Мойсей і Вихід [ДБ16]

Перш за все, важливо пригадати те, чому Ізраїльтяни опинилися в Єгипті і яким чином їх поневолили. Необхідно також пригадати історію про Йосипа (див. статтю Йосип: син Якова Часть 1 [ДБ15]).

Яков, якого пізніше назвали Ізраїль, прийшов до Єгипту з своїми одинадцятьма синами і їх сім'ями. В Ханаані, де вони жили до цього, наступив голод. Йосип, улюблений син Якова, у той час був правителем Єгипту, і він запросив їх прийти на цю землю і поселитися там, де їжі було удосталь. На той час, коли вони перебралися до Єгипту, у Якова (Ізраїлю) налічувалося вже сімдесят нащадків (2М 1:1-2)

Після багаторічного правління в Єгипті у віці 110 років Йосип помер. Перед смертю він сказав своїм братам, що одного разу Бог поверне Ізраїльтян на землю Ханаанську (1М 50:15-21).

Після того, як Йосип і його брати померли, сини Ізраїлеві розплодилися, і зросли і посилилися надзвичайно, і наповнилася ними земля (2М 1:6-7).

За наступні два сторіччя їх число збільшилося до двох мільйонів. За цей час змінилося декілька фараонів. Скоро фараони вже забули про Йосипа (2М 1:8). Наступний фараон, згаданий в Біблії, не любив Ізраїльтян. Він побачив, що вони стали дуже численними, і виснажував їх важкою роботою. Але, замість того, щоб зменшуватися, число їх все зростало. Єгиптяни дуже погано відносилися до них. І одного разу єгиптяни поневолили Ізраїльтян. Вони працювали важко і багато годин в день (2М 1:8-14).

Проте, їх кількість продовжувала збільшуватися, і фараон наказав Єгипетським повивальним бабкам вбивати всіх їхніх немовлят чоловічої статі (2М 1:15-16). Цим жорстоким наказом фараон мав намір здійснювати контроль за Ізраїльтянами. Проте повивальні бабки не стали слідувати його наказу. Вони сказали фараону, що Ізраїльські жінки були здоровими і міцними, і допомога повивальних бабок була їм не потрібна. За це Бог зробив так, що повивальні бабки не були покарані (2М 1:17-21). Подібна поведінка цих жінок може служити уроком і для нас. Господь винагороджує і захищає тих, хто покоряється Йому, а не владі (2М 1:21-22).

Фараон примусив солдатів кидати до Ніла кожне народженого у євреїв немовля чоловічої статі (2М 1:22). На той час Ізраїльтяни відчували, що були приречені, і прагнули піти з Єгипту.

Життя Мойсея як приклад Порятунку

Історія про Мойсея – це не просто розповідь про звільнення рабів з Єгипту. Її метою, як видно з Біблії, є ознайомлення нас з планом Порятунку, приготовленого нам Богом.

Задум Спасіння починає розкриватися вже з обставин народження Мойсея і подальшими етапами його життя. Його життя можна розділити на три стадії, кожна з яких тривала 40 років. Всього він прожив 120 років (5М 34:7). Перші сорок років він прожив в Єгипті. Другі сорок років він був пастухом в Мідіяні (Дії 7:29). Нарешті останні сорок років він провів в пустелі. План Порятунку укладений в періоді шести тисячоліть, за якими наступить час правління Ісуса Христа, який продовжиться тисячу літ (Об 20:2-6). Життя Мойсея дає нам зрозуміти, що цю послідовність в шість тисяч років необхідно розбити на три етапи, кожний з яких складається приблизно з сорока ювілеїв. Ювілей складає п'ятдесят років. Отже, один етап триває 40 x 50 = 2000 років. Тривалість же всіх трьох етапів складатиме 2000 x 3 = 6000 років.

Народження Мойсея

У Ізраїльської чети з племені Левина, яка жила біля Нила, народилося прекрасне немовля. Їм вдавалося переховувати дитину від влади протягом трьох місяців. Коли довше приховувати малюка стало неможливо, вони поклали його в просмолену корзину і залишили в очереті біля берега річки. Сестра ж його стояла поряд, щоб подивитися, що відбудеться з дитиною (2М 2:1-4).

