Біблія… чи є Біблія правдивою книгою - Біблія як документ - Богонатхненність Біблії - Ключ до розгадки біблійних символів - Біблія Гутенберга - Біблія NET - Вивчення Біблії - Дуей Раймс - Підробки - Скільки років Новому Заповіту - Sola Scriptura (Єдине Писання) - Що є Писання - Пророки Бога - Як читати Біблію - Додані тексти в Біблії короля Якова - мислити по новому; Септуагинта; Куріоз - історіографія Ізраїлю - вік землі 6,000 років - Як краще витрачати гроші - Неписаний закон - Кольору

Доля…Мирські радощі - Майбутнє людства - Божий задум - Страждання - Хто відповідає - Щастя / нещастя

Символіка чисел…72приношення - як зменшуються числа - четвертий вимір - До питання про 300

Традиції поган… Поганське різдво - Народження Христа - Культ Аттіса - червоне та зелене - Омела - Різдво Отця - Зірка Віфлеємська - хрест як поганський символ - етнокультурна етимологія хреста - день Матері/Батька.

Церква…Задум Господа - Пшениця/плевели; Пастор/міністр/священик - Діти освячені - Заклик до християн - Правдива релігія - Щотижневі Приношення - Чому релігія - Водохрещення у воді - Зцілення - Євсевій - Яка церква - Люди з книги - загадки Бога

Молитва та пост…Кому молитися - Бити себе в груди - молебень у церкві - Чи є пуття в молитвах нехристиян - До питання про (не)покриту голову - тричі на день - Мішечне полотно та зола - Годуйте тих, хто голодує по днях пісних

Хибна доктрина…Третє воскресіння - Безпечне місце

Відповідь: Реформація протестантів у XVI в., проходила під гаслом “Sola Scriptura” (лише Писання: прим. перекл.). Біблію вважали Словом Бога, а десять Заповідей складали обов'язковий елемент віри. За доби реформації Божі заповіді набули загального визнання, та, завдяки цьому, усі конфесії додержувалися вказівок Бога.

Втім, учасники Собору в Тренто, намагаючись протистояти Реформації, допустилися фатальної помилки та проголосили Апокрифи канонічним текстом, напевне, слідом за Августином. Отже, коли ви кажете, що Біблія правдива, зважаючи на все сказане вище, мимоволі напрошується питання: яка ж саме Біблія є правдивою? Див. статті Біблія (№ 164).

На жаль, оголосити Біблію достовірною аж ніяк не достатньо, аби люди увірували в неї та почали виконувати всі закони та правила Святого Письма. Так, під час другої світової війни у німецьких концтаборах можна було побачити людей, що носять на формі нашивки у вигляді переверненого багряного трикутника. Цей символ означав, що люди, котрі носять його, належали до так званих “дослідників Біблії”. Метою Голокоста було навернути Європу до лютеранства та приєднати її до Римської Католицької Церкви. Внаслідок цього мала утворитися провінція, у якій не було б місця ані Біблії, ані юдеям, ані християнам, які додержуються Суботи.

Крім цього мільйони вірменів були розстріляні впродовж періоду з 1919 р. та подіями Голокоста лише за те, що вони вшановували закони Біблії та ретельно додержувалися них. Більш ніж один мільйон адептів Суботи простісінько зникли без вісті в 1927 р., намагаючись знайти притулок у турків з ордена Бекташі. У зв'язку з цим, п'ять мільйонів прихильників Бекташі також без вісти вищезли.

Відповідь: Біблія увесь час апелює до сучасних документів та звичаїв від часу свого створення. Старий Заповіт був роздроблений буквально на шматочки з тією лише метою, щоб довести його недостовірність.

Такі аргументи як, скажімо, "описаний у Біблії факт смерті Мойсея сам по собі є доказом того, що він не міг бути автором П'ятикнижжя, тобто свідком власної кончини", з'явилися трохи пізніше. Звід законів, викладених у книзі Повторення Закону, вважають складовою частиною трьох документів П'ятикнижжя (P, J і Q documents).

Розбіжності в іменах Бога та людей, що діють за намовою Його, слід віднести, скоріше, на рахунок специфіки етнічної атрибуції, культурного переосмислення й адаптації Біблії в межах культів Ханаана. Та в цьому випадку, аж ніяк не йдеться про неуцтво вчених, які, до речі, нерідко виявляли ту саму неосвіченість. Той факт, що книга пророка Даниїла написана єврейською та халдейською мовами, не є доказом богонатхненності Писання. Підробка навряд чи б могла змінити будь-що в його праці, будь вона написана навіть арамейською або ж єврейською мовами з подальшим додаванням іншомовного варіанта.

Проблеми з хронологією часто виникають через кричуще неуцтво самих же вчених-теологів. Так, хронологія подій історії Єгипту цілком спирається на (джерела) Мането. Виходить, що достеменність Біблії піддають сумніву набагато частіше, ніж говорять про невправне відтворення цієї хронології в наукових колах. Так, І. Великовський заплатив надто високу ціну за те, що насмілився відстоювати власну точку зору, що докорінно відрізнялася від думок більшості його сучасників.

Те ж саме можна сказати і про Халдею. Протягом довгого часу вважали, що хіттеян ніколи не було, позаяк про їхнє існування згадувалося лише в Біблії. Проте уже тоді були-таки знайдені руїни міст ніколи заселених цим народом. Можна припустити, що незабаром хіттеян віднесуть до кельтів, що жили в союзі з ізраїльтянами. Варто помітити, що донедавна починалися численні спроби сховати правдиву етимологію різних народів, позаяк європейці хотіли перетворити теорію еволюції в дійсність і, таким чином, відійти від біблійних законів.

Наприклад, історія походження англосаксів навмисне прихована під завісою численних таємниць, і таке положення речей зберігалося аж до часів Юлія Цезаря, тому що католицькі церковники не хотіли, щоб британці довідалися правду про свої дійсні корені. Див. статті Війни між триніаристами та унітаріями (доречніше перекласти як “...тринітаріями й унитариями”) (№ 268), з якої ви зможете дещо дізнатися про історію народів Європи.

За останніми даними Біблію датують пізніше 600 р. до н.е. До того всього, можна почути заяви про те, що Письмо походить від індійських текстів (веди та упанішади), що докорінно суперечить дійсності, зважаючи на вторгнення аріан до Індії в 1000 р. до н.е. Тож вчені, що висловлюють подібні погляди, сподівалися запровадити нову модель теологічної еволюції і зробити її новою релігією світу. Ця модель одержала розвиток з буддизму і синтоїзму, що Хартсхорн та Уайтхед пропагували в школі Кіото. Аспекти діахронічного аналізу текстів Святого Письма, а також достеменності Біблії висвітлено в статті Біблія (№ 164).

Відповідь: Якщо Біблія є богонатхненною, отже, виходить, — Бог дав нам приписи, що ми їх маємо додержуватися. Проте ми згодні з тим, що Святе Письмо є богонатхненним і достеменним. Певною мірою ми можемо погодитися з обома твердженнями, але ми б і не стали б ставити знак рівності між такими поняттями як "богонатхненність" та "наказовий характер" Біблії.

