповідаючи неправдиві доктрини. За наших часів, якщо ви поговорите з баптистом з півдня, він неодмінно скаже вам: "Він обов’язково потрапить до небес, а інші хлопці згорять у пеклі". Всі подібні “церкви” Христа дуже яскраво й докладно розповідатимуть вам про те, як вас "підсмажать". Потім, усі вони, враховуючи й римську католицьку церкву, розповідатимуть вам, який це великий гріх не вірити в догмат триєдиного Бога, доктрину про душ, а також в існування раю та пекла. Ці люди також підносять до небес мати Ісуса, Марію. Якби вони сказали це римському єпископу наприкінці першого століття, їм би вмить вигнали з церкви.

Відповідь: Слово "Arche" (видання SHD 746) означає "відправна точка", і, отже, початок. У цьому розумінні, воно також може означати "перший"; іноді це слово вживається в значенні "головний", тобто той, що має пріоритет, перший числом. Таким чином, це слово також можна вживати зі значенням "праведний" — те, що в Євангеліє від Івана 20:20 перекладено як "сила". Втім у цьому значенні воно вживається значно рідше. Найчастіше, це слово використовують у значенні "початок" — це і є його правдивий зміст. Значеннєві відтінки начебто "головний" або "правитель, цар" завжди слід розглядати в нерозривному зв'язку з контекстом, у якому зустрічаються ці слова. Таким чином, мова йде про силу; або ж, це може означати "головний" у тих випадках, якщо воно стосується першої числом (найстарішої) людини.

У Новому Заповіті зафіксовано 43 випадки вживання цього слова; найчастіше воно застосовується із значенням "початок". Уживання слова "Arche", стосовно Христа, має особливий теологічний зміст, якого категорично не сприймають тринітарії. Саме через ці розбіжності, у виданні KJV, у книга Об’явлення 1, зазнала деяких змін, а саме, було внесено слова Альфа й Омега. Це питання докладно освітлене в статті Арх Творення Бога як Альфа та Омега (доречніше було б перекласти як "Початок Створення Божого як Альфа й Омега") (No: 229).

Відповідь: Arche початок творива Божого є Ісус Христос. Більш докладно ця тема висвітлена в статтях Арх Творення Бога як Альфа та Омега (доречніше було б перекласти як "Початок Створення Божого як Альфа й Омега") (№ 229), а також Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243).

Відповідь: Так, Господь обов'язково відповість на ваше прохання і дасть вам Святого Духа, для того, щоб ви надалі прийняли хрещення. Проте головна проблема полягає в тому, що ви повинні бути слухняними та зберегти його в собі. Святий Дух перебуває в вас і до хрещення, але після того, як ви пройшли обряд хрещення, він залишається в вас вже назавжди. Проте, якщо ви не слухняні Богу, ви не зможете зберегти Святий Дух в собі. Коли ж ви зрозумієте й усвідомлюєте свою приналежність до Бога, ви зможете знайти одного зі старійшин Церкви та прийняти хрещення в тілі Христовому (але ні в якому випадку не в секті або якій-небудь релігійній конфесії).

Якщо не ви не хочете чинити так наказує Дух Святий, то не просіть про це Бога, тому що не одержите ви його. Див. наступні статті: Святий Дух (№ 117), а також Єдиносущий Отець (доречніше було б перекласти як "Единосутні в отці") (№ 81).

Юстин Мученик сповіщав про це римського імператора у своєму листі, що датований 150-4 р. н.е. Див. наступні статті: Душа (№ 92) а також Воскресіння мертвих (доречніше було б перекласти “Воскресіння з мертвих”) (№ 143).

Відповідь: Царство Боже усередині нас подібне до гірчичного зерна. Це — суть Святий Дух, даний нам; зерно росте, наповнюючи все існуюче, й Бог стає усім в усьому. всім нам призначено стати Елогімами подібно до Ангела Яхве, що стоїть над нами.

Відповідь: Скелі та вода є символами Святого Духу. В контексті біблійних символів, твердиня означає Христа, він є скелею, висіченою з Гори руками людини. На цій Горі, тобто Богу, Христос зведе Церкву.

