Сім великих біблійних Пасх [107]

Вказівка на те, хто буде залучений в передачу влади над всією світовою системою, ми зустрічаємо в Буття 3:15.

І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

Слово, сім'я тут спожито в однині. Таким чином, ми маємо справу з поняттям єдиної сім'ї, тобто Христа і жінки, яка втілює собою і Ізраїль, і Церкву. Язичників приводять до духовного Ізраїлю. Церква – це і є Ізраїль. Проте не всі з Ізраїльтян, фізичних нащадків Іакова, знаходяться в лоні Церкви. Ця церква складає собою нерозривне ціле з Богом. В даному випадку йдеться про передачу повноважень влади над світовою системою в цьому процесі. Ця передача повноважень покладе край нашій ері і з неї почнеться Міленіум.

Пасха відмічалася ще до того, як на горі Синай був даний закон. Це означає, що Пасха може бути співвіднесеною із законами Мойсея, з діяннями Бога, які здійснювалися ще до появи закону Мойсея, рівно як Суботи і свята урожаю. Священні дні символізують собою передачу влади існуючої системи грядущій Месіанській системі. Центром останньої стане Єрусалим. Тому ці Свята, система Новолунь і Субот піддаються таким нападкам з боку сучасного християнства. Часто люди не розуміють їх істинне значення. Якщо ми перестаємо дотримуватись всіх законів Бога, які містяться в десяти заповідях, від яких бере початок весь закон, і на яких тримається діяльність всіх пророків, наше розуміння стає неповним.

Нижче мова піде про те, що Пасці, згаданій в Виході, передували події, які були її передвісниками.

Падіння Содому і Гоморри

Події, пов'язані з передачею влади і знищенням світової системи, нагадають нам падіння Содому і Гоморри. В Бут 19:3 мовиться про те, що Пасхі, яка згадується у Виході передують події, які є її передвісниками.

Бут 19:3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.

Прісний хліб згадується тут не випадково. Надалі прісні хлібці не призначатимуться для пожертвувань (Вих 23:18; 34:25; Лев 2:11). Ця подія була покликана втілювати собою жертву. В Біблії згадується сім великих Пасх, проте всім їм передувала ще одна, так само і Христос був передтечею семи церков, і сам став восьмий. Ця символіка бере початок від Храму Соломона, в якому було десять свічників, на кожному з яких було по сім свічок. В храмі Давида була лише одна свічка, яка насправді продовжувала цей ланцюжок в пустелі. Перший свічник символізує собою Христа, наступні сім означають сім церков, нарешті, останніх два символізують двох свідків. Ця послідовність бере початок від Христа, потім включає відновлення землі і повернення Христа на землю. На десяти свічниках сімдесят свічок означають розширену раду старців. Таким чином, все це символізує собою передачу влади від Синедріону до Церкви. Сімдесят старців є священною системою, про яку мовиться в Посланні до євреїв (див. також статтю Божі оракули [184]).

Жертва була принесена до того, як ангели стерли з лиця землі Содом і поруйнували всі землі на східному березі річки Йордан. Лоту відійшли всі багаті землі жителів Содому. Аврам дав йому право вибирати землю першим. Насправді Христос показав Лоту, на що він здатний, коли позбавив народи їх землі і віддав її сім'ї Аврама.

Пасха 1: Падіння Єгипту

Першою Пасхою можна вважати падіння Єгипту, про що в Біблії мовиться детально (див. статті Мойсей і боги Єгипту [105], а також Пасха [098]).

