Розглядаючи природу Свят, ми не можемо не помітити, що Свята зосереджені на трьох періодах, пов'язаних з урожаєм, які визначаються по Місячному Календарю в тому вигляді, в якому він використовувався в Північній півкулі. Урожаї починалися під час Паски, за ними йшли П’ятдесятниця і Свято Кущів. Паска і Опрісноки святкуються весною, і тому ці дні часто називають Весняним Урожаєм. П’ятдесятниця або Свято Тижнів – це Урожай раннього літа, а День Кущів – Пізній або Осінній Урожай. Всі ці урожаї не рівні один одному за своїм значенням і розмахом.

Найпершим з урожаїв можна назвати День Колисання Снопа. Він випадає на Свято Опрісноків. Сніп колисався перед лицем Господа. Цей сніп був єдиним, і він був першим у врожаї цього року. Символізм полягає в тому, що Христос так само вважався першим плодом. Те ж саме трапилося на ранок після його воскресіння. Він воскреснув в суботу увечері. Марія Магдалина прийшла до його труни рано вранці в перший день тижня (неділя), коли було ще темно, і побачила, що його немає на місці. Вона пішла і повернулася з Петром і Іоанном, проте і вони не побачили його. Вони повернулися додому. А вона залишилася і побачила його безпосередньо перед його вознесінням подібно до Колисання Снопа. Саме тому він не дозволив їй торкнутися до себе: він ще не піднявся до Бога. Він повелів їй йти до апостолів і сказати їм, що він піднісся до їх Отця і до свого Отця, до їх Бога і до свого Бога.

Ів 20:1-2 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений. 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

Немає жодного сумніву в тому, що Христос піднісся безпосередньо до Бога в цей самий час, в іншому випадку йому не було б потреби говорити це. Він напевно мав нагоду бачити своїх учнів знову перед своїм останніми вознесінням, і побачив більшість з них цим вечором.

Ів 20:15-23 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого! 18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...19 Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Зверніть увагу на те, що згідно з цим текстом вознесіння було неминучим, а Христос тією ніччю бачився з апостолами. Він дув на них із словами: як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.

Таким чином, він повернувся до Отця, передуючи тим самим зішесття Святого Духу на апостолів. Так вони дістали можливість освячення Богом за допомогою Колисання Снопів. Пізніше це положення підтверджується ще і тим, що Христу вдалося розвіяти сумніви Хоми, коли з'явився перед ним через вісім днів, а потім за декілька тижнів до свого остаточного вознесіння.

Ів 20:24-29 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус. 25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! 27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! 28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

З цієї миті Христос вже був в змозі дозволити почати розпродаж частини урожаю, що залишилася. Послідовність останнього урожаю відбилася в священному дні П’ятдесятниці. Таким чином, Жертвопринесення Колисання Снопів було присвячено тільки першому з перших плодів – Месії. Кожна з цих подій, пов'язаних з урожаєм, згадана в Біблії в певній послідовності. Христос був першим з перших плодів. Це згадується і в 2М 23:19.

2М 23:14-19 Три рази на рік будеш святкувати Мені. 15 Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками. 16 І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою. 17 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа. 18 Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку. 19 Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

Початки плодів були призначені виключно для Дому Бога. Це називалося Колисання Снопа, і ця жертва повинна була приноситися в Дім Божий. Ця жертва знаменувала собою вознесіння Месії до Дому Бога недільним ранком після його воскресіння як першого з плодів Ізраїлю. Ця подія відбулася в Свято Опрісноків. Загальний урожай, який тоді припадав на П’ятдесятницю, називається тут свято збирання плодів. Часовий відлік до цього дня починався з дня, наступного за суботою, в свято Опрісноків. З цього дня відлічувалося п'ятдесят днів, тобто сім повних Субот, наступного дня після сьомої Суботи (Лев 23:15-16, Підрядковий Переклад до Біблії). Цим днем могла бути тільки неділя. Таким чином, свято перших плодів відбувалося через п'ятдесят днів після Суботи, на п'ятдесятий день, який слідував за сьомою досконалою Суботою або досконалим тижнем, який складає сім дней—від неділі до суботи. Наступний урожай, тобто збір перших плодів, означав обраних і святкувався в П’ятдесятницю. Цей день святкувався протягом сорока Ювілеїв, тобто близько двох тисяч літ. Земля не могла бути зруйнована до тих пір, поки цей цикл не буде завершено.