Христос був твердинею, що супроводжувала народ ізраїльський у пустелі. З неї пили ізраїльтяни духовний напій. Роль Христа в християнській символіці докладно висвітлена в наступних статтях Роль Месії (№ 226), Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243), Ангел ЯХВХ (№ 24), а Мета творіння та Церкви Христа (доречніше було б перекласти “Мета створення та жертва Христа”) (№ 160).

Колись існувала тенденція розглядати цей фрагмент Писання як згадку про ранкову зірку Венеру. А це, у свою чергу, символ влади над планетою, тієї самої влади, якою наділений князь світла. Сатана, у цьому разі, звичайно ж зберігає своє становище, проте, по пришесті Месії цей сан буде віддано Христу. За словами Буллінгера, усі питання буде розв’язано, якщо їх розглядати як прояв дива.

Відповідь: Відповідь, на порушене вами питання, щільно пов’язана з дуже давньою історією ворожнечі. Цар Ірод був з Едома. Іншими словами, він був ідумеянином. Усі представники цієї династії відчували на собі результати насильницького поводження за часів Гирканнія та маккавіїв. Ці люди розселилися на всій території Середземномор’я, проте, після того, як їх навернули до віри, Едом перебрався до південної Юдеї. Там цей народ заснував царство зі столицею в Хевроні. Таким чином, у південній Юдеї водночас мешкали як юдеї, так і народ Едома. Тим часом у північній частині Галілеї мешкали здебільшого юдеї, левіти та самарянами.

Відповідь: Ні, ви не праві. Діти Рахілі дотримали обітниці первородства. У цьому випадку ми бачимо, що Ізраїль переважає над усіма (перевершує всі) племенами, враховуючи також і юдейське плем'я. Вбивство Ірода не було таким, як Голокост, але усе виповнилося так, як і було заповідано. Написано: "Манасія буде їсти від Єфрема, а Єфрем буде їсти від Манасії, і обоє будуть їсти від Юди". Отже, Юда — син Лії, а не Рахілі.

Відповідь: Бог дав нам цілком визначені вказівки щодо того, як ми повинні молитися; до того ж, все це досить чітко та ясно написано в Біблії. У Євангелії від Матвія 6 ми можемо знайти точні та зрозумілі вказівки щодо молитви. От які слова ми знаходимо в Матвія 6:6: “А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за свою нещирість.

5) І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.”

Вас будуть спокушати і неодноразово, але не буде такої спокуси, проти якої ви б не встояли. Лише в спокусі, що посилає нам життя, ми можемо знайти міцність, витримку та духовну зрілість.

Якщо ви простите людям їхнього гріха, Батько ваш Небесний і вам простить гріха ваші. Таким чином, молитву до Бога можна розглядати як молитву для науки святим. А це не можна вважати багатослівністю. Див. статті Навчи нас молитися (№ 111).

Відповідь: Ґрунтуючись на цьому тексті, ми всі зв'язані загальними зобов'язаннями стосовно тіла Христова та Закону Божого. Наприклад, ми зобов'язані робити так, щоб бідні могли брати участь у Божих святах. Це необхідно робити тому, що у святкувати Божі свята обов'язково повинні всі люди без винятку. Бо всі ми є творивом Його.

Ми повинні чинити відповідно до наших зобов'язань щодня. Так, до нас звертаються за допомогою багато церков, що знаходяться в Індії, Африці та в інших частинах світу. Деякі прохання надходять від п'ятидесятників, а деякі — від людей, що належать до нашої ж церкви. Звісно, що тим, хто належить до Християнських Церков Бога, ми допомагаємо в першу чергу і, якщо можна так сказати, "у більш повному обсязі". Доки ми не заподіяли цим людям ніякої шкоди, ми не можемо допомогти їм.

Цей текст спочатку був написаний на східно-арамейському діалекті. Слід помітити, що й в інших текстах відзначаються недоліки. У Буллінгера є примітка, де він підкреслює цю обставину (примітки до тому 21 у Кишеньковому довіднику біблійних термінів). Див. також статтю Очищення (№ 138).

Голосіння і скреготання зубів не означає, що мова йде про занепалий гурт. Вони знають, у чому полягає їхній гріх і що їм уготовано. Проте вони мають шанс на порятунок, але вони знайдуть порятунок як звичайні люди, після чого вони переродяться та стануть іншими в Царстві Божому. До того ж, в них буде можливість народитися знову.