Варто додати, що Біблія носить характер відомості "вказівок, обов'язкових для виконання", у тому відношенні, що Бог видав свої Закони через своїх служителів та пророків. Послання ж, на відміну від цього, являють собою звичайні манускрипти ранніх церковників та наставників, що їх наша Церква оголосила богонатхненним Письмом.

Отже, вірним є те, що Бог видав Свій Закон через Своїх слуг та пророків. Тож пророки та усі, хто має пряме відношення до виконання Божої волі, дотримуються двох Великих Заповідей. Див. статті Про закон (L1).

Відповідь: Відповідаючи на це питання, варто зазначити, що існує безліч різних ключів до розуміння біблійних пророцтв. Про хронологію пророцтв можна прочитати в статті Знак Йони та Історія Відновлення Храму (доречніше перекласти як "Знамення Йони та історія відновлення Храму") (№ 13). Також вам необхідно дещо знати про племена Ізраїлеві і про те, як вони пов'язані із сьогоденням Ізраїлю. Див. статті Війни між тринітаристами й унітаріями (доречніше перекласти як “...тринітаріями й унітаріями”) (№ 268).

Візьмемо, приміром, термін "дерева". Це слово вживається в значенні (див. статті Падіння Єгипту (№ 36)) алегорії, як скажемо, під чином "жінки" у пророцтвах та приповістях маються на увазі церкви, а також міста імперій та ери царювання царів. Символічне значення таких образів дуже важко для розуміння; воно завжди виявляється з тлумачення текстів. Зверніть увагу на статтю Боже місто (№ 180), і ви зможете знайти ключ до розгадок безлічі символів, що зустрічаються в Біблії.

Відповідь: До відома всіх читачів я наведу дати друку найбільш відомих англійських версій Біблії та імена їхніх видавців. Такими були: Уісліфф (Біблія лоллардів) (близько 1380 р.); Тіндаль (1525 р.); Кавердейл (1535 р.); Маттіус (1537 р.); Велика Біблія Кромвеля, перше видання (1539 р.) друге видання Біблії Кранмера; Женевська Біблія (1557-1560); Біблія архієпископа (1568 р.); Вульгата в Реймсі, Новий Заповіт (1582 р.); Біблія Доуей (1609-10 р.). Робота над Біблією Гутенберга в 42-рядковому форматі була довершена в 1453-1455 р. Можна припустити, що формат у тридцять шість рядків, як видно, з'явився ще в сорокових роках п'ятнадцятого століття.

Відповідь: Звичайно ж, було б дуже корисно дати оцінювальну характеристику обох текстів, що ви про них згадали. Біблія короля Якова допомогла розв'язати гордієв вузол погодженості Нового Заповіту зі Старим Заповітом. Така необхідність виникла в зв'язку з тим, що оригінальний текст Старого Заповіту зазнав дуже істотних змін внаслідок невправного перекладу його фрагментів. Тож усі проблеми випали на долю Біблії короля Якова. Слід зазначити, що велика частина цих виникла аж ніяк не перекладачами даного варіанта Біблії. У зв'язку з цим, зверніть увагу на текст Повторення Закону 32:8 у виданні, що пригорнуло вашу увагу. Якщо в ньому немає фрази "сини Бога", виходить, ця Біблія є недостовірною.

Відповідь: Ми прекрасно розуміємо, що ви маєте на увазі. Дослідження NIV, у цьому відношенні, також являють собою дуже сумну картину. Ця робота наскрізь пронизана апологетикою прихильників догмата Трійці, її автор зовсім не приділяє увагу багатьом текстам, що мають величезне значення. Зазвичай його пояснення поширюються на очевидні, і без того зрозумілі речі та водночас складні для розуміння фрагменти залишаються невисвітленими. Однак, з деяких коментарів у виносках, можна витягти визначену користь.

Найбільш вичерпні і коректні коментарі до видання Біблії короля Якова ви можете знайти в "Біблії для кожного" Булінгера. Його коментарі виявилися надзвичайно гарними за винятком тих місць, де йдеться власне про Бога або ж хронології біблійних пророцтв. У цьому полягають два його недоліки. Пізніше, після того, як цю працю було оприлюднено, він усвідомив свою помилку під впливом E. Нока. Проте Булінгер був уже занадто старий, отже, він заповідав Нокові вицарювати свою помилку, — саме це той і зробив у Буквальному конкордансі до Нового Заповіту. Тож цей текст також має величезну теологічну значущість.

Додаток до “Біблії для кожного”, являють собою дуже значну цінність, за винятком, повторюся, складеної Булінгером хронології і суджень, заснованих на ній. Праця Маршалла Дослівник Біблії грецькою мовою також дуже цікавий і цілком достовірний, а версія RSV (Стандартне виправлене видання Біблії) у всіх відносинах перевершує інших її попередників. Зараз починаються спроби видати її разом з виданням NIV, при цьому RSV (Стандартне виправлене видання Біблії) залишається осторонь. І цей факт, аж ніяк не робить честі видавцям.

Крім усього, про що згадувалося вище, існує ще і конкорданс до Апокрифів / книг, що висвітлюють Повторення Закону. Автором цих книг є Колінз. Ці книги та окремі праці також допоможуть вам розібратися в примітках. Нове оксфордське видання RSV (Стандартне виправлене видання Біблії з доданими до неї анотаціями) також містить досить гарний текст, що містить примітки. Варто помітити, що їх (приміток) зовсім небагато, втім вони є напрочуд слушними та влучними.

Відповідь: Додаткові твори давньоєврейської та ранньохристиянської літератури, являють собою праці, що складають основу апокрифічної збірки. На Соборі в Тренто ці праці було проголошено канонічними. Усі ці праці були написані після ухвалення Канону, а також по смерті Ездри в 323 р. до н.е. Варто зазначити, що у всіх написаних тоді книгах міститься безліч помилок та оман щодо того, як саме слід тлумачити тексти Старого Заповіту.

Коментар Хейдрока (видання 1851 р.) містить дуже важливе посилання, що вказує на проблему про уживання визначеного артикля стосовно Єдиного Правдивого Бога, однак було б недоладно вживати його відносно Христа. Цей текст був узятий з Вульгати, де артикль був недоречно вжитий стосовно особи Христа. Крім цього, ця роботі вказує на те, в яких випадках слід вживати термін “теос”. Подається загальний огляд слововживання в Новому Заповіті, внаслідок якого було виявлено чимало помилок. .

Відповідь: Дійсно, деякі видання Біблії перетерпіли безліч змін і помилок при перекладі. На щастя, тепер ми знаємо про них практично усі. Найбільш удалим виданням для придбання є "Біблія для кожного" Булінгера. У цьому виданні автор робить зауваження по давніх текстах, а також говорить про те, що упущено в замітках до кожного вірша. До того всього, у примітках є список 134 змін, внесених Соферимом під час заміни імені "Яхве" на "Адонай" (Примітка 32). У зв'язку з цим, у примітках містяться посилання на тексти, в яких уживається слово "Елохім" отже, таким чином, надрукований варіант віддзеркалює зміни, що були внесені до видання Біблії короля Якова. У виданні AV, у книзі 2Царств 5:19-25 і 6:9-17, те ж слово перекладене як “Бог”. У тих же місцях, де у виданні AV і переглянутої версії, у подібних випадках, написаний усе-таки "Господь", а саме в текстах 1Паралипомемнон і Псалмах, це ім'я зустрічається в такому ж варіанті й у "Біблії для кожного", однак, з відповідною позначкою видавця.