Дочка фараона прийшла до річки помитися і раптом випадково помітила кошик. Вона відразу зрозуміла, що дитина з племені Ізраїльтян, але він був такий красивий, що вона вирішила зглянутися над ним, захистити і залишити його у себе (2М 2:5-6). Сестра немовляти підійшла до принцеси і запропонувала знайти для малюка годувальницю. Звичайно ж вона привела до неї справжню матір, яку принцеса і попросила доглянути за дитиною за платню. Вона пообіцяла, що і годувальниця, і дитина будуть в безпеці (2М 2:5-6).

Коли хлопчик трохи підріс, його віддали дочці фараона. Вона назвала його Мойсеєм (2М 2:10). Мойсей отримав класичну і військову освіту, і незабаром став одним з високопоставлених чинів в армії Єгипту. Бог готував для нього дуже складну місію. Він повинен був зібрати Ізраїльтян і повести їх через пустелю.

У віці сорока років Мойсея стало все більше турбувати благополуччя свого народу, і все менш – Єгипетського.

Мойсей біжить в Мідіянський край

Мойсей помічав, як погано єгиптяни відносяться до Ізраїльтян. Останні були його одноплемінниками, і тому це не могло не викликати у нього стурбованості. Одного разу він спробував втрутитися і врятувати Ізраїльтянина, якого до смерті бив єгиптянин. Він убив єгиптянина і сховав його в піску (2М 2:11-12).

Незабаром Мойсей дізнався, що його вчинок не залишився непоміченим. Почувши про це, фараон хотів вбити Мойсея (2М 2:15). Мойсей був вимушений бігти з Єгипту в Мадіан. Це було кінцем перших сорока років або першого етапу життя Мойсея.

В Мідіяні Мойсей зустрів і узяв в дружини Ціппору, яка була однією з семи дочок священика на ім'я Реуїл (2М 2:16-22). У них незабаром з'явилося двоє синів. Мойсей жив в Мідіяні і був там пастухом сорок років. Цей другий етап в його житті так само має важливе значення. Час, проведений Мойсеєм за випасом худоби, символізує те, що Ізраїль так само створюватиме свою історію і біблійні традиції протягом сорока Ювілеїв (2000 років). Іншими словами, це ті дві тисячі літ, які відділяють Аврама від Спасителя.

Після довгих літ роботи на єгиптян як раби, Ізраїльтяни молилися Богу про допомогу. Господь почув про їх нещастя і жалюгідне існуванні, яке вони мали. І ось Він вибрав ту саму людину, яка повинна була вивести людей з Єгипту. Як ми побачимо пізніше, саме Мойсей був вибраний для цього Богом.

Мойсей і палаючий кущ

Мойсей на той час прожив в Мідіяні близько сорока років, коли одного разу біля підніжжя довколишньої гори він побачив щось дивне (2М 3:1,2). Ангел Божий з'явився йому в полум'ї палаючого куща. При цьому кущ горів, але не згоряв (2М 3:3).

Про цього ангела слід поговорити особливо. Ангел Господень був посланником Бога. Цим ангелом, який втілював присутність і славу Божу, був Ісус Христос, що пізніше прийшов на землю в людській подобі. Він був поставлений над Ізраїлем. В цій розповіді ми дізнаємося, яким чином за допомогою Мойсея Йому вдалося вивести їх з Єгипту і привести в Землю Обітниці.

Мойсей зацікавився тим, чому терновий кущ горить і не згоряє. Коли він підійшов ближче, Ангел Єгова, говорячи від імені Бога Отця, покликав Мойсея, і той відповів (2М 3:4).

Він сказав Мойсею не підходити ближче і роззутися, оскільки земля, на якій він стояв була священною (2М 3:5). Мойсей так злякався, що закрив обличчя руками. Ангел продовжував: «Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова». Це говорив все той же ангел, який був посланником Бога. Голос так само сказав йому, що він повинен буде врятувати пригноблених Ізраїльтян від єгиптян. Бог відкрився Мойсею, а відповідно, Ізраїлю, через Христа. Пізніше Він відкриється всім нам через Спасителя, який прийде на землю.