Голосити та скреготати зубами будуть, головним чином, ті, хто називає себе християнами, але не дотримує Заповідей Божих іта свідчення віри Ісуса Христа (Об’явл. 12:17; 14:12). Вони кличуть його "Боже, Боже", але не виконують жодної з його заповідей, не роблять нічого з того, що робив Він. Ці люди намагаються виправдати свою неслухняність неправдою. Таких “християн” дуже багато і, по суті, більшість з них очікує неприємний сюрприз, оскільки їхня поведінка не дозволить їм потрапити до Царства Небесного, і вони тоді вже нічого не зможуть змінити. Їх очікує або переродження, або ж їх відішлють у Єрусалим до Христа. В іншому випадку з ними ніхто не стане розмовляти. Чи ви дотримували біблійних указівок, чи ж ні - вам уготована доля за вчинками вашими.

Мертві нічого не знають, але живі будуть скреготати зубами, оскільки їх очікує велика скорбота. Врни не зможуть уникнути судної години, що прийде на всю землю. У третьому прикладі, Юда був прототипом Юди Іскаріотського, що продав своє місце в Царстві Небесному. Так само вчинив і Сатана, отже, стає зрозумілим, хто знаходиться з протилежного боку й кому також судилося бути у другому воскресінні. Більш докладно про це ви можете прочитати в статтях: Воскресіння Мертвих (доцільніше було б перекласти як “Воскресіння з мертвих”) (№ 143); Суд над демонами (доцільніше було б перекласти як “Суд над бісами”) (№ 80); Загублена вівця та блудний син (№ 199); а також Часовий Підсумок Віку (доречніше було б перекласти як "Хронологія подій століття") (№ 272). З цих статей ви зможете довідатися про те, що являє собою задум Божий.

Елоах — єдиний, він є суть Елогім. Він є "Ха Елогімом" чи ж "Правдивим Богом". У халдейській мові вживалося слово "Еллах", та надалі, ця назва перетворилася в "Елахін" — термін, що вживали стосовно синів Бога. Елахх згодом перетворився на "Аллах", що означає "Бог" арабською мовою. Він є Еліон або ж Всевишній. Він — Яхве Громад, поставив межі народів за числом синів Ізраїлевих (Повтор. Зак 32:8 — Виправлене стандартне видання Біблії). Його ім'я — Яховіх (видання SHD 3069), що є Бог Яхве (видання SHD 3068).

Корисні матеріали з приводу питання що ви порушили, ви можете знайти в наступних статтях Імена Бога (№ 116); Ангел ЯХВХ (№ 24) а також Предіснування Ісуса Христа (доречніше було б перекласти як "Буттєва передісторія Ісуса Христа") (№ 243). Що стосується Священних Імен, ця теологічна проблема є особливо гострою. Див. статті Абракадабра: Значення імен (що означають імена)? (№ 240).

Відповідь: Його одежа була виготовлена не зі шкіри, але виткана з верблюжої вовни. У Біблії немає ніяких заборон на те, щоб носити подібний одяг. Заборона на трупи тварин поширюється на тих, що вмирають своєю смертю. У "Кишеньковому довіднику біблійних термінів" міститься примітка до Євангелія від Марка 1:6, де говориться про одяг з верблюжого волоса.

Відповідь: У тексті говориться буквально наступне.

Відповідь: Фарисеїв дуже хвилювали правила та очищення, що виходили за рамки біблійних розпоряджень, тому вони засуджували учнів Христа. Більш докладно про це можна довідатися зі статті Робота над текстом закону (доречніше було б перекласти як "Вивчаючи тексти Закону...") - чи MMT (№ 104). Загублений (втрачений, забутий усіма) текст був виявлений серед Сувоїв Мертвого Моря лише в цьому столітті. Павло засуджував його у своїх листах до галатів та колосян. Лютер остаточно спотворив слова Павла, оскільки він був затятим антисемітом.