Послання 1Тимофію 3:16, у Біблії короля Якова, засновано на підроблених текстах у рукописній книзі A, що була знайдена в британському музеї. У цій книзі заголовна буква O змінена - над нею була проведена додаткова риса. Внаслідок цього ця буква перетворилася в букву "тета". Інший же переписувач додав до неї "сигма", таким чином, букви стали "тета сигма". Унаслідок цих огріх у деяких з'явилася причина витлумачити слово, що вийшло, як "теос", тобто "Бог" замість фрази "той, хто". Підроблені місця, у цій книзі, навіть виділені двома різним чорнилом.

Крім цього, послання филип'янам 2:6, у тій же Біблії короля Якова, також, у достатньому ступені було "забруднене". Однак, у виданні RSV (Стандартне виправлене видання Біблії), той же самий шматок перекладений уже більш вірогідно. Далі, Євангелія від Івана 1:1 наскрізь пронизано ідеями догмата Трійці. У книзі Івана 1:18 зустрічається поняття "monogenes theos" (єдиносущий бог), що, у загальноприйнятому тексті було замінено на "Monogenes Uios" , а отже, і в Біблії короля Якова. Не дивно, що в такій ситуації, більшість прихильників догмата Трійці виступає на захист невправного перекладу (порівн.: Дослівник Маршалла).

У "Біблії для кожного" Соферим уніс певні поліпшення. Так, у додатку 33 стало вживатися слово "Елохім", що нараховує вісімнадцять випадків подібного слововживання. Зокрема, п'ятнадцять з них є особливими випадки використання термінів уведених особисто Соферимом, зазначено в додатку 31 "Біблії для кожного".

Як нам відомо, з історії, рукопис храму потрапив до Риму завдяки Титові, а єврейська громада змогла прочитати її лише завдяки імператору Северинові; це відбулося близько 220 р. н.е. У цьому манускрипті було тридцять два фрагменти, що відрізнялися від інших текстів. Переліки тестів збережені й у виданні Булінгера "Біблія для кожного". Повний перелік текстів приведений у додатку 34, до цього ж видання. До того всього, на полях цієї книги маються примітки, що служать коментарем віршів. Примітки в "Біблії для кожного" стають необхідними в роботі над текстом видання Біблії короля Якова. Стандартне виправлене видання Біблії з доданими до нього анотаціями, також являє собою дуже цінний та важливий текст.

Відповідь: Ваш лектор, напевно індус з обмеженим кругозором. Ученими істориками було встановлено, що основою для написання Клунь Веди, послужили аріанські міфи про Буття, що були привезені в Індію в 1000 р. до н.е.

До того всього, ідея про триєдиного Бога прийшла в Індію близько 1700 р. до н.е. з Ассирії в той час, коли Ізраїль і патріархи знаходилися ще в Єгипті. Див.: Вольперт "Новітня історія Індії". До того ж, датувати Біблію 600 р. до н.е., лише на підставі непідтвердженого припущення про запозичення було б украй безглуздо. Аби детальніше дізнатися про даного питання дивитеся статтю Біблія (№ 164). В ній ви зможете знайти майже усе щодо хронології подій, що мають відношення до Святого Письма. Та наприкінці варто зазначити, що індуїстські божества — то є міфічні персонажі, що були запозичені з халдейських/єврейських текстів, пронизаних культами поклоніння предкам. Ці аспекти знайшли свій розгляд у рамках теми "Містицизм" у главах 1, 6, 7, 8 і 9 за наступною адресою в інтернеті: www.ccg.org.

Відповідь: Термін "Sola Scriptura" у перекладі з латині означає "Писанням єдиним". Він служить для позначення заперечення будь-якої традиції, будь-то чи церкви іудаїзму, яка суперечить біблійним указівкам. Цей термін запроваджено для того, щоб обмежити Писання або ж змінити чисте значення його слів.

Відповідь: Так, Писання є правдивим та богонатхненним Словом. Це означає, що слова, написані в ньому, Бог натхнув у людей, рукою яких було написано Біблію. Отже, якщо Бог існує, Він створив нас та Він судитиме нас, то в нього є моральні зобов'язання дати нам звід правил, згідно з якими ми маємо жити.

Нині ми можемо бачити, що Господь саме так і вчинив; Він промовляв до нас через своїх служителів, пророків тощо, які були сповнені Святого Духа, аби сповіщати світові про свою волю. Бог вчинив так попервах через свого сина Адама, потім через Ноя, а згодом, через синів Авраама, Ісака та Якова. До того всього, ми вже знаємо, що пізніше милість Божа поширилася й на всіх синів Ізраїлевих.

У добу, коли проповідували Христос і Апостоли, за Святе Письмо вважали лише Старий Заповіт. Новий Заповіт являє собою, просто серію оповідань про те, як жив та учив Христос. Усі ці оповідання надалі отримали назву "Євангелія", тобто "блага звістка". Книга Дій, у свою чергу, служить основним історіографічним джерелом ранньої Церкви, а також визначає підхід до Писання. Всі інші послання є інтерпретацією Старого Заповіту у світлі проблем тогочасної Церкви. Послання, що містяться в Новому Заповіті, звернені до людей, які опинилися під впливом Святого Духа або ж вони служать прямим Об'явленням Бога Ісусові Христу, як, наприклад, Об'явлення Івана Богослова, тобто пророцтво. Про те, як диктувалася і складалася Біблія можна дізнатися зі статті Біблія (№ 164).

Відповідь: Цілком можливо подужати Біблію десь за один рік, якщо, звичайно, ви читатиме її по дві чи три розділи щоденно. Основна проблема під час читання Біблії полягає в тому, що її зміст потрібно усвідомлювати не відразу, а по фрагментах: уривок за уривком, заповідь за заповіддю, рядок за рядком. Христос говорив алегорично (наздогад) аби якнайкраще донести благу звістку до людей.

Відповідь: Так, існує ряд віршів у Біблії короля Якова, що зазнали змін при перекладі, й, таким чином, були перекручені та, певною мірою, спотворені. Нижче ми подбаємо про те, щоб навести низку найбільш яскравих той прикладів.

Так, послання до Тимофія 3:16 — також є підробленим текстом. У книзі Івана 1:18 є фраза "monogenes uios" замість “monogenese theos”, що означає "єдинородний Бог". Текст Об'явлення 1, а саме, спірне вживання в ньому словосполучення "Альфа й Омега", також знайшов свій розгляд у рамках статті Арх створення Бога як Альфа й Омега (№ 229). Слова "Ісусом Христом" також були додані до фрази, "Який створив усе", що ми знаходимо в посланні до Ефесян 3:9.

Читаючи Біблію короля Якова, варто мати під рукою "Біблію для кожного", позаяк її автор Булінгер, робить примітки на полях, з яких можна дізнатися про всі зміни та недоладності, що на них можна натрапити в тексті. У випадку з підробкою першого послання до Тимофія 3:16, у нього також є відповідна позначка на полях.

