Після руйнування міст, що знаходяться в долині річки Йордан, Авраам вирушив на південний захід, в землю Ґерар. Як і обіцяв, Бог дав Аврааму і Саррі сина. Ангел сказав їм, що дитина носитиме ім'я Ісак. Коли народився Ісак, Аврааму було сто років, а Саррі – дев'яносто (1М 21:1-3).

В ті часи, на честь дитини, якій було від двох до трьох років, влаштовувалося святкування. Коли Ісак досяг цього віку, Авраам влаштував бенкет, оскільки його син з дитинства переходив в отроцтво. Оскільки Авраам був в цій місцевості дуже поважаною людиною, він запросив на це святкування всю верхівку Ґерара, можливо, навіть його правителя.

Коли Аґар і її син Ізмаїл побачили, які почесті віддаються Ісаку такою кількістю людей, їх охопила заздрість. Ізмаїл був першим сином Авраама, і Аґар була скривджена, оскільки, коли її син досяг такого віку, в його честь святкування не влаштовували (1М 21:8-9). Під час трапези Аґар із своїм сином дозволили собі образливі зауваження з приводу маленького Ісака. Почувши це, його мати, Сарра, була розгнівана.

Відділення Ізмаїла

Не дивлячись на те, що Сарра сама порадила, щоб її служниця Аґар народила дитину від Авраама, Сарра не бажала, щоб Аґар з Ізмаїлом жили з ними під одним дахом. Тому вона зразу ж попрямувала до Авраама з проханням вигнати Аґар і Ізмаїла. Для Авраама це стало складним завданням, проте він розумів, що в будинку, де живуть дві ревниві матері, щастя бути не може.

Бог сказав Аврааму: « Нехай не буде тобі не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. І також сина невільниці тієї – учиню його народом, б він – твоє насіння» (1М. 21:10-13).

Ця обіцянка полегшила ситуацію. Авраам слухав Бога. Рано-вранці він приготував для негайного від'їзду Аґар і Ізмаїла, все необхідне для того, щоб вони змогли безболісно дістатися до місця, де вони могли б сховатися від жаркого полуденного сонця. Можливо, він також сподівався, що вони підуть не так далеко.

З ранку до настання жари Агар і Ізмаїл, узявши з собою запаси їжі та води, вирушили в дорогу. Аґар, яка за походженням була єгиптянкою, пішла з сином через пустелю на південь, ймовірно в прагненні дістатися батьківщини (1М 21:14). Вона вважала, що якщо їм вдасться дійти до караванного шляху, вони зможуть піти з караваном на південний захід до Єгипту.

Проте цього не відбулося. Аґар не вдалося знайти караванний маршрут. До полудня вся вода була ними випита. Пустеля до полудня розжарилася так, що Ізмаїл впав на гарячий пісок і був вже не в силах піднятися. Оскільки він був ще підлітком, його організм вимагав більшої кількісті рідини, ніж пила його матір, яка добре розуміла, що, якщо протягом декількох годин їй не вдасться добути води, її син незабаром помре.

Аґар збожеволіла. Здавалося, в цьому царстві розжареного піску і скель немає анінайменшої можливості знайти воду. До полудня, коли жара досягла свого апогею, Ізмаїл вже практично не опам'ятовувався. Аґар вдалося перемістити його під покров чахлого куща. Там вона залишила його, а сама відправилася далі, не в силах чути більш його стогони. Ці стогони і її гіркі ридання були єдиними звуками, які лунали в скорботній розжареній пустелі.

Порятунок Ізмаїла

Раптом пролунав ще один звук. Це був голос Ангела, який був звернений до Аґар. «Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великий народом зроблю Я його» (1М 21:17-18).