Про те, хто такий Христос, ми можемо довідатися з тексту Псалмів 45:6-7. До того ж, ми можемо чимало дізнатися з листа до євреїв 1:8-9: “А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведності. Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

Відповідь: Питання, що законник задала Христу, звучало так: "Хто мій ближній"? Христос потім розповів притчу про Благо Самарянина, щоб стала зрозумілою думка про те, що біблійні ідеї придатні для всіх. Закони Бога знаходяться в серцях наших і соціальний статус не повинен мати ніякого значення. Див. статті Ставлення до особи в залежності від її становища (№ 221), а також Любов та Структура Закону (доречніше було б перекласти як "Любов та закон") (№ 200). Нас послали у світ, на кшталт тому, як ягнят послали пастися серед вовків. Любіть кожного. Хоча, іноді краще любити когось на відстані.

У тексті Євангелія від Луки 12:36 ужитий термін "повернення". Тут використано слово "analuo". Воно зустрічається лише в листі до филип’ян 1:23 у Новому Заповіті. Це ж слово ужите в Септуагінті (LXX) лише в апокрифічних творах. Можна впевнено сказати, що це слово завжди застосовувалося в значенні "повертатися". Буллінгер стверджує, що цей термін ужитий у значенні "ana-kampti" (Євр. 11:15). Відповідні згадування містяться в Тобіт 2:9; Юдиті 13:1; 1Ездри 3:3; Мудрості 2:1; 5:12; 16:14; Екклизіяст 3:15; 2 Маккавіїв 8:25; 9:1; 12:7; 15:28. Іменник "analusis" вживається із значенням "повернення тіла в порох”, як про це говориться в книзі Буття 3:19. Проте, таке слововживання зустрічається лише один раз у другому листі до Тимофія 4:6.

Символіка весілля здобуває виразні риси, якщо усвідомити те, що Христос грає роль первинного елемента, першої людини, котрій вдалося воскреснути з мертвих, і потім ми, що залишилися в живих, разом з ними (мертвими) схоплені будемо на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди з Господом будемо. Біблія говорить нам, що ті, хто залишаться живими не випередять померлих. Вони першими воскреснуть для весілля. Стосовно цього Месія повертається до тих, хто чекає його. Потім ми відродимо планету та станемо царювати на ній відповідно до закону Божого впродовж тисячі років. Див. статті Часовий Підсумок Віку (доречніше було б перекласти як "Хронологія подій століття") (№ 272).

Десять колін спочатку населяли територію Самарії. Самаряни походили з Кути та з міст Мідії. Вони змішалися з численними нащадками десяти колін, що залишалися в Ізраїлі після того, як Салманасар, цар Ассирійський, вигнав їх зі своєї землі в 722 р. до н.е.

Євреї ненавиділи їх та протистояли ассірійцям протягом декількох сторіч, відмовляючись перейняти їхні традиції. Північна область Галілеї спромоглася знайти суверенітет, оскільки відокремилася від Юдеї. Цю територію населяли юдеї, самаряни та багато інших народів. Юдею, крім споконвічних жителів, населяли левіти, ідумеї або ідумеяни, що були змушені прийняти юдаїзм ще за часів правління Маккавіїв, до династії яких належав і цар Ірод.

Один з тих, хто зцілився, а саме самарянин, повернувся, щоб віддати хвалу Господові за своє зцілення. Христос же запитав: "Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?" Цей фрагмент є за нагадування про те, що велика частина племен не повернулася до Нього.

Мораль притчі спирається на події, що про них оповідується у книзі 2Царств 17:29-35. Там, головним чином, розповідається про переселення ізраїльтян та окупацію Кути, Авви й Гамоту. Цікаво, що Бог посилає на них львів доти, доки цар ассірійський не наказав направити до міст Самарійських священика, що вони виселили звідтіля, щоб він пішов та навчив їх (ізраїльтян) закону тієї землі. Незважаючи на це, вони все ще залишалися вірні своїм богам. Вавілоняни кланялися Сукот-беноту, жителі Кути почитали Нереґала, і жителі Гамоту створили собі кумира на ім’я Ашіма. Втім, авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.

Тут йдеться про п'ятьох чоловіків, що їм кланялися самаряни, та вшановували їх за богів п'яти народів, що переселилися до північного царства після того, як Ізраїль було роздрібнено. Таким чином, вони кланялися Яхве та своєму власному богу. Саме з цієї причини Ісус сказав жінці, що стояла біля колодязя, у якої було п'ять чоловіків і той, з яким вона жила на той час, не був її чоловіком: "Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте" (Івана 4:18, 22).