Відповідь: Насамперед, я хотів би зауважити, що коли ви висловлюєте власні міркування та встановлюєте пріоритети щодо "основного (традиційного) напрямку", вам слід пам'ятати про деякі аспекти пов'язаних з цим явищем. А саме про те, що представники цього, так званого "основного напрямку", знецінили Біблію, адже вони перестали вважати її авторитетним джерелом.

Відповідь: Певна річ, ви маєте на увазі біблійну хронологію, автором якої є архієпископ Джеймс Усшер. І справді, ця хронологія починається з 6004 р. до н.е. Її можна знайти в ухваленій версії Біблії 1701 року. У більш пізніх виданнях численні примітки та посилання зазнали випущення. Отже, якщо ви бажаєте мати у своєму розпорядженні повну хронологію біблійних подій, візьміть цю версію в найближчій бібліотеці.

Варто зауважити, що юдеї не святкували днів народження, позаяк ця традиція була частиною культу вавілонян, а останні вшановували зірки та сонце. Саме через це діти Йова були покарані на смерть. Астрологія та складання календаря також заборонялися в них. Див. статті Дні народження (№ 286). У зв'язку з цим, дата народження Христа навмисне схована.

Отже, у Новому Заповіті міститься чимало прикладів людей, що були мудрі в шляхах своїх. Проте мало хто випливав їхньому прикладу.

На окремих сайтах глобальної мережі інтернет можна знайти наступні коментарі:

"Обидва слова в цій парі визначено неточно; вони розташовані на мінімальній відстані одне від іншого, так що здаються практично злитими (ELS). Теоретично ці мінімальні відстані можуть складатися з будь-якої кількості літер (хоча і не більше, ніж 78,000 завдовжки з поділом на одну більше, ніж кількість букв у слові); на практиці вони практично відповідають загальній довжині всіх букв книги Буття. Проте як ми можемо переконатися, справжнє видання ELS не робить раптових висновків на основі отриманих результатів.

"Серед облич, що підписалися нижче, є ті, хто, що Тора була написана за намови Бога. Ми не спостерігаємо конфлікту між подібним переконанням та думкою, що ми виклали вище.

Рекомендуємо вам також відвідати наступний сайт:

Там ви зможете знайти спростування, що ґрунтуються на більш глибокому і переконливому матеріалі:

Ми гадаємо, що левова частка вигадок про код Біблії спрямована на те, щоб звести нанівець здатність людей жити у вірі. та найпевніше, саме це й мали за мету автори подібних теорій. Концепція такого "пророкування" спрямована також на те, щоб знайти "дарунок віщунства", що, нібито піде на користь людям, втім, це аж ніяк не добре. Варто помітити, що “Мобі Дік” має ту ж саму структуру ELS в англійській мові.

До числа тих кольорів, що мають пряме відношення до Бога і Храму Господнього, можна зарахувати червоний колір, пурпурний та золотий. Нам відомо, що в храмі Господньому знаходилися плоди гранатового дерева, однак, як виявилося, вони були не червоного, а синього і пурпурового кольорів... Червоного (червеного) ж кольору, насправді, були яблука, що прикрашали поділок шати навколо ризи ефоду. Їх виготовляли з пофарбованої вовни, та золоті дзвінки висіли між ним навколо (порівн.: Вих. 28:33; 39:24). У деяких випадках, подібні прикраси, мали природний колір від тих матеріалів, з яких вони були виготовлені.

Місце веселки як культової реалії, яку, найпевніше, використовують у вашій церкві, визначається умонастроями "Нового століття". Жовтогарячий колір як такий, жодного разу не зустрічається в контексті атрибутики Храму. Греки і римляни вважали його штучним кольором, який потрібно готувати аби отримати потрібну фарбу. Давні добре зналися на хімічних речовинах, що вони застосовували їх на практиці. В їхньому розпорядженні була вохра, смола (каніфоль) й солі сірчаної кислоти, яку той час одержували дуже складним способом.

Червоний колір також мав дуже широкий спектр у давні часи (він містив у собі кіновар, багряний колір, а також суриковий, котрий, у свою чергу, містив у собі червоний оксид свинцю; саме ця хімічна сполука використовували римляни і греки), жовті, зелені, блакитні, індиго, кобальтовий, (синюватий, зеленувато-синій), червлений (червоний, яскраво-червоний), коричневий, чорний і білий. Про те, які групи квітів і пігменти використовували давні, можна дізнатися зі Словника грецьких і римських давніх реалій Сміта, 1848 р., (стор. 320-322 особливо стор. 321). Найбільш розповсюдженим кольором у ізраїльтян був голубий (блакитний). Голубі стрічки, що облямовують подолку плаття (або ж іншого одягу) нагадували про закон Бога. Див. статті Блакитні стрічки (№ 273). Втім, римляни вивели його з ужитку та почали використовувати замість нього чорний колір.

Нині ж, якщо ви поставите питання про це пересічних людей, то багато хто з них відповідять вам, що після смерті вони неодмінно потраплять до небес. Такі люди геть нічого не розуміють задуму Господнього; крім того, вони мають геть невірне уявлення про те, чому повчає нас Біблія. Аби зрозуміти та розібратися в тому, що робить Бог тепер, ви можете прочитати статті Часовий Підсумок Віку (доречніше перекласти як "Подієва хронологія віку") (№ 272). Див. також текст Положення християнської віри (A1). У цьому тексті ви знайдете докладне висвітлення первісних (давніх) навчань та поглядів на християнство, носіями яких були Месія й апостоли.

Хочеться підкреслити, що коли ви зрозумієте Задум Господа, ви усвідомлюєте, що ж, власне кажучи, ви маєте на увазі та чому Біблія написана у вигляді алегорій. Вона написана так, щоб люди не зрозуміли її відразу, а поступово доходили розумом до справжнього змісту Святого Письма. Аби люди збагнули сутність біблійних пророцтв саме в призначений час, але аж ніяк не раніше.

Наша доля полягає в тому, щоб стати Градом Господнім і Бог стане усім в усьому (Еф. 4:6). Див. статті Боже місто (№ 180). Ми маємо усвідомлювати, що не з Божої волі всяка кожне тіло буде винищене перед лицем Його. Тому Господь задумав створити систему, що дозволить здобути порятунок для кожного. Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його (Іван 17:3).

У Писанні є досить складні для тлумачення фрагменти, у яких висвітлюються питання порятунку. Для того щоб якнайкраще розібратися в них, рекомендуємо вам прочитати наступні статті: Часовий Підсумок Віку (доречніше перекласти як "Подієва хронологія віку") (№ 272); Преіснування Ісуса Христа (доречніше перекласти як "Передісторія буття Ісуса Христа") (№ 243); Душу (№ 92), а також Воскресіння з мертвих (№ 143).

Відповідь: Це нагадує питання про сенс життя. Ні, насправді, наша доля не є "визначеною". Ми всі маємо свободу волі та вибору. Поки що Бог не розпочинає серйозних заходів щодо радикальних світових змін. Це чинитиме бог цього віку, та його царювання незабаром завершиться. Нині Він лише обирає та тренує наставників, котрі боротимуться з бісами, коли пануванню останніх буде покладено край. Ці наставники стануть духами, а потім вони будуть царювати світом протягом однієї тисячі років. Наприкінці системи тисячолітнього царювання сатана буде знову звільнений і світ повстане ще раз.

