Християнські церкви Бога

Викладення вірувань [A1]

(Видання 1.0 19990119-19990119)

Викладення вірувань – це короткий виклад біблійної позиції, підтримуваної апостолами протягом першого століття. Воно представляє собою позицію Біблії в чіткій послідовній формі і складається з семи розділів: Бог, План Спасіння, Вчення про людський обов'язок, Месія, Проблема Лукавого, Церква та Царство Боже. Тут також вміщено вступ, що розкриває питання розходження між древнім та сучасним християнством, і додаток, що розповідає про розвиток триунітарного вчення.

Викладення вірувань

християнської релігії

Не для продажу

Розповсюджується безкоштовно з освітньою метою

ISBN 0 646 20506 4

Copyright © 1994,1995,1996,1997

Християнські Церкви Бога

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

Перше видання серпень 1994

Друге видання лютий 1995

Третє видання червень1996

Четверте видання березень 1997

Видруковано в Австралії Union Offset Co. Pty LTD, Канберра

Зміст

Вступ

Розділ 1. Господь Бог

1.1 Бог Отець

1.2 Ісус Син Божий

1.3 Святий Дух

1.4 Ставлення Святого Духа до Христоса та Людства

1.5 Відносини Христоса, Сатани та Бога Ангела

1.5.1 Христос як Син Божий

1.5.2 Вчення про Антихриста

1.5.3 Ім’я та незалежність Бога

2. План Спасіння

2.1 Падіння людства

2.2 Спасіння роду людського

2.3 Біблія як втілення Правди

2.4 Каяття та навернення

2.5 Хрещення

Розділ 3. Вчення про людський обов’язок

3.1 Молитва і поклоніння

3.1.1 Бог як Об’єкт молитви і поклоніння

3.1.1.2 Об’єкт молитви

3.1.1.3 Самостійна та колективна молитва за інших

3.2 Відношення між спасінням та Законом

3.2.1 Бог – наша Скеля

3.2.2 Спасіння благодаттю

3.2.3 Обов’язок за Законом

3.2.3.1 Чому християни дотримуються Закону

3.2.3.2 Християни як Храм Божий

3.2.4 Десять заповідей

3.2.5 Інші Закони , що регулюють людську поведінку

3.2.5.1 Закони їжі

3.2.5.2 Субота

3.2.5.3 Новомісяччя

3.2.5.4 Щорічні свята

3.2.5.5 Шлюб

3.2.6 Фінансова підтримка

3.2.6.1 Богові

3.2.6.2 Для інших

3.2.7 Війна та голосування

3.2.7.1 Війна

3.2.7.2 Голосування

Розділ 4. Вчення про Месію

4.1 Перед існування Христа

4.2 Розп’яття і Воскресіння

4.3 Другий прихід Христа

4.4 Тисячолітнє панування Христа

Розділ 5. Проблема Лукавого

5.1 Існування Лукавого в повстанні Ангелів

5.2 Вчення про визначеність наперед

5.3 Стан мертвих

5.4 Воскресіння мертвих

5.5 Покарання нечестивців

Розділ 6. Церква

6.1 Хто або що таке Церква?

6.2 Організація Церкви

6.3 Мета та устремління Церкви

6.4 Освячення

Розділ 7. Царство Боже

7.1 Встановлення Царства Божого

7.1.1 Духовне Царство

7.1.2 Тисячолітнє панування Христа

7.1.2.1 Повернення Месії

7.1.2.2 Об’єднання Ізраїлю

7.1.2.3 День Господа

7.1.3 Вічне Царство Боже

7.1.3.1 Прихід Бога

7.1.3.2 Нова Земля та Новий Єрусалим

7.1.3.3 Доля людства

Додаток

Вступ

Протягом 1700 років Християнство було прикуте до теологічної системи, яка базувалася на грецькій філософії та системі, близькій до неоплатонізму. Унітарна простота біблійного послання та зв’язність Божого одкровення, даного людині, які проходять через Старий та Новий завіти, було змінено та заплутано з метою одержання влади та панування над тодішнім існуючим світом.

В кінцевому результаті утвердилася структура, закладена на Нікейському (325 р.) , Лаодикійському (366 р.), Константинопольському (381 р.) та Халкедійському (452 р.) Соборах.