Аґар озирнулася на всі боки. Вона так і не побачила того, хто звертався до неї, проте побачила те, чого не помітила раніше. Це було джерело з холодною чистою водою, яке било в декількох метрах від неї. Аґар підібралася до джерела, наповнила водою висохлий бурдюк і з вдячністю поспішила влити трохи води в спраглі губи Ізмаїла. Бог пообіцяв Аврааму, що потурбується про Ізмаїл і його матір. Виконання обіцяного Він почав в пустелі.

Ізмаїлу було краще, проте він і Аґар все ще не могли знайти караванний маршрут. Вони продовжували рухатися на південний схід пустелі, де і вирішили зупинитися. Ізмаїл став майстерним стрільцем і скоро був в змозі забезпечувати їх двох прожитком. Вони жили в пустелі так довго, що він практично здичавів (1М 16:12). Аґарі вдалося взяти йому за дружину єгиптянку (1М 21:21). У Ізмаїла і його дружини з'явилися діти, які, у свою чергу, дали життя нащадкам Ізмаїла. З часом, як і говорив Бог, від Ізмаїла пішов цілий народ. Зараз ми знаємо цей народ як арабів.

Найбільше випробування Авраама

Протягом багатьох літ Авраам виявляв свою слухняність Богу і був його вірним слугою. Бог вирішив влаштувати йому випробування, яке повинне було стати найважчим із всіх. Тоді він жив в місцевості, що називалася Беер-Шева, північніше за те місце, звідки Аґар з сином відправилися в пустелю. Там і ріс Ісак. Авраам був вдячний Богу за те, що Він дав йому цього прекрасного хлопця. З жахом почув він одного разу слова Бога, який наказував йому: «Візьми сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі» (1М 22:2).

Авраам, звичайно ж, вважав за краще б віддати власне життя, проте не цього хотів від нього Бог. Авраам знав, що кращий вихід - скоритися Рятівнику, яким би важким не було це випробування. Отже він почав готуватися виконати те, що йому було уготовано.

Перед тим, як Авраам вже був готовий принести свого сина в жертву, Господь сказав йому: «Не витягай руки своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, Що ти богобійний, і не пожалів для мене сина свого, одинака свого» (1М 22:10-12).

Авраам знав, що Бог говорить з ним через ангела. Із слізьми він ліг на коліна, сповнений щастям і подякою за те, що Бог більше не вимагав у нього життя його сина. В цей самий момент він побачив барана, що заплутався в кущах. Авраам зрозумів, що Бог дає цю тварину для того, щоб принести в жертву замість Ісака (стих 13).

Ісак також був щасливий, коли його батько розв'язав мотузки, якими він був зв'язаний. Більш детальне пояснення цієї історії дивитеся в статті Авраам і Ісак: праведне жертвопринесення [ДБ11].

Деякі можуть подумати, що Бог чинив жорстоко, сказавши Аврааму фактично убити Ісака. Проте, Бог ніколи не буває жорстоким. Він – люблячий і милостивий. Іноді Він дає тяжкі випробування тим, хто шанує Його. Це робиться для того, щоб випробувати слухняність і мудрість, подібно тому, як шкільні вчителі або батьки влаштовують контрольні роботи з метою дізнатися, що і як вивчено.

У випадку з Авраамом це доводить, що він любив свого Творця більше, ніж будь-яку живу істоту на землі, навіть власного сина.Своєю готовністю вчинити жертвопринесення Авраам продемонстрував силу своєї віри. Цей доказ став прикладом для мільйонів людей, які згодом прочитають про цю історію. Ця подія також провіщала те, що через дві тисячі літ сам Бог пожертвує свого єдиного сина Ісуса, віддавши його на смерть в спокутування гріхів людства.

Нащадкам Авраама обіцяно процвітання

Перш ніж Авраам і Ісак почали спускатися з горба, ангел знову звернувся до Авраама.

«І не пожалів був сина свого, одинака свого», сказав Бог через ангела. „То благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок , що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу”.

Потім Авраам і Ісак повернулися до місця, де їх чекали двоє слуг, щоб йти назад у Беер-Шеву.