Тоді на нашій планеті відбудеться друге воскресіння з мертвих, і всі люди отримають ще одне життя, що триватиме протягом ста років. Протягом цього часу продовжуватиметься великий Судний день, що завершиться покаянням грішників. Усі, хто будь-коли жив, матимуть нагоду здобути порятунок для себе, прийнявши більш чисту форму та навчання. По закінченню ста років, ті, хто не розкаявся та не звернувся до правдивої віри, будуть покинуті і вмруть; тіла ж їх буде спалено. Ті грішники, які не розкаялися, простісінько зникнуть з пам'яті сонму як щось, чого ніколи (як фізичної сутності) не існувало . Ті ж, хто покається, будуть звернені у Святому Духу і перетворені в ангелів, після чого вони приєднаються до наставників і суддів першого воскресіння. На землі запанує Град Божий, і Бог стане всім у всьому. Див. статті Душу (№ 92); Воскресіння з мертвих (№ 143); Часовий Підсумок Віку (доречніше перекласти як "Подієва хронологія віку") (№ 272); а також Боже місто (№ 180).

У цих статтях ви можете знайти ґрунтовний аналіз багатьох аспектів Писання. Тож ви збагнете задум Бога та з'ясуєте те, як усе в призначений строк повернеться на круги своя.

Відповідь: Відповідаючи на це питання, необхідно сказати, що будь-яка віра в Бога ґрунтується на переконанні, що Бог, через своїх слуг, може зробити Свою волю необхідною основою для вчинків людей. Біблія ж, є загальноприйнятою основою для іудаїзму і християнства. Те ж саме говориться й у Корані, якщо, звичайно ж, не слухати твердження прихильників ісламу з цього приводу. Адже Коран, по своїй суті, є коментарем, своєрідним додатком до Біблії.

У Біблії однозначно говориться про те, що священний обов'язок кожної людини — додержуватися заповіді Бога. Святі, котрі є насінням жінки-церкви та духовного наставника Ізраїлю, додержуються Заповідей Бога і Заповіт Ісуса Христа (О'бявл. 12:17; 14:12).

Необхідно зрозуміти, що з погляду психології, люди можуть переживати самі різні емоції, коли вони намагаються знайти допомогу в рішенні своїх особистих проблем. Проте віра передбачає дещо інші речі. Бог обирає декілька людей з цього світу аби провести наступний етап тисячолітнього задуму, коли Христос скине Сатану. Маючи на меті Своє, Бог використовує своє всевідання та милість. Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами (Рим. 8:29-30).

Бог зараз не судить усіх людей. Вибір простий. Якщо доля людини визначена, вона буде покликана у призначений строк до навчання та збудування в Дусі Святому. Вона (обрана людина) має навчитися виконувати необхідні завдання впродовж тисячоліття та під час того, як відбуватиметься Судний День, тобто Друге воскресіння.

Якщо хтось не є частиною цього задуму, то сам він нічого не зрозуміє. Втім, в тому випадку, коли людина є частиною Божого задуму, Святий Дух разверзне людські серця та вони усі зрозуміють і та збагнуть свою причетність до Задуму Господнього. Саме через це, Біблія містить в собі численні алегорії. Навмисно — аби люди не збагнули стан речей раніше встановленого строку (часу) та не погубили б самі себе раніше, ніж це має статись відповідно до Божого задуму.

Закон буде здійснено та виконано за волею Бога, планета ж буде жити протягом 1000 років в єдиній правдивій вірі. Якщо ви хочете стати частиною задуму Бога, і Бог наказав вам бути обраними і покликаними, то ви обов'язково будете сповідати віру, що колись сповідали святі.

Віра не змінилася протягом двох тисяч років. Проте далеко не всі прямували вірним шляхом до вузьких воріт.

Відповідь: Ми повинні пам'ятати, що Бог є всевідаючим. Це означає, що він має кінцеве знання щодо усіх правдивих висловлювань (суджень). Він визначає життя кожного з нас. Ще перед тим, як Єремія був зачатий в утробі матері своєї, Бог призначив йому діяння його. Це аж ніяк не означає, що Господь нам передбачив, що з нами трапиться та що він, буцімто, втручається в природний хід подій. І нині люди знаходяться у взаємодії з Богом. Нині богом нашого віку є Сатана, втім, дні його царювання невблаганно наближаються до кінця.

Відповідь: У геометрії та нумерології числа зменшуються додаванням до них сум. Тож числа зменшуються до первинних систем 1 до десяти. Тобто, 14 це 4+1 = 5 та ін.

Відповідь: Так, у цьому випадку, мова мовиться за лінію фігури, за допомогою якої ми одержуємо третій вимір. Четвертий же вимір, являє собою духовну нішу, що залишилася нам внаслідок хрещення.

Відповідь: Мабуть, ви праві, звичайно ж, його варто було б включити в цю статтю. Однак це число не залишилося зовсім без уваги. Значення трьох сотень стало темою для розгляду в рамках статті Сила Гедеона та останні дні (№ 22). Число триста у біблійних текстах служить посиланням на три відділи, кожний з який нараховує сотню ангелів. Усіх їх здіймає Бог у Святому Дусі, щоб завдати поразки силам Вааля за останніх днів. Тож це число має величезне значення в контексті церкви як визначального елемента царства Бога на землі та ролі Месії.

Відповідь: У Христа не виникало необхідності висловлюватися проти гомосексуалізму, позаяк про це цілком чітко та зрозуміло написано в законі Божому. Заборона на гомосексуальні відносини просліджується у всіх біблійних книгах, тому що це огида перед лицем Господа. Аніхто з розпусників, чи то гетеросексуалісти, чи гомосексуалісти або ж лесбіянки не успадкують царство Боже. А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть! (О'бявл. 21:8), Не потраплять до оселі Господньої також і ті, хто опоганює Храм Господній.

Відповідь: Пригадайте, що одного разу Господь уже не визнав воскресіння рефаїмів та нефелімів. В наш час, питання про клонування живих організмів, в тому числі і людини, набув надзвичайної гостроти. Ми знаємо, що клон розвивається з клітки ДНК людини та таким чином з'являється новий організм такого ж віку, як і організм-донор.

Отже, для того щоб цілком успішно здійснювати клонування, ДНК потрібно брати від донора в самому ранньому віці. Напевне, таким чином можна продовжити життя. Втім, утілення цієї ідеї може стати причиною виникнення серйозних проблем етичного характеру. Ситуація, що може скластися в цьому випадку, буде занадто складною. Отже, практичне вирішення пов'язаних з цим проблем потребує багато часу. Так, було б нелегко вирішити, як вдіяти тоді, коли організм-донор сам по собі є продуктом мутації.