Ця структура змінила розуміння Бога , керуючись метафізичними міркуваннями, що врешті решт призвело до появи Трійці. Лаодикійський Собор (канон 29) також відмінив святенність Суботи, невиконання чого загрожувало покаранням, і схвалив відступницькі свята, починаючи від недільного поклоніння до грудневого святкування згідно з сонячними циклами, а також замінив Єврейську Пасху новим пасхальним циклом. Також було прийнято інший спосіб тлумачення біблійної системи та нову інтерпретацію Закону. Закон, наданий Мойсею, більше не визнавався важливим, і тому тексти Нового Завіту були реінтерпретовані для виправдання існуючих язичницьких традицій.

Наприклад, Закони їжі почали висвітлюватись неправильно застосованою Книгою Діянь святих апостолів 10 та інших текстів. Результат миттєво відобразився на людському здоров’ї. Проте, кінцевий результат для навколишнього середовища стане повністю відчутним після приблизно двох тисяч років. Розрив в ланцюгу живлення стався великою мірою завдячуючи споживанню їжі, забороненої біблійним Законом.

Деградація земельної системи стане повністю очевидною після того, як земля виснажиться внаслідок недотримання системи сівозмін та циклів вільних земель, тому що вони нерозривно пов’язані з календарем, що базується на дев’ятнадцятирічному місячному циклі. Введення сонячного календаря стало основним кроком до зруйнування розуміння зразків та циклів, які були встановлені Богом для природної гармонії.

Сучасне християнство має дуже мало, якщо взагалі щось має, спільного з початковим християнством. Підняття ісламу і потім війни з ісламом стали прямим результатом помилкової християнської системи, що існувала в Європі та Західній Азії і була встановлена грецькою теологічної системою, що використовувала Кападокійську теологію , яка базувалася на Триєдності Бога та вірила в містичний союз з Богом .

Система Триєдності просто не спрацьовує. Кінцевим результатом 1700-річного існування цієї хибної вчення є планета, що близька до руйнування, в якій переслідуються люди, які відверто намагаються дотримуватися біблійних Законів.

Мета цієї статті – виділити якомога чіткішим та простішим, наскільки це можливо, способом первинне послання Біблії та Новозавітної Церкви Ісуса Христа та апостолів. Без сумніву, деякі з викоханих байок будуть знищені сказаним тут. Статтю написано в максимально можливому наближенні до серії біблійних тверджень або розділів, вона підтверджується цитатами. Таким чином, стаття, в кінцевому рахунку, є більш чіткою і однозначною, зміст її є більш зрозумілим. Де це можливо, перелічується повний список текстів стосовно предмету для уникнення тієї практики, що переважає, за якою цитати подаються відокремлено від тексту або з перекрученого тексту. Деякі біблійні тексти є відвертими підробками (напр. 1Іоанн 5:7 KJV; 1Тим. 3:16 KJV з Codex A), або неправильно перекладеними (1Кор. 15:28 RSV та ін.; Одкр. 3:14 NIV та багато інших), призначених для заперечення протилежних текстів або перекручення текстів для того, щоб вони, розглядувані відокремлено, підтримували Триєдність або Кападокійську систему.

В наступний свій прихід Месія збирається повністю представити систему Законів, поданих Мойсею на горі Синай. Кожний християнин зобов’язаний визнавати та виконувати спосіб життя та поклоніння, закладений в Біблії. Християнин повинен наслідувати спосіб життя Ісуса Христа та жити по системі, яку представив Христос та за якою жив в людській подобі. Ця стаття присвячена виробленню цілої системи , яка з допомогою послідовного та сприйнятливого викладу залишить в стороні ті хибні системи, які панували протягом 1700 років, та визначить і впровадить первинний та правильний шлях в життя всіх людей, незалежно від того, що вони зробили в минулому. Наше завдання – закликати людей до каяття та оновлення їхнього життя.

Розділ 1

Господь Бог

1.1 Бог Отець

Бог – це Верховна Божественність Всесвіту. Він – Всесильний, Творець та підтримувач небес, землі та всього сущого (Буття 1:1; Неем.9:6; Пс. 124:8; Іс. 40:26,28; 44:24; Дії 14:15; 17:24-25:Одкр. 14:7). Він єдиний, що має безсмертя (1Тим. 6:16). Він – наш Бог і Отець, і Бог і Отець Ісуса Христа (Іоанн 17:20). Він - Найвищий Бог

(Буття 14:18; Числа 24:16; Второзаконня 32:8; Мр.5:7) і Єдиний Правдивий Бог (Іоанн 17:3; 1Іоанн 5:20).