Вона стала прикладом подружньої зради, символічним відображенням того, шлюбу, що мешканці північних земель уклали з п'ятьма чоловіками. Ці люди не знали Бога, бо жили в гріху та знаходились у фактичних стосунках із самарянами. Образ жінки біля колодязя є могутньою алегорією, а також наукою для тих, хто збирається взяти шлюб.

Цей текст слід порівняти з тим, що написано в книзі пророка Ісаї 54:5; 23:17, Єреміїии 22:20, Осії 2:10-12. Десять прокажених стали образом (символічним відображенням) північних племен та поган. Мораль полягає в тому, що всі ці народи повинні прийти до Ізраїлю та очистити себе від поганства, прийняти правдиву віру. Самарянин був єдиним, хто повернувся, щоб віддати хвалу Богові Саваоту, що зцілив його — тут міститься натяк на те, що кількість тих, хто зцілився дуже обмежена. Надто мало тих, хто повернувся до Господа, тобто прийняв покаяння перед Ним. Слово, що його вжито для позначення поняття "чужий" звучить тут як "чужинець".

Отже, для кожного з п'яти народів було своїх два свідки, що їх направили до півночі; вони повстали проти п'яти богів, що опоганили їхню віру, та зробили їхній людей нечистими та прокаженими.

Відповідь: Ці приповісти є продовженням пророцтва, прореченого на Оливній горі. Учні пішли за Христом від Храму до Оливної гори та, коли вони перебували з ним наодинці, попрохали його сказати, коли ж збудеться сказане в пророцтвах. Він сказав пророцтво на Оливній горі, а потім продовжив своє оповідання, та проповідував приповістями. Символічний зміст (фабула) тексту полягає в тому, що кожній людині Бог дав деяку духовну силу та здатність зрозуміти й усвідомити. Ця сила в кожного відмінна від інших людей. Церква повинна об'єднатися та всі ці таланти необхідно застосувати до того, щоб зерно віри, що було засіяне одного разу, рясно зійшло.

Відповідь: Коли Христос знаходився на хресті, Він сказав людині: "Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!". Це те ж саме, як якби він вимовив: "Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною" і т.д. Цю фразу невірно зрозуміли прихильники гностичних доктрин. Вони хибно витлумачили ці слова, для того щоб довести переконливість своїх теорій. Христос був мертвий впродовж трьох днів і трьох ночей, і якби він пообіцяв цьому розбійнику рай, він був би брехуном, а не Месією. Створення ж землі дуже непроста тема для розгляду, оскільки земля й атмосфера містять у собі елементи попередніх створінь.

Відповідь: Ні, Ісус не порушував Суботній день Відпочинку. Але фарисеї стверджували, що він вчинив саме так. Єдиним його порушенням були невірно витлумачені слова Єремії 17:21-22.

Відповідь: Вони розуміли, що в Старому Заповіті згадується Елогім, Той, Хто дав Закон Мойсею; саме він був Великим Ангелом Старого Заповіту, він був одним із синів Божих. Вони розуміли тест Псалмів 45:6-7: "тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.", вони розуміли, що йшлося саме про Месію, що був Сином Божим.

Таким чином, правдиве ім'я передається єврейським словом "Елогім", що в буквальному перекладі означає "Боги". У грецькому виданні, у Септуагінті, воно перекладено як "ангели". Із Септуагінти це слово перейшло до грецького перекладу давньоєврейского оригіналу. Такий же зміст збережено й у Вульгаті, східно-арамейському та арабському варіантах Біблії. Такий переклад цілком відповідав задумам та прагненням тринітаріїв, оскільки, таким чином, вони штучно зменшували роль і теологічну значимість Елогімів. Вони навмисне принижували гідність "простих ангелів". Причина полягала в тому, що ніхто з них не хотів визнавати належності "Елогім" до великої родини ГосподаГоспода, що мають повноваження та права синів Його.

Фарисеї ж намагалися дописати Христу прагнення уподібнити себе до Бога (Елогіма). Невірний переклад терміну "elohi", що російською передане як "ангели" обумовлено, Найпевніше тим, що оригінальний текст був написаний арамейською мовою, а не грецькою. Усі діти Божі були Елогімами, як виявляється з текстів Старого Заповіту. "Елохимов" вважали тотожними ангелам, "aggelos" або "посланцям" переданим інакше англійською, російською та іншими мовами. Проте священики Храму спромоглися зберегти свої традиції та пронести їх крізь поганство римських церковників, що не одне століття ховалися за маскою християн. От вони вже те точно розуміли, як слід було б перекласти біблійні терміни належним чином.