Під час будівництва вежі у Вавилоні Бог штучно удержав людину так, щоб той не зміг досягти рівня елохіма раніше, ніж прийде час, що його призначив Всевишній. Адже він певною мірою зупинив розвиток людини, бо спрямував його в інше русло. Під час царювання Сатани, ми також можемо знайти безліч речей, що мають пряме відношення до порятунку обраних та захисту планети. Але весь цей механізм буде зведено нанівець. Ми маємо постійно пам'ятати, що Христос прийде знову, так що ми усі будемо живою плоттю, що її врятує Месія.

Відповідь: Насправді, вегетаріанство зовсім не означає здоров'я. До того всього, це є прямим обвинуваченням Бога, позаяк позиція вегетаріанців прямо суперечить "харчовому законодавству" Бога та заповідям, що Бог дав Ізраїлеві. Ці люди наводять антиномічні аргументи, цілком притаманні гностикам, вчення та світогляд яких не має нічого спільного з правдивим християнством. Щодо цього, Павло говорить, що то є бесівська доктрина. До того ж, така позиція є основною посилкою індуїзму.

Відповідь: В Америці для описання цього явища використовують цей термін, тобто "гадання по воді". У Британії ж, більшого поширення набув термін "water divining" (здатність "екстрасенса" передбачати майбутнє шляхом зазирання у воду з метою "магічного" пророкування: прим. перекл.). Люди часто чинять подібні речі і поясненням тому є дія енергетичних полів людини. У деяких релігійних громадах забороняється практикувати гадання (ворожіння), позаяк неї вважають проявом причетності до темних сил, однак я не зустрічав подібних екзегез у Біблії на цю тему.

Нахил шпари з (чи без) застосування індивідуальних талантів людини обумовлений його інтуїтивними (підсвідомими) здібностями. З точки зору науки, напевне, цьому явищу не можна дати більш-менш однозначне тлумачення.

Відповідь: Це є проблемою лише для тих, хто вважає, що вік землі складає шість тисяч років, тобто з моменту створення синів Адамових. Даний аспект був висвітлений у статті Нефіліми (№ 154). На нашому сайті ви зможете знайти безліч статей, що допоможуть вам розібратися в цьому питанні.

Відповідь: За сивої давнини люди намагалися закрити отвори в тілі, аби уберегти себе від посягань злих духів. Отже, маючи саме це на меті, вони використовували кільця, серги та інші подібні ритуальні речі та різноманітне "приладдя". Вони вірили у те, що ці речі, головним чином, кільця, нібито захищали тих, хто їх носив, від впливу злих сил. Носити серги в Ізраїлі заборонялося.

Пригадаймо, що золоте теля було відлите з золотих прикрас, що їх зібрали люди та передали Ааронові. Ось чому він ужив множину та відказав: "ви боги…та ін.". У тексті книзі Неємії виправлена помилка, що вважалася граматичною. Див. статті Золоте теля (№ 222).

Ізраїльтяни не носили серг та інших прикрас. Про ці (аксесуари) згадується в Біблії короля Якова; там мова мовиться за налобні прикраси. Більш докладно про цю традицію та походження такого звичаю ви можете дізнатися зі статті Походження традиції носити сережки в давнину (№ 197).

Відповідь: Передусім я хочу поставити вам таке питання: Що трапиться з тими, хто не розкається в гріхах своїх? Адже Бог говорить нам, через Христа, що наприкінці другого Воскресіння ті, хто не покаялися, будуть кинуті в Геєну Вогненну. Хіба ж не так? Геєною називають сміттєву яму за межами міста Єрусалима. Отже, якщо Христос не вважає спалення грішників неправомірним, той ми не можемо вважатися кремацію за гріх.

Воскресіння з мертвих цілком залежить лише від сили та влади Бога. Якби все було б інакше, то багато людей, що загинули від насильницькою смертю або ж за несприятливого збігу обставин, мали би величезні проблеми за другого воскресіння. Адже, якщо тіло не можна спалювати щоб дати вам можливість дожити до першого Воскресіння, багато мучеників опинилися б у скрутному становищі, бо ж за всю історію людства на багаттях було спалено насправді силу-силенну людей (пригадаємо, приміром, інквізицію). Протягом всієї історії людства людей спалювали всіма можливими способами.

До того ж, існує величезна кількість людей, останки яких нині можна знайти на дні світового океану. Одного разу море також віддасть потопельників своїх. Ті деякі, хто знайшов свій останній притулок у шлунках акул та крокодилів служать ще одним прикладом цього. Бог має подальші плани стосовно нас, що виходять далеко за межі воскресіння. Велика частина цих забобонів походить від доктрини гностицизму, прихильники якої говорять про рай і пекло. Див. статті Душу (№ 92), а також Воскресіння з мертвих (№ 143). За сивої давнини багатьох людей бальзамували; цей звичай глибоко поринає своїм корінням до часів давнього Єгипту. Звідти походять і подібні судження про кремацію. Рання церква не вважала християнами тих, хто заявляв про свої наміри "потрапити на небеса" після того, як він умре.

Відповідь: Християні та мусульмани вважають, що життя є священним з тієї причини, що всі вони були створені Єдиним Правдивим Богом у рамках створення, що носить загальні масштаби. Вони вірять у те, що Сатана (або ж Ібліс в ісламі) разом з демонами повстали, позаяк їм було не до вподоби те, що Бог створив людину. Саме через це, вони були скинуті на землю, де і на них Бог поклав тягар відповідальності за людей, котрі належать (були, є та утворювати частину) цього створення.

Реакцію жителів островів можна пояснити тим, що людині внутрішньо притаманне відкидати усе, що вселяє їй жах. Я знаю з власного досвіду, що деякі жінки, наприклад, просто не бачать (не зауважують на) те, чого вони панічно бояться. Вони просто "спиняються" та більше не дивляться на такі речі. Ми можемо помітити подібні речі також і з-поміж чоловіків, особливо, коли справа доходить до шкарпеток, сорочок та газет. Полінезійці могли просто відмовитися вірити в реальність того жахливого видовища, яке представляв для них корабель, що кинув якір у їхній гавані. Отже, ситуація аналогічна тій, коли ми відмовляємося бачити Духа. Саме ця відмінна риса нашої психології стає причиною сприйняття інших явищ, відомих нам як "видіння".

Так, приклад з Фатимою, у цьому відношенні, можна вважати класичним, позаяк, ми мали можливість спостерігати, як цілі групи людей приносили себе в жертву масової істерії. Попервах ніхто нічого не бачив, крім однієї дівчини. Потім, хтось побачив її, але не чув її голосу. Трохи пізніше сотні людей побачили, як рухається сонце, що проходить поблизу. Випадки масових галюцинацій аж ніяк не є поодинокими. Так, навіть зараз, у наші часи, ми іноді зустрічаємо подібне. Якщо довго дивитися на сонце, то це, безсумнівно, може зашкодити вашому здоров'ю і спричинити опік очей. До того ж, ми, напевне, з упередженням ставимося до всього, що здається нам чимось надприродним.

Більш докладно питання про слухняність Богові та смертний вирок в межах Закону Божого ви зможете дізнатися зі статті Закон Божий (№ L1). Ми радимо вам прочитати статті, у яких розглядаються наступні теми: Закон і шоста заповідь (№ 259) а також Закон і дев'ята заповідь (№ 262).