1.2 Ісус – Син Божий

Ісус – народжений (proototokos) перш усякого творива (Кол. 1:15), тому він – початок (arche) Божого творива (Одкр. 3:14).Він – Єдино народжений (monogene) Син Божий (Мат. 3:15; Іоанн 1:18; 1Іоанн 4:9), зачатий від Святого Духа і народжений Дівою Марією (Лк. 1:26-35). Він – Христос або Месія (Мат.16:16; Іоанн 1:41), посланий Богом бути нашим Спасителем і Визволителем (Mат. 14:33; Іоанн 8:42; Еф. 1:7; Tит. 2:14). Він названий Сином Найвищого Бога (Мр. 5:7). Він об’явився Сином Божим у силі, за духом святості, через воскресіння з мертвих (Рим. 1:4). Йому був даний трон Давидів, щоб повіки царювати у домі Якова і царюванню його не буде кінця (Лк. 1:32).

1.3 Святий Дух

Святий Дух (Дії 2:4) – це та сутність або сила Бога, яку Христос пообіцяв посилати обраним (Іоанн 16:7). Це не людина, але продовження живої сили Бога. Через нього ми стали учасниками Божої Істоти (2 Петр. 1:4), заповнені Святим Духом (Дії 9:17; Eф. 5:18), і тому всі Сини Божі (Йов 38:7; Рим. 8:14; Іоанн 3:1-2) та спільно народжені з Христом (Рим. 8:17; Гал. 3:29; Tит. 3:7 Євр. 1:14, 6:17, 11:9; Як. 2:5; 1Петр. 3:7).Святий Дух дається Богом тим, хто просить (Лк. 11:9-13) та слухняний йому, перебуваючи в тих, хто дотримується заповідей Божих (1Іоанн 3:24; Дії 5:32). Святий Дух – Утішитель, що веде слуг Господа до правди (Іоанн 14:16,17,26). Святий Дух обдаровує силою свідків (Дії 1:8). Він завідує дарами, як записано в Першому посланні апостола Павла до Коринян 12:7-11, і має плоди, як описано в Посланні св. апостола Павла до Галатів 5:22-23, при цьому будучи безмірним (Іоанн 3:34 RSV; Рим. 12:6). Він – засіб, з допомогою якого Бог зможе нарешті стати всім у всьому (1Кор.15:28; Еф. 4:6).

1.4 Ставлення Святого Духа до Христа та людства

Святий Дух починає свою діяльність ще до хрещення. Дух приносить особу до Бога через Христа (Євр. 7:25) Першоплід Духу дається особі в хрещенні, і, як чітко записано в Посланні св. апостола Павла до Римлян 8:23, прийняття відбувається лише після відкуплення тіла. Таким чином, ми народжуємося знову, але продовжуємо щоденно рости в Дусі до тих пір, поки не прийдемо в славі Господа. Святий Дух – це Дух Правди (Іоанн 4:6, 5:6), і Правда всіх речей, в яких ми зростаємо в нього, а він – голова Христос (Еф. 4:15). Святий Дух – це Божий Дух (Рим. 8:14) і Дух Віри (2Кор. 4:13), який досліджує всі речі та знає всі речі (1Кор. 2:10-11, 12:3 ff)

Таким чином, Святий Дух не є самостійною частиною триєдності Бога, але є засобом, з допомогою якого ми станемо Богом (Зах.12:8). Дух передає Богові розуміння наших думок та. саму нашу сутність. Прийшовши через Ісуса Христа як наш примиритель та елогім-посередник або теос (Пс. 45:6-7; Зах. 12:8; Євр. 1:8-9), він надав змогу Христові допомогти, навчити та утішити нас та надав нам змогу випробувати силу Божу. Дух дає кожному риси, яких бажає Бог для надання винагороди тілу, як підкреслено в Другому послання св. апостола Павла до Коринян 12:7-11.

Дух може бути згашений (1 Сол. 5:19), коли ним нехтують або його засмучують (Еф. 4:30), тому відає здобутками та втратами в людині.

Плодом Святого Духу є любов, як записано в Посланні св. апостола Павла до Галатів 5:22. Тому, якщо ми не любимо одне одного, Святого Духа немає поряд.

Святий Дух – це засіб, з допомогою якого ми поклоняємося Богу, як говориться в Посланні св. апостола Павла до Филип’ян 3:3. Таким чином, він не може бути Богом як об’єкт поклоніння, не може бути рівним Богові Отцеві. Він – сила, що наділяє силою Христа. Таким чином, Христос – це вічний Отець (Іс. 9:6), у якого є багато батьківств на небі та на землі (Еф. 3:15). Христос стає Вічним Отцем наданням йому такої влади.