Об 7:3 говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!

Ті ж вказівки містяться в 2М 34:18-26. В 2М 34:22 про П’ятдесятницю мовиться як про свято седмин, святі початку жнив пшениці.

2М 34:18-26 Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту. 19 Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці. 20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою. 21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці. 22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року. 23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого. 24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році. 25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи. 26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

Раніше згадувані урожаї означали жнива ячменю і пшениці. Це означає, що вони не були рівнозначними. Христос був першим з початків. Обрані були початками жнив пшениці. Головним святом був Збір Урожаю. Жнива були урожаєм діяльності Бога. Цей день доводиться на перший же вечір початоку святкування Кущів (дивися статтю Збір Урожаю [139]), що покликане означати, що останні жнива передуватимуть тисячолітньому періоду, який символічно представлений в Святі Кущів. Останньою подією в цій череді, яка припадає на кінець Свята Кущів, є Останній Великий День. Він знаменує собою друге воскресіння і насправді є останніми жнивами всієї землі. Всі людські істоти воскреснуть протягом цього періоду, який триватиме приблизно сторіччя. Вони будуть знов живими, з плоті і крові (Єз 37:1-14). Їх учитимуть істині, а потім вони будуть приведені до Бога як один народ. Саме про цю еру мовиться в Іс 65:20.

Іс 65:20 З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

Про Міленіум і воскресіння мовиться і в Об 20:1-15

Об 20:1-15 І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. 2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років, 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час. 4 І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років. 5 А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння. 6 Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років. 7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї. 8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок. 9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх. 10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки. 11 І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося. 12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми. 13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками. 14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне. 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...

Зверніть увагу, що тут йдеться про два воскресіння. Ті, що потраплять, в перше воскресіння правитимуть з Христом протягом тисячі літ. Друге воскресіння відбудеться через тисячу років. Суд Великого Білого Престолу не почнеться, поки не пройде це тисячоліття. Святі разом з Христом правитимуть на землі до тих пір, поки Сатану не буде повержено. Народи все ще населятимуть землю протягом цього періоду, а Сатана знов обдурить їх в кінці цього тисячоліття. Все, що стосується цих воскресінь, відбуватиметься на землі. Безпосередньо до Бога могли потрапити тільки початки перших плодів.

Перші плоди урожаю пшениці воскреснуть в кінці другого тисячоліття по приході Месії, про що мовиться у Тес 4:15-17.

1Сол 4:15-17 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. 16 Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, 17 потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.

Таким чином, ми маємо три свята, кожне з яких знаменується жнивами. Христос був першою жертвою в Свято Колисання Снопів. Вибрані прослідували за ним. Вони і складають Дім Бога (1Кор 3:16-17), оскільки є обраними і отримали Святий Дух при хрещенні і під час П’ятдесятниці 30 року н.е.

1Кор 3:16-17 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? 17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

Жнива Бога стосуються всієї землі і включають як людство, так і небесне Воїнство. Періоди священних днів є віддзеркаленням Божого Задуму Порятунку для планети. Бог збирається дозволити планеті отримати спокутування, не дивлячись на демонів і людську упертість. Події відбуватимуться саме в тій послідовності, яка забезпечить процес навчання кожної окремої узятої істоти.