Коротенько, відповіддю на це питання є слова Христа: “віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже”. Стосовно цього питання, ми можемо дати, либонь, наступну відповідь: "Ви можете бути поліцейським та при цьому бути цілком задоволеним своєю зарплатою. Авжеж ваш робочий графік може передбачати зайнятість Суботнього дня. Тож ви маєте самі вирішити це питання”.

Ви маєте бути готові дати відповідь надії, що лежить усередині вас. Крім Писання, ви повинні самі відчувати неприйняття тих норм і цінностей, що їх сповідають та культивують ваші батьки. Втім, все ж таки, батьки завжди лишатимуться батьками, незважаючи на те, що вони грішать. Члени родини як і раніше залишаються рідними та близькими друг для друга навіть тоді, коли вони в чи сварці їхні думки розбігаються. Намагайтеся відповідати за ваші власні переконання та погляди. Завжди будьте ввічливими, коли відповідаєте людям. Добре слово проганяє гнів.

Відповідь: У Біблії немає заборон щодо мастурбації. Проте ми можемо вдатися до логічного аналізу та дізнатися позицію Біблії, де містяться згадування про таких людей (що практикують онанізм). Зокрема, ми можемо знайти безліч подібних здогадок у Новому Заповіті. Тож більш доречним буде припущення, що Біблія найпевніше засуджує мастурбацію, ніж заохочує людей займатися нею. Проте наші судження, власне кажучи, є не більш, ніж здогадами.

Мастурбацію розглядають як нормальну функцію (процес життєдіяльності) у приматів. Мавпи, замкнені в клітках, мастурбують та люди роблять таке саме. Позиція Біблії полягає в тому, що, на прикладі Онана, мастурбація їсти спроба приховати гріх від Церкви, тому що церква вважала мастурбацію гріхом.

Онан згрішив не тим, що він мастурбував. Онана було вбито через те, що він не виконав закону левітів і не дав Тамарі дитини. Він пролив своє насіння на землю, отже, він прямо порушив закон Бога, — тобто, це нічого спільного не мало з мастурбацією. Після цього, Тамара упала в блуд зі своїм свекром, Юдою.

Відповідь: Насамперед, необхідно зазначити, що Бокс і всі інші види самозахисту (рукопашного чи бою же бою з застосуванням ніг), також включені в категорію бойових мистецтв. Тож стосовно даного питання існує два аспекти.

Перший з них, стосується умонастрою прихильників бойових мистецтв та системи, в межах якої люди навчаються цьому мистецтву. Мета навчання завжди полягає в тому, щоб навчити людину захищатися. Це — одна з доктрин війни. Крім цього, ви говорите про поняття "ци", отже, маються на увазі форми бойових мистецтв у рамках китайської культури.

Бойові мистецтва Шаоліня існують у межах певної релігійної системи, яка становить заборону для християн. Так, рівні Тай Квон До є досить умовними для тих, хто здобув основний чорний пояс. Отже, мета розвитку початківців полягає в тому, щоб розвити в них таку собі "свідомість як вода на місяці". То є станом душі й умиротворення, готовності реактивної дії. Карате або ж "порожня рука" набуло значного розвитку на острові Окінава, де воно виникло як форму самозахисту. Цей вид бойового мистецтва застосовували для того, щоб вести боротьбу проти японських завойовників, позаяк жителям Окінави заборонялося носити зброю.

За таких умов, руки стала головним знаряддям. Багато часу пройшло відтоді, як на світло з'явилося Мас Ойама, (поза всяким сумнівом, мистецтво, що набуло розвитку під впливом Тек Геть До), що означало "спосіб наносити удари куркулем і ногами". Бокс же, у свою чергу, став західною формою бойового мистецтва, що набуло розвитку в межах правил, установлених маркізом Куінзберрі. Правила ведення бою в боксі були придумані таким чином, щоб зробити з лондонських вуличних бійок більш цивілізовану форму гладіаторських спектаклів.

Скажіть, чи стали б ви боротися, захищаючи вашу дитину від смертельної небезпеки? Безумовно, ваша відповідь буде цілком ясною та визначеною: "Так". Так відповідять і багато інших людей. Через свої закони Бог промовляє до нас і що люди повинні справедливо понести покарання за зроблені ними злочину. Тому, для того, щоб покарати кого-небудь, потрібно бути кревним месником. Хтось повинний залучити злочинців до суду і не дати їм безкарно вершити справи свої.

Тож ми виявилися в дуже скрутному положенні, позаяк відповідь на поставлене питання не може бути однозначним. Оскільки на одній чаші ваг лежить віра і відповідальність, а на інший любов до близької людини. Дуже важко любити сусіда, коли ви знаходитеся у фінальному раунді двобою, коли ваші помисли (думки обох) спрямовані на те, щоб знищити іншого і нанести йому якнайбільше шкоди. До того всього, доречно згадати про біблійну максиму: "Живучий від меча, від меча ж і загине".

Відповідь: Усе це пережитки, що ми їх успадкували від містерій та інших звичаїв захищати (закривати) отвори на тілі від нечистої сили. Жерці Аттіса також практикували подібні речі під час святкування поганського Великодня.

1. Про кривдників, яким пороблено та їхнє майно.

2. Формули заклять.

До того всього, велися записи спостережень, коментарі до яких являли собою суміш астрології й астрономії. Погляд тогочасних учених ґрунтувався на переконаннях про те, що попередні і наступні події знаходяться в безупинному причинно-наслідковому зв'язку стосовно одне одного. Таким чином, за часів розквіту вавілонської науки сформувалися основні передумови для виникнення анімізму і доктрин про божественну природу зв'язку причини і наслідків.

Цей релігійний забобон завдав непоправного удару розвиткові науки в давні часи. Зокрема, діти Йова загинули тому, що вони додержувалися своїх "днів" відповідно до цієї системи вірувань, обрядів і культів. Див. статті Дні народження (№ 286), у якій ви зможете знайти докладне пояснення щодо того, що говорить Біблія про астрологію і гороскопи.

Відповідь: Це питання є вкрай складним та, як видно, ми не можемо дати однозначної відповіді щодо цього. Проблема про "запозичення" органів однієї людини заради життя іншої виникла порівняно нещодавно. Тож деонтологічна сторона цього питання все ж таки залишається відкритою для обговорення.

Прихильники трансплантації нагадують нам про те, що й Яхве Елохім створив жінку з ребра чоловіка її, Адама. (Бут. 2:22). Тож вона була кість від костей його (Адама) та тіло від тіла його. Отже, ми не маємо ніяких заперечень проти того, щоб люди використовували частини тіла однієї людини заради життя іншої, адже ми усі походимо від однієї пари та всі ми є братами в створенні як одна раса.

Наступний етап розгляду цього питання полягає в необхідності визначити нашу позицію у відношенні органів і тканин тварин. Ми виявилися в ситуації, що нагадує нам положення, що існує в Біблії щодо крові. Проте існує низка текстів, у яких містяться неухильні заборони на контакт із нечистими тваринами, якими б вони ні були. Тож ми можемо дійти висновку, що трансплантація не виходить за рамки біблійних розпоряджень: ми можемо брати інсулін від корови, але ні в якому разі від свині. Багато людей і дотепер дотримуються цього правила.