Всі ці батьківства або сім’ї названі Божими, що є причиною нашого схиляння перед Богом Отцем, поклоніння йому (Еф. 3:14-15).

Христос буд первонародженим творива. Всі речі на небі і на землі, видимі та невидимі, були створені для нього, як трони та домініони або князівства, або повноваження; всі речі були створені через нього і для нього. Він поперед всіх речей та всі речі зібрані в ньому (Кол. 1:16-17). Але саме Бог породив його та захотів, щоб твориво існувало та утримувався в Христі. Тому Христос не є Богом в тому сенсі, що Бог – це Бог Отець і єдиний, хто є безсмертним (1Тим. 6:16), що існує у вічності.

Християни покликані до життя в цьому світі в служінні і присвяченні себе Богові. Багатьох буде покликано, але тільки деякі будуть вибраними (Мат. 20:16; 22:14). Християни – вибрані, як Христос був обраний Богом (Лк. 23:25). Обрані були вибрані Христом (Іоанн 6:70; 15:16,19) за вказівкою Бога (1Петр. 2:4).

Для того, щоб допомагати Церкві, якою є обрані, або еклесією, дається розуміння таїн Бога. Святий Дух був механізмом, з допомогою якого їм були розкриті таємниці Бога та Царства Божого (Мр. 4:11). Божа мудрість є таємницею (1Кор. 2:7) , яка пояснюється слугам Божим (1Кор. 2:7;15:51). Пояснення Божої волі проходить в таємниці за Його волею (Еф. 1:9), яку дав своїм слугам одкровенням. Пізніше ця таємниця перебуває в управлінні Христа через обраних. Павло писав:

Ефесянам 3:2-6

2 якщо ви тільки чули про зарядження Божої Благодаті, що для вас мені дана.

3 Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,

4 з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.

5 А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,

6 що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,

1.5 Відносини між Христом, Сатаною і Богом Ангелом.

Існує безліч згадок в Біблії Елогіма або Теої, що позначають Богів. Христос був одним з тих підпорядкованих, які згадуються в Старому Завіті як Елогім (див. Зах. 12:8). Христос згадується в Новому Завіті як нова Рання Зоря в своєму поверненні на землю. Він поділить своє звання з своїми обранцями (Одкр. 2:28; 22:16).

В Біблії сказано, що Господь – це Бог і Отець Христа (Рим.15:6; 2Кор. 1:3, 11:31; Eф. 1:3,17; Кол. 1:3; Євр. 1:1 ff; 1Петр. 1:3; 2Іоанн 3;Одкр. 1:1,6, 15:3). Христос отримав життя, силу та владу за наказом Бога Отця (Іоанн 10:17-18).

Христос підкоряється волі Бога, який є Отцем (Мат. 21:31, 26:39; Mр. 14:36; Іоанн 3:16, 4:34). Бог дав обраних Христу і Бог є величнішим, ніж Христос (Іоанн 14:28) і величнішим за все (Іоанн 10:29). Отже, Бог послав свого Єдино народженого Сина, щоб ми жили в ньому (1Іоанн 4:9). Бог величає та вславлює Христа (Іоанн 8:54), будучи Сам величнішим за нього (Іоанн 14:28).

Бог є Скелею (sur), яка є Каменоломнею або Горою, з якої викувані всі інші камінним ножем Єгошуї 5:2, який обрізає Ізраїль, головну та важливу причину (Второзаконня 32:4). Бог – це Скеля Ізраїлю, Скеля його спасіння (Второзаконня 32:15), Скеля, яка його породила (Второзаконня 32:18,28-31). Перша книга Самуїлова 2:2 говорить, що наш Бог є нашою Скелею, Вічною Скелею (Іс. 26:4). Саме з неї були висічені всі інші, які є нащадками Авраама у вірі (Іс.51:1-2). З цієї Скелі був витесаний і Месія (Дан. 2:34,35), щоб панувати світовими імперіями. Бог – це Скеля, або основа, на якій Христос побудує свою Церкву (Мат. 16:18) і на якій він сам базується. Месія є Наріжним Каменем Храму Господнього, на якій обрані є Наосом або Святим Святих, сховищем Святого Духу. Все каміння Храму вибовблене зі Скелі, якою є Бог, як був Христос, і дані Христу, духовному Каменю (1Кол. 10:4), каменю спотикання та каменю спокуси (Рим. 9:33) для того, щоб сформувати Храм.

Христос так будує Храм, щоб Бог міг бути всім у вс&