Відповідь: Так, вони навмисне брехали заради своїх мерзенних намірів, подібно до того, як священики релігійного бізнесу брешуть парафіянам з корисною метою. Традиційне християнство являє собою ніщо інше, як рештки поганських культів, неправдивих богів та фальшивих ідолів та кумирів. Таке відбувається тому, що священиків наймали за гроші, так що незабаром їм довелося створити таку помилкову систему віровчень, бажану для римського вищого духівництва, що утримує в собі безліч поганських доктрин.

Відповідь: Вівці з чужої кошари, це ті люди, що пішли за неправдивими пророками, і є наступні за неправдивими пастирями. Він також сказав, що багато хто стануть кликати Його "Господи, Господи, Господи" і разом з тим чинитимуть беззаконня. Тоді Він скаже їм: "Відійдіть від Мене". Це будуть ті, кого кликали, але не стали вони обраними. Об’явлення говорить нам, що є (існує) помилкова релігійна система, що буде зруйнована за останніх днів. Таким є зміст Його слів.

Такі погляди прийшли до християнства та закріпилося в ньому за назвою доктрини бінітарізма, а згодом вона поступово перетворилася на ідею про Триєдиного Бога. Гностики були найбільш впливовими представниками єретичних вчень. Вони вплинули на формування доктрин про існування раю та пекла, усіляких заборон, обітниць безшлюбності, а також вегетаріанства. Див. наступні статті Вегетаріанство та Біблія (№ 183) а також Вино в Біблії (№ 188)

Відповідь: Вітання, що про нього йдеться, пов’язане з культовими діями, змальованими в книзі Псалмів 118:25,26. Входження Господа в Храм та вихваляння юрби, що промовляють арамейською мовою буквально означає: "допоможи зараз" (Хоши' на). Пальмові дерева — дуже важлива культова та символічна реалія, оскільки вона безпосередньо стосується до Месії. У храмі Єзекіїля ви побачите, що пальмове дерево розташоване по середині, напроти двох херувимів: людини та херувиму з головою лева. Пальмове дерево — це символ обличчя Господа та дерев, що були вирощені при воді Меріви відбивають символіку Ізраїлю.

Відповідь: Його розіпнули на 14-ий день місяця Авіва дбо Нісан, Великий день Готування до Пасхи. Саме тоді вмер Ісус Христос, він став пасхою, що її принесли в жертву. Тієї ночі, на Перше Свято Опрісноків. Цікаво, що говорить Іван у вірші 19:31:

У рік, коли було розп'ято Ісуса, тобто в 30 р. н. е., 14 день місяця Нісан припав саме на середу. Таким чином, Перше Свято Опрісноків збіглося з 15 днем місяця Авіва, тобто припав на четвер. День почався ввечері попереднього дня (тобто в середу, коли наступила ніч). Він провів у могилі четвер, п'ятницю та суботу. Наприкінці дня Суботнього, після того як він пробув три дні і три ночі в могилі, коли був мертвим, він воскрес.

У ранніх пророцтвах згадувалося про те, що воскресіння відбудеться в середу. Великдень і п'ятничне воскресіння — це ідеї, що були запозичені з культів бога Аттіса та Адоніса. Див. наступні статті Походження Різдва та Пасхи (доречніше було б перекласти “Походження Різдва та Великодня”) (№ 235), Суперечки Квартодеціман (доречніше було б перекласти як "Дебати квартодеціман") (№ 277). Також рекомендуємо вам прочитати статті за назвою Час розп'яття і воскресіння (доречніше було б перекласти як "Хронологія подій, що супроводжують розп'яття та воскресіння") (№ 159). У ній ви зможете знайти відповіді на ваші запитання щодо хронології подій та священних текстів, стосовно цієї теми.

Відповідь: Так, це дуже цікавий момент. Ми схиляємося до того, що три періоди по сорока, що складають сто двадцять, показують на три століття, що відбивають життя Мойсея та правління Царів. Незабаром вийде стаття, де буде порушено саме ці питання. Та думка, що 120 чоловік відбивають ідею про те, що жнива Божі вже скінчилися, вкрай цікава; вона може стати темою для подальших теологічних досліджень.