Насправді, ми часто-густо вживаємо в їжу продукти, що ми їх добуваємо безпосередньо від тварин. Один із самих яскравих тому прикладів — коров'яче молоко. І кров, і молоко беруть від чистих тварин. Проте молоко можна вживати в їжу, а кров — ні. Саме в цьому й полягає різниця між цими продуктами. До того всього, інсулін та побічні продукти, що їх добувають за його виготовляння, можна використовувати в медицині.

Тож ми впритул підходимо до наступного питання етики. Чи можна вважати смертним гріхом, якщо людина споживає нечисту їжу? Відповідь: "Ні" — за умови, що людина змушена споживати нечисту їжу, щоб зберегти життя. У концтаборах людям навмисне давали нечисте м'ясо, для того, щоб образити почуття євреїв та потоптати їхні закони Їжі, яких дотримувалася Церква Бога та адвентисти сьомого дня.

Одна жінка-єврейка, ув'язнена до концентраційного табору, маючи вибір між хлібом та кінським м'ясом, промовила деякі слова. Ці слова віддзеркалюють позицію більшості євреїв, що потрапили в подібну ситуацію: "Я їм хліб цілий рік, а на свято Опрісноків я їм конину. Тож я дотримую своєї віри". Отже, іноді дозволено споживати в їжу нечисте м'ясо за умови, що людина має зберегти своє життя в екстремальних умовах. Тож немає нічого огидного перед Богом у тім, що люди використовують частини тіла тварин, коли це життєво необхідно, навіть якщо часом це — м'ясо нечистих тварин. Нині розвиток технологій сягнув того етапу, на якому стає можливим створити штучне життя та штучні частини тіла (органи, такни та ін.), у зв'язку з чим це питання набуває ще одного додаткового аспекту. Втім, то є темою для наступних досліджень, що ми їх проведемо окремо.

Тут, безумовно, має місце напрочуд поширена думка про те, що жорстокі батьки зазвичай самі стали жертвою брутального поводження з боку своїх батьків. Втім, нині багато батьків самі потребують добрячого виховання. Такий стан речей зумовлює значну частину цієї проблеми. Людина повинна мати певне внутрішнє почуття дисципліни, позаяк самодисципліна завжди набагато краще, ніж дисципліна "з-під батога".

Втім, коли виродження нації досягне певної межі, Бог каже, що він поставить над народом жінок і дітей. Саме це зараз і відбувається в англомовних країнах. Див. статті "Про закон", а також Закон і п'ята заповідь (№ 258), у якій висвітлені питання щодо взаємин у родині та ролі, яку родину відіграє у суспільстві.

Відповідь: Чиніть добре тим, хто ненавидить та умаляє вас. Адже в Біблії нічого не говориться про любов стосовно тих, хто любить вас. Прощайте тих, хто приходить до вас та просить вибачення у вас. Прощайте тих, хто привселюдно визнає свою провину, упокорюючи гординю свою в ім'я розкаяння та спокути, та падає на коліна до ваших ніг та молить вас про прощення. Саме так учинив Стефан, і після цього його на смерть забили каменями.

Відповідь: Безумовно, вам не дуже сподобається наша відповідь. Люди, що також так гадали, ганьбили Христа тавром як п'яницю та ненажеру. Він разом з апостолами пив вино. Втім, водночас Біблія забороняє вживати вино як головне таїнство церкви під час здійснення помазання (очищення).

Пригадаймо, що саме непитущі, в добу так званого “сухого закону”, створили умови та передумови для появи й розвитку організованої злочинності в Сполучених Штатах. До того ж, я хочу навести ще один приклад. Народи, що населяють Францію, Америку, а також скандинави, споживають однакову кількість жиру на душу населення. Проте у французів випадки серцевих захворювань зустрічаються на 40% рідше, ніж у Сполучених Штатах. Єдине розумне обґрунтування цього факту полягає в тому, що у Франції споживають набагато більше провина, ніж в інших країнах. Див. статті Баланс (слід пошукати кращий варіант перекладу: "Розумний підхід", "Дієта" й т.п.) (№ 209), а також Вино в Біблії (№ 188). Стаття Вегетаріанство і Біблія (№ 183) також допоможе вам розібратися в цій доктрині.

Відповідь: Ми змушені не прийняти вашу думку щодо того, що алкоголь завдає стільки же шкоди, скільки й паління. Вино є натуральним продуктом; воно корисне для здоров'я людини, особливо, для його серця. Вино зближує людей. Біблія говорить нам про те, що ми маємо знати міру в споживанні вина. Тож біблейська заборона цього напою є зухвалою вигадкою членів американського суспільства тверезості. Нам відомо, що заборона на продаж спиртних напоїв обумовила зростання злочинності в США й виникнення злочинних синдикатів у цій країні.

Паління ж нерідко спричиняє серцево-судинні захворювання та забруднюючі речовини, що містяться в тютюновому димі, сприяють виникненню ракових захворювань. Якою мірою це залежить від шкідливого впливу хімічних сполук, використовуваних у тютюновій промисловості, дотепер залишається суперечливим питанням. З історії нам достеменно відомо, що за часів царювання Давида розквітла морська торгівля тютюном і кокаїном. Принаймні, саме ці товари знайшли широкого застосування в Єгипті близько 1000 р. до н.е. Відтоді збереглися докази того, що в єгипетських муміях містився певний відсоток тютюну. Відповідні дослідження, що стосуються цього питання, були проведені як у Британії, так і в Німеччині.

Усі мумії, що їх було досліджено в німецькому музеї, також містили у своїх тканинах кокаїн. Усі ці речовини набули значного поширення завдяки жвавій торгівлі між Ізраїлем і Фінікією, що велася під заступництвом Давида та Хірама. Під час нещодавніх досліджень з'ясувалося, що тютюн і кокаїн використовували єгипетські "аристократи", тобто представники вищих ешелонів влади. Аби підтвердити, що ці речовини давні широко вживали, були проведені навіть додаткові дослідження тіл ізраїльтян, що мешкали в ті часи.

Відповідь: Лотерея є формою азартних ігор. Більшість християнських церков забороняють своїм парафіянам грати в які б те ні були азартні ігри, мотивуючи свою позицію тим, що відповідні розпорядження мають місце в Біблії. Мотиви подібних заборон обумовлені тим, що одні люди найчастіше наживаються на невдачах інших. Програють багато хто, а виграє один. Нерідко можна зустріти в житті випадки, коли одна людина багатіє, та водночас багато хто з них був змушений жебракувати та злиднювати. У реальному житті азартні ігри прямо суперечать тим ідеям, що їх сповідав Христос, намагаючись донести їх до широких мас у Євангеліях. Ігорний бізнес цілком спрямований на одержання прибутку; проте Його добра звістка призначена для інших, яким уготовано спокій на небесах. Лейтмотивом Євангелій проходить думка, що ми маємо приносити себе в жертву заради свого ближнього, щоб змінити на краще нашу родину й суспільство, у якому живемо. Тому, споживчий погляд на життя та "паразитичне мислення" суперечать духовному становленню людей, щиро переконаних у тому, що вони обрали вірне. Людей,