Мойсею було сказано піти до фараона, щоб попросити його звільнити людей (2М 4:6-10). Мойсей ще більше злякався. Він запитав, чому Бог вибрав для того, щоб йти до фараона з таким проханням саме його. Він не дуже добре говорив на Єгипетській мові, і, крім того, взагалі мав проблеми з мовою. Проте ангел сказав йому, що буде з ним поряд (2М 4:11-12).

Мойсей сумнівався, що люди повірять йому і запитають, як же звали посланника. Ангел відповів: Я є СУЩИЙ. На староєврейській мові це означало Я той, хто прийде. Ангел сказав: «так скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків вашим» (2М 3:14-15).

Мойсей повинен був зібрати старійшин Ізраїлю і сказати їм те, що повідав йому Спаситель. Після цього йому потрібно було піти до фараона і сказати йому: «Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!» (2М 3:16-22).

Проте, Мойсей все ще побоювався, що народ не повірить йому. І Бог дав Мойсею три знамення, які повинні були підтвердити, що він дійсно говорив з Богом, і говорив євреям правду (2М 4:1).

В першому знаменні палиця пастуха або жезл Мойсея повинна була перетвориться на змія, а потім – знов в палицю (2М 4:1-5). Це означало, що Мойсея було наділено владою над демонами Сатани.

Другим знаком було те, що Мойсей повинен був покласти свою руку за пазуху. Він поклав, потім вийняв її уражену проказою. Потім він повинен був покласти її за пазуху знов, і цього разу витягнув абсолютно здоровою (2М 4:6-7). Це означало, що Мойсея було наділено владою над людською плоттю.

Потім йому було сказано, що якщо народ не повірить йому після перших двох знаків і не стане слухати те, що він говорив, йому дадуть ще один знак. Мойсей повинен був узяти води з річки і вилити її на суху землю. І Бог перетворить воду, що виливалася, на кров (2М 4:8-9). Це означало, що Мойсей володів силою, даною Духом Святим.

Потім Мойсей скаржився, що він був некрасномовний. Але ангел відповів, що він повинен буде вкладати слова свої у вуста свого брата Аарона (2М 4:10-17). Господь, яким і був цей ангел, так само сказав Мойсею, що Він учитиме їх обох, що і коли потрібно говорити. Відносини між Мойсеєм і Аароном повинні були будуватися як відносини між Христом і Богом. Як ми вже говорили раніше, Христос повинен був бути «словом» або представником Бога. Так само Аарон повинен був стати представником Мойсея. Так закінчилося ще сорок років життя Мойсея. Йому тоді було вісімдесят років. Тут ми переходимо до третього етапу його життя, який продовжиться ще сорок років.

Мойсей йде до Єгипту

Мойсей попрощався з тестем, узяв свою дружину Сепфору і двох синів і відправився до Єгипту. Але по дорозі Господь зустрів Мойсея і «хотів убити його» (2М 4:18-23).

Причиною цього було те, що син Мойсея був необрізаний, як це було заповідано ще Авраму. Сепфора узяла кам'яний ніж, обрізала крайню плоть сина і кинула її до ніг Мойсея (2М 4:24-26). Вона розсердилася на Мойсея, і, швидше за все, на цьому етапі свого шляху він відправив її з дітьми додому, оскільки далі ми бачимо, що він йде до Єгипту лише з своїм братом Аароном.

Зустрівшися з Аароном, Мойсей сказав йому те, про що говорив йому Господь. Потім вони пішли до старійшин і сказали те, що Бог вклав їм у вуста. Після цього Мойсей зробив знамення, щоб люди побачили і повірили йому. Вони знали, що одного разу Господь нарешті пошле якусь людину, яка виведе їх з Єгипту.