Пасха 2: Падіння Ієрихону

Другою Пасхою вважається та, яка відбулася, коли Ізраїлю було віддано землю обітовану. Таким чином, перша Пасха привела їх, а друга – поселила їх на їх землі. В Книзі Ісуса Навина 5:7говорится:

А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

Сорок років Ізраїль ходив по пустелі. Всі вони були необрізаними. Ця процедура дозволяла відрізняти представників одного племені від іншого. Це також символізувало те, що під час сорока Ювілеїв Церкви в пустелі після пришестя Месії, язичники або необрізані отримають можливість стати частиною царства, у той час коли обрізані не матимуть такої нагоди. Тимчасова рамка була покликана обмежувати часовий проміжок між пришестям першого Месії, Аарона, якого ще називають Священик-Месія, і другого пришестя Месії Ізраїлю, царя і завойовника. Обрізані, які були залишені в пустелі, були юдеями. Їм була надана свобода вибору: вони могли залишитися в Церкві, очолюваній Спасителем, проте вони відкинули цю можливість. Тому протягом сорока Ювілеїв вони знаходилися зовні Церкви. Ті ж, хто стали частиною Церкви, були необрізаними, тобто язичниками. Таким чином цей період, коли обрізання в пустелі не проводилося, був покликаний означати те, що язичники зможуть ввійти і стати частиною Ізраїлю. Кожний Ізраїльтянин на підставі цих текстів повинен був зробити висновок, що язичники можуть стати Ізраїльтянами.

Нав 5:10-11 І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах. А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.

В пустелі вони їли манну. Проте в той самий день, коли Ізраїльтяни скуштували плодів Ханаана, вони перестали одержувати манну. В перший день Опрісноків вони спробували зерно Ханаана, а манна закінчилася. Протягом сорока років їх їжею була манна. А потім їм був даний хліб з плодів землі обітованої. Це було або пов'язано з вживанням в їжу зерна минулого урожаю, або відбувалося в день Колихання Снопів, в перший день тижня, який був Священним Днем Опрісноків. Цього дня їли хліб із зерна торішнього урожаю. Зерно нового урожаю не дозволялося приймати в їжу до того, як буде принесена жертва в день Колихання Снопів.

В Книзі Ісуса Навіна 5:13-15 мовиться, що Господь не втручався в ці події. Участь в них брав Христос, як вождь війська Бога.

Нав 5:13-15 Ісус, знаходячись поблизу Ієрихону, поглянув, і бачить, і ось стоїть перед ним людина, і в руці його голий меч. Ісус підійшов до нього і сказав йому: чи наш ти, або з ворогів наших? Він сказав: ні; я вождь воїнства Господня, тепер прийшов [сюди]. Ісус ліг лицем своїм на землю, і поклонився і сказав йому: що пан мій скаже рабу своєму? Вождь воїнства Господня сказав Ісусу: роззуй твою з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, свято. Ісус так і зробив.

Те ж саме він повелівав зробити і Мойсею на горі Синай.

В Книзі Ісуса Навіна мовиться про те, що Господь віддав місто Ізраїлю. Пасха символізувала початок падіння народів. Першими плодами був Христос, і він же був тим каменем, який винищив світові імперії, що описується на початку 2-ї Книги пророка Данила. Христос поклав початок падінню народів, що описується в Об’явленні як сім труб, які символізують собою скинення ранніх царств і знищення всієї світової системі в кінці нашої ери. Тут ми зосередимо свою увагу на тому, що ж символізує собою Пасха. Вона символізує собою останній день, тобто останній день Свята Опрісноків. Пасху необхідно було святкувати для того, щоб поліг Ієрихон. І в останні дні, всі народи поляжуть, якщо ми святкуватимемо Пасху належним чином.

Ієрихон поліг в останній день Свята Опрісноків. Ця послідовність збережеться і по пришесті Месії, як вождя небесного Війська.

Пасха 3: Гедеон

Наступна Пасха пов'язана з ім'ям Гедеона. З Суддів 6:1 ми дізнаємося, що під час другої Пасхи земля була віддана у володіння Ізраїлю.

Судді 6:1-3 А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ. І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині. І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.

Ізраїль був відданий в руки Мадіанітян на сім років. Ці люди були нащадками Аврама і Хеттури. Це плем'я, як і плем'я Амалікитян відрізнялося жорстокістю. Вони руйнували все, що зустрічалося на їх шляху. І Бог використовував їх, щоб покарати Ізаріль. Мадіанітяни пішли на них війною і стали спустошувати їх землі. І Ізраїль звернувся до Господа. Після цього Ізраїль покаявся в свойому ідолопоклонстві. Цим прикладом Бог дає нам зрозуміти, що покаявшись, ми можемо отримати назад те, що по праву належить нам.