Пізніше Авраам попрямував в Хеврон, який знаходився в південній частині Ханаанської землі. Сарра померла у віці ста тридцяти п'яти років. Ця жінка, мати мільйонів людей, що населяють зараз землю, була похована в печері, на полі, що належало Аврааму.

Через три роки після смерті Сарри Авраам став думати про одруження Ісака. На той час останньому виповнилося сорок років. І Авраам побоювався, що Ісак вибере собі дружину з мешканок Ханаана, які були язичницями.

Авраам доручив своєму головному слузі узяти людей, верблюдів, провіант і відправиться в Месопотамію, на батьківщину Авраама, і привезти звідти дружину для Ісака, вибравши її серед його родичів (1М 24:3-4). Тоді існувала традиція вибирати для своїх синів ту, на якій їм слід одружуватися, в деяких країнах вона існує і понині.

Авраам був упевнений, що в Месопотамії Богу поклоняється значна кількість людей. Його брат, Нахор, жив там із великою сім'єю (1М 22:20-24). Він знав, що для Бога було б більш жадано, щоб Ісак одружувався на своїй родичці, ніж узяв за дружину язичницю.

Слуга Авраама знаходить Ребеку

Після довгої подорожі на північний схід слуга Авраама зі своїм караваном дійшли надвечір до одного з колодязів недалеко від міста, де жив Нахор (1М 24:10). В ті часи за водою звичайно ходили жінки. Слуга звернувся з молитвою про те, щоб одна з жінок, що прийшли за водою, виявилася б підходящою дружиною для сина його господаря. Він попросив Бога, щоб нею виявилася та, яка по своїй волі дістане і дасть води йому і його верблюдам. Може показатися, що він просив дуже багато. Яка жінка схоче за власним бажанням набирати воду для десяти верблюдів, стомлених довгою подорожжю?

Не встиг він закінчити молитву, молода прекрасна жінка наблизилася до джерела. Коли вона зачерпнула води, слуга Авраама наблизився до неї і попросив води. Жінка зразу ж нахилила для нього свій глек (1М 24:11-15). «Напийся, мій пане», - сказала вона. «можливо, це і є відповідь на мої молитви», - подумав слуга. «Вона дала мені води, але напевно, більше не схоче обтяжувати себе». Слуга Авраама був дуже здивований, коли молода жінка вимовила: «я стану черпати і для верблюдів твоїх, поки не нап'ються».

Це було однозначною відповіддю на молитву, яку він підніс до Бога декілька хвилин тому. Слуга запевнилася в тому, що перед ним та жінка, яка стане дружиною для Ісака. Він дав їй золоту сережку, вагою пів шекеля, і два наручні, вагою в десять шекелів золотом (1М 24:22).

Десять шекелів була сума, що призначалася для викупу жінки від п'яти до двадцяти років. Ця сума визначалася законом і не була обтяжливою (3М 27:1-8). Пів шекеля слід було пожертвувати церкві як викуп за Спокутування гріхів (5М 30:11-16). Христос заплатив їх за нас, віддавши своє життя. Браслети і сережка в ніс також є необхідними атрибутами для Очищення душі (4М 31:49-50).

Коли слуга запитав ім'я цієї жінки, її відповідь уразила його: «я - Ребека», - відповіла вона. «я дочка Бетуїла, сина Нахора».

Нахор був братом Авраама, а це означає, що Ребека доводилася Ісаку онучатою племінницею. Слуга зрадів, дізнавшись, що йому вдалося знайти жінку, яка належала до роду Авраама, що знав Єдиного Істинного Бога. І він негайно підніс Богу подячну молитву за Його сприяння.