До того ж, були й інші аспекти віри, що про них ми вважали за потрібне не згадувати в цій статті. Кожен аспект дотримання законів віри варто розглядати стосовно до конкретного етапу історії того народу, про який ми говоримо. Це стосується харчових заборон, про які ви зможете докладно довідатися із статті за назвою Закони Їжі (доречніше було б перекласти як "Харчові заборони") (№ 15) та Вегетаріанство та Біблія (№ 183).

Текст був написаний для братств, в умовах, коли панували поганські ідеї. Так, усі зобов'язані були поклонятися, скажімо, поганським ідолам. У таких умовах було вкрай складно проповідувати яке-небудь інше віровчення. Звідси ж стали з'являтися тексти, де засуджуються люди, що вживають як їжу м'ясо.

У цьому тексті навіть не згадується про шосту заповідь; друга заповідь згадується лише побічно, а третя, четверта, п'ята, восьма, дев'ята і десята і зовсім відсутні. Таким чином, випливаючи цій доктрині, ніхто не забороняє вбивати, чинити перелюб, брехати, красти, бути жадібним та опоганювати Господа. Ніхто в це не вірив, і ніхто не тлумачив текст таким чином, яку б релігію ми не скористувалися як прикладом. Виключення складають лише адепти антиномічних доктрин сьогодення, що нічого не розуміють. Див. статті Закон Бога (доречніше було б перекласти як "Закон Божий") (№ L1) та інші статті, присвячені Закону.

Відповідь: Текст книги Дій 15:24 є підробленим фрагмент, що його було включено до Receptus (загальноприйнятого тексту), аби підірвати авторитет Закону Божого серед правдивих віруючих. Кишеньковий довідник біблійних термінів, видання Біблії короля Якова, містить примітки, де автор стверджує, що слова: "говорячи, що треба обрізатися та дотримувати закону" були штучно додані до давніх біблійні текстів. Їх немає в інших рукописах, заснованих на стародавніх текстах.

На карту поставлена віра поган у межах культової системи їхніх побратимів; належність цих людей до ідолопоклонства непокоїть правдивих християн. Погани не приносили жертви ідолам, не їли вони і м'яса задушених тварин. Здавалося б, вони не повинні були любодіяти під час проведення ритуалів із кров'ю. Так називана "кров’яна ковбаса" — пережиток, що дійшов до нас ще з тих часів, коли погани повсюдно споживали кров як їжу. У цьому тексті розглядаються подібні звичаї, але далеко не всі. Див. наступні статті: Вегетаріанство та Біблія (№ 183), а також Доктрини Демонів Останніх Днів (доречніше було б перекласти як "Демонські єресі останніх днів") (№ 48).

Така груба аналогія зовсім безпідставна, якщо ми станемо стверджувати, що Христос одержав Святого Духа та піднісся як Син Божий у силі від Воскресіння з мертвих. Отже, жіноча сутність Духа, що його одержав у собі Христос, є цілком правомірною, і це зрозуміло чоловікам у церкві, оскільки вони є суть нареченою Христовою і в той же час, вони є синами Божими.

Нам зрозуміла концепція таїнств Божих та устрій родини Його. Лист до римлян покликаний звернути увагу на прогресуюче виродження віри, коли на зміну їй приходить поганство та поклоніння ідолам та кумірам. Якщо ви кланяєтесь неправдивому богу, ви стаєте на шлях виродження у Святому Духсі та народі. Ви вважаєте, що істина міститься в неправедності, так, гнів Божий спаде на вас. Такі люди розпалюються пожадливістю один на одного.

Ці проблеми було докладно розглянуто у статтях Вегетаріанство та Біблія (№ 183), а також Ніколаїти (№ 202).

Відповідь: Христу було надано весь Закон та Задум Господа, тому що Закон виходить від Природи Бога. Саме тому Христос означає кінець закону. Він не скасовував закон. У листі до колоссян говориться про те, що він пригбив нашу боргову розписку або Хієрогріфон (Chierogriphon). Ми вільні, тому що Він спокутував наші гріхи, але ми зобов'язані Йому не тільки як окремі люди, але і як громада.