Колеса в колесах

У видінні Єзекіїля йшлося про колеса усередині коліс Херувима. Докладніше ця система пояснюється в статті Значення видіння Єзекіїля [108], зараз ми порівняємо все вищесказане з текстом Єз 1:14-17. З Єз 1:12 нам відомо, що Херувими перебували там, де знаходився і Дух. Вони переміщалися з ним в унісон з його рухами. Це нагадує рух вогняного стовпа і хмари, що є Христом, який перебував з Ізраїлем в пустелі (2М 13:21-22; 14:19-24; 33:9-10; Числ 12:5; 14:14; 4М 31:15; Неем 9:12,19; Пс 99:7). Із слів Павла в 1Тим 3:15 нам відомо про те, що Церква є стовпом і твердинею істини.

1Тим 3:15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.

Отже, стовпом і твердинею істини є церква або паства живого Бога. Релігійне братство або еклесія стає Домом Бога і позначається словом oikoo, що означає житло або сім'я. Звідси і пішли назви Дім, Обитель, Храм.

Херувими є Домом Бога, який у фізичному значенні можна уявити собі у вигляді співтовариства Ізраїлю в пустелі. Про структуру цього братства мовиться в Числ 9 і 10. Стовп з хмари накривав їх намети вдень, а вночі цей стовп ставав вогняним (Числ 9:15-16). Хмара була тим провідником, який указував їм напрямок, в якому слід було рухатися.

Таким чином, співтовариство людей в пустелі не було прив'язано до якогось певного місця, а їх місцезнаходження визначалося присутністю Господа в Дусі. Ця паства розбивала табір в певний час, і, як і у випадку з херувимами, цей порядок змінюватися не міг. Структура їх організації була віддзеркаленням священної системи. Земний намет був точним чином небесної системи.

Євр 8:5 Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!

Херувими повинні були стати віддзеркаленням як самої структури, так і адміністративного розподілу. Таких груп було чотири, і кожна з них володіла своїми власними характеристиками. Дух сходив на паству, і люди розподілялися на внутрішні і зовнішні об'єднання так само, як це відбувалося і з Воїнством Ангелів.

На фізичному рівні цими групами були священство і їх паства. Левіти були тією кастою, яка надавала владу священству, і вони обіймали внутрішню територію біля скинії, над якою витав Дух.

Сини Аарона відповідали за те, щоб доносити до людей всі застереження (Числ 10:8). Цю місія була покладено на Церкву по вказівці Мельхиседека, яка буда дана відразу за їх призначенням.

Євр 7:11-12 Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим? 12 Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Таким чином відбувалося розташування пастви навколо і біля скинії, яка сама по собі містилася у внутрішньому і зовнішньому наметах. Зовнішній тент повинен був бути знятий, щоб забезпечити доступ до внутрішньої скинії. Послідовність дій в останні дні відбуватиметься згідно іншим, досконалішим законам.

Євр 9:1-12 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню. 2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби. 3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих. 4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту. 5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. 6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові, 7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини. 8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. 9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить, 10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

Ці рядки в Євр 9:10 підтверджують, що ми маємо справу з жертовним законом, з яким згодом було покінчено. Христос поклав край жертвопринесенням раз і назавжди, дозволивши нам тим самим залучитися до цього процесу.

Стародавня структура складалася з племен пастви, в числі яких були і Левіти. Серед Левитів існувало священство Аарона, представники якого мали право входити в зовнішню скинію. Але лише Первосвященик і лише раз на рік міг входити у Внутрішнє Святилище або Святе-святих.

Ця структура зазнала зміни з П’ятдесятниці30 року н.е. Поява Херувіма означала руйнування внутрішньої скинії, а обрані, які мали доступ до внутрішньої скинії, самі стали Храмом, в якому перебував Бог, або Святими Святих. Відпала необхідність в Ковчезі Заповіту, оскільки ми самі стали цим Ковчегом. Святий Дух поміщає закон безпосередньо в нас, оскільки цей закон був поміщений в Ковчег (див. статтю Ковчег Заповіту [196]).

Колеса усередині коліс у зв'язку з даною структурою – це зовнішня система, яка є народом Ізраїлю, звідки вийшла паства і куди згодом влилися і язичники. Обрані ж зайняли внутрішню частину (або колесо), яке формує структуру управління по приходу Меl

[120]

Колеса в колесах