Суддів 6:8-10 то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства. І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам. І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!

Протягом семи років вони повинні були виконувати найважчу роботу. Вони не слухали заповіту Бога. В Біблії ясно описується результат цієї неслухняності. Господь Бог послав Ангела Господа (Ісуса Хріста; Зах 12:8; Євр 1:8-9), який говорив з сином Іоаса (Гедеоном).

Суддів 6:12-13 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу! А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.

Вони і подумати не могли, що їх нещастя пов'язані з їх ідолопоклонством! Вони навіть не вважали себе ідолопоклонниками. Так само помиляються багато народів і зараз. Спадщина дається народу, щоб з останнього зміг виділитися вибраний. А якщо вибраний поклоняється помилковим богам і слідує помилковим релігійним вченням, народ позбавляється цього заступництва і буде відданий в рабство, в якому перебуватиме, до тих пір, поки не покається. Наприклад, сьогодні багато церков ставлять на верхівках своїх будівель шпилі. Тим часом це заборонено. У Повторенні Закону 16:21 зведення таких шпилів забороняється. Ці шпилі називалися asherah, що було помилково переведене як гаї. Насправді це слово означає обеліск у вигляді фалоса, який споруджувався на честь бога сонця (єгиптяни називали його ben або benben; дивіться Словник перекладача Біблії, розділ мистецтво. Обеліск, і Керівництво по вивченню Біблії, додаток 42).

Нам слід покінчити з практикою ідолопоклонства, інакше ми будемо позбавлені тієї спадщини, яка була дана нам протягом останніх двохсот років. Поклоняючись помилковим богам, ми неминуче виявимося поневоленими. Все, що відбувається з народами, є слідством дій обраних. Благодінствування нації напряму залежить від діяльності вибраних. Бог хоче від нас слухняності. В ці останні дні люди поступають так, як їм самим здається правильним, і тому багато хто з них загине.

Дії, описувані в книзі Суддів, за часом припадають на Пасху, яку народ у той час не шанував.

Суддів 6:20-21 І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив. І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.

Насправді народ знов звернувся до ідолопоклонства і перестав шанувати свята. Своїми діями Христос відновлював Пасху – тобто Закон.

Суддів 6:27 І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.

Десять чоловік – ця традиційна кількість людей, які повинні брати участь в принесенні пасхальної жертви.

Гедеон боявся руйнувати вівтар Ваала вдень, оскільки його люди боялися, що це буде нечестиво. Гедеон поруйнував вівтар Ваала і знищив об'єкти поклоніння. Те, що було переведене згодом як дерево, насправді позначалося словом asherah. Це був кіл, покликаний втілювати собою фалос. Люди в Ізраїлі до такого ступеня обожнювали всі ці речі, що вважали нечестивим поруйнувати їх! Те ж саме відбувається і в наші дні. Замість того, щоб поклонятися Богу і Христу, як Його сину, вони почитають брехливих богів, запозичивши їх в тринітарній системі. Простий матеріалізм стає головним богом нації. Люди сліпі і їм не дано побачити свої помилки. Запозичення цієї помилкової системи, як говорить Біблія, приводить нас до серйозної помилки. Ці люди уподібнюються тим, хто хотів покарати Гедеона за руйнування ідолів або, якщо бути точним, релігійних споруд у формі кола, які були присвячені богу сонця. Ця споруда в перекладі отримала назву дерево, і тим самим було приховано істинне значення того, що мовилося в Писанні.

Суддів 6:30-31 І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому. І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.

Іоаш сказав, що Ваал сам повинен постояти за себе. Якби він був істинним Богом, між ним і Ангелом Господом повинна була б відбутися битва. Проте ніщо подібне не відбулося. Ангел Господень звільнив Ізраїль від владицтва Мадіанітян. Це звільнення стало наступною ланкою ланцюга. І саме на цьому етапі був відновлений Ізраїль.