Лаван запрошує слугу Авраама до себе в будинок

Ребека побігла додому, щоб з радістю розповісти рідним, що сталося і показати сережку і браслети. Її брат, Лаван, побачивши дорогі прикраси і почувши історію Ребеки, поспішив до джерела, щоб запросити слугу Авраама до себе в будинок (1М 24:29-31). Той був вдячний йому за запрошення, проте спершу переконався в тому, що люди і верблюди, що знаходилися з ним, будуть розміщені і нагодовані. Йому і його людям була принесена вода, щоб омити ноги. В жаркому краї, де після довгого шляху втомлені ноги мандрівників були покриті дорожнім пилом, ця традиція була цілком слушною.

Для них був накритий стіл, проте слуга не приступав до трапези до тих пір, поки не розповів господарям, хто вони і звідки (стих 33). Він розказав сім'ї Ребеки про те, що відбулося з Авраамом після того, як багато років тому він покинув Харан. Він розказав, як Авраам служив Богу в місцевості, де люди не знають Бога, сказав він і про те, що зараз Авраам став заможним і щасливим батьком слухняного сина Ісака.

Коли він повідав їм про те, як він молився про хорошу дружину для Ісака, і як Ребека виявилася саме тією, про яку він просив в молитві, сім'я Ребеки переконалася в тому, що сам Бог привів його до Ребеки.

«Ми вважаємо, що на те воля Божа, щоб Ребека стала дружиною Ісака» - сказали вони слузі.

Слуга був такий радий чути це, що знов підніс молитву до Бога. Він привіз з собою золоті і срібні прикраси, коштовний одяг для Ребеки, а також дари для її сім'ї (вірш 53). Все це свідчило про те, що майбутня сім'я Ребеки була дуже заможною. Після цього було влаштовано бенкет. Якщо читач вважає, що по відношенню до Ребеки це було нечесно, оскільки її власною думкою ніхто не цікавився, необхідно нагадати, що часто в ті часи дівчат брали заміж зовсім по-іншому. В даному випадку Ребека без сумніву була задоволена і рада, хоча ніколи і не зустрічалася з Ісаком. Важливіше те, що якщо щось відбувається по волі Божої, це не може не принести щастя тим, кого це стосується.

Наступного ранку Ребека запитала, чи може вона побути ще декілька днів удома. Проте слуга Авраама нагадав їй, що оскільки Бог так швидко направив його до Ребеки, ця справа і далі не терпить зволікання. На це Ребека відповіла, що вона може вирушати прямо зараз, і караван рушив в дорогу. На шляху назад до каравану додалися ще верблюди, що везли Ребеку, її няню і прислужників. Сім'я Ребеки дуже сумувала з приводу її від'їзду, проте всі були щасливі, оскільки її чоловіком повинна була стати добра людина (вірш 55-61).

Ісак зустрічається з своєю нареченою

Декілька днів опісля Ісак, прогулюючись в полі, побачив караван, що наближався. Він пішов назустріч, сподіваючись, що це і є один з тих караванів, який його батько послав в Нагор. Коли Ребека побачила чоловіка, що наближався до них, вона запитала, хто це. Радість охопила її, коли їй сказали, що це і є та людина, за яку вона вийде заміж. Вона швидко з скромністю наділа накидку, перш ніж зійти з верблюда назустріч своєму майбутньому чоловіку (вірш 65).

Незабаром після першої зустрічі Ісак і Ребека одружилися. Вони були дуже щасливі, оскільки благословення Боже було на них (вірш 67). Їх брак став наступним кроком Творця до створення народу, який повинен буде грати важливу роль в історії людства.

Через тридцять п'ять років у віці ста сімдесяти п'яти років Авраам помер (1М 25:7-8). Двоє його синів, Ізмаїл і Ісак поховали його в тій же печері, де покоїлося тіло його першої дружини Сарри (1М 25:9-10). Дивися також статтю Авраам і Сарра [ДБ10].

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA

Відділення Ізмаїла

Порятунок Ізмаїла

Слуга Авраама знаходить Ребеку

Лаван запрошує слугу Авраама до себе в будинок

Ісак зустрічається з своєю нареченою