В розділі 5 Виходу розповідається про перший прихід Мойсея і Аарона до фараона. Але фараон не був готовий відпустити людей. Навпаки, він вирішив дати їм ще більш важку роботу, оскільки він сказав, що вони стали ледачими. Фараон звинуватив Мойсея, що той відволікає людей від роботи. Фараон наказав, щоб люди самі шукали солому, з якої виготовлялася цегла. Це займало більше часу, проте необхідна кількість виготовленої цегли залишалася незмінною. Люди піддавалися тілесним покаранням, оскільки їм не вдавалося виготовити необхідну кількість цегли. Фараон не хотів дозволити людям йти і приносити жертву своєму Богу. Фараон прагнув зробити життя людей нестерпним і навіть намагався переконати їх в тому, що Мойсей дійсно був слугою Бога.

В шостому розділі Виходу йдеться ще про одну розмову Мойсея з Богом. До цього часу Мойсей втратив присутність духу. Бог сказав Мойсею, що Він не забув той заповіт (угоду), який поставив з Аврамом. Бог чув Ізраїльтян і їх благання про допомогу. Бог пообіцяв:

1) вивести їх з-під ярма Єгипту і позбавити від рабства

2) врятувати їх рукою міцною і судами великими

3) зробити Своїм народом

4) бути їм Богом

5) привести їх в ту землю, яка була обіцяна їх предкам

6) дати цю землю їм в спадщину (2М 6:6-8).

Мойсей переказав все це синам Ізраїлю, проте вони не слухали його, оскільки дух їх був зламаний непосильним тягарем, під тяжкістю якого вони жили.

Мойсей не вірив в те, що фараон послухає його, якщо навіть його народ не прислухався до його слів. Бог пояснив, що Він зробить безліч знамень і чудес в Єгипті, щоб і фараон, і єгиптяни дізнались, що Єдиний Істинний Бог все-таки виведе своїх людей з Єгипту.

Мойсей і Аарон зустрічаються з фараоном

Під час цієї бесіди Мойсею було 80 років, Аарону ж було 83.

В главі 7 Виходу йдеться про початок десяти страт, які принесли єгиптянам величезний біль, страждання, тривоги і проблем. Навіть під час перших дев'яти страт фараон відмовлявся дозволити людям Бога піти.

Першим знаком було те, що палиця Аарона перетворилася на змія. Фараон покликав своїх магів, і ті змогли повторити це. Кожний з них кинув свій жезл, і вони зробилися зміями. Але жезл Аарона поглинув їх жезли. Проте фараона не вдалося переконати, він не слухав Мойсея і Аарона.

Десять кар

Перша кара: вода перетворюється на кров

Одного разу фараон купався в Нилі. Жезл Аарона торкнувся води, і вона перетворилася на кров. Риба загинула, вода почала смердіти, жителі Єгипту були позбавлені питної води на сім днів. Волхвам фараона знов вдалося виправити ситуацію (2М 7:22). Таким чином, фараон отримав пояснення тому, що відбувається, і не повірив, що це було знамення, дане Богом.

Те ж саме відбувається і зараз, коли сучасні учені намагаються пояснити, що відбувається з планетою, коли Бог виливає на нас Свій гнів.

Друга кара: жаби

Аарон простягнув руку над водами Ніла, і вийшли жаби, і покрили землю Єгипту. Вони були в будинках, ліжках і печах єгиптян. Проте, чародіям фараона теж вдалося викликати жаб. Фараон попросив Аарона, щоб той помолився Богу про те, щоб Він прибрав жаб, і тоді фараон дозволить євреям піти. Мойсей пообіцяв, що на наступний ранок жаб на землі не буде. Вранці жаби на землі Єгипту померли. І знов, отримавши полегшення, фараон порушив свою обіцянку. Він не дозволив людям піти.

Жаби були уособленням демонів не тільки в Єгипті. Ця страта нагадує пришестя нечистих духів в останні дні. Вони нагадуватимуть жаб, які виходитимуть з пащі дракона, звіра і з вуст лжепроро

PO Box 369, WODEN ACT 2606, AUSTRALIA