Встановлення порядку проведення релігійних церемоній в Храмі

Ці події відбувалися за часів Давида і Соломона. Саме Давид встановив порядок проведення релігійних церемоній в Храмі. З 1Хроник 23:24 ми дізнаємося про те, що Давидом було створено систему, яка діятиме до пришестя Христа. Через Давида Господь Бог сказав, що Ізраїль вічно житиме в Єрусалимі. Давид також поклав початок системі святкування Новолунь, Субот і т.п.

1Хр 23:31 І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.

Давид встановив порядок, проте Храм був споруджений не ним. Ця місія була покладена на Соломона. В Храмі Соломона було десять свічників. У Давида був один. Давид слідував порядку проведення церемоній, який був встановлений Мойсеєм. В 2Хр 8:12-13 ми дізнаємося про те, що Соломон встановив інший статут і правила в Храмі. Так встановився порядок проведення релігійних церемоній в Храмі. З проаналізованого нами ланцюжка очевидна наявність трьох Пасх. Наступною Пасхою стала споруда Храму.

2Хр 8:12-13 Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором, щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.

Звідси бере початок символіка, що зустрічається в Новому Заповіті, проте в самій структурі поклоніння змін не відбулося. Основна схема залишилася колишньою, оскільки задум порятунку залишився незмінним. Нова структура була покликана допомогти людині зводити свою власну духовну будівлю. Проте сам задум порятунку ясний як з Старого, так і з Нового Заповіту. Обидві книги дають нам ці відомості, проте нам слід розглядати їх разом, щоб бути упевненими, що їх значення залишається незмінним.

Єзекіїль

Четверта Пасха припадає на час правління Єзекіїля, коли Храм вже був споруджений. Під правлінням царя Ахаза народ знов звернувся до ідолопоклонства. Ситуація була настільки складною, що Храм не був навіть підготовлений для того, щоб приносити жертви 14 Нісана. Таким чином, Пасха відбувалася двома днями пізніше. Ізраїль загрузнув в гріху! В своєму відступництві, виною якому були їх священики, народ зайшов так далеко, що тепер їм було слід знов пройти обряд очищення. Ця ж проблема стоїть і в нашому столітті. Духовний стан Ізраїлю і його священиків знаходився в стані регресу. Тому необхідність в очищенні була очевидна вже з самого святкування Пасхи.

2Хр 29:17 І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.

Сьомий день місяця Нісана призначався для очищення хворих і убогих. Освячення повинне було брати до уваги і цих людей.

Єзекіїль приніс в жертву сім биків, сім ягнят і т.п. для того, щоб народ зміг отримати очищення. Це духовне падіння народу символізує собою духовне падіння вибраних в останні дні. Це називається арostasia, тобто відступництво. Йдеться не про зменшення їх кількості, а про зменшення їх розуміння.

2Хр 29:22-24 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника. І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них. І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.

2Хр 29: І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.

Псалм 133 Єзекіїля також відноситься до цих подій. Єзекіїль відновив царство для того, щоб отримати благословення Христа, тобто Ангела Єгови (Яхве). Більше подібних очищень не відбувалося. Ми так само можемо по своїй слабкості відмовитися від принесеної за нас жертви Христа, як зробили Ізраїльтяни тоді. В Пс 133 мовиться:

Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно! Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його! Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!

Тут йдеться про об'єднання народу Ізраїлю.

Пасха 5 Йосія

П'ята Пасха була Пасхою Йосіі (2Хр 35:1). З 2Хр 35:10-18 нам відомо, що свято Опресноков наголошувалося сім днів. Пасхальний агнець був випечений на вогні (2Хр 35:13), а вся решта жертовної трапези готувалася в казанах. Звідси мабуть бере початок плутанина щодо стародавнього слова, що означає приготування їжі. Священики займалися цим всю другу половину дня 14 Нісана. Левіти ж займалися приготуваннями для самих себе, священиків, синів Аарона, а також співаків Асафа. Священики були зайняті цим до пізньої ночі. Всю другу половину дня 14 Нісана йшли приготування. Таким чином, полеміку про те, що день 14 Нісана слідує рахувати днем початку святкування Пасхи, слід вважати безглуздим. В 2Хр 35:18 мовиться:

І не справлялася Па